Рішення

від 10.03.2009 по справі 6849-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6849-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

10.03.2009Справа №2-2/6849-2007

За позовом: ВАТ «Крим-Алеко-Сервіс» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 84-а; 99045, м. Севастополь, вул. Шостака, буд. 7)  

До відповідача: Дочірнього підприємства «Кримавтодор» (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1)

про стягнення 7 936,21 грн. шкоди.   

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Позивач: Авдєєв – ю/к, довір.у справі  .

Відповідач: Вальваков – ю/к, довіреність у справі

Суть спору|спору|:

Позивач звернувся в ГС АРК позовом до відповідача про стягнення 7 936,21 грн.   суми збитків.    

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 06.4.2006 р. трапилось ДТП, у результаті якого водієм відповідача було пошкоджено легковий автомобіль, який належить на праві власності позивачу. Позивач за власній кошти здійснив ремонт  автомобілю, частина суми була відшкодована за рахунок страхового відшкодування, а непогашену частину коштів позивач запропонував сплатити  відповідачу, проте, відповіді на претензію отримано не було. Несплата суми заподіяної шкоди і стала підставою для звернення позивача із позовом до суду.

17 вересня 2007 р. представник відповідача  надав суду  письмове доповнення  до  відзиву №13/2137 від 17.9.2007 р., в якому, посилаючись на  Правила дорожнього руху, просив у позові відмовити.

Ухвалою ГС АР Крим від 17.9.2008 р. провадження по справі було зупинено та призначено автотехнічну експертизу.

20 вересня 2007 року до суду від позивача надійшла заява №1100/71 від 19.9.2007р  про зміну предмету позову, відповідно до якого позивач, враховуючи термінологію діючого законодавства, просить суд стягнути з відповідача  грошові кошти у розмірі 7 936,21 грн. у рахунок відшкодування збитку, нанесеного власнику транспортного засобу.

Ухвалою ГС АР Крим від 24.04.2008 р. провадження у справі було поновлено.

13 червня 2008 р.  до суду від позивача надійшли пояснення №4ю від 03.6.2008 р., відповідно до яких ВАТ «Крим-Алеко-Сервіс»  з  висновком експерта  №2779 погоджується.

Представник відповідача  у доповненні до  відзиву від  17.9.2007 р. просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

19 червня 2008 року  у судовому засіданні представник відповідача надав суду письмове пояснення №13/1573 від 19.6.2008р на висновок експерту №2779 автотехнічної експертизи, у якому вказав, що вважає вказаний висновок неповним, оскільки експертом надано відповіді не на всі  поставлені перед ним питання.

За таких обставин, представник відповідача надав суду клопотання №13/1574 від 19.6.2008р, у якому просив суд призначити по справі додаткову авто технічну експертизу, запропонувавши ряд питань для поставлення на вирішення експертизи.

Ухвалою від 19.6.2008 р. провадження у справі було зупинено та призначено додаткову автотехнічну експертизу.      

4 грудня 2008 року до суду надійшов  висновок експерту №1944 від 24.11.2008р додаткової авто технічної експертизи, у зв'язку з чим, суд ухвалою від 26.12.2008р поновив провадження по справі.

Відповідач у судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву від 17.2.2009 р. №13/365, у якому зазначає, що висновок додаткової експертизи у значній мірі повторює висновок  від 21.2.2008 р. №2779, хоча  додаткова експертиза була призначена у зв'язку із  недостатньою ясністю  та неповнотою  висновку  експерта  №2779 від 21.2.2008 р.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що не оспорює розмір збитку, що відображено у протоколі судового засідання.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників|уявите| сторін, суд встановив:

Суд вважає за необхідне дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства  є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає за потрібне застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК| України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.  Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши представлені докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:

6 квітня  2006 року на ділянці 676км+500м автодороги Харків – Севастополь у 14год.10хв. відбулася дорожньо – транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений легковий автомобіль CHEVROLET LACETTI державний номер СН 9347 АА, що належить на праві власності ВАТ «Крим-Алеко-Сервіс».

Винним у дорожньо-транспортній пригоді був визнаний водій ДП «Кримавтодор» філії «Бахчисарайський ДЕУ» Максимов Павло Михайлович, який під час зіткнення управляв вантажним спеціалізованим автомобілем ЗИЛ-130 державний номер 07739 КО (дорожньо – притиральний засіб), що належить  Бахчисарайській філії ДЕУ, яка підпорядкований  відповідачу.

Водій Бахчисарайського ДЕУ   Максимов Павло Михайлович порушив пункт 10.1 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 26 квітня 2006 року та Апеляційного суду АР Крим від 15 червня 2006  року (справа № 3-3874/2006) про визнання Максимова Павло Михайловича винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України, та притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 68,00грн.

Відповідно до довідки УДАІ Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим за №15 від 07.4.2006р, встановлено, що в результаті ДТП автомобіль марки CHEVROLET LACETTI державний номер СН 9347 АА, отримав пошкодження, а саме:  повністю права сторона автомобілю, передній бампер, праве дзеркало заднього виду, повторювач покажчику правого повороту, праве переднє колесо.

Згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду держмайна України №142/5/2092 від 24.11.2003р та зареєстрованої  у Мін'юсті України 24.11.2003р під №1074/8395, матеріальний збиток, нанесений власнику автомобілю, складається з вартості відновлювального ремонту та величини втрати товарної вартості автомобілю.

Відповідно до договору №3755 від 10.4.2006р на проведення експертної оцінки, укладеного між позивачем, як власником, ЗАТ «СК «Український страховий альянс», як замовником, та СПД Старчиковим В.О., як експертом,  був здійснений  звіт про оцінку матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу №4344/1 від 26.4.2006р., відповідно до якого величина утрати товарної вартості автомобілю склала 2 826,00грн.

У травні 2006 року позивачем за власні кошти було здійснено відновлювальний ремонт пошкодженого автомобілю на ПТФ Севастопольська СТО ВАТ «Таврія – Авто», та відповідно до документів ремонтної організації витрати на відновлюваний ремонт склали 21 915грн.31коп, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 02.6.2006р.

Витрати позивача на відновлювальний ремонт  автомобілю були частково погашені за рахунок страхового відшкодування ЗАТ «СК «Український страховий альянс» у сумі 16 805грн84коп, непогашена частина витрат склала 5 109грн47коп (без урахування величини утрати товарної вартості автомобілю у розмірі 2 826,00грн.).

Враховуючі характер спору та необхідність отримання відповідей на питання, що вимагають спеціальні пізнання, суд ухвалами від 17.9.2008 р та 19.6.2008 р призначав по справі судову автотехнічну  та додаткову автотехнічну експертизи відповідно та провадження по справі зупиняв.

21 лютого 2008 року до суду надійшов  висновок експерту №2779 від 21.02.2008р автотехнічної експертизи.

4 грудня 2008 року до суду надійшов  висновок експерту №1944 від 24.11.2008р додаткової автотехнічної експертизи.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта  повинен  містити  докладний  опис проведених  досліджень,  що здійснені  в  результаті  їх  висновки   і обґрунтовані  відповіді на поставлені господарським судом питання.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що     Господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до висновків експертів №2779 від 21.02.2008р та №1944 від 24.11.2008р по даній справі (автотехнічна експертиза) встановлено, що швидкість руху автомобілю марки CHEVROLET LACETTI  у момент зіткнення складала 42,38км/год, з чого експерт зробив висновок, що у діях водія автомобілю марки CHEVROLET LACETTI Мамалига В.Ф. перевищення швидкості руху у зоні населеного пункту не убачається, що не суперечить вимогам ПДРУ, тоді як водій спеціального автомобілю ЗИЛ-130 Максимов П.М. повинен був діяти  відповідно до вимог п.10.1 ПДРУ.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно до п. 7  Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994р.  № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди при вирішенні питання щодо способу відшкодування шкоди» обов'язок особи, відповідальної за шкоду, повністю відшкодувати заподіяні збитки.

Отже, при вирішенні спорів відповідно до обставин справи необхідно визначити спосіб відшкодування шкоди, виходячи з того, що заподіяна майну шкода відшкодовується у вигляді збитків, коли відшкодування її в натурі неможливе.

Під збитками розуміються витрати, пов'язані з виправленням пошкодженого майна, а в разі неможливості виправлення (втрати) - його дійсна вартість.

Витрати потерпілої особи по виправленню пошкодженого майна її засобами і коштами визначаються, виходячи з реальних витрат позивача.

Що ж до відшкодування вартості втраченої речі то позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі дійсної її вартості на момент заподіяння шкоди.

Якщо шкоду  заподіяно  джерелом  підвищеної  небезпеки,  його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Чинним законодавством, зокрема, ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України, встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність,  пов'язана  з використанням,  зберіганням  або  утриманням транспортних засобів, механізмів та  обладнання,  використанням,  зберіганням  хімічних, радіоактивних,   вибухо -  і  вогненебезпечних  та  інших  речовин, утриманням диких звірів,  службових  собак  та  собак  бійцівських порід  тощо,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п.1 п.1 ст.1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

З урахуванням обставин справи суд за  вибором  потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду  і  такої  ж  якості,  полагодити пошкоджену  річ  тощо)  або  відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків,  що  підлягають  відшкодуванню   потерпілому, визначається  відповідно  до реальної вартості втраченого майна на момент  розгляду  справи  або  виконання  робіт,  необхідних   для відновлення пошкодженої речі. ( ст..1192 ЦК України).

У силу п.8.ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту  цивільних прав та інтересів являється відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування майнової шкоди.

Стаття 22 ЦК України передбачає, що особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому  збитками є: 1) втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  2) доходи,  які  особа  могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

Відповідальність є наслідком правопорушення, склад якого утворюють суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона, об'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник, об'єктом правопорушення є зобов'язальні правовідносини, в які вступили кредитор і боржник. Суб'єктивну сторону цивільного правопорушення утворює провина. Об'єктивну сторону правопорушення створюють: - наявність збитків, протиправність поведінки боржника, що виразилася в невиконанні або неналежному виконанні узятого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками.

Отже, за загальними принципами відповідальності за надання шкоди, підставою для її відшкодування є наявність певних умов в їх сукупності, а саме протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, пряма шкода спричинена цією поведінкою, вина особи та причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Розмір збитків,  що  підлягають  відшкодуванню   потерпілому, визначається  відповідно  до реальної вартості втраченого майна на момент  розгляду  справи  або  виконання  робіт,  необхідних   для  відновлення пошкодженої речі.

Винною особою у даному випадку є водій ДП «Кримавтодор» філія «Бахчисарайський ДЕУ», Максимов Павло Михайлович, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, у даному випадку належним суб'єктом відповідальності за заподіяну транспортним засобом шкоду є ДП «Кримавтодор»,оскільки відповідно до ч.3 ст..95 ЦК України філії (філія «Бахчисарайський ДЕУ») не  є юридичними особами.

Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками позивача встановлений в ході розгляду даного спору, підтверджується матеріалами даної справи, а саме: 1)Звітом про оцінку матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу - автомобіль марки CHEVROLET LACETTI державний номер СН 9347 АА, що належить позивачу, №4344/1 від 26.4.2006р, проведеного суб'єктом оціночної діяльності — фізичною особою-підприємцем Старчиковим В.О. на замовлення ЗАТ СК «Український страховий альянс», де зазначено що величина утрати товарної вартості автомобілю склала 2 826,00грн. 2) Висновками експертів №2779 від 21.02.2008р та №1944 від 24.11.2008р по даній справі (автотехнічна експертиза), якими встановлено, що швидкість руху автомобілю марки CHEVROLET LACETTI  у момент зіткнення складала 42,38км/год, з чого експерт зробив наступний висновок, що у діях водія автомобілю марки CHEVROLET LACETTI Мамалига В.Ф. перевищення швидкості руху у зоні населеного пункту не убачається, що не суперечить вимогам ПДРУ, тоді як водій спеціального автомобілю ЗИЛ-130 Максимов П.М. повинен був діяти  відповідно до вимог п.10.1 ПДРУ. 3) Зведеним актом приймання виконаних робіт від 30.5.2006р та актом звірки розрахунків від 02.6.2006р щодо здійснення у  травні 2006 року позивачем за власні кошти відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю на ПТФ Севастопольська СТО ВАТ «Таврія – Авто», вартість якого склала 21 915грн.31коп.

Згідно договору  добровільного страхування наземного транспорту №081183 автомобіль марки CHEVROLET LACETTI державний номер СН 9347 АА, що належить позивачу, був застрахований в ЗАТ «СК «Український страховий альянс».

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи. Статтею 29 вказаного Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

На виконання вказаного договору та  Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  згідно банківський виписки по особовому рахунку позивача  ЗАТ «СК «Український страховий альянс» на рахунок ВАТ «Крим-Алеко-Сервіс» переказано 16 805грн84коп., призначення платежу - страхове відшкодування.

Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю    між    фактичним    розміром    шкоди    і    страховою виплатою (страховим   відшкодуванням).   

В   даному   випадку,   розмір   завданої   та   не   покритої страховою виплатою матеріальної шкоди становить 7 936грн21коп., оскільки 5 109грн47коп. – непогашена страховим відшкодуванням (16 805грн84коп) частина витрат на відновлюваний ремонт  автомобілю марки CHEVROLET LACETTI державний номер СН 9347 АА та 2 826,00грн величина утрати товарної вартості автомобілю марки CHEVROLET LACETTI державний номер СН 9347 АА, відповідно до звіту про оцінку матеріального збитку, нанесеного власнику транспортного засобу №4344/1 від 26.4.2006р.

Відповідно до ст. 33 ГПК| України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог тоді як він такі до суду не надав,  

Більш того, у судовому засіданні відповідач зазначив, що не оспорює розмір збитку, що відображено у протоколі судового засідання.

Отже, в ході розгляду справи судом встановлено, що  розмір матеріального збитку, заподіяного ТОВ "Професіонал" в результаті ДТП, складає 7 936грн21коп.

Таким чином, позовні вимоги про відшкодування відповідачем 7 936грн21коп збитку, обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на відповідача.

За згодою представників сторін в засіданні суду були оголошені вступна і резолютивна частини рішення.

Рішення підготовлене і підписане 16.3.2009р.

Керуючись ст. ст. 49,82,84,85 ГПК України   

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Кримавтодор» (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1, ЗКПО 31829422) на користь ВАТ «Крим-Алеко-Сервіс» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 84-а; 99045, м. Севастополь, вул. Шостака, буд. 7, ЗКПО 04804362) 7 936грн.21коп. збитків, 102,00грн. держмита, 118,00грн. витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг судового процесу.

3.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.     

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.