Постанова

від 05.03.2009 по справі 5020-4/187-7/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-4/187-7/154

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-4/187-7/154

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"05" березня 2009 р.  15:45                                                            м. Севастополь

За адміністративним позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь,   

до відповідача –Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя,  м. Севастополь,

за участю Прокурора міста Севастополя, м. Севастополь,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

Суддя С. М. Альошина

при секретарі Беліченко А.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Терещенко С.В. –юрист, довіреність від 01.11.2008 р. (довіреність у справі)

Від відповідача –Мішуткін М.В. –державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 403/10/10 від 22.01.2008 р. (к/копія довіреності у справі)

Від прокурора –Шульга А.М. –старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 574

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя, м. Севастополь, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.05.2008 р.                           № 0000222301/0 і № 0000092300/0.

17.06.2008 р. Прокуратура міста Севастополя повідомила суд про вступ прокурора у процес на стороні Державної податкової інспекції у Балаклавському районі                             м. Севастополя, м. Севастополь.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники прокурора та відповідача у засіданні суду з позовними вимогами не погодились, зокрема, з мотивів, викладених відповідачем у запереченні від 25.06.2008 р. на позовну заяву, залученому до матеріалів справи, і просили у їх задоволенні відмовити.

Згідно зі ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.

Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду та вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд  -

В С Т А Н О В И В :

Розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації у місті Севастополі від 05.02.1993 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь, зареєстроване як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво.

У період з 11.03.2008 р. по 21.04.2008 р. працівниками державної податкової служби було проведено виїзну планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь,  з питання  дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р.

У ході перевірки були встановлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь, зокрема, вимог п.п. 7.4.1. і п.п. 7.4.4.                  п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями), що виразилося у завищені податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 48 777,47 грн., у тому числі у вересні 2007 р. на суму 42 658,31 грн. і у грудні 2007 р. на суму 6 119,16 грн., а також у заниженні податкового зобов'язання на загальну суму     527 662,39 грн., у тому числі у липні 2007 р. –на 335 098,20 грн., у серпні 2007 р. –на 30 394,99 грн. і у грудні             2007 р. –на 162 169,20 грн., що призвело до заниження різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на загальну суму 576 440,00 грн., у тому числі:

- у липні 2007 р. –на суму 335 098 грн.;

- у серпні 2007 р. –на суму 30 395 грн.;

- у вересні 2007 р. – на суму 42 659 грн.;

- у грудні 2007 р. –на суму 168 288 грн.

Вищезазначені порушення, на думку перевіряючих, призвели до заниження підприємством суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у   2007 році у сумі 287 184,00 грн., а також завищенню суми бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року на 3 333,00 грн.

За результатами вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя, м. Севастополь був складений відповідний акт                  № 36/23-129/19449122/1799/8 від 05.05.2008 р.

На підставі вищевказаного акту Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя, м. Севастополь, були прийняті податкові повідомлення-рішення від 15.05.2008 р.:

-          № 0000222301/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 430 776,00 грн., у тому числі 287 184,00 грн. за основним платежем та 143 592,00 грн. по штрафних (фінансових) санкціях;

-          № 0000092300/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 333,00 грн.  

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючими в акті перевірки № 36/23-129/19449122/1799/8 від 05.05.2008 р. зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь, завищено податковій кредит внаслідок включення до його складу у відповідних податкових періодах 2007 року податку на додану вартість за податковими накладними, які були видані на виконання договорів, укладених з ТОВ «Інкерманський судноремонтний завод»та ТОВ «Віджей»на виконання робіт з ремонту суден СРТМ-К «Лунга», т/х «Алеут», СРТМ-К «Салгир», СРТМ «Середня коса».

У відповідності з довідкою Управління статистики у місті Севастополі № 22-363-5375 основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”,           м. Севастополь, є, зокрема, ловля риби, промислове виробництво риби, будування та ремонт суден.

Пунктом 2.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”,                м. Севастополь, передбачено, що предметом діяльності товариства є, зокрема,  ведення рибного промислу у Чорному та Азовському морі, в Атлантичному, Тихому та Індійському океанах, транспортування та реалізація рибної продукції.

У відповідності зі Свідоцтвами про право власності на судна, виданими Інспекцією Головного державного реєстратора Флоту України, судна СРТМ-К «Лунга», т/х «Алеут», СРТМ-К «Салгир», СРТМ «Середня коса»є власністю та активами Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь, мають право плавання під державним прапором України, що також підтверджено відповідними Свідоцтвами, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи.

Судна введені до експлуатації, що підтверджується відповідними наказами керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь, та актами введення до експлуатації.

Таким чином, вказані об'єкти основних фондів використовуються у виробничій діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь, з експлуатації не виводились, до невиробничих фондів не переводились.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пунктом 1.32. ст. 1 вказаного Закону № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

З наведеного вбачається, що господарською є діяльність, яка направлена на отримання саме доходу.

При цьому вказаний Закон не містить в собі визначення поняття «доход».

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 визначено, що доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Поняття прибутку як суми, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати наведене у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999 р.

Таким чином отримання суб'єктом підприємницької діяльності доходу не обов'язково має наслідком отримання ним прибутку.

Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво –це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі:

вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

вільного найму підприємцем працівників;

комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

З викладеного випливає, що утримання Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь, вищевказаних суден: СРТМ-К «Лунга», т/х «Алеут», СРТМ-К «Салгир», СРТМ «Середня коса», пов'язане з веденням господарської (виробничої) діяльності позивача.

Відповідач ані в акті перевірки, ані у ході розгляду справи не зазначив, порушенням яких норм чинного законодавства є неотримання в результаті господарської діяльності підприємства прибутку.

Таким чином, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, про те, що утримання Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь, вищезазначених суден не пов'язано з господарською діяльністю підприємства, є необґрунтованими.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. (із змінами) суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених  пунктами  5.3-5.7  цієї  статті.

Проте, положенням пунктів 5.3. - 5.7. зазначеного Закону (із змінами та доповненнями) не передбачено обмежень щодо включення до складу валових витрат підприємства сум витрат, понесення яких не призвело до отримання підприємством прибутку.

Відповідно до пункту 5.11. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 р. установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З наведеного слідує, що до складу валових витрат платника податку на прибуток включаються, у числі інших, витрати, пов'язані з господарською діяльністю такого платника податку, але їх понесення не призвело до отримання підприємством прибутку, у зв'язку з чим висновки Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя,           м. Севастополь, щодо завищення позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість на суму 48 777,47 грн., у тому числі у вересні 2007 р. на суму 42 658,31 грн. і у грудні 2007 р. на суму 6 119,16 грн., внаслідок включення до його складу у відповідних податкових періодах 2007 року податку на додану вартість за податковими накладними, які були видані на виконання договорів, укладених з ТОВ «Інкерманський судноремонтний завод»та ТОВ «Віджей»на виконання робіт з ремонту суден СРТМ-К «Лунга», т/х «Алеут», СРТМ-К «Салгир», СРТМ «Середня коса», а також щодо заниження позивачем податкового зобов'язання на загальну суму     527 662,39 грн., є безпідставними.

Відповідно до п.п. 8.4.5. п. 8.4. ст. 8 Закону України № 334/94-ВР (із змінами) від 28.12.1994 р. у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду.

Як встановлено в ході розгляду справи, судна СРТМ-К «Лунга», т/х «Алеут», СРТМ-К «Салгир», СРТМ «Середня коса»з експлуатації не виводились, до складу невиробничих фондів не передавались та використовуються у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь.

Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»        № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про неправомірність визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт”, м. Севастополь, податкового зобов'язання з податку на додану вартість, та, відповідно, застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням № 0000222301/0 від 15.05.2008.

З наведеного вбачається, що зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 333,00 грн., застосоване податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя                      № 0000092300/0 від 15.05.2008 р., також є безпідставним.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя у сумі 3 грн. 40 коп. на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови з повідомленням представників сторін та прокурора про виготовлення постанови суду у повному обсязі 10.03.2009 р. о 12 годині                  00 хвилин.

Постанова складена у повному обсязі та підписана 10.03.2009 р.

У зв'язку з викладеним, керуючись ч. 1 ст. 94, ст. ст. 122, 158-163,                                    ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1). Позов задовольнити повністю.

2). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя № 0000222301/0 від          15.05.2008 р. про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт” податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 430 776,00 грн., у тому числі 287 184,00 грн. за основним платежем та 143 592,00 грн. по штрафних (фінансових) санкціях.

3). Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя № 0000092300/0 від          15.05.2008 р. про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт” суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 333,00 грн.

4). Стягнути з Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя                     (р/р 31113095700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035598, або з інших розрахункових рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт” (99704,              м. Севастополь, вул. Ангарська, 10 А, ідентифікаційний код 19449122, р/р 2600301336351 у відділенні Промінвестбанку м. Севастополя, МФО 324515, або на інші рахунки) 3,40 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 258 КАС України виконавчий лист буде виданий після набрання постановою господарського суду міста Севастополя законної сили, за заявою особи, на користь якої ухвалена постанова.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через           10 днів з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Суддя                                                                                        С. М. Альошина

РОЗСИЛКА:

1.          Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма Лінарт” – 99704,                              м. Севастополь, вул. Ангарська, 10 А;

2.          Державній податковій інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя - 99042,              м. Севастополь, вул. 7-го листопада, б. 3;

3. Прокурору міста Севастополя –99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1