Постанова

від 05.03.2009 по справі 17368-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17368-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.03.2009Справа №2-27/17368-2007А

За позовом – Кооператива «Модуль» ( 96500, м. Саки, вул. Євпаторійське шосе, 1;  95020, м. сімферополь, вул. Балаклавська, 111, кв. 26)

До відповідача – Сакської ОДПІ в АРК ( 96500, м. Саки, вул. Курортна, 57)

Третя особа 1) Приватне підприємство «Гефест-Крим», (95035, вул.. Маршала Жукова 37, кв. 52, Залізничний район, м. Сімферополь).

      2) Підприємство «ВЕЛЛ» (м. Сімферополь, пр. Перемоги, 64)

Про визнання протиправними і  скасування податкових повідомлень-рішень.

                                                                                                            Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.

представники:

Від позивача –    Компанійцев, дор. у справі.                

Від відповідача –   Абсеметов, дор. у справі.  

Від третіх осіб     -    1. не з'явився.    

2.          не з'явився.

Сутність спору:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання недійсними  податкових повідомлень-рішень Сакської ОДПІ в АРК № 0000342301/0 від 14.05.2007р. та № 0000352301/0 від 14.05.2007р.

Позовні вимоги  обґрунтовано тим,  що  визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє правового значення виданих  за такими господарськими операціями податкових накладних. На момент здійснення господарських операцій ПП «Гефест – Крим»  був в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. Також вказав, що сама по себе не сплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця - позивача.

На підставі викладеного,  просить позов задовольнити у  повному обсязі.

Позивач клопотанням від 07.05.2008 р. повідомив про те, що спірне  податкове повідомлення - рішення № 0000352301/0 було винесено  14.05.2007р., тобто пізніше 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання  податкової декларації за 1 квартал 2004 р. В зв'язку з вказаним просив застосувати позовну давність щодо донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 64390 грн. і штрафних санкцій в сумі 32195 грн.

Ухвалою ГС АР Крим від 07.05.2008 р. було залучено до участі у справі як, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору: приватне підприємство «Гефест-Крим», (95035, вул.. Маршала Жукова 37, кв. 52, Залізничний район, м. Сімферополь)  і підприємство «ВЕЛЛ» (м. Сімферополь, пр. Перемоги, 64).

Позивач заявою від 04.06.2008 р. уточнив позовні вимоги та просить суд  нечинними податкові повідомлення - рішення Сакської ОДПІ в АРК № 0000342301/0 від 14.05.2007р. та № 0000352301/0 від 14.05.2007р.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

В судове засідання було викликано у якості свідка – посадову особу відповідача -  гр. Турентинову Л.А., яка дала відповідні пояснення.

Позивач надав заяву від 04.02.2009 р.  про уточнення позовних вимог та просить суд визнати податкові повідомлення – рішення Сакської ОДПІ в АРК № 0000342301/0 від 14.05.2007р. та № 0000352301/0 від 14.05.2007р. протиправними та скасувати їх.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням останніх уточнень.

Відповідач проти позовних вимог заперечував та вказав,  що спірні  податкові повідомлення -  рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства України та з урахуванням всіх фактичних обставин.   

Треті особи явку представників в судове засідання жодного разу не забезпечили, вимог суду не виконали, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином.

Судом надсилалися запити від 07.02.2008 р. до Київського районного суду м. Сімферополь з питання надання належним чином засвідченої копії вироку по справі №1-411відносно гр. Поліша Ю. П. та до Залізничного районного суду м. Сімферополь з питання надання належним чином засвідченої копії рішення від 27.10.2006 р. по справі №2-3511/06 про визнання недійсними установчих документів ПП «Гефест – Крим».

Вказані вимоги суду були виконані та на адресу суду  надіслані відповідні копії судових рішень.

Також було направлено запит  від 07.02.2008 р. до ДПІ в м.  Сімферополь з питання надання  належним чином засвідченої копії облікової справи на ПП «Гефест – Крим».   

Листом від 27.02.2008 р. ДПІ в м. Сімферополь було надіслано на адресу суду копії реєстраційної частини облікової  справи ПП «Гефест – Крим». Звітня частина  представлена не була в зв'язку з  її вилученням оперуповноваженим УБОП ГУ МВС України в АР Крим Чангашвілі Г. Г. – 10.01.2007 р.

Також на запит суду Головне управління статистики листом від 23.04.2008 р.  повідомило про те,  що станом на 23.04.2008 р. у ЄДРПОУ значиться приватне підприємство «Гефест – Крим».   

Також на запит суду Головне управління статистики листом від 27.05.2008 р.  повідомило про те,  що станом на 27.05.2008 р. у ЄДРПОУ значиться підприємство «ВЕЛЛ».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача і  відповідача,  суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

На підставі постанови ГС АР Крим від 27.03.2007 р. по справі №2-27/1265-2007А, яка ніким оскаржена не була та вступила в законну силу 06.04.2007 р.,   та направлення від 11.04.2007 р. №221 в період з 12.04.2007 р. по 20.04.2007 р. посадовими особами відповідача було проведено виїзну позапланову перевірку позивача по справі з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003 р. по 30.06.2005р.

По результатам перевірки було складено акт №591/23-1/20725975 від 26.04.2007 р.

В ході проведення перевірки посадовими особами відповідача було встановлено порушення п. 3.1 ст. 3, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , п. 1.6 ст. 1 «Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства», в наслідок чого було встановлено заниження податку на прибуток за період з 01.01.2003 р. по 30.06.2005 р. на суму 299010 грн., в тому числі по періодах: за 1 квартал 2003 р. на 39354 грн.; за півріччя 2003р. на  83201 грн.; за 3 квартали 2003 р. на 127163 грн.; за 2003 р. на 158674 грн.; за 1 квартал 2004 р. на 64390 грн.; за півріччя 2004 р. на 64390 грн.; за 3 квартали 2004 р. на 72211 грн.; за 1 квартал 2005 р. на 17278 грн.; за півріччя 2005 р. на 34068 грн.

Також було встановлено порушення п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість  за період з 01.01.2003 р. по 30.06.2005 р. на суму 239208грн., в тому числі по періодах: за січень 2003 р. на 7832 грн.; за лютий 2003 р. на 13437 грн.; за березень 2003 р. на 10215 грн.; за квітень 2003 р. на 17831 грн.; за травень 2003 р. на 4321 грн.; за червень 2003 р. на 19059 грн.; за липень 2003 р. на 7174 грн.; за серпень 2003 р. на 5111 грн.; за вересень 2003 р. на 16751 грн.; за жовтень 2003 р. на 9871 грн.; за листопад 2003 р. на 1168 грн.; за грудень 2003 р. на 14170 грн.; за січень 2004 р. на 10292 грн.; за лютий 2004 . на 17501 грн.; за березень 2004 р. на 23718 грн.; за вересень 2004 р. на  6257 грн.; за жовтень 2004 р. на 21517 грн.; за листопад 2004 р. на 1781 грн.; за грудень 2004 р. на 3948 грн.; за січень 2005 р. на 5269 грн.; за лютий 2005 р. на 4287 грн.; за березень 2005 р. на 4266 грн.; за травень 2005 р. на 1135 грн.; за червень 2005 р. на 12297 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено спірні податкові повідомлення -  рішення  № 0000342301/0 від 14.05.2007р., відповідно до якого було визначене податкове забовязання по податку на прибуток у розмірі 210504 грн., з якого 140336 грн. за основним платежем і 70168 грн. штрафних санкцій   та № 0000352301/0 від 14.05.2007р., відповідно до якого було визначене податкове забовязання по податку на додану вартість у розмірі 91135.5 грн., з якого 60757 грн. – за основним платежем і 30378,5 грн. штрафні санкції.

Позивач вищевказані податкові повідомлення -  рішення відповідача по справі в адміністративному порядку,  у відповідності до   ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181, не оскаржував та звернувся до суду з вищевказаним позовом.  

При таких обставинах справи, позовні вимоги необхідно задовольнити з урахуванням останніх уточнень, виходячи з наступних підстав.

Під час проведення перевірки було встановлено,  що  позивачем було необгрунтовано віднесено до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємств витрати, що підтверджені первинними бухгалтерськими документами суб'єкта господарювання, угоди з яким у судовому порядку визнані недійсними, а саме: позивачем були завищені валові витрати за період з 01.01.2003 р. по 30.06.2005 р. на загальну суму 892257 грн. по угодах підряду виконаних робіт з підприємством «ВЕЛЛ» від 08.01.2003 р. та від 20.01.2003 р. на загальну суму ( з ПДВ ) 1070708,75 грн., що були визнані недійсними рішенням ГС АР Крим від 31.07.2006 р. по справі №2-25/10500-2006.

