Рішення

від 11.06.2013 по справі 905/3125/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2013р. Справа № 905/3125/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг», м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м. Донецьк,

про: стягнення 22740грн. 96коп.

За участю представників сторін

від позивача: Коротенко В.Л. (довіреність від 29.08.2012р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 10478грн.45коп., пені в сумі 569грн.31коп., 3% річних у сумі 99грн.77коп., інфляційних витрат у сумі 53грн.48коп. та штрафу у розмірі 11610грн. 44коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах оплати з відстроченням платежу № 7358 від 30.11.2012р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

20.05.2013р. позивач на вимогу суду надав письмові пояснення №385 від 20.05.2013р., за змістом яких у прохальній частині позовної заяви товариством було допущено помилку у визначенні розміру пені, а саме вірною є заявлена сума пені у розмірі 498грн. 83коп., у зв'язку з чим ціна позову складає 22740грн. 96коп. Суд дослідивши описову частину позову та доданого до нього розрахунку позовних вимог встановив, що за текстом позову та за розрахунком сума пені вказана позивачем у розмірі 498грн. 83коп., тобто є наявним факт допущення саме помилки у зазначенні розміру пені в прохальній частині позову.

29.05.2013р. позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 10478грн.45коп., пеню в сумі 984грн.91коп., 3% річних у сумі 122грн.29коп., штраф у розмірі 14857грн. 53коп., інфляційні у розмірі 53грн.48коп., всього 26496грн. 26коп. До вказаної заяви наданий остаточний розрахунок позовних вимог.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Як вбачається зі змісту вказаної заяви, збільшення розміру позовних вимог здійснено позивачем внаслідок перерахунку пені, штрафу, 3% річних внаслідок невірного визначення періоду прострочення, помилки у розмірі штрафу, збільшення періоду прострочення до 21.05.2013р. за деякими накладними.

Суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог та у подальшому розглядає позовні вимоги з її урахуванням.

У зв'язку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, справа слуханням відкладалась, але відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не надав, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України , не скористався.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві та Витягу з ЄДР станом на 15.05.2013р. - 83001, Донецька область, м. Донецьк, просп. Театральний, 12.

За змістом п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Під час судового засідання 11.06.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих письмових заяв та заяви про збільшення позовних вимог.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установленому порядку та у передбачені законодавством строки.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

Явка представників сторін у судове засідання ухвалою суду від 21.05.2013р. не була визнана обов'язковою.

З врахуванням вищенаведеного суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд ВСТАНОВИВ:

30.11.2012р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки на умовах з відстроченням платежу № 7358 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується продати, а покупець прийняти продукти харчування та алкогольні напої в обсягах і за ціною згідно товарно-транспортних накладних на одержання товару, що є додатком до договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма товарно-транспортними накладними, яким сторони за обопільною згодою надають силу специфікацій.

У відповідності з пунктом 3.2 договору, ціни на товари, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються, встановлюються окремо на кожну партію товару відповідно до товарно-транспортних накладних.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що форма і порядок розрахунку - готівкою, безготівкова з відстрочкою платежу на 5 (п'ять) календарних днів з моменту одержання товару. Товар вважається одержаним покупцем з моменту підписання товарно-транспортних накладних. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника або дата внесення готівки в касу постачальника.

У відповідності із п. 3.5 договору, до повного остаточного розрахунку за кожну партію раніше отриманого товару (по кожній накладній) будь-яке наступне перерахування покупцем коштів за товар зараховується постачальником першу чергу в оплату основної суми боргу за попередню неоплачену партію товару незалежно від того, який номер накладної зазначений у платіжному документі позивачем.

Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору № 7358 від 30.11.2012р. за товарно-транспортними накладними № Фтс-0608780 від 02.12.2012р., № Фтс-0608783 від 02.12.2012р., № Фтс-0608974 від 02.12.2012р., № Фтс-0608988 від 02.12.2012р., № 0608987 від 02.12.2012р., № Фтс-0608995 від 02.12.2012р., № Фтс-0608993 від 02.12.2012р., №Фтс-0609000 від 02.12.2012р., № Фтс-0609692 від 03.12.2012р., № Фтс-0609689 від 03.12.2012р., № Фтс-0609889 від 03.12.2012р., № Фтс-0620065 від 06.12.2012р., № Фтс-0620064 від 06.12.2012р., № Фтс-0620063 від 06.12.2012р., № Фтс-0618510 від 06.12.2012р., № Фтс-0633525 від 13.12.2012р., № Фтс-0633528 від 13.12.2012р., № Фтс-0633529 від 13.12.2012р., № Фтс-0633487 від 13.12.2012р., № Фтс-0633526 від 13.12.2012р., № Фтс-0633527 від 13.12.2012р. здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 35733грн.31коп., в свою чергу відповідачем було частково сплачено товар на суму 23433грн. 26коп., сторонами шляхом складання акту приймання продукції (товарів) за кількістю за накладною № Фтс-0633528 від 13.12.2012р. виявлені розбіжності в кількості товару на суму 1821грн. 60коп., внаслідок чого за бухгалтерським обліком позивача за відповідачем виникла сума основного боргу за товарно-транспортними накладними № Фтс-0618510 від 06.12.2012р., № Фтс-0633525 від 13.12.2012р., № Фтс-0633528 від 13.12.2012р., № Фтс-0633529 від 13.12.2012р., № Фтс-0633487 від 13.12.2012р., № Фтс-0633526 від 13.12.2012р., № Фтс-0633527 від 13.12.2012р. у розмірі 10478грн. 45коп.

У зв'язку з несвоєчасною оплатою товару, позивачем заявлені до стягнення також пеня, 3% річних, інфляційні втрати, які нараховані за накладними № Фтс-0608780 від 02.12.2012р., № Фтс-0608783 від 02.12.2012р., № Фтс-0608974 від 02.12.2012р., № Фтс-0608988 від 02.12.2012р., № 0608987 від 02.12.2012р., № Фтс-0608995 від 02.12.2012р., № Фтс-0608993 від 02.12.2012р., №Фтс-0609000 від 02.12.2012р., № Фтс-0609692 від 03.12.2012р., № Фтс-0609689 від 03.12.2012р., № Фтс-0609889 від 03.12.2012р., № Фтс-0620065 від 06.12.2012р., № Фтс-0620064 від 06.12.2012р., № Фтс-0620063 від 06.12.2012р., № Фтс-0618510 від 06.12.2012р., № Фтс-0633525 від 13.12.2012р., № Фтс-0633528 від 13.12.2012р., № Фтс-0633529 від 13.12.2012р., № Фтс-0633487 від 13.12.2012р., № Фтс-0633526 від 13.12.2012р., № Фтс-0633527 від 13.12.2012р.

Посилаючись на прострочення платежу понад тридцяти днів за товарно-транспортними накладними № Фтс-0620063 від 06.12.2012р., № Фтс-0618510 від 06.12.2012р., № Фтс-0633525 від 13.12.2012р., № Фтс-0633528 від 13.12.2012р., № Фтс-0633529 від 13.12.2012р., № Фтс-0633487 від 13.12.2012р., № Фтс-0633526 від 13.12.2012р., № Фтс-0633527 від 13.12.2012р., позивачем заявлена до стягнення суму штрафу у розмірі 14857грн.53коп.

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 94 від 04.02.2013р. оплатити суму боргу, докази її отримання відповідачем 16.02.2013р. наявні в матеріалах справи.

Оскільки сума боргу не була сплачена відповідачем, це стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову, враховуючи подану 29.05.2013р. заяву про збільшення розміру позовних вимог, є стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 10478грн.45коп., пені в сумі 984грн.91коп., штрафу у розмірі 14857грн.53коп., 3% річних в сумі 122грн.29коп. та інфляційних витрат у сумі 53грн.48коп. Підставою позову є договір поставки на умовах оплати з відстрочкою платежу № 7358 від 30.11.2012р.

Договір № 7358 від 30.11.2012р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Як вже зазначалось вище, умовами договору № 7358 від 30.11.2012р. передбачено, що загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма товарно-транспортними накладними, яким сторони надають силу специфікацій. За умовами п. 3.2. договору ціни на товари, кількість і загальна вартість товарів, що відпускаються, встановлюється окремо на кожну партію товару відповідно до товарино-транспортних накладних.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні містять найменування товару, його кількість та вартість, у якості підстави здійснення господарської операції з поставки товару є посилання на договір № 7358 від 30.11.2012р., при цьому при отриманні товару з боку покупця не подавалося жодних заперечень, тобто поставка товару здійснювалася на підставі вказаного договору. Наразі у якості підстави декларування спірних поставок позивач у податкових накладних вказує договір № 7358 від 30.11.2012р.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, позивач у виконання договору № 7358 від 30.11.2012р. поставив, а відповідач за накладними № Фтс-0608780 від 02.12.2012р., № Фтс-0608783 від 02.12.2012р., № Фтс-0608974 від 02.12.2012р., № Фтс-0608988 від 02.12.2012р., № 0608987 від 02.12.2012р., № Фтс-0608995 від 02.12.2012р., № Фтс-0608993 від 02.12.2012р., №Фтс-0609000 від 02.12.2012р., № Фтс-0609692 від 03.12.2012р., № Фтс-0609689 від 03.12.2012р., № Фтс-0609889 від 03.12.2012р., № Фтс-0620065 від 06.12.2012р., № Фтс-0620064 від 06.12.2012р., № Фтс-0620063 від 06.12.2012р., № Фтс-0618510 від 06.12.2012р., № Фтс-0633525 від 13.12.2012р., № Фтс-0633528 від 13.12.2012р., № Фтс-0633529 від 13.12.2012р., № Фтс-0633487 від 13.12.2012р., № Фтс-0633526 від 13.12.2012р., № Фтс-0633527 від 13.12.2012р. отримав товар загальною вартістю 35733грн.31коп.

Факт отримання товару підтверджується підписом представника відповідача, який скріплений печаткою юридичної особи на вказаних накладних в графі „Отримав".

Господарський суд приймає також до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що форма і порядок розрахунку - готівкою, безготівкова з відстрочкою платежу на 5 (п'ять) календарних днів з моменту одержання товару. Товар вважається одержаним покупцем з моменту підписання товарно-транспортних накладних. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника або дата внесення готівки в касу постачальника.

Враховуючи, що товар за накладними № Фтс-0608780, № Фтс-0608783, № Фтс-0608974, № Фтс-0608988, № 0608987, № Фтс-0608995, № Фтс-0608993, №Фтс-0609000 від 02.12.2012р. був переданий відповідачу 02.12.2012р., строк оплати для відповідача наступив 07.12.2012р., а вже з 08.12.2012р. почалося прострочення виконання зобов'язання; за накладними № Фтс-0609692, № Фтс-0609689, № Фтс-0609889 від 03.12.2012р. товар був переданий відповідачу 03.12.2012р., отже строк оплати для відповідача наступив 08.12.2012р., а вже з 09.12.2012р. почалося прострочення виконання зобов'язання; за накладними № Фтс-0620065, № Фтс-0620064, № Фтс-0620063, № Фтс-0618510 від 06.12.2012р. товар був переданий відповідачу 06.12.2012р., отже строк оплати для відповідача наступив 11.12.2012р., а вже з 12.12.2012р. почалося прострочення виконання зобов'язання; за накладними № Фтс-0633525, № Фтс-0633528, № Фтс-0633529, № Фтс-0633487, № Фтс-0633526, № Фтс-0633527 від 13.12.2012р. товар був переданий відповідачу 13.12.2012р., отже строк оплати для відповідача наступив 18.12.2010р., а вже з 19.12.2012р. почалося прострочення виконання зобов'язання з його оплати.

У відповідності із п. 3.5 договору, до повного остаточного розрахунку за кожну партію раніше отриманого товару (по кожній накладній) будь-яке наступне перерахування покупцем коштів за товар зараховується постачальником першу чергу в оплату основної суми боргу за попередню неоплачену партію товару незалежно від того, який номер накладної зазначений у платіжному документі позивачем.

Як свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки, відповідач здійснив часткову оплату вартості отриманого товару на загальну суму 23433грн. 26коп., двостороннім актом від 13.12.2012р. сторонами виявлені розбіжності в кількості товару на суму 1821грн. 60коп. у накладній № Фтс-0633528 від 13.12.2012р.

Внаслідок викладеного, з урахуванням п. 3.5. договору, за бухгалтерським обліком Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг», м.Донецьк у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за наступними накладними: № Фтс-0618510 від 06.12.2012р. у сумі 539грн. 96коп., № Фтс-0633525 від 13.12.2012р. у сумі 149грн. 65коп., № Фтс-0633528 від 13.12.2012р. у сумі 5795грн. 14коп., № Фтс-0633529 від 13.12.2012р. у сумі 110грн. 40коп., № Фтс-0633487 від 13.12.2012р. у сумі 2215грн. 01коп., № Фтс-0633526 від 13.12.2012р. у сумі 1280грн. 43коп., № Фтс-0633527 від 13.12.2012р. у сумі 387грн. 86коп., загалом у розмірі 10478грн. 45коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення боргу в сумі 10478грн.45коп. в матеріалах справи відсутні, наразі в матеріалах справи наявний двосторонній акт звірки розрахунків між сторонами, скріплений печаткою ТОВ «Вуглетранс-13», відповідно до якого станом на 31.12.2012р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 33911грн. 71коп. (без врахування у подальшому часткової оплати).

Розмір боргу в тому числі підтверджується довідкою від 15.05.2013р. за підписом директора ТОВ «Фудторг».

В результаті викладеного, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10478грн.45коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати товару за накладними № Фтс-0608780 від 02.12.2012р., № Фтс-0608783 від 02.12.2012р., № Фтс-0608974 від 02.12.2012р., № Фтс-0608988 від 02.12.2012р., № 0608987 від 02.12.2012р., № Фтс-0608995 від 02.12.2012р., № Фтс-0608993 від 02.12.2012р., №Фтс-0609000 від 02.12.2012р., № Фтс-0609692 від 03.12.2012р., № Фтс-0609689 від 03.12.2012р., № Фтс-0609889 від 03.12.2012р., № Фтс-0620065 від 06.12.2012р., № Фтс-0620064 від 06.12.2012р., № Фтс-0620063 від 06.12.2012р., № Фтс-0618510 від 06.12.2012р., № Фтс-0633525 від 13.12.2012р., № Фтс-0633528 від 13.12.2012р., № Фтс-0633529 від 13.12.2012р., № Фтс-0633487 від 13.12.2012р., № Фтс-0633526 від 13.12.2012р., № Фтс-0633527 від 13.12.2012р., позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 122грн.29коп. та інфляційні витрати в сумі 53грн. 48коп., які нараховані позивачем відповідно до наданого суду 29.05.2013р. остаточного розрахунку поетапно у зв'язку розподілом часткових оплат.

Обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних за накладними, в межах обраних позивачем періодів нарахування, за формулою Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, встановив, що заявлений розмір 3% річних не перевищує розмір, який може бути нарахований за обраний позивачем період, внаслідок чого вимоги в цій частині у розмірі 122грн.29коп. підлягають задоволенню.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок інфляційних, з огляду на прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Крім того, позивач на підставі п. 5.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 984грн.91коп., яка відповідно до наданого суду 29.05.2013р. остаточного розрахунку нарахована аналогічним способом що і 3% річних, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в частини законодавчо встановленого обмеження у шість місяців, з дня коли зобов'язання повинно бути виконано.

Означений позивачем період нарахування не перевищує передбачені законодавством обмеження щодо нарахування пені.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Так, сторони у п. 5.1. договору передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми отриманого товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Суд, перівірівши розрахунок пені за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", в межах обраних позивачем періодів, вважає вимоги в частині стягнення пені у розмірі 984грн.91коп. такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 14857грн. 53коп., який нарахований через прострочення оплати товару, отриманого відповідачем за накладними № Фтс-0620063 від 06.12.2012р., № Фтс-0618510 від 06.12.2012р., № Фтс-0633525 від 13.12.2012р., № Фтс-0633528 від 13.12.2012р., № Фтс-0633529 від 13.12.2012р., № Фтс-0633487 від 13.12.2012р., № Фтс-0633526 від 13.12.2012р., № Фтс-0633527 від 13.12.2012р.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Зокрема, у ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Також у п. 4 ст. 231 вказаного Кодексу встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Так, згідно п. 5.2 договору, за прострочення платежу понад 30 календарних днів покупець крім пені сплачує постачальнику штраф у розмірі 100% від неоплаченої суми отриманого товару.

Отже, укладаючи договір, сторони узгодили міри відповідальності, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 Цивільного кодексу України.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідно до матеріалів справи є очевидним, що відповідач прострочив виконання обов'язку з оплати продукції за визначеними вище накладними більш ніж 30 днів, це обумовлює правомірність застосування до останнього господарських санкцій, передбачених п.5.2 договору.

Слід відзначити, що відповідно до п. 5.2 договору зміст штрафу встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу виходячи з кількості днів прострочення виконання зобов'язань.

За висновками суду, розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення штрафу в сумі 14857грн. 53коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 548, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст 216, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг», м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13», м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 10478грн.45коп., штрафу у розмірі 14857грн.53коп., пені в сумі 984грн.91коп., 3% річних 122грн.29коп. та інфляційних витрат у сумі 53грн.48коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетранс-13» (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, просп. Театральний, 12, ЄДРПОУ 37545947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг» (адреса: 83030, м.Донецьк, вул. Рогачовська, буд. 1в, код ЄДРПОУ 37133981) суму основного боргу 10478грн.45коп., штраф у розмірі 14857грн.53коп., пеню в сумі 984грн.91коп., 3% річних 122грн.29коп., інфляційні у сумі 53грн.48коп.та витрати на оплату судового збору в розмірі 1720грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 11.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова