Рішення

від 18.06.2013 по справі 911/1292/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2013 р. Справа № 911/1292/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА», м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Плюс», м. Васильків;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Аккорд-Груп», м. Київ;

про звернення стягнення на заставлене майно.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Онищук Д.В. (довіреність № 309 від 21.03.2013 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Меридіан Плюс» (надалі - відповідач) про звернення стягнення на заставлене майно.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням третьої особою зобов'язань за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 19-11-12-КЛ від 19.11.2012р., у зв'язку з чим позивач просить суд звернути стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на підставі Договору застави цінних паперів № 05-366/ЗЦП-12 від 30.11.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2013р. порушено провадження у справі № 911/1295/13, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Аккорд-Груп» до участі у розгляді справи в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 25.04.2013р.

Ухвалою від 25.04.2013р. суд відклав розгляд справи на 13.05.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів.

13.05.2013р. через загальний відділ господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог № 02/2114 від 13.05.2013р., згідно якої останній, до початку розгляду справи по суті, змінив предмет позову та просить суд в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Аккорд-Груп» перед Публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 19-11-12-КЛ/02 від 19.11.2012 р. в загальній сумі 138 564 211 грн. 53 коп., яка складається з заборгованості по кредиту - 125000000,00 грн., заборгованості по процентах - 13378200,47 грн., пені по прострочених процентах - 186011,06 грн. звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави цінних паперів № 05-366/ЗЦП-12 від 19.11.2012 р., а саме: акції іменні прості ПАТ «КЗ «Будмаш» у кількості 1580000 штук загальною номінальною вартістю 15800 грн. шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» на предмет забезпечувального обтяження - простих іменних акцій, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Меридіан Плюс» в кількості 1580000 штук за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 07.05.2013 р., що складає 0,01 грн. за одну акцію, а всього - 15800,00 грн., шляхом перерахування простих іменних акцій емітента ПАТ «КЗ «Будмаш» у кількості 1580000 штук з рахунку у цінних паперах (депозитарний код рахунку 300970-UA40005059) депонента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Плюс» на рахунок у цінних паперах Публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» 001147 (депозитарний код рахунку 100024-UA30300970) відкритий у зберігача ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» (код зберігача 1147 у депозитарії Приватного акціонерного товариства "ВДЦП", код МДО 300970).

Присутній у судовому засіданні 13.05.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, проте витребувані судом докази не подав.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження від у справі 11.04.2013р. не виконали та витребувані судом докази не подали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 28.05.2013р., у зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів та неявкою в судове засідання представників відповідача і третьої особи.

28.05.2013р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли витребувані судом докази.

Присутній у судовому засіданні 28.05.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду вдруге не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 11.04.2013р. не виконали та витребувані судом докази не подали.

Крім того, у суду виникла необхідність витребувати нові докази у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 11.06.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача і третьої особи, неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

Присутній у судовому засіданні 11.06.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та надав витребувані судом докази.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду черговий раз не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі 11.04.2013р. та ухвал про відкладення розгляду справи від 25.04.2013р., від 13.05.2013р., від 28.05.2013р. не виконали, витребувані судом докази не подали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2013р. розгляд справи було відкладено на 18.06.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача і третьої особи та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 18.06.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та з підстав, наведених у позові.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду черговий раз не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі 11.04.2013р. та ухвал про відкладення розгляду справи від 25.04.2013р., від 13.05.2013р., від 28.05.2013р., від 11.06.2013р. не виконали, витребувані судом докази не подали.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р. за № 01-8/123 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідача та третьої особи суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача та третьої особи не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідача та третьої особи, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, зібрані докази та заслухавши пояснення представника поивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2012р. між Публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» «Таврика» (за договором - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Аккорд-Груп» (за договором - позичальник) був укладений Договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 19-11-12-КЛ/02.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 кредитного договору, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію, в сумі 125000000,00 грн., терміном користування з 19.11.2012 р. по 05.11.2015 р. включно. Цільове використання кредитів - поповнення обігових коштів (здійснення господарської діяльності згідно Статуту). За користування кредитами встановлюється плата в розмірі 28% річних.

Відповідно до пп. 2.2.4. кредитного договору, банк має право стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягали сплаті за договором, при порушенні позичальником будь-яких умов договору та/або умов договору застави заставодавцем або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника (заставодавців, поручителів, гарантів). При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов'язання за договором.

Пунктом 10.2 кредитного договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти шляхом перерахування їх на кредитний рахунок позичальника, про що свідчать меморіальні ордери № 401 від 19.11.2012р. та № 307 від 20.11.2012р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Однак, позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Аккорд-Груп» свої зобов'язання в частині повноти та своєчасності сплати по кредитних зобов'язаннях належним чином не виконувало, у зв'язку чим його загальна заборгованість склала 138564211,53 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 125000000,00 грн., заборгованість зі сплати відсотків - 13378200,47 грн., пені по прострочених процентах - 186011,06 грн.

Крім того, в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, 30.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» (за договором - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меридіан Плюс» (за договором - заставодавець) був укладений Договір застави цінних паперів № 05-366/ЗЦП-12 (договір застави).

Відповідно до п. 1.1 договору, застава забезпечує вимоги заставодержателя за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 19-11-12-КЛ/02 від 19.11.2012 р., укладеним між заставодержателем і Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Аккорд-Груп» (позичальник), за умовами якого останній зобов'язаний заставодержателю по 05.11.2015 р. включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 125000000,00 грн., сплатити проценти за користування ним, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Заставою за цим договором також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування штрафних санкцій, передбачених договором; витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет застави, визначений в п. 1.2 договору.

