Рішення
від 30.01.2009 по справі 11/162пн(18/523пн)
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/162пн(18/523пн)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                Справа № .

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка», м. Луганськ

до 1-го відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Луганське автотранспортне підприємство 10964», м. Луганськ,

        2-го відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Транс-Сервіс»», м. Луганськ,

        3-го відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс –Авто»,                м. Луганськ, -

про визнання права власності на рухоме майно.  

          

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – Лізогуб Н.Г. –представник, - довіреність №б/н від 05.08.08 року;

від 1-го відповідача –не з'явився;

від 2-го відповідача –не  з'явився;

від 3-го відповідача –не  з'явився, -

                                                        в с т а н о в и в:

суть справи: 05.10.07 року позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом (вих. №б/н від 04.10.07 року), в якому заявив вимогу про визнання за ним права власності на наступне рухоме майно, яке знаходиться на території відповідача –Відкритого акціонерного товариства «Луганське АТП 10964»(м. Луганськ, вул. Таллінська, 62):

кабель 3-фазний ВВГ 3х35+1х25 (110 м); трос залізний довжиною 30 м; лічильник електричної енергії активний СА4-И678М № 116609; лічильник електричної енергії реактивний СР-И679 № 183434; котел (металевий) саморобної конструкції на 4 тени; з примусовою циркуляцією; з'єднані трубами регістри.

Ухвалою суду від 05.10.07 року за цим позовом порушено справу №18/523пн.

09.11.07 року позивач уточнив свої позовні вимоги (заява від 09.11.07 року за вих. №б/н) та просив суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка»право власності на:

кабель 3-фазний ВВГ3х35 + 1х25 довжиною 110 метрів; трос металевий довжиною 30 метрів; лічильник електричної енергії активний СА4-И678М №116609; лічильник електричної енергії реактивний СР-И679 №183434; котел металевий саморобної конструкції на 4 тени, з примусовою циркуляцією; сполучені трубами регістри;

судові витрати позивач просив покласти на відповідача (том 1,а.с.37).

Рішенням суду І інстанції від 30.11.07 року, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 17.01.08 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.08 року рішення обох вищеназваних судів скасовано, а справу спрямовано до господарського суду Луганської області на новий розгляд.

Розпорядженням заступника голови суду –в.о. голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 06.08.08 року розгляд справи доручено судді Москаленко М.О.

Ухвалою суду від 06.10.08 року до участі у справі у якості 2-го відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Транс-Сервіс»(далі –ТОВ «ВКФ «Транс-Сервіс») та 3-го відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Авто»(далі –ТОВ (Сервіс-Авто»).

04.12.08 року  позивач надав до суду  заяву за вих. №23 від 01.12.08 року про уточнення позовних вимог, згідно якій він просить суд:

1.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка»(далі –ТОВ «Донбаспромпоставка», - позивач) право власності на кабель 3-фазний ВВГ 3х35 + 1х25 довжиною 110 метрів; трос металевий довжиною 30 метрів; лічильник електричної енергії активний СА-И678М №116609; лічильник електричної енергії реактивний СР-И679 №183434; котел металевий саморобної конструкції на 4 тени, з примусовою циркуляцією; сполучені трубами регістри, які залишилися на раніше орендованій території за адресою: місто Луганськ, вул. Таллінська, 62;

2.Зобов'язати  відповідача чи відповідачів, на чиїй території воно буде знаходитися на момент винесення рішення суду, повернути впродовж тижня майно, перелічене у пункті 1-му «прохальної частини»;

3.Судові витрати покласти на належного відповідача (том 2,а.с.24).

У зв'язку з хворобою судді Москаленко М.О. ухвалою заступника голови –в.о. голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 04.12.08 року подальший розгляд справи доручено судді цього суду Середі А.П.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК) розгляд справи було відкладено: з 25 вересня до 06  жовтня 2008 року; з 06 жовтня до 20 жовтня 2008 року; з 20 жовтня до 03 листопада 2008 року; з 03 листопада до 20 листопада 2008 року; з 20 листопада до 04 грудня 2008 року; з 04 грудня до 19 грудня 2008 року; з 19 грудня 2008 року  до 16 січня 2009 року та з 16 січня до 30 січня 2009 року – з метою витребування судом додаткових доказів; надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази, а також у зв'язку з неявкою відповідачів.

   

У судовому засіданні, яке відбулося 30.01.09 року, представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

1-й відповідач до судового засідання не з'явився, але звернувся до суду з клопотанням  від 31.10.08 року за вих. № б/н (том 2, а.с. 8), в якому просить суд припинити провадження по справі щодо нього, оскільки ухвалою господарського суду Луганської області від 20.10.08 року  (справа №20/90-б) його визнано банкрутом, а підприємство –ліквідовано; аналогічне клопотання від нього до суду надійшло також 16.12.08 року (вих. №б/н від 12.12.08 року) (том 2. а.с.33).

Факт припинення юридичної особи Відкрите акціонерне товариство «Луганське автотранспортне підприємство №10964»(далі –ВАТ «АТП №10964», - 1-й відповідач) підтверджено  довідкою  АВ №966968, наданою на вимогу суду 15.12.08 року державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради, згідно якій останнім 30.10.08 року вчинено реєстраційний запис №13821170006001682 - про державну реєстрацію припинення юридичної особи  ВАТ «Луганське АТП №10964»у зв'язку з визнанням її  банкрутом (запис № 7) (том 2, а.с. 37-41).

1-й відповідач позов не визнав, про що зазначив у своєму відзиві на нього (вих. №б/н від 19.10.07 року), посилаючись на те, що факти відсутності спірного майна позивача у приміщеннях, розташованих на території, займаній ним (1-м відповідачем), а також відсутності у позивача доказів права власності на таке майно доведені рішенням господарського суду Луганської області від  12.07.07 року по справі №10/282, яким за результатами  розгляду позову  ТОВ «Донбаспромпоставка»до ВАТ «Луганське АТП №10964»- про повернення власності –у його задоволенні відмовлено, а тому, на думку 1-го відповідача, вимоги позивача у цій частині він вважає незаконними та необґрунтованими (том 1, а.с. 18-19).  

2-й та 3-й відповідачі на неодноразові вимоги суду не надали відзиви на позов та витребувані судом документи; до судового засідання не з'явилися, участь у ньому своїх представників не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не спрямували, хоча належним чином поставлені до відома про дату, час та місце судового слухання.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що ним на юридичну адресу:

2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Транс-Сервіс»- місто Луганськ, вул. Таллінська,62 (що підтверджується довідкою АВ №753882 від 16.10.08 року, вид. державним реєстратором виконкому Луганської міськради (том 1, а.с.57-61; 143-147 та ін.))

та 3-го відповідача -  Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Авто» - смт. Станично-Луганське Станично-Луганського району Луганської області, вул. Октябрьська, 8 (що підтверджується довідкою АВ №757625 від 27.11.08 року. вид. вищеназваним державним реєстратором) (том 2, а.с. 18-21)  - 13.10.08 року за вих.№681; 27.10.08 року за вих. №960; 07.11.08 року за вих. №1034;  21.11.08 року за вих.№1132; 08.12.08 року за вих. №479; 23.12.08 року за вих. №559  та  19.01.09 року за вих. №61 спрямовано ухвали про призначення справи до судового слухання.  

          Оператором поштового зв'язку до суду повернуто письмові повідомлення про вручення частини з цих поштових відправлень уповноваженим особам 2-го та 3-го відповідачів (том 1, а.с. 151; том 2, а.с. 6-7, 11), але до жодного з судових засідань ці відповідачі не з'явилися, ніяким чином не мотивуючи причини неявки.

          З урахуванням викладеного у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів, спрямованих на доведення до відома 2-го та 3-го відповідачів даних про дату, час та місце судових слухань.

Представник позивача не заперечив проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

          З урахуванням вищевикладеного та обставин справи суд, керуючись ч. 3 ст. 22, ст.ст. 43 та 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути цей спір по суті за відсутності 2-го та 3-го  відповідачів, –на підставі наявних у справі доказів.

          І.Заслухавши представника позивача, дослідивши обставини справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

          1.Як вбачається з рішення господарського суду Луганської області  від 08.08.06 року (справа №14/209пд), 14.01.02 року між ВАТ «Луганське АТП №10964»(орендодавець) та ТОВ «Донбаспромпоставка»(орендар) укладено договір оренди  №14/01-00/4, згідно якому орендодавець передав орендареві нежитлове приміщення площею 77 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Таллінська, 62, терміном на 10 років, - з 14.01.02 року до 14.01.12 року.

          На підставі додаткової угоди, укладеної між сторонами, площу орендованого приміщення збільшено до 150 кв.м.

          Обидва приміщення були передані орендареві на підставі актів приймання-передачі.

          Вищеназваним рішенням суду цей договір розірвано, орендаря з нього виселено та покладено на нього обов'язок після набрання рішенням чинності негайно, у встановленому законом порядку, передати спірне приміщення орендодавцю (том 1. а.с. 48-49).

          Згідно доданому до справи акту державного виконавця №7-286 від 28.09.07 року, складеного на виконання наказу господарського суду Луганської області №14/209пд від 15.11.06 року, - останній в частині приймання-передачі спірного приміщення та виселення з нього орендаря  -  виконано:  нежитлове приміщення площею 150 кв. м - звільнено.

           Акт містить посилання на те, що ТОВ «Донбаспромпоставка»до акту приймання-передачі внесло свої зауваження, однак їх зміст не розкрито (том 1, а.с. 22).

Згідно акту №1 приймання-передачі приміщення від 28.09.07 року, складеного на виконання наказу господарського суду Луганської області № 14/209пд від  15.11.06 року, який не містить  посилання на склад комісії учасників приймання-передачі, - мається  2 зауваження:

1)зауваження ТОВ «Донбаспромпоставка»наступного змісту: «Після винесення з приміщення майна ТОВ «Донбаспромпоставка»на території  «Луганське АТП №10964»залишилися матеріали та засоби комунікацій, які використовуються для експлуатації орендованого приміщення, а саме: кабель трифазний (110 м), трос залізний (30 м), два електролічильники трифазних, трос металевий, лінолеум (150 кв. м), каналізація, регістри, котел опалювання, металеві двері»;

2)зауваження  ВАТ «Луганське АТП №10964», згідно якому ВАТ не чинило перепон щодо винесення майна ТОВ «Донбаспромпоставка», яке знаходилося у приміщенні площею 150 кв.м.

ТОВ «Донбаспромпосавка»висуває одинакові вимоги про передачу майна  по одному та другому приміщеннях»(том 1, а.с. 32).

          З рішення господарського суду Луганської області від 08.08.06 року (справа №14/210пд) вбачається, що 05.06.01 року між ВАТ «Луганське АТП №10964»(орендодавець) та ТОВ «Донбаспромпоставка»(орендар) укладено договір оренди №05/06-01, згідно якому орендодавець передав орендареві  у тимчасове платне користування будівлю агрегатного складу площею 216 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Таллінська, 62; договір укладено терміном на 10 років –з 05.06.01 року до 05.06.11 року.

           Предмет оренди орендареві передано на підставі акту приймання-передачі.

          Вищезгаданим рішенням суду цей договір розірвано,  орендаря з нього виселено та покладено на нього обов'язок - після набрання чинності рішенням негайно, у встановленому законом порядку, передати спірне приміщення орендодавцю (том 1. а.с. 50-51).

          Згідно доданому до справи акту державного виконавця №7-285 від 28.09.07 року, складеного на виконання наказу господарського суду Луганської області від 15.11.06 року по справі №14/210пд, - останній в частині приймання-передачі спірного приміщення та виселення з нього орендаря  -  виконано: приміщення агрегатного складу  площею 216 кв.м. –звільнено.

          Акт містить посилання на те, що ТОВ «Донбаспромпоставка»до акту приймання-передачі внесло свої зауваження, однак їх зміст не розкрито (том 1, а.с. 21).

Згідно акту №2 приймання-передачі приміщення, складеного на виконання рішення господарського суду Луганської області №14/210пд від  15.11.06 року, який (акт) не містить у собі дати його складення,  посилання на склад комісії учасників приймання-передачі та який підписано лише однією стороною – представником ТОВ «Донбаспромпоставка», - мається зауваження  ТОВ «Донбаспромпоставка»наступного змісту: «Після винесення з приміщення майна ТОВ «Донбаспромпоставка»на території  «Луганське АТП №10964»залишилися матеріали та засоби комунікацій, які використовуються для експлуатації орендованого приміщення, а саме: кабель трифазний (110 м), трос залізний (30 м), два електролічильники трифазних, трос залізний, лінолеум (150 кв. м), каналізація, регістри, котел опалювання, металеві двері»(том 1, а.с. 32).

 

          З матеріалів справи також вбачається, що 01.12.2000 року між 1-м відповідачем –ТОВ «Луганське АТП №10964»(орендодавець), - з одного боку, - та  позивачем –ТОВ «Донбаспромпоставка»(орендар), - з іншого боку, - було укладено договір №10, згідно якому  орендодавець здав, а орендар –прийняв у тимчасове володіння наступні споруди: окремо стоячу будівлю боксу ТО-1 площею 1042 кв.м, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Таллінська, 62, що буде використовуватися під станцію технічного обслуговування вантажних та легкових автомобілів, а також як місце їх стоянки (п. 1.1 договору); термін дії договору –10 років, - до 01.12.2010 року (п.1.2).

Орендодавець надав орендареві право та обов'язок своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованого приміщення та, у разі потреби, - його переобладнання та перепланування за власний рахунок, на свій розсуд (п.3.3)  (том 2, а.с. 57-58).

Цей договір розірвано на підставі рішення господарського суду Луганської області від 11.07.06 року, справа №16/283пд.

  

2. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Донбаспромпоставка», після  виконання двох судових рішень, згаданих у пункті 1 розділу І цього рішення, звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до ВАТ «Луганське АТП №10964»–про повернення власності, а саме:  кабелю 3-фазного  (110 метрів); тросу залізного (30 метрів); лічильника електричної енергії активного СА4-И678М №116609 та лічильника електричної енергії реактивного СР-И679 №183434 (справа №10/282пн).

Питання про повернення іншого майна, що є предметом спору по цій справі (№11/162пн (18/523пн), а саме: котла металевого саморобної конструкції на 4 тени, з примусовою циркуляцією; сполучених трубами регістрів, - ТОВ «Донбаспромпоставка» в рамках справи №10/282пн не ставило.

Рішенням суду від 12.07.07 року по справі №10/282пн, залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 16.08.07 року, - у задоволенні позову відмовлено  з огляду на  недоведеність позовних вимог, при цьому суд у рішенні послався на  те, що позивач не довів  «як право власності на спірне майно, так і знаходження цього майна у відповідача».

3.Незважаючи на це рішення, судом при вирішенні спору по справі №11/162пн (18/253пн) було вжито заходів, спрямованих на отримання від позивача належних та ймовірних доказів на підтвердження його права власності на спірне майно, а також на доведення ним факту його встановлення в орендованих  ним приміщеннях.

Позивач по цій справі на підтвердження свого права власності на спірне майно та факт його встановлення  в орендованих приміщеннях, посилається на наступні докази, які суд, з урахуванням обставин справи, оцінює критично, а саме:

1)договір купівлі-продажу майна від 27.10.01 року, укладений у простій письмовій формі між Біликом Віктором Володимировичем (продавець) та ТОВ «Донбаспромпоставка»(покупець), - предметом якого є:

кабель трифазний довжиною 110 метрів «ціною 6468,0 грн.»;

трос залізний довжиною 30 метрів  –«ціною 180,00 грн.»(п.1.1) (том 1, а.с. 8).

Суд вважає, що цей договір не містить даних про те, який же саме кабель та трос було придбано позивачем, - оскільки зміст договору не надає можливості ідентифікувати предмети договору щодо їх діаметру, марки, типу та т.і.  

2)приходну накладну №ПН-0000400 від 28.10.01 року, згідно якій ТОВ «Донбаспромпоставка»оприходувало  котельне паливо 1000 літрів (без посилання на його марку, вид) за ціною 1800,00 грн. за 1000 літрів на суму (з урахуванням ПДВ) 2160,00 грн.; трубу ВГП діаметром 108 вагою 58 тонн за ціною 35 грн. на суму (з ПДВ) 2436,00 грн.;  ємність металеву 1 шт. за ціною 280,00 грн. на суму (з ПДВ) 336,00 грн. (том 1, а.с. 9).

3)приходну накладну №ПН-0003656 від 10.01.02 року на оприходування 110 метрів кабелю трифазного (без посилання на його вид, марку, та ін.) за ціною 49,00 грн. за 1 метр на суму (з ПДВ) 6468,00 грн.; електролічильника трифазного (без посилання на його модель, марку та т.і) у кількості 2 штуки за ціною 150,00 грн. за 1 шт. на суму (з ПДВ) 360,00 грн.); тросу (без посилання на його діаметр, марку, тип  та т.і.) залізного довжиною 30 метрів за ціною 5,00 грн. за 1 м на суму (з ПДВ) 180,00 грн. (том 1. а.с. 10).

Суд вважає, що ця накладна,  крім вищевикладених зауважень, не містить даних про оприходування позивачем саме двох спірних електролічильників, оскільки у ній відсутні дані про їх модель, тип, заводські номери  та т.і.

4)довідку №21 від 22.05.07 року за підписами директора та головного бухгалтера ТОВ «Донбаспромпоставка», - згідно якій на забалансовому рахунку ТОВ «Донбаспромпоставка» враховані:

кабель 3-фазний 110 м на суму 6468 грн. Дата придбання -  10.01.2002 року;

електролічильник  трифазний - 2 шт. на суму 360,00 грн.. Дата придбання –10.01.2002 року;

трос металевий 30 метрів на суму 180,00 грн. Дата придбання –10.01.2002 року;

комплект  опалювальної системи (котел, труби, бак, система опалення) вартістю 4932,00 грн. (том 2, а.с. 77).

Незважаючи на неодноразові вимоги суду (ухвали від 04.12.08 року, 19.12.08 року, 16.01.09 року), позивач не надав суду належних  документів бухгалтерського обліку про перебування у нього на балансі чи поза балансом спірного майна (документи первинного бухгалтерського обліку; бухгалтерські рахунки, на яких обліковане спірне майно, копії або витяги з них та т.і.).  

5)договір №440 на постачання електричної енергії від 02.12.04 року, згідно якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»(постачальник електричної енергії) постачає, а ТОВ «Донбаспромпоставка»(споживач) –оплачує йому її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору  та додатками до нього, які є його невід»ємною частиною (п.1) (том 2, а.с. 80-90).

Суд вважає, що цей договір, по-перше, не є підтвердженням установки позивачем в орендованих ним приміщеннях 1-го відповідача спірних кабелю та електролічильників; по-друге, згідно наданому позивачем до матеріалів справи договору на постачання електроенергії  №440 від 02.12.04 року та додатків до нього, - для обліку використаної ним (позивачем) електроенергії за адресою: вул. Таллінська, 62, - було встановлено електролічильник СА4-И678-2,0 за номером 360691  50 А, встановлений  у «ІІ-2002 року», тобто у лютому 2002 року (том 2, а.с. 85), а не ті два лічильники, які є предметом спору по цій справі.

Інших доказів у цій частині (актів встановлення спірних лічильників, взяття їх на облік суб'єктом електропостачання та т.і.) позивач не надав.

6)акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) за №ОУ-0000012 від 30.10.01 року, згідно якому представники ТОВ «Донбаспромпоставка»(замовник) та СП «Донбаспромзабезпечення»(виконавець) склали акт про те, що виконавцем  були надані «послуги з ремонту офісу –1шт. 13797,69 грн. (без ПДВ 20%)) (том 1. а.с. 12).

