ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий суддя у 1-ій
інстанції -
Проскуряков К.В. Справа
№ 5/445/08-АП
Категорія
статобліку - 6.14
УХВАЛА
Іменем УКРАЇНИ
23
лютого 2009р.
м.
Дніпропетровськ
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у
складі колегії
головуючий
суддя Мірошниченко
М.В.,
суддя Добродняк І.Ю.
суддя Баранник Н.П.
при секретарі Галоян О.Г.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: ОСОБА_1,ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому
засіданні
апеляційну
скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ
Запорізької
області
на
постанову
господарського суду Запорізької області від 15.09.2008р.
у справі
№ 5/455/08-АП
за позовом Бердянського
міжрайонного прокурора в інтересах держави, в особі
органу, який
уповноважений державою здійснювати відповідні функції в
спірних
правовідносинах - Бердянська об'єднана державна податкова
інспекція Запорізької області,
м. Бердянськ Запорізької області
до
відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Бердянськ
Запорізької
області
про стягнення 8 332,90
грн.
ВСТАНОВИВ:
Бердянським міжрайонним прокурором в інтересах держави, в
особі органу, який уповноважений
державою здійснювати відповідні функції в
спірних правовідносинах - Бердянська об'єднана державна податкова
інспекція Запорізької області заявлено позов про стягнення з Приватного
підприємця ОСОБА_1 за рахунок майна та інших активів заборгованості перед
бюджетом у сумі 8 332,90 грн., в тому числі: у сумі 8165,75грн. штрафних
санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм
регулювання обігу готівки та застосування РРО та у сумі 167,15грн. зі сплати
земельного податку
Розглянувши справу по суті,
господарський суд Запорізької області постановою від 15.09.2008р. у справі №
5/455/08-АП адміністративний позов задовольнив шляхом стягнення з відповідача
суми 8332,90грн. Постанова суду першої інстанції мотивована обґрунтованістю
заявлених позовних вимог.
Не погодившись із постановою суду
першої інстанції, ПП ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає наступні
обставини. По заборгованості зі сплати земельного податку Бердянська ОДПІ не
пред'являла відповідачу платіжної вимоги про сплату заборгованості, яка
позивачем ніколи не оспарювалася і була сплачена. Вказана заборгованість зі
сплати земельного податку була пред'явлена до суду з метою укріплення позовних
вимог про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за порушення
законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування
РРО.
Після оскарження податкового
повідомлення-рішення № 0001072330/0 від 10.08.2005р. у визначеному законом
порядку, було прийняте рішення господарського суду Запорізької області від
12.04.2006р. про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №
0001072330/0 від 10.08.2005р. в частині визначення ПП ОСОБА_1 суми 11 790,75
грн. штрафних санкцій за невідповідність сум готівкових коштів на місці
проведення розрахунків сумі коштів, що визначена в денному звіті РРО сумою
податкового зобов'язання та щодо відповідних наслідків.
Просить постанову господарського
суду Запорізької області від 15.09.2008р. у справі № 5/455/08-АП скасувати в частині
стягнення з ПП ОСОБА_1на користь бюджету
заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про
патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сумі 8165,75
грн.
Відповідач у судовому засіданні
підтримала доводи апеляційної скарги.
Бердянська ОДПІ подала до суду
письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначила наступне. В
постанові господарського суду Запорізької області від 12.04.2006р.
у справі 13/188/06-АП суд дійшов висновку
про правомірність застосування до ПП ОСОБА_1
штрафних санкцій у сумі 11200,75 грн. Несплачений залишок з цієї суми складає
8165,75 грн. Зазначеним рішенням позов ПП ОСОБА_1 задоволено частково, визнання
11200,75 грн. сумою податкового зобов'язання судом визнано нечинним, в інший
частині в задоволенні позову відмовлено. Такий висновок суду не виключає
обов'язку платника податку сплачувати до бюджету суми застосованих до нього
штрафних санкцій. Таке право надане податковому органу Законом України «Про
державну податкову службу в Україні».
Просить апеляційну скаргу
відповідача залишити без задоволення.
Прокурор
письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.
Представник прокуратури та позивача
до судового засідання не з'явились. Про час, дату і місце судового розгляду
справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомили. На
підставі ст. 196 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу
без участі представників прокуратури та позивача, оскільки їх неявка не є
перешкодою для цього.
Судове засідання 23.02.2009р.
фіксувалось за допомогою технічного комплексу «Камертон».
Справу призначено до розгляду і
розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя),
Добродняк І.Ю. (суддя), Баранник Н.П. (суддя).
В судовому засіданні 23.02.09р. від
відповідача надійшло письмове клопотання про залучення до матеріалів справи
копій доказів: рішень про застосування штрафних санкцій від 26.12.05р. і від
07.02.06р.; скаргу від 11.07.06р.
Клопотання колегією суддів було задоволено, залучено копії вказаних доказів.
В судовому засіданні 23.02.2009р.
оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Розглянувши матеріали справи та
апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів не знаходить
підстав для задоволення апеляційної скарги.
Як
випливає з матеріалів справи, Державною податковою адміністрацією в Запорізькій
області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій
у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької
діяльності.
Перевіркою
встановлено наступні порушення:
- не
проведення розрахункової операції через РРО на суму 71,00 грн.;
-
невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі
готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО. Невідповідність склала
2240,15 грн.;
-
проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму
попереднього програмування найменувань, цін товарів та обліку їх кількості, а
саме відсутня назва товару «цигарки»;
-
порушення використання торгового патенту.
Перевіркою
встановлено порушення відповідачем вимог п.1, 2, 11, 13 ст.3 Закону України
«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг», та ст.7 Закону України «Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності».
За
результатами перевірки складено акт № 082201942380 від 04.08.2005р. (а.с
11-12).
На підставі
зазначеного акту перевірки, Бердянською ОДПІ прийнято
податкове повідомлення-рішення № 0001072330/0 від 10.08.2005р., згідно
якого відповідачу визначена сума штрафних санкцій у розмірі 11790,75 грн. (а.с.
9).
За наслідками
адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, суму
було зменшено до 11555,75 грн.
З урахуванням
наявної переплати, загальна сума заборгованості відповідача склала 8165,75 грн.
З
метою оскарження податкового повідомлення-рішення № 0001072330/0 від
10.08.2005р. ПП ОСОБА_1 звернулась із позовом до
господарського суду.
Постановою господарського суду Запорізької області від
12.04.2006р. у справі № 13/188/06-АП позов ПП ОСОБА_1 був задоволений
частково, податкове
повідомлення-рішення № 0001072330/0 від 10.08.2005р. визнано нечинним в частині
визначення підприємцю штрафних санкцій за невідповідність сумі готівкових
коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що визначена в денному
звіті РРО сумою податкового зобов'язання та щодо відповідних наслідків. В інший
частині позову відмовлено.
Відповідно до
ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від
06.07.1995р., суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові
операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних
карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:
-
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через
зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний
режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних
розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій,
або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у
встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає
товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ
встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- забезпечувати
відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі
коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у
випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими
квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до
ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього
Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові
операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної
податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у п'ятикратному розмірі вартості проданих
товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення
розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих
послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори
розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового
документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її
без використання розрахункової книжки;
- п'яти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових
операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму
попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх
кількості.
Відповідно до
преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р.,
цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок
погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними
цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір
на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій,
що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за
порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру
оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до
п.п.2.7 Порядку направлення органами державної податкової служби України
податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних
(фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001р.
та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758,
визначено, що рішення про застосування
штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника податкового органу (його
заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування),
яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право податковим
органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до
ч.1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених
законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів
господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади
або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції,
тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на
припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Відповідно до
ч.2 ст. 241 Господарського кодексу України, перелік порушень, за які з суб'єкта
господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються
законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено
правопорушення.
Посилання
відповідача на те, що спірне рішення про застосування штрафних (фінансових)
санкцій було визнано судом нечинним колегією суддів не приймається оскільки,
податкове законодавство розрізняє поняття податкової заборгованості суб'єктів,
нарахованої за штрафними (фінансовими) санкціями та податкового зобов'язання,
визначеного податковим органом за порушення норм чинного податкового
законодавства.
Підставами для
прийняття Бердянською ОДПІ рішення про застосування штрафних (фінансовий)
санкцій № 0001072330/0 від 10.08.2005р.
були не податкові зобов'язання платника податків, засновані на обов'язкових
платежах до бюджетів або державних цільових фондів, чи податковий борг, а
санкції за порушення норм законодавства про реєстраторів розрахункових
операцій.
У зв'язку з тим,
що визначення фінансових санкцій за порушення законодавства про РРО, як
податкового зобов'язання суперечить п.1.2 Закону України «Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами», ст. 14,15 Закону України «Про систему оподаткування» позов ПП ОСОБА_1 постановою господарського суду Запорізької
області від 12.04.2006р. у справі № 13/188/06-АП був задоволений лише в частині
визначення підприємцю штрафних санкцій за невідповідність сумі готівкових
коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, що визначена в денному
звіті РРО, сумою податкового зобов'язання. В інший частині позову
відмовлено.
Такий
висновок суду не виключає обов'язку платника податку сплачувати до бюджету суми
застосованих до нього штрафних санкцій.
Відповідно до
п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання -
зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових
фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або
іншими законами України.
Відповідно до
п.1.7 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків -
кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або
фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Відповідно до
п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи
платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його
податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до
п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників
податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків
зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у
поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних
за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4
пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до
п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», узгоджена
сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки,
визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як
вбачається з матеріалів справи, ПП ОСОБА_1 на момент
звернення позивача із позовом до суду першої інстанції мала заборгованість
перед бюджетом зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про
патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у
сумі 8165,75 грн. та зі сплати земельного податку у сумі 167,15 грн.
За таких обставин
колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про
задоволення адміністративного позову.
Підстави для скасування постанови суду першої інстанції
відсутні.
Керуючись ст.
ст. 195, 198 (п.1), 200,
205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1,
м. Бердянськ Запорізької області
залишити без задоволення.
Постанову господарського суду
Запорізької області від 15.09.2008р. у справі №
5/445/08-АП залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції
за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може
бути оскаржена протягом одного місяця до
адміністративного суду касаційної інстанції.
Ухвала виготовлена в повному обсязі
- 03.03.2009р.
Головуючий
суддя
М.В.Мірошниченко
Суддя І.Ю. Добродняк
Суддя
Н.П. Баранник
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2009 |
Оприлюднено | 24.03.2009 |
Номер документу | 3190764 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Мірошниченко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні