Рішення

від 11.06.2013 по справі 916/989/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" червня 2013 р.Справа № 916/989/13

За позовом Виробничо-комерційної фірми "КОМЕТЕКС" Товариство з обмеженою відповідальністю

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС"

про стягнення 131603,68грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Брагінський М.І., довіреність №1 від 08.01.13р.;

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 14.05.13р. по справі було оголошено перерву до 11.06.13р. о 10:00хв., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Виробничо-комерційна фірма "КОМЕТЕКС" Товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" про стягнення заборгованості у розмірі 133636,63грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.13р. порушено провадження у справі №916/989/13.

29.04.13р. від позивача на адресу господарського суду Одеської області надійшов супровідний лист з додатковими документами (вх.№13974/2013 від 29.04.13р.), згідно якого надає відповідно до ухвали суду від 15.04.13р. по справі №916/989/13 уточнений розрахунок пені та уточнені позовні вимоги. Відповідно до уточненої позовної заяви просить суд стягнути з ТОВ "РЕСТРАНСЕРВІС" на користь ТОВ "КОМЕТЕКС" борг, у сумі 124491грн.36коп., пеню у сумі 5768грн. 41коп., 3% річних у сумі 1343грн.91коп., а усього суму 131603грн.68коп., кошти, стягнені на користь ТОВ "КОМЕТЕКС" перерахувати на розрахунковий рахунок №260093123 в АБ "Південний" у м.Одесі, МФО 328209.

14.05.13р. від позивача надійшов супровідний лист (вх.№14805/13 від 14.05.13р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи довідку з банку про рух грошових коштів №0-18-16309 БТ від 13.05.13р.

Судом наданий документ оглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач в судовому засіданні усно суму основного боргу визнає. Поряд з цим просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№14405/2013 від 13.05.13р.), та зазначає про те, що у своєму позові позивач посилається на договір постачання №35 від 04.04.2011р, проте цей договір є недійсним, оскільки 06.01.2012р. був укладений новий Договір купівлі-продажу №132, згідно з яким і здійснювались усі поставки товару Покупцю від Постачальника. Згідно з п.2.2. Договору купівлі-продажу №132 від 06.01.2012р. сторони домовились про те, що раз на місяць Покупець зобов'язаний надавати звіт по реалізації Товару (в грошовому та товарному виразі), або залишки товару. Згідно цим звітам до 10 числа кожного місяця Покупець зобов'язаний оплачувати Товар, що був реалізований за попередній місяць. Нажаль, ТОВ "РЕСТРАНСЕРВІС" на даний момент знаходиться у скрутному становищі та не має можливості здійснювати подальшу реалізацію Товару, тому і не може оплачувати поставлений товар. Таким чином, на підприємстві у відповідача залишилась велика кількість товару, поставленого позивачем та нереалізованого. Також звертає увагу суду на п.3.1. Договору, згідно якого Покупець зобов'язується повідомити Постачальника про закінчення терміну реалізації товару не пізніше, як за 6 місяців. Все вищевказане свідчить про те, що Покупець має право на повернення нереалізованого Товару. Оскільки до нещодавно на підприємстві відповідача проводилась загальна інвентаризація, не було змоги звернутися до позивача з проханням про повернення нереалізованого товару, оскільки не мали інформації яка саме кількість нереалізованого товару є в наявності. Проте як тільки інвентаризація закінчилась, ми одразу письмово звернулись до позивача з такою пропозицією, проте на сьогоднішній день відповіді ще не отримали.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

04.04.2011р. між Виробничо-комерційною фірмою "КОМЕТЕКС" Товариство з обмеженою відповідальністю (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" (Покупець) було укладено договір поставки №35, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався на умовах передбачених даним договором поставляти та передавати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати товари в асортименті, які мають назву „товар". Повне найменування товару, його опис та характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість партії та інш. параметри містяться у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що оплата за товар, проводиться Покупцем на умовах відстрочення платежу 35 календарних днів, починаючи з дня приймання товару. Постачальник має право затримати відвантаження Покупцю наступних партій товару, якщо розрахунок за попередні партії не проведено у повному обсязі.

Згідно з п. 5.2. договору, порушення строків оплати, обумовлених у п. 3.2. договору, тягне за собою сплату Покупцем на користь Постачальника неустойки, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми, за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 7.1. договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання представниками обох сторін, та діє до 31.12.2012р., а в частині взаєморозрахунків, до їх повного виконання.

Позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару виконав у повному обсязі, згідно з узгодженими сторонами умовами, а саме поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними.

В порушення умов зазначеного договору поставки №35 від 04.04.11р. відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, за товар одержаний по видатковим накладним на суму 124491,36грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 124491,36грн.

22.03.2013р. між Виробничо-комерційною фірмою "КОМЕТЕКС" Товариство з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" було підписано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 22.03.2013р., згідно якого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 124491,36грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з позовною заявою, та уточненням до неї, згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 131603,68грн., а саме: основний борг у розмірі 124491,36грн., 3% річних у розмірі 1343,91грн. та пеню у розмірі 5768,41грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п.1,2,3 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2013р. по 22.03.2013р., відповідно до якого станом на 22.03.2013р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" рахується заборгованість на суму 124491,36грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України .

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 124491,36грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 1343,91грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" за отриманий товар, та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку трьох процентів річних, судом встановлено, що розрахунок трьох процентів річних здійснений належним чином, тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1343,91грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" пені в розмірі 5768,41грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 5768,41грн.

Твердження відповідача у відзиві про те, що між сторонами 06.01.2012р. було укладено новий Договір купівлі-продажу №132, згідно з яким і здійснювались усі поставки товару Покупцю від Постачальника, а не за договором поставки №35 від 04.04.2011р., укладеного між Виробничо-комерційною фірмою "КОМЕТЕКС" Товариство з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, оскільки дослідивши наявні в матеріалах справи додані позивачем до позовної заяви копії видаткових накладних вбачається, що в них зазначено у якості підстави поставки саме договір №35 від 04.04.2011р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, уточнені позовні вимоги Виробничо-комерційної фірми "КОМЕТЕКС" Товариство з обмеженою відповідальністю про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" заборгованості у розмірі 131603,68грн., а саме: основного боргу у розмірі 124491,36грн., пені у розмірі 5768,41грн., 3% річних у сумі 1343,91грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 2632,07грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" (65069, м.Одеса, пр. Добровольського, буд. 95, код ЄДРПОУ 35641900, р/р 26006311505901 у АБ"Південний" м.Одеса, МФО 328209) на користь Виробничо-комерційної фірми "КОМЕТЕКС" Товариство з обмеженою відповідальністю (65110, м.Одеса, вул. Банківська, 30, код ЄДРПОУ 13890886, р/р 260093123 в АБ"Південний", МФО 328209) основний борг у розмірі 124491(сто двадцять чотири тисячі чотириста дев'яносто одну)грн.36коп., пеню у розмірі 5768(п'ять тисяч сімсот шістдесят вісім)грн.,41коп., 3% річних у сумі 1343(одну тисячу триста сорок три)грн.91коп., витрати по сплаті судового збору на суму 2632(дві тисячі шістсот тридцять дві)грн.07коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.06.2013р.

Суддя Гут С.Ф.