Пунктом 1.2 договору застави встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1 цього договору, заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери (предмет застави), а саме: акції іменні прості ПАТ «КЗ «Будмаш» у кількості 1580000 штук, загальною номінальною вартістю 15800,00 грн. Обтяження предмета застави згідно з цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно з п. 1.3 договору застави, ринкова вартість предмету застави складає 4360800,00 грн. Оцінка проведена за згодою сторін, з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов'язаних з його реалізацією.

Предмет застави залишається у володінні заставодавця (п. 1.7 договору застави).

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору застави, цей договір вступає в силу з моменту його підписання. Договір застави припиняє дію при виконанні позичальником/заставодавцем умов кредитного договору.

18.02.2013 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Аккорд-Груп» із претензією № 797/1 про необхідність погашення заборгованості за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 19-11-12-КЛ/02 від 19.11.2012 р. Вказана претензія була залишена третьою особою без відповіді та задоволення.

Також, позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Плюс» як заставодавця з претензією № 23/950 від 28.02.2013 р. про необхідність погашення кредитної заборгованості та письмовою вимогою № 23/1108 від 11.03.2013 р. щодо сплати заборгованості по Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 19-11-12-КЛ/02 від 19.11.2012 р., зазначивши, що в разі непогашення в 30-ти денний термін простроченої заборгованості банк буде змушений задовольнити свої вимоги по ньому в повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет застави. Вказані претензія та письмова вимога були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи те, що доказів сплати заборгованості за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 19-11-12-КЛ/02 від 19.11.2012 р. суду не надано, суд приходить до висновку про наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Аккорд-Груп» перед Публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» в сумі 138564211,53 грн., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 125000000,00 грн., заборгованість зі сплати відсотків - 13378200,47 грн., пені по прострочених процентах - 186011,06 грн.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доказів належної сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Аккорд-Груп» заборгованості по кредиту та процентів за користування кредитом відповідач не надав.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як передбачено ст. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 590 Цивільного кодексу України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2.2 договору застави, у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем/позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору, заставодержатель має право звернути стягнення та задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, необхідні витрати на утримання предмета застави, витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, а також компенсувати всі інші витрати, із вартості предмета застави в порядку, встановленому чинним законодавством. Право заставодержателя на звернення стягнення на предмет застави також виникає у разі порушення заставодавцем будь-яких умов цього договору.

Згідно з п. 2.3 договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем: на підставі рішення суду; в позасудовому порядку відповідно до ст.ст. 24, 26, 27, 33 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Спосіб звернення стягнення на предмет застави заставодержатель визначає самостійно в порядку та на умовах, визначеному чинним законодавством України та цим договором.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що порушення зобов'язань за кредитним договором мало місце з боку позичальника та позивач (заставодержатель) в даному випадку набув права одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу», звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

Як вбачається з п. 1.3 договору застави цінних паперів № 05-366/ЗЦП-12 від 30.11.2012р. сторони визначили, що ринкова ціна предмету застави складає 4360800,00 грн.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься звіт про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції станом на 07.05.2013 р., який позивач просив суд прийняти до уваги при визначенні ціни предмета застави.

Суд вважає вказаний експертний висновок, який був рецензований у порядку, визначеному законом, в якості належного та допустимого доказу у справі та застосовує його для встановлення ціни предмету застави.

Отже, з урахуванням встановлених у справі обставин та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» про звернення стягнення на заставлене майно підлягають задоволенню за ціною, встановленою експертом.

Вирішуючи питання про суму судового збору, суд приймає до уваги, що відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Частиною 3 статті 49 ГПК України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи те, що вартість заставного майна в даному випадку становить 15800,00 грн., стягненню до Державного бюджету України підлягає 1720,50 грн. судового збору.

Отже, згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Аккорд-Груп» (04070, м. Київ, вул. Вишгородська, 16, код ЄДРПОУ 38262287) перед Публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 19-11-12-КЛ/02 від 19.11.2012 р. в загальній сумі 138 564 211 (сто тридцять вісім мільйонів п'ятсот шістдесят чотири тисячі двісті одинадцять) грн. 53 коп., яка складається з заборгованості по кредиту - 125000000 (сто двадцять п'ять мільйонів) грн. 00 коп., заборгованості по процентах - 13378200 (тринадцять мільйонів триста сімдесят вісім тисяч двісті) грн. 47 коп., пені по прострочених процентах - 186011 (сто вісімдесят шість тисяч одинадцять) грн. 06 коп. звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави цінних паперів № 05-366/ЗЦП-12 від 19.11.2012 р., а саме: акції іменні прості ПАТ «КЗ «Будмаш» у кількості 1580000 штук загальною номінальною вартістю 15800 (п'ятнадцять тисяч вісімсот) грн. шляхом набуття права власності Публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 19454139) на предмет забезпечувального обтяження - простих іменних акцій, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Меридіан Плюс» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Шевченка, 15; код ЄДРПОУ 32669902) в кількості 1580000 (один мільйон п'ятсот вісімдесят тисяч) штук за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надана суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е." від 07.05.2013 р., що складає 0 (нуль) грн. 01 коп. за одну акцію, а всього - 15800 (п'ятнадцять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., шляхом перерахування простих іменних акцій емітента ПАТ «КЗ «Будмаш» у кількості 1580000 штук з рахунку у цінних паперах (депозитарний код рахунку 300970-UA40005059) депонента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Плюс» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Шевченка, 15; код ЄДРПОУ 32669902) на рахунок у цінних паперах Публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» 001147 (депозитарний код рахунку 100024-UA30300970) відкритий у зберігача ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» (код зберігача 1147 у депозитарії Приватного акціонерного товариства "ВДЦП", код МДО 300970).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Меридіан Плюс» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Шевченка, 15; код ЄДРПОУ 32669902) в доход Державного бюджету України 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено: 19.06.2013 р.

Суддя Карпечкін Т.П.