Постанова

від 13.06.2013 по справі 812/5123/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2013 року Справа № 812/5123/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Тихонова І.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

прокурора: Петрової Г.В., (посвідчення № 008308 від 09.10.12)

представник позивача не з'явився

представник відповідач Костенко А.М., (дов. № 11 від 02.01.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м. Лисичанська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Автобаза" про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 159 293, 42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Лисичанська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Автобаза" про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 159 293, 42 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.

Відповідач Відокремлений підрозділ «Автобаза» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» зареєстрований як платник єдиного внеску в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області.

В порушення п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не в повному обсязі сплачує суму єдиного внеску, у зв'язку із чим за період з 01.11.2011 по 30.04.2013 на підприємстві утворилася заборгованість у розмірі 159 293, 42 грн.

Вказану суму боргу по сплаті єдиного внеску відповідачем на теперішній час не сплачено. У зв'язку із чим позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Пояснення надав аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача в судове засіданні не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.(а.с.23,24)

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов визнав в повному обсязі.

Тому суд вважає можливим розглянути справу без участі представника позивача.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних і юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідач Відокремлений підрозділ «Автобаза» Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» зареєстрований як платник єдиного внеску в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області.

Згідно із карткою особового рахунку платника за період з 01.11.2011 по 30.04.2013 та розрахунком нарахування та сплати єдиного внеску на підприємстві утворилася заборгованість у розмірі 159 293, 42 грн. (а.с.11-13,27).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Як встановлено в судовому засіданні, заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 159 293, 42 грн. відповідачем до теперішнього часу не сплачена, що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.11.2011 по 30.04.2013 та розрахунком нарахування та сплати єдиного внеску (а.с.11-13,27).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 159 293, 42 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та доведеними, тому позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач визнав позовну заяву у повному обсязі, про що виклав в письмовому відзиві на адміністративний позов.

Частинами 1, 2 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Суд вважає, що підстави для неприйняття визнання позову відсутні, позовні вимоги позивачем доведені, тому суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Автобаза" про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 159 293, 42 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (код 32359108) в особі відокремленого підрозділу «Автобаза» (код 26349220) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 159 293, 42 грн. (сто п'ятдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносто три гривні 42 копійки).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 18 червня 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов