Рішення

від 19.06.2013 по справі 333/988/13-ц

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №2/333/1146/13

Провадження № 333/988/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Холода Р.С.,

при секретарі Жанжаровій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Легіон С» про стягнення не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки, -

ВСТАНОВИВ :

08.02.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства «Легіон С» про стягнення не виплаченої заробітної плати, посилаючись на те, що він у період з 02.08.2012 року по 24.09.2012 року працював на вказаному підприємстві на посаді охоронця. Звільнений він був за особистим бажанням, але відповідач не розрахувався за період, який він працював на ПП «Легіон С». Враховуючи зазначене порушення з боку відповідача, ОСОБА_1 просить суд стягнути з останнього заборгованість по заробітній платі у розмірі 1 600 грн. та середній заробіток за весь час затримки.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. ОСОБА_1 надав суду заяву, в якій просить на підставі ч.2 ст.158 Цивільно-процесуального кодексу України розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача, повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився і не повідомив суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 Цивільно-процесуального кодексу України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

За вимогами ч.3 ст.10, ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

На підставі даних трудової книжки на ім’я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що він 02.08.2012 року по 24.09.2012 року працював в приватному підприємстві «Легіон С» на посаді охоронця та 24.09.2012 року був звільнений з роботи відповідно до ст. 38 КЗпП України у зв’язку з власним бажанням, про що було видано наказ №137/к від 24.09.2012 року (а.с.5).

Частиною 1 статті 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Відповідно до ч.4 ст.43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст.115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

На підставі ст.116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі невиплати з вини власника належних звільненому працівнику сум у строки зазначені у ст.116 Кодексу законів про працю України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За правилами ст.233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутись із заявою для вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно п.21 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року.

Відповідно до абз.3 п.2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року, працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьованих час.

Суд не в змозі зробити правильний розрахунок середньої заробітної плати, враховуючи відсутність інформації про основну заробітну плату, середньоденну (годинну) заробітну плату, доплати, надбавки, премії ОСОБА_1, які необхідно включати при обчисленні середньої заробітної плати відповідно до п.3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року. Позивачем також до суду не було надано відповідний розрахунок його середньої заробітної плати.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільно-процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача лише щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Так як задоволена основна вимога позивача, який був при подачі позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача відповідно до ч.3 ст.88 Цивільного-процесуального кодексу України повинен бути стягнений судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст.115, 116, 117, 233 КЗпП України, ст.ст.10, 11, 57, 58, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до приватного підприємства «Легіон С» про стягнення не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Легіон С» (69002, м. Запоріжжя, вул.. Грязнова, буд. 83-а, ідентифікаційний номер 36605182) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість з виплати заробітної плати за період з 02.08.2012 року по 24.09.2012 року в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Стягнути з приватного підприємства «Легіон С» (69002, м. Запоріжжя, вул.. Грязнова, буд. 83-а, ідентифікаційний номер 36605182) на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев’ять) гривень 40 (сорок) копійок.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод