Рішення

від 13.06.2013 по справі 904/1944/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.13р. Справа № 904/1944/13-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Енерджи", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Енергосоюз Україна", м. Кривий Ріг

про стягнення 341 010,00 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Шевцова В.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Енерджи" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Енергосоюз Україна" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за оренду залізничного рухомого складу в розмірі 341 010,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 12.03.13р. порушено провадження у справі 904/1944/13-г (суддею Дубініним І.Ю.) та прийнято позовну заяву до розгляду в судовому засіданні.

05.04.13р. позивач збільшив розмір позовних вимог на 53 437,97 грн., у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача 394 447,97 грн., з них: 390 690,00 грн. - заборгованість за оренду залізничного рухомого складу, 3 131,65 грн. - пеня, 626,32 грн. - 3% річних.

Ухвалами господарського суду від 13.05.13р. припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 341 010,00 грн. та продовжено строк вирішення спору по суті до 28.05.13р. включно.

13.05.13р. позивач, у зв'язку з частковим погашення відповідачем суми основного боргу, просив суд стягнути з відповідача 23 437,97 грн., з них: 19 680 грн. - заборгованість за оренду залізничного рухомого складу, 3 131,65 грн. - пеня, 626,32 грн. - 3% річних.

13.05.13р. в судовому засіданні оголошено перерву до 27.05.13р.

Розпорядженням заступника керівника апарату суду № 370 від 27.05.13р., у зв'язку із знаходженням судді Дубініна І.Ю. на лікарняному, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл справи, після чого справу № 904/1944/13-г передано для розгляду судді Петренко Н.Е.

Ухвалою господарського суду від 28.05.13р. справу № 904/1944/13-г прийнято до свого провадження суддею Петренко Н.Е. та призначено її розгляд в судовому засіданні на 17.06.13р.

17.06.13р. в судове засідання повноважний представник позивача не з'явився, але 14.06.13р. до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами. Крім того, в клопотанні зазначено про те, що позивач заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання також не з'явився, витребувані письмові пояснення по суті спору до суду не надав. Але 17.06.13р. від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку з відрядженням останнього до м. Києві для участі в іншому судовому засіданні.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про перенесення розгляду справи, оскільки відповідач був своєчасно повідомлений про день, час та місце розгляду справи 01.06.13р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.133), однак незважаючи на це, витребувані письмові пояснення по суті спору відповідач до цього часу до суду не надав. Враховуючи те, що представництво сторони в судовому засіданні господарського суду не обмежене певним колом осіб, а обставини, викладені в клопотання про перенесення розгляду справи, не підтверджені документально, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, а тому посилання представника відповідача на раптове термінове відрядження, як на підставу не надання письмових пояснень по суті спору суд оцінює критично.

Суд звертає увагу на те, що представником відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження перебування у відрядженні.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського судуУкраїни від 15.03.10р. №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»: Матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце заявлення численних необґрунтованих відводів суддям господарських судів, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо.

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У зв'язку з наведеним Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу на таке. У разі нез'явлення в судове засідання господарського суду представників сторін або однієї з них господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами), де зазначено: «Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 111 10 ГПК). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.»

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач у судове засідання не з'явився та не подав витребувані письмові пояснення по суті спору без поважних причин. Крім того, судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.06.13 р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.12р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1010/12- ТЕ оренди залізничного рухомого складу (далі-Договір), відповідно до умов п. 1 якого, позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти в оренду залізничний рухомий склад позивача (далі по тексту - РС), придатний до перевезень в технічному і комерційному стані, очищений від залишків вантажу, що раніше перевозиться, і підготовленим для перевезення вантажу вказаного в листі-заявці відповідача.

Згідно п. 2.1. Договору, передача рухомого складу в оренду відбувається в місц(і/ях), визначених за угодою сторін цього Договору і оформляється актом прийому-передачі, який підписується на станції навантаження яка знаходиться на території України, або на станції прикордонного переходу у випадках першого навантаження за межами митної території України.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що Акти прийому-передачі підписуються уповноваженими представниками сторін. Датою передачі рухомого складу в оренду є дата підписання актів прийому-передачі, яка відповідає даті прибуття РС на станцію призначення вказаної відповідачем, або на прикордонну станцію. В актах прийому-передачі фіксуються номери вагонів, моделі, вид РС, дата побудови, дата та рік проходження останнього планового виду ремонту.

В п. 3.2.1. Договору зазначено, що відповідач приймає рухомий склад позивача, для перевезень по маршрутах, погоджених з позивачем.

В подальшому відповідач має право змінювати маршрути на власний розсуд. При цьому відповідач повідомляє позивачу про зміну маршрутів (п. 3.2.1.1. Договору).

У пункті 3.2.2. Договору зазначено про те, що відповідач здійснює платежі позивачу в сумах і термінах, визначених цим Договором.

Як зазначено в п.4.1. Договору, орендна плата нараховується за кожну добу оренди рухомого складу. Сума договору в цілому складається з орендної плати за всі одиниці рухомого складу, який був переданий в оренду відповідно до п.1.1. цього Договору.

Згідно п. 4.2. Договору, розмір орендної плати РС побудованого:

- до 2012р. складає 260,00 грн. у т.ч. ПДВ 20 % - 43,33 грн., за одну одиницю РС на добу

У зв'язку із зміною кон'юктури ринку, витрат на утримання рухомого складу і/та інше, розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін. Зміна орендної плати оформляється додатковою угодою до цього Договору. В разі не досягнення згоди про зміну орендної плати протягом 90 календарних днів від дати відповідної пропозиції, позивач має право почати процедуру розірвання цього Договору (п.4.2.1. Договору).

Відповідно до п. 4.3. Договору, авансовий платіж за перший місяць оренди сплачується відповідачем в розмірі 10 % передплати після отримання і підписання Додатків до даного Договору згідно п.1.1. Договору, та виставленого рахунку-фактури позивачем. Подальша орендна плата сплачується відповідачем три рази на місяць (по декадно) через кожних десять днів оренди згідно виставлених рахунків позивача. Розрахунки здійснюються в національній валюті України.

Згідно п. 4.4. Договору, орендна плата розраховується виходячи з фактичного часу роботи кожного вагону протягом звітного періоду за вирахуванням часу перебування вагону в плановому ремонті (далі ремонт), а також час в очікуванні планового ремонту. Орендна плата не нараховується:

- за час руху вагону в ремонт, який визначається з дати вказаної в календарному штемпелі залізничної накладної станції відправлення, копія якої має бути направлена позивачу на протязі трьох днів по факсимільному зв'язку, або датою введення повідомлення ГІОЦ 1353 (повідомлення форми ВУ-23);

- за час знаходження вагону в очікуванні ремонту та в ремонті, який починається з дати (включно) прибуття вагону на залізничну станцію в адресу ремонтного підприємства (дата прибуття підтверджується довідкою ГІОЦ) до дати (включно) вказаною в календарному штемпелі станцією відправлення в перевізних документах після ремонту (довідка ГІОЦ);

- за час виходу вагону з планового ремонту - період від дати оформлення перевізних документів до моменту прибуття вагону на станцію навантаження (включно), (довідка ГІОЦ).

Сторони обмінюються оперативною інформацією в період направлення вагону в ремонт, його знаходженням в ремонті і в очікуванні виходу з вагоноремонтного підприємства.

Відповідно до п. 4.5. Договору, позивач направляє Акт наданих послуг відповідачу до 3-го числа місяця, наступного за звітним місяцем оренди. Відповідач протягом двох робочих днів з моменту отримання оригіналу акта наданих послуг, повинен прийняти, підписати та завірити його зі свого боку печаткою та направити його позивачу.

Оплата залізничного тарифу транспортування РС при передачі в оренду на станцію, вказану в транспортній інструкції відповідача, по всій території України здійснюється за рахунок позивача (п.4.6. Договору).

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що оплата залізничного тарифу за транспортування РС після закінчення терміну дії даного Договору, або в разі його дострокового розірвання, до станції вказаної в інструкції позивача, здійснюється за рахунок відповідача.

Оплата залізничного тарифу при відправленні РС у вагоноремонтне підприємство для проведення чергових планових ремонтів здійснюється за рахунок відповідача, а при поверненні РС з ремонту на станцію навантаження - за рахунок позивача (п. 4.8. Договору).

Відповідно до п. 4.9. Договору, форма платежу - банківський переказ на поточний рахунок позивача, вказаний в цьому Договорі.

Згідно п.5.2. Договору, в разі порушення відповідачем термінів перерахування орендної плати, згідно п. 4.2., відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченої орендної плати. Пеня за порушення строків оплати нараховується за весь період порушення.

Якщо сторони не можуть прийти до угоди впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати першого повідомлення, всі спори і розбіжності які виникають при виконанні цього Договору, вирішуються в претензійному порядку, а в разі не знаходження згоди - в Господарському суді по місцю знаходження відповідача із застосуванням норм чинного законодавства України (п.6.2. Договору).

Відповідно до п.8.1. Договору, цей Договір набирає чинності від дати його підписання і діє до 31.12.2013 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх погашення.

Сторонами були підписані наступні додаткові угоди:

- Додаткова угода № 1від 16.10.12р. відповідно до якої сторони погодили нову редакцію п.4.2. Договору: "Розмір орендної плати РС побудованого:

- до 2012 р. складає 260 грн. у т.ч. ПДВ за одну одиницю РС на добу;

- починаючи з 2012 р. складає 280,00 грн. у т.ч. ПДВ за одну одиницю на добу";

- Додаткова угода № 2 від 31.10.12р. відповідно до якої сторони погодили нову редакцію п.4.2. Договору: "Розмір орендної плати РС побудованого: до 2012 р. та починаючи з 2012 р. з 01 листопада складає - 260 грн. у т.ч. ПДВ за одну одиницю РС на добу";

- Додаткова угода № 3 від 28.12.12р. відповідно до якої сторони погодили нову редакцію п.4.2. Договору: "Розмір орендної плати РС: з 01 січня 2013 року по 31 січня 2013 року (включно) складає - 10 грн. у т.ч. ПДВ за одну РС на добу".

На виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду РС, зазначений в підписаних обома сторонами Договору Актах прийому-передачі:

- Акт № 8 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.12р. на суму 76 440 грн.;

- Акт № 2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.12р. на суму 163 800 грн.;

- Акт № 5 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.12р. на суму 169 260 грн.;

- Акт № 1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.13р. на суму 6 510 грн.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем було сплачено за Договором лише 75 000 грн.:

- за платіжним дорученням № 60 від 28.11.12р. на суму 35 000 грн.;

- за платіжним дорученням № 17 від 17.01.13р. на суму 10 000 грн.;

- за платіжним дорученням № 18 від 05.02.13р. на суму 30 000 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 20.02.13р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу вих. № 22 від 19.02.13р. про сплату в семиденний строк від дня отримання цієї вимоги суму боргу за Договором у розмірі 341 010,00 грн., яка була отримана відповідачем 25.02.13р.

Як зазначає позивач, вищезазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді і задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за оренду залізничного рухомого складу в розмірі 341010,00 грн.

05.04.13р. позивач збільшив розмір позовних вимог на 53 437,97 грн., у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача 394 447,97 грн., з них: 390 690,00 грн. - заборгованість за оренду залізничного рухомого складу, 3 131,65 грн. - пеня, 626,32 грн. - 3% річних.

Заява про збільшення розміру позовних вимог обґрунтована наступним.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, а також з метою підтвердження здачі відповідних напіввагонів відповідачу, на адресу останнього 01.03.13р. було направлено листа з описом вкладення з наступним переліком документів:

- Акт № 2 від 24.02.13р. приймання-передавання вагонів із оренди у кількості 20 шт. (2екз.).

Вищевказаний акт № 2 від 24.02.13р. було отримано відповідачем 06.03.13р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як зазначає позивач, станом на 03.04.13р. Акт № 2 від 24.02.13р. відповідачем не підписаний, будь-яких зауважень чи заперечень, стосовно його складення, позивач не отримував, хоча відповідно до п. 3.2.9. Договору відповідач підписує зі свого боку Акт наданих послуг протягом 5 (п 'яти) робочих днів від дати його отримання від позивача. А в разі виникнення зауважень по Акту наданих послуг, в цей же термін направляє письмові зауваження позивачу.

На виконання умов Договору та з метою підтвердження здачі відповідних напіввагонів відповідачу, на адресу останнього 20.03.13р. було направлено листа з описом вкладення з наступним переліком документів:

- Акт № 3 від 10.03.13 р. приймання-передавання вагонів із оренди у кількості 1 шт. (2 екз.);

- Акт № 1 від 28.02.13 р. здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 132 080,00 грн.;

- Рахунок на оплату № 5 від 28.02.13р. на суму 132 080,00 грн. (оренда за лютий 2013 року).

Даний лист було отримано відповідачем 26.03.13р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення. Як зазначає позивач, семиденний термін, який надається відповідачеві для виконання свого обов'язку за Договором (п.2 ст. 530 ЦК України) сплив 02.04.13р., однак станом на станом на 03.04.13 р. вище перелічені рахунки не сплачені, акти відповідачем не підписані, будь-яких зауважень чи заперечень, стосовно їх складення, позивач не отримував, хоча, як зазначалося вище, відповідач мав діяти відповідно до п. 3.2.9. Договору.

26.03.13р. на адресу відповідача було направлено листа з описом вкладення з наступним переліком документів:

- Вимога з вих. № 34 від 19.03.13р. про сплату заборгованості по оренді за Договором на загальну суму 388 090,00 грн.

Крім того, на виконання умов Договору, а також з метою підтвердження здачі відповідних напіввагонів відповідачу, 01.04.13р. на адресу останнього було направлено листа з описом вкладення з наступним переліком документів:

- Акт № 6 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.13 року на суму 2 600 грн.;

- Акт звіряння взаємних розрахунків за період: вересень 2012 - березень 2013 р. на загальну суму заборгованості 390 690,00 грн.;

- Рахунок на оплату № 10 від 31.03.13 року на загальну суму 2 600,00 грн.;

- Вимога вих. № 44 від 01.04.13 р. про сплату боргу на загальну суму 390 690,00 грн.

Таким чином, позивач зазначає про те, що станом на 03.04.13р. сума основного боргу складає 390 690,00 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, були нараховані для сплати відповідачу 3 % річних на загальну суму 626,32 грн.

Крім того, відповідно до п. 5.2. Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 3 131,65 грн.

Відповідачем було надано докази часткової оплати суми основного боргу у розмірі 341010 грн., що підтверджує платіжне доручення № 19 від 29.04.13р., у зв'язку з чим суддею Дубініним І.Ю. ухвалою суду від 13.05.13р. в частині стягнення заборгованості у сумі 341 010,00 грн. провадження у справі було припинено.

13.05.13р. позивач, у зв'язку з частковим погашення відповідачем суми основного боргу, просив суд стягнути з відповідача 23 437,97 грн., з них: 19 680 грн. - заборгованість за оренду залізничного рухомого складу, 3 131,65 грн. - пеня, 626,32 грн. - 3% річних.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

В статті 762 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання по Договору виконав належним чином, а відповідач свої зобов'язання по Договору виконав частково, що підтверджує часткова оплата за оренду рухомого складу.

Пунктом 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. № 01-8/211 роз'яснено, що діями вказаними у ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України, можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. При цьому в тих випадках, коли передбачалось виконання зобов'язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам).

Господарський суд вважає, що документи, які знаходяться в матеріалах справи свідчать про те, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за оренду залізничного рухомого складу в розмірі 19 680,00 грн. є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що в разі порушення відповідачем термінів перерахування орендної плати, згідно п. 4.2., відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченої орендної плати. Пеня за порушення строків оплати нараховується за весь період порушення.

Відповідно до п. 5.2. Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня у розмірі 3 131,65 грн., розрахунок якої судом перевірено та визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3 % річних у розмірі 626,32 грн., розрахунок яких господарським судом також був перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 759, 761, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Енергосоюз Україна" (50000, м. Кривий Ріг, пр. Карла Маркса, буд. 19, оф. 2, код ЄДРПОУ 35005217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Енерджи" (03028, м. Київ, вул. Оскольська, буд. 31, код ЄДРПОУ 38217449) заборгованість за оренду залізничного рухомого складу в розмірі 19 680,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят грн. 00 коп.), 3 % річних в розмірі 626,32 грн. (шістсот двадцять шість грн. 32 коп.), пеню в розмірі 3 131,65 грн. (три тисячі сто тридцять одна грн. 65 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 888,96 грн. (сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн. 96 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 19.06.13р.