Рішення

від 06.11.2007 по справі 14/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/334

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

06.11.2007р.                                                                                          Справа №  14/334

за первісним позовом  Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А0312, с. Селещина -1, Машівський район, Полтавська область,39431

до  Колективного підприємства "Центр соціального захисту військовослужбовців запасу  "Кевлар", майдан Незалежності, 1Б, м. Полтава, 36000

про  стягнення 94900,00 грн.

та за зустрічним позовом Колективного підприємства "Центр соціального захисту військовослужбовців запасу  "Кевлар", майдан Незалежності, 1Б, м. Полтава, 36000

до Військової частини А0312, с. Селещина -1, Машівський район, Полтавська область,39431

про стягнення 93881,43 грн.

                                                                                                       Суддя  Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача:  за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Обухов І.М.,

Усиков В.О., дов. №1063 від 17.08.2007р.

Нікітіна С.А.

Журавель Л.В., дов. №220/307/д від 20.03.2007р.

від відповідача:  за первісним позовом (позивача за зустрічним): Федянін С.М., дов. №9/01-1 від 09.01.2007р.

від прокуратури: Бондарець Д.І.

СУТЬ СПОРУ:  розглядається первісна позовна заява Військового прокурора Полтавського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини А0312, с. селещина-1 до Колективного підприємства "Центр соціального захисту військовослужбовців запасу  "Кевлар", м. Полтава про стягнення 94900,00 грн. - збитків, завданих внаслідок неповернення зайво отриманих коштів, а також зустрічна позовна заява Колективного підприємства "Центр соціального захисту військовослужбовців запасу  "Кевлар", м. Полтава до Військової частини А0312, с. Селещина -1 про стягнення 93881,43 грн. - збитків, завданих несплатою вартості додаткових підрядних робіт.

Ухвалою господарського суду Полтавської області №14/334 від 21.08.2007р. було продовжено строк вирішення спору  за клопотання сторін у порядку частини 4 статті 69 ГПК України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 25.09.2007р. склад суду було змінено в зв'язку з відпусткою судді Іваницького О.Т. і справа передана на розгляд судді Геті Н.Г.

Суддя Гетя Н.Г. прийняла справу до свого провадження і відклала її розгляд на 06.11.2007р.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 05.11.2007р. склад суду було змінено в зв'язку з виходом із відпустки судді Іваницького О.Т. і справа повернута йому на розгляд.

Суддя Іваницький О.Т. прийняв справу і розглянув її по суті.

В судовому засіданні 06.11.2007р. за згодою представників сторін було оголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Відповідач у відзиві на позов, а його представник у судових засіданнях проти заявлених вимог по первісному позову про стягнення 94900,00 грн. заперечує, посилаючись на  їх неправомірність та необґрунтованість.

У судове засідання 06.11.2007р. відповідач в порядку статті 60 ГПК України подав зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача 93881,43 грн. - збитків, завданих несплатою вартості додаткових підрядних робіт.

Зустрічна позовна заява прийнята до провадження та розглядається спільно з первісним позовом.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників сторін і прокуратури, суд встановив, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" до структури Збройних Сил України входять військові частини.

Військова частина А0312 Міністерства оборони України, с. Селещина -1 (далі - позивач за первісним позовом) є органом військового управління і одним із підрозділів Збройних Сил України, який фінансується через Міністерство оборони України з державного бюджету України.

Згідно з п. 3.1.3 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України, що затверджене наказом Міністра оборони України від 16.07.97 № 300, командир військової частини має укладати господарські договори в межах виділених коштів.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних силах України" суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах  України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України,  які утримуються за  рахунок  коштів  Державного  бюджету України,   ведуть   відокремлене   господарство,   мають  кошторис надходжень та видатків,  рахунки в установах  банків,  печатку  із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Перелік видів   господарської   діяльності,  здійснення  якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.

Здійснення господарської діяльності, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню,  здійснюється військовими  частинами  після одержання у встановленому порядку ліцензії без справляння плати за видачу такої ліцензії.

Згідно статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах" військове майно, це державне майно, закріплене за військовими частинами. До військового майна належать будинки, споруди, технічне, інженерне майно та інше.

31.03.2005 року на підставі розпорядження начальника Управління живучості арсеналів, баз та складів Департаменту Утримання, реалізації та утилізації надлишкового військового майна Міністерства оборони України від 28.03.05 № 127/ж/103 та ДОЗ на 2005 рік, за програмою "Забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз та складів Збройних Сил України" між Міністерством оборони України (далі - Замовник) в особі командира військової частини А0312 та Колективним підприємством "Центр соціального захисту військовослужбовців запасу "Кевлар", м. Полтава (далі - відповідач за первісним позовом) було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту інженерних мереж водопостачання для військової частини А0312 за кошти Державного бюджету України (для забезпечення надійного утримання і зберігання озброєння та боєприпасів у військових частинах) № 2-05 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець (відповідач за первісним позовом) зобов'язався згідно з технічним завданням Замовника виконати у позивача за первісним позовом (військовій частині А0312) роботи з капітального ремонту інженерних мереж водопостачання (кабельні мережі та освітлення) далі - роботи. До комплексу робіт входить ремонт інженерних мереж пожежного водогону, будівництво та ремонт пожежного резервуару, водонапірної башти і об'єктів підсобного призначення згідно зведеного кошторису.

У 2006 році контрольно-ревізійним відділом у м. Полтаві та Полтавському районі проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А0312, щодо використання коштів державного бюджету виділених на виконання КПКВ "Забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних Сил України", за період з 01.01.2005 року по 01.05.2006 рік, про що було складено акт ревізії від 14.06.2006 р.

Під час ревізії виявлено, що внаслідок завищення вартості ремонтно-будівельних робіт системи водозабезпечення і пожежогасіння складів для зберігання військової техніки відповідач за первісним позовом (Виконавець) отримав зайві кошти державного бюджету на суму 94 900,00 грн.

Так, метою перевірки достовірності виконання будівельних та ремонтних робіт, передбачених заходами з виконання програми, відповідності виконаних робіт вартості та виду, державним нормам і розцінкам в ході ревізії була проведена зустрічна звірка в відповідача за первісним позовом (колективному підприємстві «Центр соціального захисту військовослужбовців «Келар», м. Полтава),  який проводив будівельно-монтажні роботи системи водопостачання та пожежогасіння складів для зберігання військового майна військової частини А0312 на підставі угоди від 31.03.05 № 2-05.

В свою чергу відповідач за первісним позовом уклав договір підряду з ТОВ «НВК «Укрпромреконструкція» від 05.04.05 №05/04-05 на виконання підрядних робіт по капітальному ремонту водонапірної башти, пожежного резервуару, протипожежного водогону.

Перевіркою позивача за первісним позовом відображення в бухгалтерському обліку вартості фактично виконаних підрядних робіт встановлено, що виконані підрядні роботи по об'єкту "Капітальний ремонт інженерних мереж водопостачання військової частини А0312" підрядником - КП «ЦСЗВЗ «Келар» складалися акти приймання виконаних робіт форми - 2В, а також довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми - 3, в яких зазначені: найменування робіт, кількість виконаних обсягів, вартість 1 години та її обґрунтування, визначені трудовитрати з перерахунком на виконаний обсяг робіт, розрахунок прямих, накладних та адміністративних витрат, загальна вартість виконаних робіт. До актів виконаних робіт форми КБ-2В додатково надані ресурсні відомості з розрахунком кількості та вартості матеріалів, а також розрахункові відомості загально виробничих та адміністративних витрат.

Під час зустрічної перевірки в відповідача за первісним позовом проведено співставлення актів виконаних робіт форми КБ-2В з первинними документами з урахуванням даних зустрічної перевірки з ТОВ НВК "Укрпромреконструкція", а саме:

- локальними кошторисами щодо обсягів та вартості виконаних робіт, кількості та вартості використаних матеріальних цінностей;

- матеріальними звітами щодо фактичної кількості та вартості матеріальних цінностей використаних на виконання підрядних робіт;

- шляховими листами щодо фактичної кількості роботи автотранспорту, машин та механізмів.

Проведеними співставленнями зведених кошторисних розрахунків вартості будівництва по кожному об'єкту окремо з актами виконаних робіт форми КБ-2В встановлені розбіжності по фактичному виконанню обсягів робіт (завищення або заниження обсягів). На загальну кошторисну вартість дані розбіжності не вплинули.

Перевіркою правильності і достовірності відображення у актах робіт форми КБ-2В в прямих витратах, а саме: вартості матеріальних цінностей встановлено завищення цін на них  без належного підтвердження витрат по збільшенню їх вартості та письмового погодження на це Замовника на загальну суму 60 780,00грн., чим порушено ч. 3 розділ 1 "Визначення кошторисної вартості будівництва" п. 3.1.10.9 (ДБН Д. 1.1-1 -2000) зі змінами затвердженими Наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 17.08.2000 № 174 "Про затвердження правил визначення вартості будівництва", в частині документального підтвердження цін та витрат матеріальних ресурсів.

Так, в ході зустрічних перевірок в КП «ЦСЗВЗ «Келар», м. Полтава та ТОВ «НВК «Укрпромреконструкція» проведено порівняння цін на матеріали, які відображені в актах виконаних робіт з цінами, що рахуються по даним бухгалтерського обліку вказаних підприємств.

Проведеним порівнянням встановлено розбіжності в сумі 50 650,00  грн.

Вказана розбіжність виникла внаслідок того, що фактичні ціни на матеріали менші за ціни матеріалів, які включені в акти виконаних робіт. При цьому для перевірки не надано документи, що підтверджують понесені підприємством витрати, які впливають на збільшення остаточної ціни матеріалів використаних при виконанні робіт на вказану суму.

Встановлене завищення прямих витрат по статті "Матеріали" призвело до завищення вартості виконаних робіт за період з 01.01.2005 по 01.06.2006 на загальну суму 60 780,00 грн.,  включаючи податок на додану вартість.

Крім того, в ході звірок проведено співставлення кількості матеріалів, які включені в акти виконаних робіт форми КБ-2В, з даними бухгалтерського обліку КП «ЦСЗВЗ «Келар» та ТОВ «НВК «Укрпромреконструкція», якими встановлено, що в окремих випадках в акти виконаних робіт включені матеріали, які по даним бухгалтерського обліку вищевказаних підприємств не рахувались та не списувались. Загальна вартість вищевказаних матеріальних цінностей складає 16 600,00  грн.

Контрольними обмірами підтверджено виконаний обсяг робіт, зазначений в актах виконаних робіт форми КБ-2В.

Відсутність у відповідача за первісним позовом та ТОВ «НВК «Укрпромреконструкція» підтверджуючих документів на придбання використаних матеріальних цінностей призвело до завищення в актах виконаних робіт КБ-2В прямих витрат по статті "Матеріали" та відповідно до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 19910,00 грн., включаючи податок на додану вартість.

Перевіркою підсумкових відомостей ресурсів, розділу 2 "Будівельні машини і механізми" до актів виконаних робіт форми КБ-2В за 2005 рік встановлено завищення годин праці спеціалізованої техніки, машин та механізмів, чим порушено ч. 3 розділу 1 "Визначення кошторисної вартості будівництва" (п. 3.1.10.4 ДБН Д. 1.1-1-2000) зі змінами затвердженого наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 17.08.2000 № 174 "Про затвердження правил визначення вартості будівництва", в частині визначення прямих витрат нормативного часу їх роботи необхідного для виконання встановленого обсягу робіт.

Так, перевіркою підсумкових відомостей ресурсів встановлено, що на об'єкті "Капітальний ремонт інженерних мереж водопостачання в/ч А0312" працювали машини в загальній кількості 5331,3 маш./год.

Перевіркою підтвердження фактичних годин праці автомобільного транспорту, машин та механізмів встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку (ДБН Д. 1.1-1-2000) зі змінами затвердженого наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 17.08.2000 № 174 "Про затвердження правил визначення вартості будівництва" фактично автомобільний транспорт, машини та механізми працювали 5121,44 маш./год.

Так, перевіркою шляхових листів роботи автотранспорту, даних обігової відомості по рахункам 361 "Розрахунки з покупцями та замовниками" та 631 "Розрахунки з постачальниками" за 2005 рік та первинних документів до них, встановлено, що по даним первинного обліку відповідача за первісним позовом та ТОВ «НВК «Укрпромреконструкція» підтверджено роботу автотранспорту, спеціальної техніки, машин та механізмів, які рахувались на балансі та орендувались вищевказаними підприємствами в зазначеній кількості годин праці.

Під час контрольного заходу не підтверджено роботу спеціальної техніки, машин та механізмів в кількості 210,16 год.

Встановлене завищення прямих витрат по статті "Вартість експлуатації машин" призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 1 390,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість,

Перевірка правильності розрахунку ІІ-го та ІІІ-го блоку загально виробничих та адміністративних витрат в актах виконаних робіт форми КБ-2В, які складно відповідачем за первісним позовом, а саме: визначення загально виробничих, адміністративних витрат та розрахунку прибутку, застосування усереднених коефіцієнтів переходу від нормативно-розрахункової трудомісткості робіт, що передбачається в загально виробничих та адміністративних витратах, проведена суцільним порядком за період з 01.01.2005 по 01.01.2006.

Згідно облікових даних відповідача за первісним позовом за 2005 рік встановлено, що останній за період з 01.01.2005 року по 01.01.2006 рік не проводив витрат по утриманню апарату управління відокремлених структурних підрозділів.

Проведеною перевіркою розрахунків першого та третього блоку структури загально виробничих, адміністративних та інших витрат в актах виконаних робіт форми КБ-2В встановлено, що відповідач за первісним позовом за відсутністю витрат по утриманню апарату управління відокремлених структурних підрозділів, не застосував понижуючі коефіцієнти у розмірі К=0,4123, К=0,7821, чим порушено вимоги розділу 4 ДБН Д. 1.1 -1-2000 зі змінами, затвердженими Наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 17.08.2000 № 174 "Про затвердження правил визначення вартості будівництва", Додаток 13 до нього та вимог Держбуду України, доведених листом від 09.07.02 № 7/7-630 "Збірник ціноутворення у будівництві" № 7, в частині не застосування понижуючих коефіцієнтів при відсутності в складі підприємств відокремлених структурних підрозділів.

Проведеним перерахунком загально виробничих, адміністративних та інших витрат із застосуванням понижуючих коефіцієнтів за період 01.01.2005р. по 01.01.2006р. встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 12 820,00 грн.

В зв'язку з вищевикладеним, загальна сума зайво сплачених позивачем за первісним позовом підрядній організації (відповідачу за первісним позовом) бюджетних коштів внаслідок завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 12 820,00 грн.

Позивачем за первісним позовом 29.06.2006 за № 760 та 07.06.2006 № 922 були направлені письмові звернення до відповідача за первісним позовом з приводу повернення зайво отриманих коштів, але останнім було відмовлено у їх повернені.

Невідшкодування Колективним підприємством "Центр соціального захисту військовослужбовців запасу "Кевлар" військовій частині А0312 зайво отриманих бюджетних коштів, завдає матеріальної шкоди державі на суму 94 900  грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору. Не допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань,  крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно  ст. 1212 ЦК України особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Дане положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо  строк   виконання  зобов'язання  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги.

Відповідачу за первісним позовом направлялись претензії № 760 від 29.06.2006 р. та №922 від 07.08.2007 з вимогою повернути позивачу за первісним позовом 94900,00 грн. зайво перерахованих коштів, які була залишена без відповіді та без задоволення.

Згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті  129 Конституції України, ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами, обставини справи, які відповідно до законодавства, повинні бути певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сторони вільні у наданні господарському суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали необхідні для вирішення спору.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна  довести  ті обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  Докази подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення  лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали  документів  подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути  засвідчені  тільки  такими документами,  а  також  в  інших випадках на вимогу господарського суду.

Проте всупереч наведеним вимогам статей ГПК України відповідач за первісним позовом не надав суду належних доказів (документів), що підтверджують узгоджене з позивачем виконання додаткових робіт, завищення її ціни, протоколів узгоджень робіт, акту проведення випробувань, актів приймання виконаних додаткових робіт, акту Державної комісії прийняття в експлуатацію об'єкту, акту приймання-здачі об'єкту на баланс позивача за первісним позовом,  не довів відсутність своєї вини та ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень, інші докази по суті спору.

Позивач за первісним позовом у відповідності до статей 32-36 ГПК України, статті 614 ЦК України довів  вину відповідача за первісним позовом як підставу його відповідальності.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про задоволення первісного позову  повністю.

Відповідач за первісним позовом подав зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача за первісним позовом 93881,43 грн. - збитків, в тому числі: 22279,86 грн. - вартості додаткових підрядних робіт з урахуванням інфляції, 534,97 грн. - пені з урахуванням інфляції, 65240,00 грн. - штрафу, 5826,60 грн. - збитків.

Свої вимоги за зустрічним позовом відповідач за первісним обґрунтовує тим, що 15 жовтня 2003 року КП ЦСЗВЗ «КЕВЛАР», м. Полтава (далі - позивач за зустрічним позовом) та військова частина А-0312, с. Селещина-1 (далі - відповідач за зустрічним позовом) уклали Договір №31 (далі - договір №31) про будівництво пожежного водогону, на виконання умов якого позивач за зустрічним позовом закупив відповідну кількість та належної якості трубу діаметром 159 мм,  сертифікати якості на які були передані відповідачу за зустрічним позовом.

Позивач за первісним позовом розпочав комплекс робіт передбачених цим договором, відрив траншею по всій довжині водогону та зварив трубу у пліті довжиною від 100 до 200м. У грудні 2003р відповідач за зустрічним позовом припинив фінансування робіт.

Позивач за зустрічним позовом, який не був заздалегідь попереджений про припинення фінансування, 21 грудня 2003р. звернувся з листом №216/3 до командування відповідача за зустрічним позовом і запропонував з метою збереження якості елементів водогону прийняти на баланс військової частини труби (у плітях та заготовках) або дозволити залишити їх на будівельному майданчику до відновлення фінансування будівництва.

Як стверджує позивач за зустрічним позовом відповідач дав усну згоду залишити трубу вздовж викопаних траншей по всій довжині траси водогону, де вони знаходились протягом шістнадцяти місяців, з грудня 2003р. по квітень 2005р., в не законсервованому вигляді, але  за вказаний період часу відповідач за зустрічним позовом не провів оплати підрядних будівельних робіт.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що поновлення фінансування підрядних робіт було оформлене Договором №2-05 від 31 березня 2005року (далі - Договір).

На вимогу відповідача за зустрічним позовом було проведене додаткове обстеження водонапірної башти і приміщення електростанції. Спільна комісія, що проводила обстеження, виявила роботи, що не враховані проектно-кошторисною документацією, але обов'язкові до виконання. Вказані роботи були виконані за попереднім погодженням з Відповідачем, в межах кошторису, за рахунок невиконання другорядних робіт врахованих об'єктними кошторисами.

Труби, що пролежали вздовж траси водогону за час зберігання поіржавіли, були частково деформовані, забились ґрунтом і травою. Спільна комісія, що проводила обстеження, визнала за необхідне провести очистку труб від іржі та бруду, підрихтувати та зачистити торці.

Після обстеження об'єктів складались дефектні акти, виконання робіт оформлювалось актами прийняття виконаних обсягів робіт та актами форми № КБ-2В.

З метою підтвердження попередньо узгоджених сторонами обсягів додаткових робіт, що не були передбачені кошторисами та на виконанні яких наполягав відповідач за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом оформив протоколи узгоджень від 20.05.2006р. та від 20.06.2006р. і передав їх на затвердження замовнику - командуванню відповідача.

Позивач за зустрічним позовом за попереднім погодженням обсягів робіт, виконав додаткові роботи за рахунок кошторису: у червні 2005р., а саме: очистив від бруду, іржі та виконав рихтовку труб водогону загальною довжиною 2800 м, вартістю 60274,80грн.; у грудні 2005р. були виконані додаткові роботи на водонапірній башті, вартістю 5086,80грн. та додаткові роботи по трасі водогону, вартістю 32215,20грн. Загальна вартість вказаних робіт становить 97576,80грн.

Розпорядженням керівництва МО України від 13 грудня 2005р. була призначена державна комісія по прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту в/ч А-0312. 16 грудня 2005р., яка ухвалила рішення прийняти об'єкт в експлуатацію про що був укладений відповідний акт, який підписали всі члени державної комісії, крім її голови, командира в/ч А-0312 полковника Іванченка І.В.

Відповідач за зустрічним позовом, не пояснюючи причини, відмовляється укласти акт прийняття-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма ОЗ-2 бюджет) для прийняття об'єкту на свій баланс.

Викладені у зустрічному позові вимоги суд відхиляє виходячи з наступного.

Статтею  332 ЦК УРСР (в редакції, дійсній на момент укладення договору №31 від 15.10.2003р.  за договором підряду  підрядчик  зобов'язується  виконати  на свій риск певну роботу за завданням замовника  з  його  або  своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Враховуючи те, що цивільно-правові відносини між сторонами виникли в 2003 році, а з 1 січня 2004 року вступили в дію Цивільний та Господарського кодекси України, суд керується пунктами 4, 9-10 Прикінцевих та Перехідних положень, статтями 509-510, 526-527, 598-599, 610,875, 877, 882 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті  875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт  або  виконати  інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а  замовник зобов'язується   надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт),  передати затверджену проектно-кошторисну документацію,  якщо цей обов'язок не покладається  на  підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір  будівельного підряду  укладається на проведення нового будівництва,    капітального    ремонту,    реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків),  споруд,  виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Позивач за зустрічним позовом не подав договору №31 від 15.10.2003р., його примірник у матеріалах справи відсутній.

Згідно з частиною 3 статті 877 ЦК України підрядник,  який виявив у ході  будівництва  не  враховані проектною  документацією  роботи  і  необхідність  у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення  кошторису,  зобов'язаний повідомити про це замовника.

У разі  неодержання  від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник  зобов'язаний  зупинити  відповідні роботи   з   віднесенням  збитків,  завданих  цим  зупиненням,  на замовника.  Замовник звільняється від відшкодування  цих  збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.

Позивач за первісним позовом не подав суду належних доказів направлення відповідачу за зустрічним позовом повідомлень про необхідність проведення додаткових підрядних робіт.

Протоколи погодження до договору підряду №2/05 від 31.03.2005р., які подав позивач за зустрічним позовом, не підписані відповідачем та в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про їх вручення відповідачу за зустрічним позовом.

Частинами 1,4 статті 882 ЦК України передбачено, що замовник,  який  одержав   повідомлення   підрядника   про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду,  або,  якщо це  передбачено  договором,  -  етапу  робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт  підрядником  і  прийняття  їх  замовником оформляється  актом,  підписаним  обома сторонами.  У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується  в  акті  і він підписується другою стороною.

Подані позивачем за зустрічним позовом акти проведення випробувань системи напірного колектору водопостачання і пожежогасіння в в/ч А-0312 від 16.05.2005р. та Акт комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту "Капітальний ремонт системи водопостачання і пожежогасіння в військовій частині А-0312 Машівського району" від 16.12.2005р. не затверджено командиром в/ч А0312 полковником Іванченко І.В. В даних актах відсутні відомості з зазначенням причин не підписання зазначених актів. Крім того, позивач за зустрічним позовом не подав суду доказів повноважень комісії на підписання вищевказаних актів.

Суд з урахуванням наявних у справі документів приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведені належним чином  підстави стягнення з відповідача 93881,43 грн., в тому числі: 22279,86 грн. - вартості додаткових підрядних робіт з урахуванням інфляції, 534,97 грн. - пені з урахуванням інфляції, 65240,00 грн. - штрафу, 5826,60 грн. - збитків.

Позивач за зустрічним позовом у відповідності до статей 32-33,36 ГПК України не надав належних доказів вини відповідача, не вказав належного обґрунтування стягнення з відповідача 93881,43 грн.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову повністю.

Позивач за первісним позовом в обґрунтування позовних вимог надав належні докази (в матеріалах справи), які дають підстави суду задовольнити їх повністю і стягнути з відповідача за первісним позовом 94900,00 грн. - зайво отриманих бюджетних коштів на користь військової частини А0312, с. Селещина-1. Крім того, з відповідача за первісним позовом стягується 949,00 грн. - держмита і 118,00 грн. - вартості послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход Держбюджету України.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 29,32-34,36,43,44-45,49,58,60,69 (ч.4),82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

          1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Центр соціального захисту військовослужбовців запасу "Кевлар", 36003, м. Полтава, майдан Незалежності, 1Б (р/р №26004836 в АБ "Полтава-банк" МФО 331489 код ЄДРПОУ 24392134):

- на користь військової частини А 0312, с. Селещина-1, Машівський район, Полтавська область, 39431 (р/р 35215005002934 ВДК у Машівському районі УДК у Полтавській області код ЗКПО 08186487) зайво отриманих бюджетних коштів у сумі 94900,00 грн.;

- в доход державного бюджету України, отримувач: УДК у м.Полтава, ЗКПО 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області м.Полтава, МФО 831019 на р/р 31118095700002, КБК 22090200 –949,00 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України оплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118,00 грн. (Отримувач: УДК у м.Полтава, ЄДРПОУ 34698804, Банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, рахунок 31211259700002, код бюджетної класифікації 22050000, символ 259).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

          СУДДЯ                                                                      Іваницький О.Т.