Рішення

від 02.03.2009 по справі 5020-13/197-7/124-13/226-3/065

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-13/197-7/124-13/226-3/065

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" березня 2009 р. справа № 5020-13/197-7/124-13/226-3/065

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-промислова фірма “Маргейт”

          (99038, м. Севастополь, вул. Токарева, 2)

до:          Товариства з обмеженою відповідальністю ”Опт-Індустрія”

          (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 12)

про          стягнення 11 450,59 грн.,

Суддя Головко В.О.

Представники сторін:

позивача –Кузьмін В.В., довіреність № б/н від 01.09.08;

відповідача –Гусак О.В., довіреність № 2 від 01.08.08.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова фірма „Маргейт” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Опт-Індустрія” про стягнення 11447,81 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору поставки № 4.Сев-51/06 від 01.01.2006 щодо оплати за отриманий товар.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 11 450,59 грн.

В судовому засіданні 02.03.2009 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у відзиві на позов, основні з яких полягають у тому, що строк дії договору поставки закінчився 31.12.2007, тому зобов'язання щодо поставки товару позивачем,  зобов`язання щодо сплати штрафних санкцій відповідачем, передбачених договором були відсутні (арк.с. 71-73).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова фірма „Маргейт” (Постачальник), та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю ”Опт-Індустрія” (Покупець) укладено договір поставки № 4.Сев-51/06 (арк.с.10-11). Відповідно до умов договору, Продавець (позивач) прийняв на себе зобов'язання передати у власність Покупця (відповідача) товар (м`ясопродукцію), а Покупець –прийняти та оплатити товар у порядку, визначеному Договором.

На виконання вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар згідно з накладними № 867/40, № 960/40, № 961/41, № 989/36, №1012/46, №1048/33, № 1073/65,    № 1101/50, №1138/41, № 1139/42, № 1167/55, № 1187/30, № 1215/10, № 1216/14,                № 1237/40, № М-0001271, №1298/4, № 1325/28, № 1339/44, № 1360/3, № 1379/33,              № 1380/39, № 1438/20, № 1439/19, № 1467/11, № 1574/8, № 1628/43 на загальну суму 70898,44 грн. (арк.с.13-39).

Відповідно до п. 5.2.1 договору, оплата за товар на розрахунковий рахунок Постачальника здійснюється Покупцем шляхом сплати з відстрочкою платежу в чотирнадцять календарних днів з дати передачі партії товару, вказаної в накладній.

Втім, відповідач умови договору порушив, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 55 654,95 грн., що підтверджується актом звірення взаємних розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова фірма „Маргейт” та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Опт-Індустрія” станом на 25.03.2008 (арк.с. 40-41).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом одного року. У випадку, якщо жодна із сторін, після закінчення терміну дії цього договору, не виразить намірів його розірвати, договір вважається пролонгованим на один рік.  

15.08.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова фірма „Маргейт” надіслало на ім'я директора Товариства з обмеженою відповідальністю ”Опт-Індустрія” вимогу про погашення заборгованості та сплату штрафу, але дана вимога була залишена без уваги.

Таким чином, станом на день подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, що стало причиною для звернення позивача в суд із даним позовом.

В процесі розгляду справи позивач двічі уточнював розмір позовних вимог, остаточно просить стягнути з відповідача 11 450,59 грн., з яких 8 536,41 грн. –основний борг, 1637,94 грн. –інфляційне відшкодування, 912,46 грн. –пеня, 363,78 грн. –3 % річних.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частин 1 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт отримання товару та наявна заборгованість в сумі 8 536,41 грн. підтверджуються матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості Відповідачем не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня), то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (стаття 624 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.3. договору, за прострочення оплати переданої партії товару або його частини Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі 0,2% від суми, що не поступила, за кожний день прострочення протягом 30 (тридцяти) календарних днів. У разі невиконання грошових зобов'язань, в строк, за який стягується пеня, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків від суми залишкової заборгованості основного боргу. Якщо покупець протягом 15 (п'ятнадцяти) днів від дати отримання ним повідомлення про сплату штрафу не погашає заборгованість по основному боргу, стягнення пені продовжується у розмірі 0,5% від залишкової заборгованості основного боргу за кожен день прострочення платежу.  

За розрахунком позивача сума пені складає 912,46 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Згідно з розрахунком позивача сума 3% річних складає –363,78 грн.

Перевіривши розрахунки пені та 3% річних, суд знаходить їх вірними.

Решта позовних вимог також підлягає задоволенню, оскільки є нормативно обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11 450,59 грн., з яких 8 536,41 грн. –основний борг, 1637,94 –інфляційне відшкодування, 912,46 грн. –пеня, 363,78 грн. – 3 % річних.

При цьому суд виходив з того, що договір № 4.Сев-51/06 від 01.01.2006 був чинним протягом 2008 року, оскільки, як встановлено судом, 1) жодна зі сторін не зверталася до іншої з пропозицією про його розірвання; 2) сторонами вчинялися дії, які свідчать про виконання зазначеного договору (позивач поставляв товар відповідачеві, а відповідач приймав цей товар і сплачував за нього певні кошти); 3) пункт 10.1 договору не містить кількості можливих пролонгацій чи якихось інших застережень з цього приводу.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 150,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.       Позов задовольнити повністю.

2.     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Опт-Індустрія” (99011,         м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 12; код ЄДРПОУ 24696590,   р/р 26000945114351 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова фірма „Маргейт” (99038,      м. Севастополь, вул. Токарева, 2; код ЄДРПОУ 20715304, р/р 26004301673 в АКБ «Укрсоцбанк»Севастопольська філія, МФО 324195) заборгованість в розмірі        11 450,59 грн., з яких 8 536,41 грн. –основний борг, 1637,94 грн. –інфляційне відшкодування, 912,46 грн. –пеня, 363,78 грн. –3 % річних., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 150,00 грн., та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                  підпис                                        В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

16.03.2009

РОЗСИЛКА:

1.          ТОВ „Торгівельно-промислова фірма „Маргейт”

(99038, м. Севастополь, вул.Токарева, 2)

2.          ТОВ ”Опт-Індустрія”

(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрьського, 12)

     3.          Справа

     4.          Наряд