Постанова

від 13.06.2013 по справі 804/5944/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 р. Справа № 804/5944/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представники позивача - Чікіньов Д.М., Талан О.Л.

представник відповідача - Товста Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач з урахуванням змінених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000801501 від 12.04.2013р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 643 365,00 (шістсот сорок три тисячі триста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) гривень, в тому числі податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 512 842,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 130 523,00 грн.;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо корегування в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованих податкових зобов'язань в сумі 467 563,10 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 467 563,10 грн.;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих на підставі відповідних податкових накладних;

- стягнути з державного бюджету судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків у акті перевірки від 29.03.2013 року №1957/22-710/32405583 «Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» (код 32405583) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів їх реальності та повноти відображення в обліку з питання правових відносин з платниками податків: ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ 24609852); ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299); ТОВ «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225); ТОВ «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641); ТОВ «Галактіка М» (код ЄДРПОУ 31890900); ТОВ «Супутник» (код ЄДРПОУ 32228481); ТОВ «Старт Д» (код ЄДРПОУ 32694059); ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» (код ЄДРПОУ 32684389); ПП «Мегіур» (код ЄДРПОУ 33338822); ТОВ «Шоковита» (код ЄДРПОУ 33421689); ПП «Екоскан Сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827); ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299); ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398); ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ 34656476); ТОВ «Дидактика» (код ЄДРПОУ 34735238); ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473); ТОВ «Феріт Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за період з 01.01.2010р. по 30.01.2013р.», на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесене без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства, а також протиправне здійснення корегування в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованих податкових зобов'язань в сумі 467 563,10 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 467 563,10 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, зазначивши, що перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» (код 32405583) була проведена на виконання повноважень податкового органу, при наявності порушень позивачем податкового законодавства та спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, коригування в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованих податкових зобов'язань позивача не здійснювалось у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту перевірки від 29.03.2013 року №1957/22-710/32405583 «Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» (код 32405583) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів їх реальності та повноти відображення в обліку з питання правових відносин з платниками податків: ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ 24609852); ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299); ТОВ «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225); ТОВ «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641); ТОВ «Галактіка М» (код ЄДРПОУ 31890900); ТОВ «Супутник» (код ЄДРПОУ 32228481); ТОВ «Старт Д» (код ЄДРПОУ 32694059); ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» (код ЄДРПОУ 32684389); ПП «Мегіур» (код ЄДРПОУ 33338822); ТОВ «Шоковита» (код ЄДРПОУ 33421689); ПП «Екоскан Сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827); ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299); ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398); ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ 34656476); ТОВ «Дидактика» (код ЄДРПОУ 34735238); ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473); ТОВ «Феріт Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за період з 01.01.2010р. по 30.01.2013р.» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» (надалі за текстом - ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект») здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого розпорядженням Виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська №12241050005047226 від 28.04.2011р. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 32405583. Податкова адреса: м. Дніпропетровськ, провулок Біологічний, буд. 2/А. Перевіркою встановлено, що фактично суб'єкт господарювання знаходиться за адресою: 49010, Дніпропетровська область. м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, 56.

Так, судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС № 497 від 15 березня 2013 року фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС згідно із п.п. 78.1.11 п. 78.1, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) та у зв'язку з отриманням Постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенка В.М. від 31 січня 2013 року «Про призначення позапланової документальної перевірки», з метою забезпечення ефективного та якісного проведення перевірки ТОВ «Агросистем» (код ЄДРПОУ 33421234) з питань взаємовідносин із ТОВ «Ферріт Д», ПП «АТМ», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка», ТОВ «Ривс», ТОВ «Ліга», ТОВ «Галактика М», ТОВ «ВК Віконні системи» та подальшої реалізації товарів та послуг або їх використання у власній господарській діяльності за період 01 січня 2010 року - 31 січня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» з питань правильності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту в податковій звітності з ПДВ за період з 01.01.2010р. по 30.01.2013р. та повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

ТОВ «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» надано направлення від 15 березня 2013 року № 362, № 361, № 363 та копію наказу № 459 від 15 березня 2013 року про проведення позапланової документальної виїзної перевірки з 18 березня 2013 року. Перевірку проведено з відома керівника підприємства - Казакова Миколи Михайловича.

