Рішення

від 11.06.2013 по справі 905/3075/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2013р. Справа № 905/3075/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-трейдінг», Дніпропетровська обл., м. Синельникове,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буммір», Донецька обл., м.Краматорськ,

про : стягнення 44829грн. 14коп.

За участю представників сторін

від позивача - Попов В.О.(довіреність №33 від 09.01.2013р.);

від відповідача - Ващик М.В. (довіреність №5 від 22.03.2013р.);

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арда-трейдінг», Дніпропетровська обл., м. Синельникове звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Буммір», Донецька обл., м.Краматорськ, про стягнення 44829грн.14коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 44484грн.94коп., 3% річних у сумі 315грн.00коп. та інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 29грн.20коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки продукції №165 від 01.11.2010р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

21.05.2013р. позивач через канцелярію надав витребувані ухвалою документи, зокрема письмові пояснення, якими визначив перелік спірних накладних.

11.06.2013р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, яким визнав позовні вимоги в повному обсязі, пояснив утворення заборгованості фінансовими труднощами товариства.

В судовому засіданні 21.05.2013р., 11.06.2013р. позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач забезпечив явку представника тільки у судовому засіданні 11.06.2013р., у якому відповідач визнав позовні вимоги у повн6ому обсязі.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши під час судового засідання представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

01.11.2010р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 165 з протоколом розбіжностей до нього, згідно з яким постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього договору постачати у власність покупця товари на підставі погодженої сторонами специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього договору.

Протоколом розбіжностей до договору №165 від 01.11.2010р. сторони погодили п.п. 2.2., 2.3., 2.9., 3.3., 4.2., 4.8., 5.1., 5.1.,5.2., 5.4., 6.15., 7.1.,8.2., 8.6., 8.7., 8.9., 8.10., 10.3., 12.7., 12.11., 12.12, у іншій ніж у спірному договорі редакції.

Пунктом 1.2. договору визначено, що право власності на товар переходить до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціни та асортимент товару визначаються у двосторонніх специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, погоджених сторонами у письмовій формі.

Згідно із п. 4.1 договору датой приймання товару вважається дата підписання товарно-транспортної накладної уповноваженими особами покупця.

Пунктом 5.1 договору в редакції протоколу розбіжностей до нього, днем розрахунку вважається день, в який сума, що підлягає оплаті списується з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 5.1. договору в редакції протоколу розбіжностей до нього, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 55 календарних днів з дня її поставки.

Як визначено п.12.8 договору, термін дії договору до 28 лютого 2012р.

На виконання п. 2.1. договору сторони уклали Специфікації до договору № 165 від 25.07.2012р., якими визначили код товару, артикул постачальника, найменування товару, кількість упаковок, виробника, країну виробника, ціну з урахуванням знижки з ПДВ.

За змістом позову позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що у виконання умов договору № № 165 від 25.07.2012р. здійснив поставку товару відповідачу, однак товар на суму у розмірі 44484грн.94коп. залишився неоплаченим відповідачем.

Через канцелярію суду 21.05.2013р. на вимогу суду позивач за підписом директора ТОВ «Арда-трейдінг» надав письмові пояснення, якими визначив, що заявлена сума боргу у розмірі 44484грн.94коп. виникла за товар, поставка якого здійснювалася відповідачу за накладними № 12941 від 25.10.2012р., № 12942 від 25.10.2012р., № 4933 від 12.11.2012р., №8394 від 19.11.2012р., № 8409 від 19.11.2012р., № 11888 від 26.11.2012р., № 11889 від 26.11.2012р., № 73 від 03.12.2012р., № 3541 від 10.12.2012р., № 7037 від 17.12.2012р., № 14911 від 29.12.2012р., № 1588 від 08.01.2013р. та Позивач додатково зазначив, що видаткова накладна № 12941 від 25.10.2012р. є спірною в сумі 157грн.96коп. у зв'язку з частковою сплатою.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 44484грн.94коп., 3% річних у сумі 315грн.00коп. та інфляційних в розмірі 29грн.20коп. Підставою позову є договір поставки №165 від 01.11.2010р.

Договір №165 від 01.11.2010р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, позивач у виконання умов договору №165 від 01.11.2010р. за видатковими накладними № 12941 від 25.10.2012р., № 12942 від 25.10.2012р., № 4933 від 12.11.2012р., №8394 від 19.11.2012р., № 8409 від 19.11.2012р., № 11888 від 26.11.2012р., № 11889 від 26.11.2012р., № 73 від 03.12.2012р., № 3541 від 10.12.2012р., № 7037 від 17.12.2012р., № 14911 від 29.12.2012р., № 1588 від 08.01.2013р. та за товарно-транспортними накладними поставив відповідачу товар на суму 44596грн.86коп.

В матеріалах справи наявна генеральна довіреність № 4 від 01.01.2012р., якою відповідач засвідчив відбиток штампу, печатки та особисті підписи осіб, яким доручається отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача.

Поставлений згідно до наявних в матеріалах справи накладних товар був отриманий представниками відповідача, що підтверджується підписами, які скріплені печаткою відповідача в графі „Отримав".

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з пунктом 5.1. договору в редакції протоколу розбіжностей до нього, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 55 календарних днів з дня її поставки.

Враховуючи передбачені п.5.1. умови договору щодо строків оплати: накладна №12941 від 25.10.2012р. повинна бути сплачена до 19.12.2012р. включно; граничний строк оплати за накладною №12942 від 25.10.2012р. наступив для відповідача 19.12.2012р.; накладна №4933 від 12.11.2012р. повинна бути сплачена до 06.01.2013р. включно; граничний строк оплати за накладною №8394 від 19.11.2012р. наступив для відповідача 13.01.2013р.; накладна №8409 від 19.11.2012р. повинна бути сплачена до 13.01.2013р. включно; граничний строк оплати за накладною №11888 від 26.11.2012р. наступив для відповідача 20.01.2013р.; накладна №11889 від 26.11.2012р. повинна бути сплачена до 20.01.2013р. включно; граничний строк оплати за накладною №73 від 03.12.2012р. наступив для відповідача 27.01.2013р.; накладна №3541 від 10.12.2012р. повинна бути сплачена до 03.02.2013р. включно; граничний строк оплати за накладною №7037 від 17.12.2012р. наступив для відповідача 10.02.2013р.; накладна №14911 від 29.12.2012р. повинна бути сплачена до 22.02.2013р. включно; граничний строк оплати за накладною №1588 від 08.01.2013р. наступив для відповідача 04.03.2013р., тобто станом на час звернення з позовом вже почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар.

За твердженням позивача видаткова накладна №12941 від 25.10.2012р. є спірною в сумі 157грн96коп. (у зв'язку з її частковою сплатою), у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 44848грн.94коп.

Згідно наявного в матеріалах справи двостороннього акту звірки розрахунків між сторонами, який підписаний з боку відповідача без будь-яких заперечень та скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Буммір», станом на 22.05.2013р. сальдо на користь позивача складає 44484грн.94коп.

Відповідач наданим через канцелярію відзивом та безпосередньо в судовому засіданні підтвердив факт наявності заборгованості в розмірі 44484грн.94коп.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки учасниками розглядуваних правовідносин є саме учасники розглядуваної справи, у суду відсутні підстави припускати порушення прав та інтересів інших осіб внаслідок визнання позову.

Посилання відповідача на скрутне фінансове становище як на обставину несплати виниклої суми боргу суд до уваги на приймає, оскільки ст. 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. До того ж, положеннями ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не оплати у встановлені терміни, докази сплати суми заборгованості за товар в розмірі 44484грн.94коп. суду не надані, заявлений розмір боргу в тому числі підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом директора ТОВ «Арда-трейдінг» станом на 16.05.2013р. та двостороннім актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 22.05.2013р., господарський суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 315грн.00коп. та інфляційні втрати у розмірі 29грн.20коп.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошей, строк оплати яких наступив, але не сплачених.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок інфляційних, з огляду на прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Суд перевіривши арифметичний розрахунок позивача в частині стягнення 3% річних, за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, встановив, що наданий позивачем розрахунок є вірним, у зв'язку з чим заявлена позивачем сума 3% річних у розмірі 315грн.00коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 230, 232, 264-271 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-трейдінг», Дніпропетровська обл., м. Синельникове до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буммір», Донецька обл., м.Краматорськ, про стягнення суми основного боргу в розмірі 44484грн.94коп., 3% річних у сумі 315грн.00коп. та інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 29грн.20коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буммір» (84331, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Краматорський, будинок 14-А, код ЄДРПОУ 20316248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда-трейдінг» (юридична адреса: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Миру, будинок 29, кв. 28 код ЄДРПОУ 37029549) суму основного боргу в розмірі 44484грн.94коп., 3% річних у сумі 315грн.00коп. та інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 29грн.20коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1720грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова