Постанова

від 13.06.2013 по справі 812/4893/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2013 року Справа № 812/4893/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання: Білоконі Д.І.,

за участю:

представника позивача: Барановського В.О. (довіреність від 08.01.2013 №43/01-06),

представник відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Слов'яносербської державної сортодослідної станції про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 5355,53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Слов'яносербської державної сортодослідної станції про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі16712,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області як платник єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування знаходиться Слов'яносербська державна сортодослідна станція.

В порушення ст. ст. 6, 9 Закону України Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не сплачує єдиний внесок, у зв'язку з чим станом на 22.04.2013 за квітень 2013 року утворилась заборгованість в сумі 16712,92 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем добровільно суми боргу, позивач просив стягнути з Слов'яносербської державної сортодослідної станції заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 16712,92 грн.

У судовому засіданні у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми боргу, представник позивача зменшив позовні вимоги, після чого просив стягнути з Слов'яносербської державної сортодослідної станції заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 5355,53 грн.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 19). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням вимог ч.4 ст. 128 КАС України, суд вважав можливим розглядати справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно - правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 (далі - ЗУ №2464), який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Відповідно до ч.3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідач - Слов'яносербська державна сортодослідна станція зареєстрована в якості юридичної особи Слов'яносербською районною державною адміністрацією Луганської області 25.05.2006 (а.с. 14) та як платник страхових внесків зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області та вважається платником єдиного внеску (а.с. 11, 12).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 вищезазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України №2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч. 5 вищезазначеної статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно ч. 7, 8 ст. 9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 12 вищезазначеної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до Закону №2464-VI суми єдиного внеску своєчасно несплачені платником у строки, визначені ст. 9 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю - недоїмкою зі сплати єдиного внеску.

В порушення вищезазначених норм відповідач не сплачує єдиний внесок, у зв'язку з чим утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску за квітень 2013 року в сумі 5355,53 грн. (а.с. 5), що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с. 23), звітом за березень 2013 року (а.с. 8-10), вимогою про сплату боргу від 13.05.2013 №Ю-193-13 (а.с. 10).

Згідно ч.4 ст.25 Закону №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного внеску, на підставі ч.4 ст.25 Закону №2464-VI, 13 травня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області була винесена вимога №Ю-193-13 про сплату боргу на суму 23635,84 грн. (а.с. 15).

Вимога №Ю-193-13 про сплату боргу від 13.05.2013 отримана відповідачем 15 травня 2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 15), у встановленому законом порядку вимога не оскаржена та є чинною на час розгляду даної справи.

Відповідно до абз.6-7 ч.4 ст.25 ЗУ №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

На час розгляду справи сума заборгованості в розмірі 5355,53 грн. відповідачем не сплачена.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 13 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 червня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Слов'яносербської державної сортодослідної станції про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 5355,53 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Слов'яносербської державної сортодослідної станції (ідентифікаційний код 34201849, 93721, Луганська область, Слов'яносербський район, с.Хороше, вул.Садова, буд.13) на користь управління Пенсійного фонду України в Слов'яносрбському районі Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за квітень 2013 року в сумі 5355,53 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень 53 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений і підписаний 18 червня 2013 року.

Суддя О.В. Захарова