Судом встановлено, що 08.01.2003 р. між позивачем з  одного боку ( замовник )  і третьою особою №2 ( підрядник ) з іншого боку було  укладено договір б/н підряду.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору   замовник доручив, а підрядник забовязався провести роботи по ремонту будівель МДЦ «Артек» відповідно до заявки Замовника, по затвердженим кошторисам ( проектам ), а замовник забовязався прийняти і сплатити вказані роботи.

Також між позивачем і третьою особою №2 було 20.01.2003 р. укладено договір б/н підряду.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору замовник доручив, а підрядник забовязався провести роботи по ремонту доріг МДЦ «Артек» відповідно до заявки Замовника, по затвердженим кошторисам ( проектам ), а замовник забовязався прийняти і сплатити вказані роботи.

У період з 01.01.2003 р. по 30.06.205 р. позивачем до складу валових витрат було включено витрати по  вищевказаних договорах підряду б/н від 08.01.2003 р. і від 20.01.2003 р. на підставі актів виконаних робіт форми № Кб – 2в на загальну суму 1070708,75 грн.  

Судом встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі  зверталося до  господарського суду АР Крим  з позовом до Кооперативу „Модуль” та Підприємства „ВЕЛЛ” про визнання недійсними угод на підставі ст.49 ЦК України ( 1963р).

При цьому позовні вимоги було  обґрунтовано тим, що договори підряду Кооперативу “Модуль” були укладені з  підприємством “ВЕЛЛ”, яке було створено без наміру та можливості здійснювати підприємницької діяльності, що підтверджено вироком суду по кримінальній справі, тобто угода завідомо суперечить інтересам   держави та суспільства.

Рішенням ГС АР Крим від 31.07.2006р. по справі №2-25/10500-2006 позов було задоволено у повному обсязі та визнано недійсними угоди від 08.01.2003р. та  від 20.01.2003р., укладені у вигляді  договорів підряду між Кооперативом „Модуль” та Підприємством “ВЕЛЛ”.   Також було стягнуто  з Підприємства „ВЕЛЛ”   на користь Кооператива “Модуль» 1070708,75 грн., отриманих на  виконання угод від 08.01.2003р. та  від 20.01.2003р.    Також  судом було стягнено  з Кооператива “Модуль”  в дохід Державного бюджету України   1070708,75грн. вартості   виконаних робіт по угодах  від 08.01.2003р. та  від 20.01.2003р.

Вказане рішення ГС АР Крим ніким оскаржене не було та вступило в законну силу.

Таким чином, відповідачем донараховано податок на прибуток в сумі 64390 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 32195 грн. в зв'язку з тим,  що  у перевіряємому періоді позивачем до складу валових витрат були включені витрати за договорами підряду з третьою особою №2 по справі  на підставі актів виконаних підрядних  робіт на загальну суму 1070708,75 грн., які вищевказаним рішенням ГС АР Крим були визнані недійсними, у тому числі по Декларації з податку на прибуток на суму 257559,05 грн.

Однак судом встановлено, що позивач включив до валових витрат суму у розмірі 257559,05 грн. виключно у 1  кварталі 2004 р.   

Таким чином суд дійшов висновку, що донараховання податку на прибуток в сумі 64390 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 32195 грн. пов'язане з включенням до складу валових витрат позивача по справі витрат по договорам підряду б/н від 08.01.2003р. та  від 20.01.2003р. з третьою особою №2 за 1 квартал 2004 р.

Ст.. 15  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181 визначено строки давності та їх застосування.

Відповідно до п. п. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181  за винятком випадків,  визначених  підпунктом  15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків  у  випадках,  визначених цим  Законом,  не  пізніше  закінчення  1095  дня,  наступного  за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі,  коли  така  податкова декларація була надана пізніше,  - за днем її  фактичного  подання.  Якщо  протягом  зазначеного  строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань,  платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір   стосовно   такої   декларації   не   підлягає   розгляду  в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. п.  15.1.2 п. 15.1 ст. 15  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181 податкове  зобов'язання  може  бути  нараховане   або провадження  у  справі  про  стягнення  такого  податку  може бути розпочате без дотримання строку давності,  визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли: а) податкову  декларацію  за  період,  коли виникло податкове зобов'язання, не було подано; б) судом  встановлено  скоєння  злочину  посадовими   особами платника  податків  або  фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що податкова декларація по податку на прибуток за 1 квартал 2004 р. позивачем була подана до контролюючого органу, що не заперечується сторонами по справі.

Що ж стосується підпункту б.)  п. п.  15.1.2 п. 15.1 ст. 15  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181, то суду не представлено доказів того, що у відношенні посадових осіб  платника податку ( в даному випадку під таким терміном розуміється позивач – кооператив «Модуль» )  встановлено  скоєння  злочину щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Є в наявності лише  вирок по кримінальній справі у відношенні громадянина Полиш Ю. П., який, однак, по – перше,  був посадовою особою підприємства  «ВЕЛЛ», а не кооператива «Модуль» (  податкове забовязання по податку на прибуток  за спірним податковим повідомленням – рішенням  було визначено саме у відношенні платника податку -  кооператив «Модуль»,  а не у відношенні підприємства «ВЕЛЛ» ),  а по – друге, гр. Полиш Ю. П. було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого статтею ч. 2 ст. 205 КК України ( фіктивне підприємництво ),  а не  ст. 212 КК України  ( ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).   

Відповідно до п.п. 15.1.3    п. 15.1 ст. 15  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181 відлік  строку  давності  зупиняється  на   будь-який період,  протягом  якого  платник  податку  перебуває  поза межами України, якщо такий період є безперервним та дорівнює чи є більшим за 180 днів.

Однак суду не представлено доказів відносно того, що позивач по справі мав місцезнаходження за межами України  у вказаний період.

Відповідно до п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181 платник  податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених  підпунктом  "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2,  а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181 податкові  декларації  подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному  півріччю  (у  тому числі  при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків),  - протягом 40 календарних днів,  наступних за  останнім  календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином, останнім днем подання податкової декларації по податку на прибуток  за 1 квартал 2004 р., є 10.05.2004 р.

Таким чином, з урахуванням положень п. п. 15.1.1. п. 15.1 ст. 15  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181,  останнім днем для визначення податкового забовязання по податку на прибуток податковим  органом у відношенні позивача по справі  було саме 10.05.2007 р.   

Однак відповідачем по справі у відношенні позивача було   донараховано податок на прибуток в сумі 64390 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 32195 грн.  лише 14.05.2007 р. відповідно до спірного  податкового повідомлення -  рішення №0000342301/0, тобто пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації за 1 квартал 2004 р.

При таких обставинах,  позовні вимоги в частині скасування   податкового повідомлення -  рішення №0000342301/0  від 14.05.2007 р. в часті донараховання податку на прибуток в сумі 64390 грн. та застосовання штрафних санкцій в сумі 32195 грн. підлягають задоволенню.   

 Також під час проведення перевірки було встановлено,  що позивачем було завищено валові витрати по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2003 р. по 30.06.2005 р. на загальну суму 303784 грн. по взаєморозрахунках з ПП «Гефест – Крим» на загальну  суму ( з ПДВ ) 364540,97 грн., первинні бухгалтерські документи якого були визнані недійсними рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополь від 27.10.2006 р. по справі №2-3511\06.

Судом встановлено,  що в період з 01.01.2003 р. по 30.06.2005 р. позивач по справі мав господарські відносини з ПП «Гефест – Крим». Витрати на загальну суму 303784 грн. підтверджені актами виконаних підрядних  робіт форми №КБ – 2в та накладними на продаж товару на загальну суму 364540,97 грн. і вказане по суті  не заперечується відповідачем.           

Відповідно до рішення Залізничного районного суду м. Сімферополь від 27.10.2006 р. по справі №2-3511\06 було визнано недійсним статут ПП «Гефест – Крим»,  зареєстрований державним реєстратором виконкому Сімферопольської міської ради 16.08.2004 р.   Визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість, виданого ПП «Гефест – Крим» №00790223. Також були визнані недійсними первинні бухгалтерські документи ПП «Гефест – Крим».  

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим  від 03.10.2007 р. було відмовлено кооперативу «Модуль» і ВАТ «Редстаб» у поновленні процесуального строку на апеляційне оскарження рішення  Залізничного районного суду м. Сімферополь від 27.10.2006 р. по справі №2-3511\06. Апеляційну скаргу  кооперативу «Модуль» і ТОВ «Редстаб» залишено без розгляду.

Даних про касаційний перегляд вказаних судових рішень сторонами по справі суду не представлено.  

Згідно статтям 43, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами  господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів в одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі вільного вибору видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку і власного комерційного ризику.  

Діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного  характеру, що мають цінову визначеність (стаття 3 Господарського кодексу України).

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та за метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва –підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суб'єкти підприємницької діяльності мають право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання й перешкоджання господарської діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їхніх посадових осіб при здійснені ними державного контролю і нагляду забороняються (стаття 19 Цивільного кодексу України).

Судова палата з адміністративних справ Верховного Суду України у постанові від 14.02.2006р. (справа №21-321), вказує, що сам факт скасування державної реєстрації не тягне за собою недійсність всіх правочинів, які укладені з моменту його реєстрації і до моменту виключення із державного реєстру.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сакською ОДПІ не прийнято до уваги, що визнання у судовому порядку недійсним свідоцтва  про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту реєстрації не є підставою для  визнання недійсними вчиненими їм з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність тільки при наявності вини, що знайшло своє відображення у постанові Судової палати з господарських справ Верховного Суду України від 11.11.2004р.

Треба зауважити, що юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства на підставах визнання його засновницьких документів недійсними повинно бути здійснення ліквідаційної процедури, в ході якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, у тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації не тягне за собою недійсність всіх правочинів, укладених з моменту його реєстрації і до моменту виключення із Державного реєстру (постанова Судової палати з адміністративних справ Верховного Суду України від 14.02.2006р. по справі №21-321).  

Відповідачем по справі не спростовані доводи позивача   про те, що на момент здійснення господарської операції,  третя особа №1  перебувала  в Єдиному державному реєстрі.

Згідно  до відповіді на запит суду Головного управління статистики в АР Крим від 23.04.2008 р. вих.. №05.3-5/1327 станом на 23.04.2008 р. ПП «Гефест – Крим» значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Не представлено відповідачем і доказів того, що третя особа №1  на момент винесення рішення по даній справі виключено з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Також поза увагою відповідача залишився і той факт,  що господарські відносини між позивачем і третьою особою №1 по справі існували   в період з 01.01.2003 р. по 30.06.2005 р., а рішення Залізничного районного суду м. Сімферополь  по справі №2-3511\06  було прийнято лише  27.10.2006 р. та вступило в законну силу пізніше.

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень – рішень № 0000342301/0 від 14.05.2007р. в частині  донарахування податку на додану вартість у розмірі 75946 грн.  і застосування  штрафних санкцій у розмірі 37973 грн. та № 0000352301/0 від 14.05.2007р., відповідно до якого було визначене податкове забовязання по податку на додану вартість у розмірі 91135,5 грн., з якого 60757 грн. – за основним платежем і 30378,5 грн. штрафні санкції, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

Ст. 67 Конституції України передбачає сплату податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до  ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду  всі матеріали, які свідчать про його правомірні  дії

Відповідач правомірність винесення спірних   податкових повідомлень – рішень належним чином не довів.

Відповідно до п. 11 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

У даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що опублікуванню належить постанова суду, яка виноситься по справі, результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спір, який виник між сторонами по справі зачіпає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного спору носить локальний характер. Таким чином, суд не бачить ніякої необхідності  в опублікуванні результатів розгляду даної справи.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3, 40  грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, а зайво сплачена сума у розмірі 3,40 грн. підлягає поверненню  з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.

Вступна і резолютивна частини проголошено 05.03.2009 р.

Постанова у повному обсязі складена 10.03.2009 р.  

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.   Позов задовольнити.

      2.  Визнати протиправними і скасувати  податкові повідомлення – рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції  в АРК № 0000342301/0 від 14.05.2007р. та № 0000352301/0 від 14.05.2007р. у повному обсязі.

      3.  Стягнути з Державного бюджету України,  (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 )  на користь кооперативу «Модуль», ( 96500, м. Саки, вул. Євпаторійське шосе, 1;  95020, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 111, кв. 26;    р/р 260031833 в АППБ «Аваль», ЄДРПОУ 20725975  )  3, 40  гривень держмита.  

       4. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь кооперативу «Модуль», ( 96500, м. Саки, вул. Євпаторійське шосе, 1;  95020, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 111, кв. 26;    р/р 260031833 в АППБ «Аваль», ЄДРПОУ 20725975  )     зайво сплачену суму судового збору у розмірі 3,40 грн.

           У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

     Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.