Рішення

від 27.01.2009 по справі 22/338-20/207/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/338-20/207/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.09                                                                          Справа №  22/338-20/207/08

Суддя   Гандюкова  Л.П.

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Банк “Український капітал”, м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Нестерянська птахофабрика”, с.Нестерянка Оріхівського району Запорізької області

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Закрите акціонерне товариство “ХОУМ КРЕДІТ БАНК”, м. Дніпропетровськ

2.Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк “Володимирський”, м. Суми  

про стягнення 3129154,39 грн.

                                                                                                          Суддя  Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача –          Соловей О.М. (довіреність № 638/08  від 21.05.2008р.);

Від відповідача –      Слятіна Д.О. (довіреність № б/н  від 16.10.2008р.);

Від третьої особи 1 –Стрельников А.С. (довіреність № 45  від 27.02.2008р.);

Від третьої особи 2 –не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

          Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 3 129 154,39 грн.,  з яких 2728898,67 грн.  –сума заборгованості за консорціумним кредитним договором № 1 від 09.07.2003р.,  316 035,41 грн. –заборгованість за відсотками, 84 220,31 грн. –пеня.  

Ухвалою суду від 28.04.2005р. провадження у справі №22/338 було зупинено до  розгляду  господарським судом м. Києва спору про визнання недійсним консорціумного кредитного договору № 1 від 09.07.2003 р.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області №332 від 05.03.2008р.  у зв'язку з виробничою необхідністю справа №22/338 передана на розгляд судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою суду від 14.03.2008р. справа прийнята до провадження, справі присвоєно №22/338-20/207/08, судове засідання призначено на 17.04.2008р.

Ухвалою суду від 15.04.2008р. провадження у справі №22/338-20/207/08 зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги  ВАТ “Нестерянська птахофабрика” на ухвалу господарського суду від 14.03.2008р. Ухвалою суду від 17.06.2008р. провадження у справі поновлено з 10.07.2008р., розгляд справи призначено на 10.07.2008р.  Ухвалою суду від 09.07.2008р. провадження у справі зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ВАТ “Нестерянська птахофабрика” на ухвалу господарського суду від 17.06.2008р.  Ухвалою суду від 03.11.2008р. провадження у справі поновлено з 17.11.2008р., розгляд справи призначено на 17.11.2008р. Ухвалою від 10.11.2008р. провадження у справі зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги  ВАТ “Нестерянська птахофабрика” на ухвалу господарського суду від 03.11.2008р. та повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області. Ухвалою суду від 09.01.2009р. провадження у справі поновлено з 27.01.2009р. після усунення обставин, що зумовили його зупинення, розгляд справи призначено на 27.01.2009р. У судовому засіданні 27.01.2009р. оголошувалась перерва.

          27.01.2009р.справу розглянуто, за згодою представників сторін та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника відповідача судовий процес 27.01.2009р. фіксувався за допомогою технічних засобів.

           У судовому засіданні 27.01.2009р. позивач підтримав первісні позовні вимоги, викладені у позовній заяві, при цьому позивач надав заяву, згідно з якою фактично відмовився від збільшених позовних вимог (клопотання щодо збільшення позовних вимог від 15.04.2008р.). Позивач просить стягнути з відповідача суму 2 728 898,67 грн. заборгованості за кредитним договором № 1 від 09.07.2003р.,  суму 316 035,41 грн. заборгованості за відсотками за період: грудень 2003р. –липень 2004р. включно; суму 84220,31 грн. пені, всього суму 3 129 154,39 грн. на підставі консорціумного кредитного договору № 1 від 09.07.2003., ст.ст. 526, 530, 610, 612,1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. 1 ГПК України. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язання щодо повернення кредиту у строк до 08.07.2004р. та сплати відсотків за період: грудень 2003р. (частково) –липень 2004р. включно. При пред'явлені позову позивач було заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке ухвалою суду від 10.09.2004р. відхилено. Також у судовому засіданні 27.01.2009р. позивачем надано заяву, відповідно до якої у зв'язку з технічною помилкою у позовній заяві щодо розміру пені, просить врахувати, що пеня за 58 днів (прострочення повернення кредиту) становить суму 65044,98грн. У порядку ст.22 ГПК України заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач позов не визнав, письмового відзиву не надав, у  судовому засіданні спочатку не заперечив факт отримання кредиту і його неповернення в строк, однак потім після перерви фактично відмовився від цього.

27.01.2009р. відповідачем заявлялись наступні клопотання: 1)про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що справа розглядається судом вже четвертий рік, а новий представник відповідача ще не ознайомився з матеріалами справи, а це необхідно для надання обґрунтованих заперечень; 2)  надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання про відкладення розгляду  справи судом відхилено як необґрунтоване, оскільки дійсно справа перебуває у провадженні суду тривалий час, згідно з довіреністю вона видана представнику 16.10.2008р., ухвала про поновлення провадження у справі і призначення справи до розгляду направлена сторонам 12.01.2009р., тому у представника відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи. Разом з тим, для надання можливості представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи і підготувати заперечення у судовому засіданні оголошувалась перерва з 12 год.54 хв. до 15 год. 30 хв. Після ознайомлення з матеріалами справи представником відповідача заявлено клопотання: 1) зобов'язати позивача надати докази (оригінали розрахункових документів) на отримання та витрачання ВАТ “Нестерянська птахофабрика” кредитних коштів,  оскільки, на думку відповідача, позивачем не доведено отримання коштів по кредиту  саме  ВАТ “Нестерянська птахофабрика”, а саме: не надано платіжних доручень, за якими було б доведено витрачання кредитних коштів відповідачем на свої нужди. 2) відкласти розгляд справи на пізніший строк з метою надання часу представнику відповідача для обґрунтованих заперечень. Клопотання відхилені як необґрунтовані.

Третя особа-1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Третя особа –2  (ТОВ Комерційний банк “Володимирський) у судове засідання не з'явилася, про місце та час судового засідання повідомлена належним чином. Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи у відсутність третьої особи-2.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін,  третьої особи, суд

                                                ВСТАНОВИВ:

           09.07.2003р. між Консорціумом банків: ВАТ “Банк “Український капітал” (організатор, позивач), ЗАТ “Агробанк” і ТОВ КБ “Владимирський” та ВАТ “Нестерянська птахофабрика” (позичальник, відповідач) був укладений консорціумний кредитний договір № 1 (далі –кредитний договір), відповідно до умов якого Консорціум банків зобов'язався надати позичальнику консорціумний кредит у виді невідновлювальної кредитної лінії на загальну суму не більше 6 330 000 грн.  строком не довше ніж 08.07.2004р. зі сплатою 21 % річних, а Позичальник зобов'язався  повернути Консорціуму банків кредит повністю не пізніше 08.07.2004р., вчасно сплачувати проценти. При цьому частка ВАТ “Банк “Український капітал” в загальній сумі кредиту складає не більше 2750000грн. (п.п.1.1,1.2  3.3.2, 3.3.3).

            Відповідно до п.1.3 метою кредитування позичальника є поповнення обігових коштів.

          У подальшому до договору укладались додаткові угоди. Так, 14.07.2003р. сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою передбачено, що Консорціум банків надає позичальнику консорціумний кредит у виді невідновлювальної кредитної лінії на загальну суму не більше 6 268 321,19 грн. строком не довше ніж до 08.07.2004р. зі сплатою 21 % річних. Частка організатора в загальній сумі кредиту складає не більше 2728898,67грн.

          Відповідно до п.п. 1.4., 1.6. кредитного договору при нарахуванні відсотків приймається фактична кількість днів у місяці та році, а також враховується день видачі кредиту і не враховується день повернення кредиту, нараховані проценти за користування кредитними ресурсами Позичальник сплачує не пізніше сьомого числа місяця, наступного за звітним на рахунки кожного з учасників консорціуму банків. Відсотки за користування кредитом нараховуються за період, починаючи з дати списання грошових коштів з позичкового рахунку і до дати погашення заборгованості за кредитом у повному обсязі.

Згідно п.п. 5.1., 5.2. кредитного договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання позичальником зобов'язання згідно всіх умов договору. Термін повернення кредиту може бути пролонгований по взаємній згоді Консорціуму банків та позичальника.  

          Позивач належним чином виконав свої  зобов'язання  за кредитним  договором, відкривши відповідачу невідновлювальну кредитну лінію та надавши йому обумовлені договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується роздруківкою про рух коштів по позичковому рахунку відповідача № 20965026420, платіжним дорученням №102 від 10.07.2003р., копії яких залучено до матеріалів справи (т.1.а.с.24,т.2.а.с.5,43).  

           Станом як на день звернення позивача до суду у вересні 2004р. так і вирішення спору судом 27.01.2009р. кредит у сумі 2 728 898,67 грн. відповідачем не повернуто, відсотки за користування кредитом відповідач сплатив лише частково –за липень-листопад 2003р. та частково за грудень 2003р., внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 2 728 898,67 грн. за кредитом та по відсоткам за період з грудня 2003р. по липень 2004р. включно у розмірі 316 035,41 грн.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи слідує, що відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати відсотків за користування кредитом (не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним) та повернення суми кредиту у строк до 08.07.2004р.. Доказів погашення заявленої до стягнення суми заборгованості по кредиту та відсотках не надав. Розрахунок заборгованості відповідає умовам договору та письмовим доказам, які надані позивачем і долучені до матеріалів справи.

          Таким чином,   позовні   вимоги   про   стягнення  з   відповідача на користь  позивача суми заборгованості 2 728 898,67 грн. по кредиту та суми 316 035,41 грн. відсотків по кредиту основані на договорі, законі та підлягають задоволенню.  

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі  84 220,31 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків.

 Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов'язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що у випадку недотримання позичальником термінів повернення кредиту та термінів сплати відсотків  за його користування, позичальник сплачує  пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня від суми вчасно не повернутої заборгованості за кредитом та відсотків за кожний день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з розрахунком  позивача загальна сума пені  складає 84 220,31 грн., із них пеня  за 58 днів прострочення повернення кредиту становить 65 044,98грн., за прострочення сплати  відсотків 19175,33грн.

Вказаний розрахунок судом перевірено та встановлено, що він виконаний невірно. Так, у розрахунку пені за несвоєчасно повернутий кредит неправильно визначено 365 днів у році, тоді як 2004 рік мав 366 днів. Тому пеня за період з 08.07.2004р. по 04.09.2004р. (58 днів) на суму 2728898,67 грн. становить 64867,26грн. (2728898,67 грн. х 15% :366дн. х 58дн). У розрахунку пені за порушення строків сплати відсотків аналогічно допущено помилку у розрахунку кількості днів у році, оскільки взято 360днів. Між тим, згідно з п.1.5 договору по методу “Факт/360” розраховуються проценти, а не пеня. Крім того, згідно з розрахунком позивача до загальної суми пені, заявленої до стягнення, включено суму 134,33грн. пені як “залишок несплаченої пені про процентам за жовтень 2003”. Однак, із розрахунку в цій частині неможливо встановити на яку суму боргу по процентам та за який період нарахована пеня, тому вимоги про стягнення пені у сумі 134,33грн. за жовтень 2003р. задоволенню не підлягають. В іншій частині пеня розрахована судом, як зазначалось вище, з урахування 366днів у 2004р. Тому підлягає стягненню пеня за порушення строків сплати відсотків у сумі 18 730,07грн. Загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 83597,33грн. (64867,26 + 18730,07).

У зв'язку з викладеним, позовні вимоги задовольняються в цілому частково.

Заперечення відповідача в судовому засіданні щодо недоведеності факту отримання кредиту від позивача спростовуються наведеними вище, а також наступним. Із платіжного доручення №102 від 10.07.2003р. вбачається, що відповідачем перераховано суму  2728 898,67 грн., тобто саме ту суму, яка співпадає із отриманою від позивача по договору. Будь-яких доказів надходжень цієї суми на рахунок відповідача від третіх осіб не надано. Крім того, ствердження відповідача у письмовому клопотанні про те, що суду не надано платіжних доручень, за якими б було доведено витрачання кредитних коштів ВАТ “Нестерянська птахофабрика” на свої нужди є безпідставним, оскільки  позивач не повинен доказувати факт витрачання кредитних коштів позичальником на свої нужди, а повинен доказати (і такі докази долучені до матеріалів справи) факт виконання своїх зобов'язань за договором щодо видачі кредитних коштів. Факт видачі позивачем  ВАТ “Нестерянська птахофабрика” кредитних коштів у сумі  2728 898,67 грн. на підставі консорціумного кредитного договору № 1 від 09,07.2003р. відповідачем не спростований. Більш того, як вбачається із роздруківки про рух коштів по позичковому рахунку відповідача, він частково сплачував відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України  судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.  

   У судовому засіданні 27.01.2009 р. представником третьої особи 1 наданий витяг зі  Статуту ЗАТ “ХОУМ КРЕДІТ БАНК”, зареєстрованого Управлінням Національного банку України в Дніпропетровській області 31.07.2007р., із якого слідує, що останнє є правонаступником усіх прав та зобов'язань ЗАТ “Агробанк”, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України № 12241050009009991.     

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.  

Таким чином, суд вважає за необхідне в порядку ст. 25 ГПК України здійснити процесуальне правонаступництво, замість Закритого акціонерного товариства “Агробанк” вважати третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закрите акціонерне товариство “ХОУМ КРЕДІТ БАНК”, м. Дніпропетровськ.

Керуючись ст.ст. 25,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          Здійснити процесуальне правонаступництво, замість Закритого акціонерного товариства “Агробанк” вважати третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закрите акціонерне товариство “ХОУМ КРЕДІТ БАНК”, м. Дніпропетровськ.

Позов задовольнити частково.   

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Нестерянська птахофабрика” (70561, Запорізька область, Оріхівський район, с. Нестерянка, вул. Центральна, 2, р/р 26001055878052 в ЗРУ “ПриватБанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 00852246)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Банк “Український капітал” (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, к/р 32009185401 в ГУ НБУ по м. Києву та області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 22868414) суму 2 728 898 грн. 67 коп. основного боргу, суму 316035 грн. 41 коп. відсотків, суму 83 597 грн. 33 коп. пені, суму 1 699 грн. 66 коп. витрат на державне мито та  суму 117 грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

        Суддя                                                                         Л.П.Гандюкова

            Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі  05.02.2009р.