Рішення

від 15.09.2008 по справі 7/280/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/280/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.08                                                                                        Справа №  7/280/08

Суддя   Кутищева Н.С.

 За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАБ”, м. Бердянськ Запорізька область  до відповідача Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізька область

про визнання права власностіСуддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача         Шкульова Л.С.,  дов. № 017 від 07.05.2008 р.

Від відповідача     не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про визнання права власності за позивачем на комплекс будівель та споруд на земельній ділянці площею 1300 кв.м , які складаються з: одноповерхової будівлі літери “А” загальною площею 23,4 кв.м, що складається з основного приміщення № 1 площею 12,6 кв.м, підсобного приміщення  № 2 площею 3,5 кв.м, підсобного приміщення № 3 площею 7,3 кв.м;  ворота металеві № 1; паркан залізобетонний № 2; паркан з металевих прутів № 3; замощення з бетонних плит № 1 площею 1276 кв.м, що розташовані по                 вул. Промисловій,   буд. 20-б у м. Бердянську Запорізької області.

17.06.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 07.07.2008 р. В судовому  засіданні 07.07.2008 р. оголошено перерву до 21.07.2008 р. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області продовжено строк розгляду справи, судове засідання відкладено на 15.09.2008 р. В зв'язку закінчення строку розгляду спору, передбаченого  ст. 69 ГПК України, судовий процес завершено 15.09.2008 р. оголошенням   рішення в повному об'ємі.  

 Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх   ст. 376 Цивільного кодексу України та Законом України “Про металобрухт”.

          Відповідач 15.09.2008 р. в судове засідання не з'явився, але надіслав відзив, в якому проти позовних вимог не заперечує, якщо вимоги відповідають ст.ст. 375, 376 Цивільного кодексу України та просить розглянути справу без присутності представника відповідача.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони  зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

           Згідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Спір розглядається, згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

По клопотанню представника позивача судове засідання ведеться без застосування

технічних засобів фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Бердянської міської ради від 17.06.2004 р. № 8 Товариству з обмеженою відповідальністю “КРАБ” передана в оренду земельна ділянка площею 0,13 га розташовану по вул. Промисловій, 20-б, для розміщення майданчика зі збору та переробки лому чорних металів, строком до 01.04.2009 р.

04.08.2004 р.  між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі (надалі – договір).

Згідно умов договору, позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для розміщення майданчика зі збору та переробки лому чорних металів яка знаходиться в м. Бердянську, Запорізької області, по вул. Промисловій, 20-б.

ТОВ “КРАБ” на відведеній земельній ділянці відповідно до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з заготівлі, пробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів збудувало одноповерхове складське приміщення літери “А” загальною площею 23,4 кв.м, що складається з основного приміщення № 1 площею 12,6 кв.м, підсобного приміщення  № 2 площею 3,5 кв.м, підсобного приміщення № 3 площею 7,3 кв.м;  ворота металеві № 1; паркан залізобетонний № 2; паркан з металевих прутів № 3; замощення з бетонних плит № 1 площею 1276 кв.м.

Статтями 316, 317, 319  Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

          Приписами ст.4 Закону України “Про власність” також  встановлено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається своїм майном.

         Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.  

         Відповідно  до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди,  створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник  земельної  ділянки  набуває  право  власності  на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника  на  забудову  здійснюється  ним  за  умови додержання архітектурних,  будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання  земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній  ділянці,  встановлюються  статтею  376  ЦК України.

          У зазначеній статті визначено, зокрема, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

         У частинах 3, 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На  вимогу  власника  (користувача)  земельної ділянки суд може визнати  за  ним  право  власності  на  нерухоме  майно,  яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Із матеріалів справи слідує, що вищезазначені самочинно збудовані об'єкти  відповідають будівельним нормам та правилам, при їх зведенні не були порушені санітарні, екологічні, пожежні, технічні норми. Дані факти підтверджені, зокрема, технічним висновком № 49  від 27.02.2007 р., експертного висновку протипожежного стану об'єкта, виданого Бердянським МУ ГУ  МНС України в Запорізькій області № 2592 від             30.10.2007 р.

На момент розгляду справи, право власності на майно, що є предметом  спору, ні за якою особою не зареєстроване, відповідач на законних підставах користується земельною ділянкою, на якій самочинно збудовані об'єкти нерухомості.  Бердянським комунальним підприємством з технічної інвентаризації 23.08.20007 р.  було виготовлено технічний паспорт на громадський будинок № 20-б по вул. Промисловій місто Бердянськ, в якому зазначено, що на земельній ділянці площею 1300 кв.м розташовані одноповерхова будівля літера “А” загальною площею 23,4 кв.м, що складається з основного приміщення № 1 площею 12,6 кв.м, підсобного приміщення  № 2 площею 3,5 кв.м, підсобного приміщення № 3 площею 7,3 кв.м;  ворота металеві № 1; паркан залізобетонний № 2; паркан з металевих прутів № 3; замощення з бетонних плит № 1 площею 1276 кв.м.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає можливим визнати, право власності за  ТОВ “КРАБ” на прибудовані та збудовані ним об`єктів, розташовані за адресою: м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 20-б, а саме:  одноповерхова будівля літера “А” загальною площею 23,4 кв.м, що складається з основного приміщення № 1 площею 12,6 кв.м, підсобного приміщення  № 2 площею 3,5 кв.м, підсобного приміщення № 3 площею 7,3 кв.м;  ворота металеві № 1; паркан залізобетонний № 2; паркан з металевих прутів № 3; замощення з бетонних плит № 1 площею 1276 кв.м.

На цих підставах вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Позивач не надав клопотання яким би просив залишити за ним судові витрати, тому відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати  пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, оскільки спір  з його вини   доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44,  49, 75,  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “КРАБ” (71100, Запорізька

область,  м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 20-б, р/р 26001208096001 в БФ ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код 22138549) право власності на комплекс будівель та споруд, що розташовані на земельній ділянці площею 1300 кв.м по вул. Промисловій, буд. 20-б у м. Бердянську Запорізької області, та складається з одноповерхової будівлі літера “А” загальною площею 23,4 кв.м, що складається з основного приміщення № 1 площею 12,6 кв.м, підсобного приміщення  № 2 площею 3,5 кв.м, підсобного приміщення № 3 площею 7,3 кв.м;  ворота металеві № 1; паркан залізобетонний № 2; паркан з металевих прутів № 3; замощення з бетонних плит № 1 площею 1276 кв.м.

Стягнути   з   Бердянської   міської   ради  (71100, Запорізька область, м. Бердянськ,

вул. 1 Бердянської ради, буд. 2, код 20525153) на користь  Товариством з обмеженою відповідальністю “КРАБ” (71100, Запорізька область,  м. Бердянськ,  вул. Промислова,            буд. 20-б, р/р 26001208096001 в БФ ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код 22138549) 595,37  грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Видати наказ.

         Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

              Суддя                                                                           Н.С. Кутіщева