Перевіркою ТОВ «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» встановлені порушення ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398), ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299), ТОВ «Ліга» (код за ЄДРПОУ 24609852).

Також зазначено, що при отриманні інших матеріалів, які підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової перевірки відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI

Крім того, встановлені порушення пп.138.1.1 п. 138.1, п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підлягає донарахуванню податок на прибуток підприємства в сумі 512842,46 грн., в т.ч. за 4 кв. 2011 рік на 251861,50 грн., за 1 кв. 2012 рік на 206375,92 грн., за 2кв. 2012 рік на 23276,82 грн., за 3 кв. 2012 рік на 31328,22 грн.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 29.03.2013 року №1957/22-710/32405583 «Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» (код 32405583) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів їх реальності та повноти відображення в обліку з питання правових відносин з платниками податків: ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ 24609852); ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299); ТОВ «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225); ТОВ «АТМ» (код ЄДРПОУ 24606641); ТОВ «Галактіка М» (код ЄДРПОУ 31890900); ТОВ «Супутник» (код ЄДРПОУ 32228481); ТОВ «Старт Д» (код ЄДРПОУ 32694059); ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» (код ЄДРПОУ 32684389); ПП «Мегіур» (код ЄДРПОУ 33338822); ТОВ «Шоковита» (код ЄДРПОУ 33421689); ПП «Екоскан Сервіс» (код ЄДРПОУ 33517827); ТОВ «Ангстрем Континенталь» (код ЄДРПОУ 33906299); ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398); ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ 34656476); ТОВ «Дидактика» (код ЄДРПОУ 34735238); ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473); ТОВ «Феріт Д» (код ЄДРПОУ 36441206) за період з 01.01.2010р. по 30.01.2013р.».

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем були направлені відповідачу заперечення №02-04/13 від 02.04.2013р., в яких позивач просив переглянути результати акту перевірки позивача та скасувати їх.

За результатами розгляду заперечень, висновки, до яких відповідач дійшов під час проведення перевірки, залишені без змін, (лист про надання відповіді №14491/10/22-710).

12 квітня 2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000801501 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в розмірі 643 365,00 (шістсот сорок три тисячі триста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) гривень, в тому числі податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 512 842,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 130 523,00 грн., застосованих за порушення п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Відповідачем було направлено податкове повідомлення-рішення №0000801501 від 12.04.2013р. поштовим листом 15 квітня 2013 року, про що свідчить штемпель відділення зв'язку на конверті.

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно із ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши правову позицію ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС (в обґрунтування складеного податкового повідомлення-рішення Форми «Р» від 12.04.2013р. №0000801501), яка викладена у акті перевірки від 29.03.2013р. за № 1957/22-710/32405583 - вбачається, що у зв'язку із не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та витрат, у ТОВ «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» відсутні об'єкти оподаткування на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398); ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) та ТОВ «Ліга» (код ЄДРПОУ 24609852).

Судом встановлено, що між ТОВ «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» та ТОВ «Ліга» було укладено договори: №11-159 від 01.12.2011р., №12-22 від 03.01.2012 року, № 12-34 від 09.01.2012 року. Предметом договорів є виконання ТОВ «Ліга»: погрузки, розгрузки товару (щебеню), поставка товарів, надання консультаційних послуг з питань податкового законодавства.

Факт здійснення господарських відносин між ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» та ТОВ «Ліга» підтверджується податковими накладними, номенклатурою, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, про що свідчить виписаний вексель АА 1705679 номіналом 411226,53 грн. та емітент зі строком сплати «за пред'явленням». Згідно Акту звірки між ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» та ТОВ «Ліга» взаємна заборгованість відсутня. Отримані послуги в собівартості реалізовані ЗАТ «ЗРЖК» згідно договору №20/1120 від 28.11.2011 року. Предметом договору є: продавець ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» зобов'язується поставити, а Покупець (ЗАТ «ЗРЖК») прийняти і оплатити щебінь в кількості та якості передбачених цим договором. Згідно умов договору поставка продукції здійснюється автотранспортом Покупця. ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» відвантажив продукцію на ім'я ЗАТ «ЗРЖК», та виписав податкові накладні та товарні накладні. Фактична реалізація товару підтверджується накладними.

Так, між ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» (Покупець) та ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) (Продавець) було укладено договір №25/0309 від 03.09.2012 року, предметом якого є: (Продавець) в порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується поставляти і передавати у власність (повне господарське володіння), (Покупцю) визначений цим договором товар, а Покупець прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

ТОВ «ВК Віконні системи» згідно договору №25/0309 від 03.09.2012 року видало ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» за номенклатурою податкову накладну. Фактичне отримання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) згідно договору №25/0309 від 03.09.2012 року підтверджується прибутковою накладною. Отримані від ТОВ «ВК Віконні системи» товарно-матеріальні цінності (договір №25/0309 від 03.09.2012 року) були реалізовані підприємству ТОВ «Вестамрок» (код ЄДРПОУ 30983061) згідно договору №1-19/07 від 19.07.2011 року, про що свідчить, (як зазначено в акті перевірки від 29.03.2013р. за № 1957/22-710/32405583), запис в книзі продажу, та реєстрі видаткових накладних (виписана податкова та видаткова накладні). Фактична реалізація товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) підприємству ТОВ «Вестамрок» підтверджується прибутковою накладною. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Також, мав місце договір на виконання робіт №19/0409 від 04.09.2012 року укладений між ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» (Замовник) та ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) (Виконавець). Предметом договору є надання послуг з виготовлення та подальшої механічної обробки зубчатих валів. ТОВ «ВК Віконні системи» видало податкові накладні. Фактичне отримання послуг підтверджується актами виконаних робіт. Придбані послуги були реалізовані ТОВ «Промрудмаш» (код ЄДРПОУ 31385598), про що свідчать, (як зазначено в акті перевірки від 29.03.2013р. за № 1957/22-710/32405583), пред'явлені для перевірки первинні документи: акти виконаних робіт, податкові накладні. Згідно Акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» та ТОВ «ВК Віконні системи» взаємна заборгованість відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» та ТОВ «Матадор» були встановлені взаємовідносини в період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року, та в період з 01.02.2012 року по 31.07.2012 року. Фінансово-господарську діяльність підприємств відображену в даних бухгалтерському обліку (оборотно-сальдова відомість по 631 рахунку), та підтверджену первинними документами (прибуткові та податкові накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт та т.п.). В листопаді 2011 року з підприємством ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» (код 32405583) уклало договір № 317 від 01.11.2011 року, згідно з яким, ТОВ «Матадор» є постачальником товару. Кількість та номенклатура товару відображається в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно акту перевірки від 29.03.2013р. за № 1957/22-710/32405583, в листопаді 2011 року з підприємством ТОВ «Матадор» (код ЄДРПОУ 31820299) з ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» уклало договір №У-326 від 01.11.2011 року, згідно з яким ТОВ «Матадор» є виконавцем послуг, а ТОВ «ТД «ІнтерТрансКомплект» являється замовником послуг. Кількість та номенклатура товару відображається в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. В листопаді 2011 року згідно до умов договору У-326 ТОВ «Матадор» виконало погрузку щебеню. Вартість робіт була врахована в собівартості товару відгруженого на ЗАТ «ЗРЖК».

Судом встановлено, що оригінали актів виконаних робіт та податкових накладних надані до перевірки у повному обсязі та по своїй суті та оформленню відповідають нормам Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-IV, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХIV, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом МФУ від 24.05.95р. № 88 та зареєстрованого Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за №168/704.

Зазначений факт відповідності підтверджено саме і актом перевірки, (порушень при складанні або оформленні документів не встановлено).

Як свідчать договори, укладені позивачем з ТОВ «Ліга», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Матадор» їх зміст не суперечить законодавству України. Більш того, відповідачем в акті перевірки від 29.03.2013р. за № 1957/22-710/32405583 не було зазначено, що зміст цих договорів суперечить будь-якій нормі діючого законодавства. Відповідачем також не було встановлено, що укладені договори між позивачем та ТОВ «Ліга», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Матадор» були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Договори, укладені позивачем з ТОВ «Ліга», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Матадор» не визнані жодним повноважним органом недійсними, всі первинні документи відповідають положенням Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», відповідачем не доведена вина позивача при здійснені господарських операції з його контрагентами ТОВ «Ліга», ТОВ «ВК Віконні системи», ТОВ «Матадор».

Таким чином, сам відповідач не вважає, що договори укладені позивачем будь-яким чином суперечать нормам чинного законодавства України.

Фактичне отримання позивачем товарів/послуг від зазначених контрагентів за укладеними договорами підтверджується наявними при проведені перевірки та описаними в Акті перевірки актами виконаних робіт, накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, та первинними документами які долучені до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що проведені господарські операції є цілком прозорими та фактично здійсненими, мають реальний цикл походження товару, у повному обсязі підтверджена необхідними бухгалтерськими документами, які відповідають чинному законодавству України, використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе само стійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповід альність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладений з контрагентами правочини мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: «вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обгрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Також в силу ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як на підставу не підтвердженням факту реальності здійснення господарських взаємовідносин постачальниками товару/послуг ТОВ «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» з ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398) відповідач посилається на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської ДПС № 7212/224/33972398 від 21.12.12р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВК Віконні системи» (код ЄДРПОУ 33972398); акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської ДПС №7199/22-4/24609852 від 21.12.12р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Ліга», код за ЄДРПОУ 24609852 та акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 21.12.12 за №7200/224/31820299 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Матадор» (код за ЄДРПОУ 31820299).

Проте, такі посилання судом не приймаються до уваги зважаючи на наступне.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Водночас податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених операцій.

Отже, такі посилання відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів позивача з контрагентами.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Серія АБ № 747816) станом на 28.05.2013р. на ТОВ «Матадор», Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Серія АБ № 747814) станом на 28.05.2013р. на ТОВ «ВК «Віконні системи», Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Серія АБ № 747812) станом на 28.05.2013р. на ТОВ «Ліга», які надані представником позивача у судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагенти були зареєстровані у встановленому законом порядку.

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, в діях позивача відсутнє порушення пп.138.1.1 п. 138.1, п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підлягає донарахуванню податок на прибуток підприємства в сумі 512842,46 грн., в т.ч. за 4 кв. 2011 рік на 251861,50 грн., за 1 кв. 2012 рік на 206375,92 грн., за 2кв. 2012 рік на 23276,82 грн., за 3 кв. 2012 рік на 31328,22 грн.

Згідно із п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно із п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Суми за вказаним правочином включено позивачем до податкового кредиту в тих звітних періодах, в яких отримано податкові накладні.

Судом встановлено, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України, та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В судовому засіданні був повністю доведений представниками позивача факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім того, як зазначено в в акті перевірки від 29.03.2013р. за № 1957/22-710/32405583, перевірка ТОВ «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» (код 32405583) проведена згідно із п.п. 78.1.11 п. 78.1, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2012 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) у зв'язку з отриманням Постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України Борисенка В.М. від 31 січня 2013 року «Про призначення позапланової документальної перевірки».

Підпунктом 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкової кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Проте, відповідно до п.86.9 ст.86 Податкової кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було порушено і норми п.86.9 ст.86 Податкової кодексу України, згідно якої податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального законодавства не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З урахуванням вищезазначеного податкове повідомлення-рішення Форми «Р»

від 12.04.2013р. №0000801501, прийняте Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо корегування в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованих податкових зобов'язань в сумі 467 563,10 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 467 563,10 грн. та зобов'язати Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих на підставі відповідних податкових накладних - суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 63 ПК України, облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків.

Взяття на облік в органах державної податкової служби юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Податковому органу відповідно до ст. 66 ПК України надано право вносити зміни до облікових даних платника податків на підставі інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Аналіз вказаної норм ПК України дозволяє дійти висновку про право відповідача вносити зміни в облікові дані платника, однак, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які визначені п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14. ПК України.

Наказом ДПА України від 18.04.2008 №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів. Згідно п.1.3 розділу 1 зазначених Методичних рекомендацій, для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти, у тому числі система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Пунктом 2.8 Методичних рекомендацій встановлено, що працівники підрозділу ведення та захисту податкової звітності несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.

Відповідно до пункту 2.15 вказаних Методичних рекомендацій, інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно з пунктом 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Так, в судовому засіданні, пред ставником відповідача було заявлено, що податковим органом не здійснювалося жодних коригувань та не вносились зміни в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за результатами пере вірки позивача, результати якого викладені в акті перевірки від 29.03.2013р. за № 1957/22-710/32405583.

Натомість, представником позивача до матеріалів справи була надана роздруківка з зазна ченої автоматизованої системи співставлення, яка свідчить про те, що відповідачем здійснені відповідні коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту за результатами перевірки ТОВ «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект».

Як приклад, згідно з даними додатку 5 до декларації позивача з податку на додану вартість за січень 2012 року, позивачем, серед іншого, заявлений податковий кредит з прид бання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Ліга» (ІПН 246098504622) в сумі 68 537,75 грн. В той же час, відповідно до роздруківки з АІС сума податкового кредиту по придбанню товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Ліга» становить 0,00 грн. Це свідчить про те, що відпо відачем виключено зі складу податкового кредиту 68 537,75 грн. При цьому дана дія була здійснена 31.05.2013р., тобто після проведення перевірки.

Згідно з даними додатку 5 до декларації позивача контрагента позивача з подат ку на додану вартість за січень 2012 року, позивачем, серед іншого, заявлені податко ві зобов'язання з продажу товарів (робіт, послуг) ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» (ІПН 001912108034) в сумі 207 801,81 грн. В той же час, відповідно до роздуківки з АІС сума податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) ЗАТ «Запорізь ку залізорудний комбінат» складає 139 264,05 грн.

Сумарно, шляхом співставлення відомостей, зазначених в додатках 5 до декларацій з ПДВ, з відомостями, що викладені в роздруківки з АІС, відповідачем зменшені податкові зобов'язання та податковий кредит з ПДВ на суму 467 563,10 грн.

Додатковим доказом того, що відповідачем дійсно були здійсненні відповідні коригування в АІС, є той факт, що покупцям позивача ТОВ ВКФ «Дорбуд Г» та ТОВ «Вестамрок» після проведення перевірки надійшли запити від відповідних податкових органів про надання інформації та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з позивачем (лист Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 30.05.2013 року за вих. № 847/10/23.15.2-15 «Про надання документів та пояснень по взаємовідносинам з з ТОВ ТД «ІТК» (код 32495583) листопад 2011 року, квітень, травень, липень, жовтень, 2012 року»). Це свідчить про розбіжності, які виникли по АІС в результаті співставлення податкових зобов'язань позивача та податкового кредиту покупців позивача, які виникли в результаті коригування відповідачем податкових зобов'язань позивача в системі АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», тобто за результата ми проведеної перевірки позивача.

Відтак суд приходить до переконання, що висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

З урахуванням вищенаведеного, внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Проаналізувавши надані докази, судом встановлено, що відповідачем протиправно було здійснено коригування за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» згідно акту від 29.03.2013р. за № 1957/22-710/32405583 в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих на підставі відповідних податкових накладних, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 2294 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 22 квітня 2013р., тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Форми «Р»

від 12.04.2013р. №0000801501 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» за основним платежем у розмірі 512 842,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 130 523,00 грн.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо

корегування в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» задекларованих податкових зобов'язань в сумі 467 563,10 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 467 563,10 грн. здійснених за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» згідно акту від 29.03.2013р. за № 1957/22-710/32405583.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих на підставі відповідних податкових накладних.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» (код ЄДРПОУ 32405583) суму судового збору в розмірі 2294 грн. сплачену Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ІнтерТрансКомплект» по платіжному дорученню № 3 від 22 квітня 2013р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 18.06.2013р.

Суддя Е.О. Юрков