Рішення

від 12.06.2013 по справі 910/9377/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/9377/13 12.06.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт», м. Житомир

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпаркград», м. Київ

Про стягнення 9 204,69 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Котвицька О.Г. - дов. від 07.08.2012р.

Від відповідача Лемещенко Р.М. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 9 204,69 грн. заборгованості, пені, 25% штрафу та трьох відсотків річних за Договором № 80893 від 21.02.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2013р. порушено провадження у справі № 910/9377/13 та розгляд справи призначено на 12.06.2013р.

12.06.2013р. від позивача надійшли пояснення по справі та витребувані судом документи, а також клопотання про витребування доказів.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача відзив на позов не надав, та по суті позовних вимог не заперечував.

Суд визнав клопотання відповідача щодо витребування доказів необґрунтованим, недоцільним та відхилив його.

В судовому засіданні 12.06.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.02.2012р. між сторонами було укладено Договір № 80893, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, на умовах передбачених даним Договором зобов'язується передати, а відповідач, як покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар за цінами, обумовленими сторонами при складанні заявки.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме від позивача генеральним директором - Раковичем О.І. та від відповідача директором - Лемещенко Р.М., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 7 026,76 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № ПП000293379 від 22.12.2012р. на суму 150,63 грн.; № ПП000297734 від 26.12.2012р. на суму 378,50 грн.; № ПП000297736 від 26.12.2012р. на суму 629,74 грн.; № ПП000297740 від 26.12.2012р. на суму 172,80 грн.; № П0000010091 від 10.01.2013р. на суму 3 347,68 грн.; № П0000010224 від 10.01.2013р. на суму 803,53 грн.; № П0000011443 від 10.01.2013р. на суму 634,32 грн.; № П0000011496 від 10.01.2013р. на суму 415,30 грн.; № П0000011498 від 10.01.2013р. на суму 366,71 грн.; № П0000011501 від 10.01.2013р. на суму 264,24 грн. , які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печаткою позивача та штемпелем відповідача без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач зобов'язується перерахувати кошти за отриманий товар не пізніше 5 календарних днів з моменту прийомки товару.

Відповідач порушуючи умови Договору зокрема п. 3.1. за поставлений позивачем товар не розрахувався та в подальшому грошові кошти не сплатив.

12.02.2013р. позивач направляв на адресу відповідача претензію вих. № 49 з вимогою щодо погашення існуючої заборгованості, проте доказів надсилання не надав.

17.04.2013р. сторонами було проведено звірку та оформлено Акт звірки взаємних розрахунків, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печаткою позивача та підписом відповідача без зауважень. Відповідно до вказаного акту відповідач підтвердив розмір заборгованості за отриманий товар - 7 026,76 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає - 7 026,76 грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач, відповідно до п. 6.3. Договору, нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 351,03 грн. та 25% штрафу у розмірі 1 756,69 грн.

Відповідно до п. 6.3. Договору при порушенні терміну оплати, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу, а також штраф у розмірі двадцяти п'яти відсотків від суми неоплаченого товару. Загальна сума пені ті штрафу розраховується за весь період прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимоги позивача про стягнення пені та штрафу обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 70, 21 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперече,нь.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпаркград» (02095, м. Київ, вул. Анни Ахматової, буд. 39-а, кв. 87, код ЄДРПОУ 35032827 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії «Полісся-Продукт» (10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 12, код ЄДРПОУ 32265298), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 7 026 (сім тисяч двадцять шість) грн. 76 коп., пеню у розмірі - 351 (триста п'ятдесят одна) грн. 03 коп., 25 % штрафу у розмірі - 1 756 (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість) грн. 69 коп., три відсотка річних у розмірі - 70 (сімдесят) грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 18 червня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук