Рішення

від 10.06.2013 по справі 922/1687/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р.Справа № 922/1687/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства ТОВ " ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Версаль-2012", смт. Пісочин про стягнення коштів в розмірі 19301,16 грн. за участю :

Представник позивача - Малишева Г.С. дов. №21 від 30.04.13р.

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Спільне українсько-естонське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Версаль-2012" про стягнення основної заборгованості у розмірі 16084,30 грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3216,86 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором поставки №63760 від 21.09.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. с. 67, 74).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між Спільним українсько-естонським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" - Продавець (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Версаль-2012" - Покупець (відповідач у справі) 21 вересня 2012 року було укладено Договір поставки №63760, у відповідності до якого позивач зобов'язався поставити і передати у власність відповідача, а відповідач прийнятита оплатити певний Товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в видаткових накладних, які є його невід"ємною частиною.

Предметом поставки згідно п.1.2.1 Договору є лікарські засоби та вироби медичного призначення. Пунктом 2.2 Договору передбачено, що загальна кількість та асортимент Товару, що поставляється за Договором, складається з кількості та асортименту Товару, погоджених сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу Товару.

Відповідно до п. 5.5 Договору, вартість кожної партії Товару обчислюється виходячи з кількості одиниць асортименту Товару у відповідній партії та вартості кожної одиниці асортименту Товару та вказується у видатковій накладній на кожну окрему поставку.

На виконання умов даного договору позивач поставив відповідачу товар всього на суму 16099,91 грн., що підтверджується видатковими накладними (арк.с.19-40). Вказаний товар було отримано заступником директора ТОВ "Версаль-2012" - Єршовим І.О., повноваження якого підтверджується довіреністями №21 від 16.02.13р., №24 від 16.02.13р. та №26 від 01.03.13р. (арк..с.16-18).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата відповідачем Товару за цим Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу.

При здійсненні відповідачем оплати Товару з відстроченням платежу строк, протягом якого відповідач зобов"язаний здійснити оплату за Товар на користь позивача, вказується позивачем у видатковій накладній на Товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки Товару відповідачу, що вказана у видатковій накладній.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи видаткових накладних, строк, протягом якого відповідач зобов"язаний був здійснити оплату за Товар на користь позивача складав 14 днів від дати доставки товару.

Однак, за ствердженням позивача, за переданий по вказаним накладними товар відповідач не розрахувався, таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед ТОВ "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" становить 16084,30 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 16084,30 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3216,86 грн.

В силу вимог ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч.2 ст. 536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 10.4 Договору передбачено, що за умови прострочення відповідачем строків оплати за Товар за цим Договором, він повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 20% від простроченої суми оплати.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 3216,86 грн., нараховані за користування чужими грошовими коштами, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст., 509, 525, 526, 530, 536, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 44, 49, 65, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Версаль-2012" (62416, Харківська обл., смт. Пісочин, вул. Паркова, буд. 32, код ЄДРПОУ 38117740) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМА-ФАРМ, ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, код ЄДРПОУ 21642228, п/р 26003012817821 в АТ "Укрексімбанку" м. Києва, МФО: 322313) - суму боргу у розмірі 16084,30 грн., процентіи за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3216,86 грн. та суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.06.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.