Рішення

від 25.02.2009 по справі 3/069-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/069-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" лютого 2009 р.                                                                          Справа № 3/069-08

          Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Тетіївської районної державної адміністрації, м. Тетіїв

до              Тетіївського районного споживчого товариства, м. Тетіїв

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору  

          Державний реєстратор Тетіївської районної державної адміністрації

про             визнання недійсними постанови зборів уповноважених

за участю представників:

від позивача          Дем'янчук А.Г., за дов. від 24.02.09р. №7.13-298;

від відповідача          Ситенок О.Д., за дов. від 01.12.08р.

від 3-ї особи          не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був           повідомлений належним чином.

Обставини справи:

          Тетіївською районною державною адміністрацією (далі позивач) заявлено позов до Тетіївського районного споживчого товариства (далі відповідач) про визнання недійсними постанови зборів уповноважених, запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою прокуратури Тетіївського району Київської області від 04.01.06р. постанову зборів уповноважених Тетіївського районного споживчого товариства від 23.04.1999р. щодо створення Рай СТ, на підставі якої проводилася державна реєстрація даного товариства, визнано підробленою.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.05.08р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 18.06.08р.

18.06.08р. представником позивача у судовому засіданні подано заяву про призначення експертизи.

18.06.08р. представником позивача у судовому засіданні подано заяву, в якій зазначено питання які необхідно поставити перед експертом та заяву про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсними запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

Ухвалою суду від 18.06.08р. у зв'язку з відсутністю представника відповідача та третьої особи у судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 10.07.08р.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.08р. призначено судову почеркознавчу експертизу у даній справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; зупинено провадження у справі до закінчення експертних досліджень і отримання господарським судом висновків експерта; припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсними запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

          20.10.08р. на адресу господарського суду Київської області від Тетіївського районного споживчого товариства надійшов лист №36 датований 16.10.08р., відповідно до якого відповідач зазначає, що основним аргументом позивача щодо визнання постанови зборів уповноважених Тетіївського районного споживчого товариства від 23.04.1999р. є постанова ст. помічника прокурора Тетіївського району Київської області від 04.01.06р., якою визнано постанову зборів уповноважених Тетіївського районного споживчого товариства від 23.04.1999р. щодо створення Рай СТ підробленою. Відповідач зазначає, що постановою прокурора Тетіївського району Київської області від 14.10.08р., постанову                         ст. помічника прокурора Тетіївського району Київської області від 04.01.06р. скасовано, як таку, що винесена без неналежної перевірки (копія постанови додається до листа).

          07.11.08р. до господарського суду Київської області з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшла справа №3/069-08 після проведення судової почеркознавчої експертизи, разом з висновком експерта.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.08р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляд на 03.12.08р. о 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 03.12.08р. розгляд справи відкладено на 12.12.08р.

У судовому засіданні 12.12.08р. виникла необхідність відкладення розгляду справи у зв'язку з ненаданням державним реєстратором Тетіївської РДА документів вказаних в ухвалі господарського суду Київської області від 03.12.2008р.  Розгляд справи було відкладено на 03.02.2009р.

          У судовому засіданні 03.02.09р. державний реєстратор Тетіївської райдержадміністрації надав суду витребувані документи, а представник відповідача надав відзив, датований 03.02.09р.

          У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати до позовних вимог наслідки спливу строку позовної давності та відмовити в задоволенні позову з наступних підстав: 1) Тетїївською районною державною адміністрацією заявлено позов про визнання постанови зборів уповноважених недійсною, але не наведено правових норм, на підставі яких дана постанова зборів уповноважених підлягає визнанню недійсною; 2) рішення апеляційного суду Київської області від 04 травня 2007 року у справі №22Ц-1004/2007 скасовано рішення Тетіївського районного суду Київської області від 16.01.2003 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові Шамрай М.В. та Марченко СЯ. у позові; 3) постанова зборів уповноважених Тетіївського районного споживчого товариства не порушує права та охоронювані законом інтереси Тетіївської районної державної адміністрації. Тетіївською районною державною адміністрацією у своєму позові необгрунтовано, яке її конкретне право порушено постановою зборів уповноважених Тетіївського районного споживчого товариства, у чому полягає порушення прав Тетіївської РДА та до яких негативних наслідків призвело таке порушення. При цьому, відповідач вважає, що Тетіївська РДА, як юридична особа звернулась до господарського суду Київської області для розгляду її позову у порядку господарського судочинства, а тому її порушене право не може ґрунтуватись на межах її компетенції, оскільки це б свідчило про існування між сторонами публічно-правових відносин, а не спору про право.

Ухвалою суду від 03.02.09р. у зв'язку з відсутністю представників сторін у судовому засіданні, розгляд справи відкладено на 25.02.09р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,

встановив:

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з частиною першою ст. 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Пунктом 2 частини другої ст. 16 ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, у такий спосіб, як визнання правочину недійсним.

23.04.1999р. відбулися збори уповноважених Тетіївського районного споживчого товариства, рішення по яких оформлене постановою № 1. На вказаних зборах взяли участь 7857 членів споживчих товариств, що складає 64% від загальної чисельності. Постанова зборів уповноважених Тетіївського районного споживчого товариства, рішення по яких оформлене постановою від 23.04.1999р. № 1 підписана головою зборів Бондаренком І.В. та секретарем –Сисак Г.І.

Листом прокурора Тетіївського району від 04.01.06р. №Н-2, повідомлено голову Тетіївської РДА, що перевіркою прокуратури Тетіївського району встановлено: що постанова зборів уповноважених Тетіївського районного споживчого товариства від 23.04.1999р., на підставі якої проводилася державна реєстрація районного споживчого товариства, підписана неналежною особою, зокрема підпис секретаря зборів Сисак Г.І. є підробленим і останній не належить.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

В зв'язку з вищенаведеним, судом була встановлена необхідність проведення судової почеркознавчої експертизи, щодо встановлення факту вчинення підпису на постанові №1 від 23.04.1999р. дійсно Сисак Г.І.

Враховуючи неможливість встановлення в судовому засіданні факту вчинення підпису на постанові №1 від 23.04.1999р. Сисак Г.І., у зв'язку з необхідністю наявності спеціальних знань в даній сфері, суд на підставі ст. 41 ГПК України призначив судову почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи №9245 від 16.10.08р., в результаті проведеного дослідження експерт прийшов до висновку, що підпис від імені Сисак Г.І. біля відповідного прізвища в графі “Секретар зборів” в постанові зборів уповноважених Тетіївського районного споживчого товариства №1 від 23.04.1999р. виконано не Сисак Галиною Іванівною, а іншою особою з наслідуванням підпису Сисак Г.І., тобто підстави звернення позивача до господарського суду відповідають фактичним обставинам справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Тетіївської районної державної адміністрації подана до господарського суду Київської області 21.04.08р. (що підтверджується штампом загального відділу господарського суду), тобто з пропуском трьох річного строку позовної давності.

При цьому позивач у позовній заяві не просить суд поновити строк позовної давності, окрім цього під час розгляду даної справи відповідного клопотання останнім не заявлено.

Відповідно до статей 71, 76 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., який був чинний на час підписання оскаржуваної постанови, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Очевидним є той факт, що позивач знав про обставини, що стали підставою для пред'явлення даного позову або повинен був дізнатись про такі обставини.

Так, відповідно до вироку Тетіївського районного суду Київської області від 28 січня 2000 року по обвинуваченню Бондаренка Віталія Івановича, який працював головою правління Тетіївського районного споживчого товариства за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 165, ч. 2 ст. 172 КК України було встановлено, що Бондаренком В.І. було підроблено деякі протоколи загальних зборів на яких вирішувалось питання про створення Тетіївського районного споживчого товариства.

Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 16 січня 2003 року за позовом Шамрай М.В., Марченко СЯ., про визнання права власності та визнання статуту Тетіївського райСТ недійсним, було вирішено визнати статут Тетіївського районного споживчого товариства недійсним та скасувати його державну реєстрацію. Також, цим рішенням було встановлено, що статут Тетіївського районного споживчого товариства зареєстровано на підставі підроблених протоколів загальних зборів, серед яких був і протокол, на який посилається позивач, як на доказ по суті позовних вимог

Крім того, в судовому засіданні від 25.02.09р. державний реєстратор - Дем'янчук А.Г. усно заявила, що була опитана слідчим прокуратури в рамках кримінальної справи про обвинувачення Бондаренка В.І., яка була розглянута Тетіївським районним судом 28.01.2000р.

Отже, Тетіївська районна державна адміністрація повинна була дізнатись про те, що постанова зборів уповноважених Тетіївського районного споживчого товариства підроблена принаймні в 2000 році та звернутись із відповідним позовом.

Відповідно до статті 51 Господарського процесуального кодексу України строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що правила зазначеного кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Статтею 257 Цивільного Кодексу України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3 статті 267 зазначеного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Строк позовної давності для позову про визнання недійсними постанови зборів уповноважених Тетіївського районного споживчого товариства від 23.04.1999р. №1, сплинув до звернення позивача з позовом, який було подано до господарського суду 21.04.2008 року, про що відповідачем у справі зроблено заяву до винесення рішення (в матеріалах справи знаходиться відзив відповідача, в якому він вказує про пропущення позивачем строку позовної давності та про застосування наслідків пропуску позовної давності).

Згідно з ч. 4 статті 267 Цивільного Кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до приписів частини 5 статті 267 Цивільного Кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивачем не наведеного жодного обґрунтування відсутності можливості звернутися до господарського суду з згаданим позовом протягом 3-х років, зокрема матеріали справи не містять клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність поважних причин у Тетіївської районної державної адміністрації пропуску строку позовної давності.

З огляду на викладене, господарський суд на підставі частини 4 статті 267 Цивільного Кодексу України відмовляє у задоволенні позову.

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на позивача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

           Суддя                                                               Лопатін А.В

Дата підписання: 12.03.09р.