Постанова

від 18.06.2013 по справі 805/7839/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 р. Справа №805/7839/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:34

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі судового засідання Небраті Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (представник Бороніна М.О., довіреність від 04.03.13) до ОСОБА_2 (представляє інтереси особисто) про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 4'885,74 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ясинуватська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - Інспекція, позивач) звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 4'885,74 грн.

В обґрунтування позовної заяви Інспекція посилається на норми п.15.1 ст.15, пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.174.3 ст.174 Податкового кодексу України, зокрема зазначає, що відповідно до поданої декларації про майновий стан і доходи відповідача, з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року останній одержав дохід у вигляді спадкового майна від ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, вартістю 109'514,00 грн. У зв'язку з тим, що відповідач належним чином не виконав свій обов'язок із сплати податку з доходу, отриманого в результаті прийняття ним майна у спадщину, станом на 05.04.2013 року утворилась заборгованість перед державним бюджетом, яка підлягає стягненню.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні наведеним у позовній заяві, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував, обґрунтовуючи невиконання свого податкового зобов'язання наслідками важкого матеріального становища, а також додатково надав пояснення, що спадкодавцем майна за яким виник податковий борг виступала його бабуся.

Суд перебував у нарадчій кімнаті 18.06.13 року з 11:23 до 11:34 години.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги Інспекції підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України (ст.17 КАС України).

Згідно Положення про Державну податкову службу в Україні, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 року №584/2011 (далі - Положення), до системи органів Державної податкової служби України належать центральний апарат та територіальні органи - державні податкові служби в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіони), державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції.

Державна податкова служба України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а також державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснює міжгалузеву координацію у цій сфері (абз.3 п.1 Положення).

Відповідно до п.п.41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, Інспекція є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України та Положенням про Державну податкову службу в Україні.

Судом встановлено, що відповідачем (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1), в порядку статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України, було подано до Інспекції податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік.

В свою чергу, з поданої до податкового органу декларації та свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.02.2011 року вбачається, що відповідачем у звітному періоді було отримано у спадщину від гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - об'єкт нерухомості, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 109'514,00 грн. (а.с.а.с.8-11).

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).

Згідно статті 15.1. Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Загальний порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав закріплено у статті 174 Податкового кодексу України.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається спадкоємцями до складу загального річного доходу платника податку і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини (п.174.3 ст.174 ПК України).

За приписами підпункту 174.2.3 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення (пп.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПК України).

Між тим, пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України встановлено ставку податку від бази оподаткування доходу фізичних осіб у розмірі п'яти відсотків.

Базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст.164 ПК України).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України унормовано, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Адміністративним судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач не є членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, у зв'язку з чим об'єкт спадщини оподатковується за ставкою податку, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України, що становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

Так, за даними податкової декларації відповідача, сума податку, що підлягає сплаті ним до державного бюджету складає 5'475,70 грн. (109'514,00 х 5%).

Водночас, згідно наданого до адміністративного позову розрахунку суми заборгованості відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування станом на 05.04.2013 року, сума податкового боргу платника податку була частково у розмірі 600,00 грн. ним сплачена за платіжними дорученнями №38140 від 24.09.2012 року та №@2PL579430 від 15.10.2012 року, внаслідок чого податкова заборгованість останнього станом на 05.04.2013 року складає 4'885,74 грн., у тому числі основний платіж - 4'875,70 грн. та пеня - 10,04 грн. (а.с.7).

Відповідно до матеріалів справи, позивачем на адресу місця проживання відповідача надсилалась податкова вимога від 01.08.2012 року №1 на суму 5'475,70 грн., яка була вручена останньому 15.09.2012 року (а.с.25).

За приписами п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника, що існує на день погашення. У разі якщо після надіслання (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

В силу частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що суму податкового боргу з доходу, отриманого фізичною особою в результаті прийняття майна у спадщину в розмірі 4'885,74 грн., відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив та на час розгляду справи доказів погашення податкової заборгованості до матеріалів справи не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та необхідність задоволення вимог Інспекції до відповідача про стягнення податкового боргу в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 4'885,74 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь держави (р/р 33210801700014, код платежу 11010500, місцевий бюджет м. Авдіївки, ОКПО 37990735, МФО 834016, Банк ГУ ДКСУ у Донецькій області) заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у розмірі 4'885,74 грн. (чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять гривень сімдесят чотири копійки).

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 18 червня 2013 року в присутності представника позивача та відповідача.

Повний текст постанови складений 18 червня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мєзєнцев Є.І.