Судом звернуто увагу на те, що:

акт не містить посилання на місце виконання робіт (надання послуг) та їх переліку (тобто робіт (послуг), які, наче б то, були надані  виконавцем на користь замовника).

Крім того, цей акт суперечить іншим доказам по справі, наданим позивачем.

Так, останній стверджує, що частково спірне майно (кабель трифазний та трос  залізний) ним було  придбане 27.10.01 року, а оприходуване (як назване вище у цьому абзаці, так і решта спірного майна) –10.01.02 року, як про те свідчать надані ним вищезгадані документи.

Однак роботи (послуги) позивачу з установки цього майна в орендованому приміщенні були надані 30.10.01 року, - тобто ще до його оприходування.

Електролічильник, про який йдеться вище у цьому розділі рішення (п.5), встановлено у лютому 2002 року, а не у жовтні 2001 року, що суперечить вищезгаданому акту про виконання робіт (надання послуг).  

7)кошторис затрат на здійснення ремонту офісного приміщення будівлі АТП №10964 на суму 16557,22 грн., датований  20.09.01 року (том 1, а.с. 13).

Дослідження судом його змісту показало, що:

в ньому відсутні згадування про установку спірних кабелю та двох електролічильників;

щодо опалювальної системи,  - то  згадується електричний котел, а не просто –котел;

в той же час котел, 2 електролічильники та кабель ще були фізично відсутні у позивача (він їх ще не придбав –згідно ним же наданих доказів);

у кошторисі мова йде про здійснення ремонту «у офісному приміщенні будівлі  АТП №10964», а не орендованих нежитлових приміщень, які були предметом вищезгаданих договорів.

8)акт від 18.04.07 року, у якому стверджується, що директором ТОВ «Донбаспромпоставка» Біликом В.В. було запропоновано працівникам ВАТ «Луганське АТП №10964»«обезточити кабель трифазний (110 м), який є власністю ТОВ «Донбаспромпоставка»та приєднаний до двох електролічильників, що належать ТОВ «Донбаспромпоставка»».

У акті, далі, йдеться про відмову працівників ВАТ «Луганське АТП №10964»від виконання запропонованих їм дій (том 1. а.с. 14).

Судом звернуто увагу на те, що сам акт складено не відомо, ким: дані про цю особу у ньому відсутні; в тексті акту сказано, що при його складанні були присутні  директор ТОВ «Донбаспромпоставка»Білик В.В., механік цього Товариства Гончаров С.І. та юрисконсульт ТОВ «Донбаспромпоставка»Снєгірьов М.А., - однак підписи в акті від імені Білика В.В. та Гончарова С.І. –відсутні, - а тому, на думку суду, цей акт не є доказом у розумінні ст. ст.32 та 34 ГПК України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд не має достатніх фактичних та правових підстав для того, щоб визнати вищеперелічені докази, надані позивачем, належними, допустимими та такими, що підтверджують законність та обґрунтованість його позовних вимог.

Крім того, позивач, незважаючи на неодноразові вимоги суду, викладені у вищезгаданих ухвалах по цій справі, не надав будь-яких інших (крім вищезгаданих) доказів щодо того, що спірне майно ним було:

1)встановлене після письмового узгодження з орендодавцем, на підтвердження чого він має відповідні документальні докази (вимога ч. 1 ст. 778 Цивільного кодексу України);

2)перевезене за допомогою транспортних засобів до місцезнаходження орендованих приміщень, на підтвердження чого він має  товарно-транспортні накладні, подорожні листи або інші документи;

3)це майно було встановлене на орендованих об'єктах (як він стверджує), на підтвердження чого у нього маються відповідні акти приймання виконаних робіт; акти введення обладнання в експлуатацію, постановки його на відповідний облік  та т.і.;

4)що він це майно не забрав, звільняючи орендовані приміщення згідно наказам суду №14/209пд та №14/210пд від 15.11.06 року, - що категорично заперечують представники відповідачів у своїх поясненнях (про що буде сказано нижче у цьому рішенні).

Будь-які докази перебування спірного майна у розпорядженні 2-го та 3-го відповідачів позивач не надав.

Судом також звернуто увагу на те, що позивач у  своїх заявах, поясненнях та наданих до справи доказах не вказав, у якому ж саме з двох орендованих приміщень ним було встановлено спірне майно.

4.Що стосується тверджень позивача про те, що у зв'язку з вчиненням супротиву з боку посадових осіб  відповідачів його діям щодо вивезення спірного майна з орендованих приміщень, -  він звертався з заявою до Артемівського районного відділу Луганського міського управління УМВС України у Луганській області (далі –Артемівський РВ) –з метою вирішення питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності, - то судом встановлено наступне.

Як видно з матеріалу про відмову у порушенні кримінальної справи №4567, зібраного Артемівським РВ, 18.05.07 року від директора ТОВ «Донбаспромпоставка»Білика В.В. на адресу відділу надійшло повідомлення про скоєння злочину,  зареєстроване у КОЗПЗ за №5885.

Згідно цьому повідомленню, після розірвання у судовому порядку договорів оренди нежитлових приміщень, раніше укладених заявником з ВАТ «Луганське АТП №10965», посадові особи ВАТ  - керуючий санацією Епов В.М. та представник інвестора - Чаков І.О. «стали перешкоджати винесенню майна ТОВ «Донбаспромпоставка», яке необхідне йому  для здійснення своєї підприємницької діяльності.

Діями названих осіб, згідно повідомленню, спричинено збитки підприємству заявника (а.с. 2 матеріалу).

На підставі цього повідомлення Артемівським РВ було проведено дослідчу перевірку, в ході якої було отримано письмові пояснення від посадових осіб ВАТ «Луганське АТП №10965»Епова В.М. та Чакова  І.О., які повністю заперечують як факт вчинення перешкод у винесенні з орендованих приміщень майна ТОВ «Донбаспромпоставка», так і  факт залишення будь-якого майна останнього у звільнених ним за рішеннями господарського суду Луганської області орендованих приміщень.

З цього матеріалу також вбачається, що заявник не довів ані факт належності йому спірного майна, ані факт його знаходження у орендованих приміщеннях або на території, підконтрольній  відповідачам по цій справі, ані факт заволодіння цим майном з боку останніх.

З огляду на ці обставини Артемівським РВ  постановою від 17.07.08 року (з урахуванням спрямування повідомлення про злочин для здійснення додаткових перевірок) у порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутності складу злочину.

Постанова є чинною на час розгляду цього спору.

ІІ.Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає як з вищевикладених, так і з наступних підстав.

1.Провадження по справі щодо 1-го відповідача –ВАТ «Луганське АТП №10964»підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

2.Згідно статті 4-3 ГПК судочинство у  господарських  судах  здійснюється  на засадах змагальності. Сторони та інші особи,  які беруть  участь  у  справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд  створює  сторонам  та іншим  особам,  які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 32 ГПК встановлено, що  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких Поняття і види доказна засадах

рного майна у розпорядженні 2-го та 3-го відповідачів позиваач не надав. задоволенню не пгосподарський суд у визначеному законом порядку встановлює

наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Ці дані встановлюються такими засобами:

           письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

           поясненнями представників сторін та інших  осіб,  які  беруть участь  в  судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

           Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються  сторонами   та    іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК), при цьому господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК).

           Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК факти, встановлені рішенням господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, а частиною 4 цієї статті визначено, що факти, які відповідно до закону вважаються встановленими,  не доводяться  при  розгляді  справи.  Таке  припущення  може    бути спростовано в загальному порядку.

В якості доказів  сторони повинні подати до суду  письмові або речові докази.

Письмовими згідно ст. 36 ГПК є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або  в  належним  чином засвідченій копії. Якщо для  вирішення  спору  має  значення  лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

           Оригінали  документів  подаються,  коли   обставини    справи відповідно до законодавства мають бути  засвідчені  тільки  такими документами,  а  також  в  інших випадках на вимогу господарського суду.

           Речовими  доказами  є  предмети,  що  своїми    властивостями свідчать  про  обставини,  які  мають  значення  для   правильного вирішення спору (ст. 37 ГПК).

          Позивач не довів у визначений чинним законодавством спосіб законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

          За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

          ІІІ. Матеріалами справи належним чином доведено, що 2-й відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Транс-Сервіс»», м. Луганськ, та 3-й відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс –Авто»,  смт. Станично-Луганське Луганської області,  - систематично ігнорували адресовані їм вимоги про надання доказів, а в подальшому –про надання відзивів  на позов та їх документального і нормативного обґрунтування,  викладені в численних ухвалах суду, а саме: в ухвалах від 08.09.08 року (том 1, а.с. 133); від 25.09.08 року (том 1, а.с. 135); від 06.10.08 року (том 1, а.с. 139-140); від 20.10.08 року (том 1. а.с. 149-150); від 03.11.08 року (том 2, а.с. 3-4); від  20.11.08 року (том 2, а.с. 14-15); від 04.12.08 року (том 2, а. с. 31-32); від 19.12.08 року (том 2, а.с. 44-45) та від 16.01.09 року (том 2, а.с. 93-94).

          Конституцією України (ч. 5 ст. 124) встановлено, що судові  рішення   ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

          

          Господарські суди  здійснюють  правосуддя  шляхом   прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.  Рішення і  постанови господарських  судів  приймаються іменем України.

          Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне  відповідальність,  встановлену  цим  Кодексом   та   іншими законами України (ст. 4-5 ГПК).

          Статтею 115 ГПК встановлено, що  рішення, ухвали,  постанови  господарського суду,  що набрали законної  сили,  є  обов'язковими  на  всій  території  України  і

виконуються   у   порядку,   встановленому  Законом  України  "Про виконавче провадження".

           Факт ухилення 2-го та 3-го відповідачів від виконання численних ухвал суду по цій справі, тобто порушення ними вимог вищеперелічених  норм чинного законодавства України, а також частини 3 ст. 22 ГПК України, -  належним чином підтверджується її матеріалами.

            З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, яким суду при прийнятті рішення надано право

стягувати  в  доход  Державного  бюджету  України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  за  ухилення від вчинення дій,  обов'язок вчинення  яких покладено господарським судом на цю сторону, - суд вважає, що з 2-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Транс-Сервіс»»та з 3-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс –Авто»- підлягає стягненню в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів громадян (1700 грн.) з кожного, –за невиконання чинних ухвал господарського суду.

Накази про стягнення цих штрафів  підлягають видачі на користь територіальних органів державної податкової служби України за місцезнаходженням відповідачів (абз. 2 ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

          На  підставі викладеного, керуючись  ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст.ст.4-3, ч. 2 ст, 22. ст.ст.32-37,43,44-45,47-1,49, п. 6 ч. 1 ст. 80, п. 5 ст. 83, ст.ст. 82-85 та 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                       в и р і ш и в :

          1.У задоволенні позову відмовити.

          2.Судові витрати покласти на позивача.

          3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Транс-Сервіс», ідентифікаційний код 34386861, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ. вул. Таллінська, 62, -  на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

          Наказ видати Державній податковій інспекції Артемівського району міста Луганська.

           4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-авто», ідентифікаційний код 32481580, яке знаходиться за адресою: юридична: смт. Станиця Луганська, вул. Жовтнева (Октябрьская), 8 Луганської області, фактична: місто Луганськ, вул. Таллінська, 62, - на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

          Наказ видати Державній податковій інспекції  Станично-Луганського району Луганської області.

          

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 30.01.2009 року за згодою  представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –  04 лютого 2009 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа

СудГосподарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення30.01.2009
Оприлюднено24.03.2009
Номер документу3191635
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —11/162пн(18/523пн)

Ухвала від 04.12.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Середа А.П.

Ухвала від 19.12.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Середа А.П.

Ухвала від 16.01.2009

Господарське

Господарський суд Луганської області

Середа А.П.

Рішення від 30.01.2009

Господарське

Господарський суд Луганської області

Середа А.П.

Ухвала від 03.11.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

Ухвала від 20.10.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

Ухвала від 06.10.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

Ухвала від 25.09.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

Ухвала від 08.09.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

Ухвала від 06.08.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні