Рішення

від 11.06.2013 по справі 906/622/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" червня 2013 р. Справа № 906/622/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіна Т.М.

за участю представників сторін:

від 1-го позивача: не з'явився;

від 2-го позивача: Тітова Л.Ю. довіреність №1408/16 від 25.03.13р.;

від відповідача: Юрченко М.О. паспорт серія ВМ №057971 від 02.12.95р.;

за участю прокурора Дедяєва О.І. - сл.посвідчення №008886 від 12.10.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом В.о. прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі 1)Житомирської міської ради (м.Житомир) в особі 2) Комунального Підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Комунального підприємства "Подільське" (м.Житомир)

про стягнення 29420,71 грн.

В.о. прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі Житомирської міської ради та Комунального Підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 29420,71 грн.

11.06.2013 на адресу суду надійшло клопотання Житомирської міської ради, в якому позивач1 позовні вимоги прокурора підтримує та просить розглянути справу без участі його представника.

Також 11.06.2013 до суду надійшли заяви Комунального Підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради №2474/16 від 11.06.2013 та №2473/16 від 11.06.2013, в яких зазначено, що заборгованість в межах заявлених вимог стягується за період з жовтня 2011р. по березень 2013 включно і станом на 11.06.2013 борг відповідача складає 29467,86грн..

Прокурор та представник позивача-2 у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-2 подав підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт звірки розрахунків №1163 та рахунок для оплати наданих послуг за березень 2013р.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечив частково та зазначив, що станом на день подачі позову до суду сума боргу становила 27920,71грн., оскільки прокурором не було враховано дві останні оплати, що в сумі становлять 1500,00грн.

В судовому засіданні оглядалась справа господарського суду Житомирської області № 11/5007/88/11 за позовом Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №5 (м. Житомир) до Комунального підприємства "Подільське" (м. Житомир) про стягнення 4033,09 грн.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.07.10р. та 21.09.12р. між Комунальним Підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (виконавець/позивач-2) та Комунальним підприємством "Подільське" (споживач/відповідач) було укладено договір на постачання теплової енергії №73 та договір на постачання теплової енергії №1163, згідно яких позивач зобов'язувався постачати теплову енергію, а відповідач зобов'язувався сплачувати її вартість (а.с.12-19).

На виконання умов договорів позивач за період з жовтня 2011 року по березень 2013 року надав послуги з теплопостачання на загальну суму 34920,71грн., що підтверджується виставленими рахунками на оплату (а.с.22-33,99) та не заперечувалося відповідачем підчас розгляду справи.

Відповідно до п. 3.1 договорів, розрахунковим періодом є календарний місяць. Остаточний розрахунок за використану теплову енергію проводиться не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Оскільки відповідач не провів розрахунки у повному обсязі за період з жовтня 2011р. по березень 2013 включно, прокурор, посилаючись на ст.ст. 525,526 ЦК України, звернувся з позовом до суду.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, доказів погашення боргу не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки між сторонами виникли правовідносини на підставі укладених договорів про надання послуг, слід зазначити, що згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проте, матеріали справи містять докази належного виконання своїх зобов'язань за договорами лише позивачем (а.с.22-33).

Відповідач, згідно наданих до справи документів свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг виконав частково, сплативши позивачеві 7000,00грн., що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с.44-75). Внаслідок вказаного, станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді заборгованість відповідача становила 27920,71грн. (34920,71-7000,00), що також, підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом звірки розрахунків (а.с.98).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 27920,71грн. У стягненні 1500,00грн. слід відмовити, оскільки позов у цій частині заявлено безпідставно.

Судові витрати покладаються на позивача-2 і на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог .

При розподілі судового збору між сторонами, суд керується приписами п.4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.13, згідно яких, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягує з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Подільське" (10014, м. Житомир, Богунський р-н., вул. Маяковського, 3, код 31794421) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Київська, 48, код 35343771) - 27920,71грн. заборгованості.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Подільське" (10014, м. Житомир, Богунський р-н., вул. Маяковського, 3, код 31794421) в дохід Державного бюджету - 1632,78грн. судового збору.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Київська, 48, код 35343771) в дохід Державного бюджету - 87,72грн. судового збору.

5.В частині стягнення 1500,00грн. боргу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.06.2013.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- до справи

2- Житомирській міській раді (рек. з пов.)