Постанова

від 20.11.2012 по справі 2а/0470/10350/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/10350/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участі представників сторін:

позивача ОСОБА_1

відповідача Самсоненко Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0006281701 від 26.06.2012 р., -

в с т а н о в и в :

29 серпня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) № 0006281701 від 26.06.2012 р. про донарахування орендної плати з фізичних осіб в сумі 4 381 грн. 32 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб, донараховані податковим органом згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виникли з договору оренди земельної ділянки від 23.02.2006 р., укладеного між ОСОБА_3 та Дніпропетровською міською радою, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Так, згідно зазначеного договору, ОСОБА_3 надано у строкове платне користування строком на п'ятнадцять років 50 відсотків (0,0528 га) земельної ділянки загальною площею 0,0528 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, по фактичному розміщенню належної громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 нежитлової будівлі літ. Б-2 за зазначеною адресою. 13.09.2007 р. право власності на зазначену нежитлову будівлю згідно договору купівлі-продажу № 4728 перейшло від громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ТОВ «ХДД ІНВЕСТ». Посилаючись на те, що разом з правом власності на нежитлову будівлю до ТОВ «ХДД ІНВЕСТ» перейшло право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, позивач зазначає, що саме ТОВ «ХДД ІНВЕСТ» є належним платником орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у його користуванні. При цьому, позивач неодноразово зверталась до Дніпропетровської міської ради з листами про розірвання договору оренди земельної ділянки № 969 від 23.02.2006 р. за взаємною згодою сторін у зв'язку з неможливістю її фактичного використання, проте, згоди на розірвання договору Дніпропетровською міською радою надано не було, що стало підставою для звернення ОСОБА_3 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою про розірвання зазначеного договору в судовому порядку. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2012 р. договір оренди земельної ділянки № 969 від 23.02.2006 р. було розірвано. Враховуючи вищевикладені обставини, позивач вважає неправомірним донарахування їй податковим органом згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою (а.с. 2-5).

Ухвалою суду від 21.09.2012 р., після усунення позивачем недоліків позовної заяви, за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду (а.с. 1).

В судовому засіданні 06.11.2012 р. представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Додатково також зазначив, що пунктом 12.4 розділу 12 «Зміна умов договору і припинення його дії» договору оренди землі від 23.02.2006 р. передбачено, що договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (до яких позивач відносить норми ст.ст. 102, 142 Земельного кодексу України, ст.ст. 6, 12, 31 Закону України «Про оренду землі»). Тобто, позивач вважає, що за умовами договору оренди, норми законодавства щодо оренди землі (зокрема, закону «Про оренду землі») в частині визначення підстав припинення договору оренди землі, поширюють свою дію на спірні правовідносини, а тому мали бути прийняті до уваги податковим органом.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що до 08.06.2012 р., тобто до набрання законної сили рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2012 р. про розірвання договору оренди землі № 969 від 23.02.2006 р., ОСОБА_3 була належним платником орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1. Тобто, на думку відповідача, вирішальним фактом при здійсненні нарахування податкових зобов'язань по орендній платі за землю є факт перебування платника податку у договірних відносинах з орендодавцем земельної ділянки, а не факт використання платником такої земельної ділянки, а тому договір оренди, в цілях нарахування орендної плати з фізичних осіб, припинився його розірванням в судовому порядку, у відповідності до пункту 12.5 розділу 12 договору оренди. З огляду на вказані обставини, відповідач вважає правомірним нарахування ОСОБА_3 податкових зобов'язань по орендній платі за землю за період з 01.01.2012 р. до моменту розірвання договору оренди № 969 від 23.02.2006 р. в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили, тобто, до 08.06.2012 р. (а.с. 40-42).

В судовому засіданні 06.11.2012 р. представник відповідача за довіреністю Самсоненко Ю.Г. позовні вимоги не визнав, просив у адміністративному позові відмовити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

23.02.2006 р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та громадянкою ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди (далі - Договір) земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:391:0055 (а.с. 8-11). Підставою для надання зазначеної земельної ділянки у користування ОСОБА_3 є рішення Дніпропетровської міської ради від 23.12.2005 р. № 117/32 (а.с. 12-13).

Згідно п. 2.1 розділу 2 Договору, площа переданої в оренду земельної ділянки становить 0,0528 га, площа частки, за яку справляється орендна плата громадянкою ОСОБА_3, становить 50 відсотків, або 0,0264 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки (п. 2.2 Договору). Строк дії договору оренди, згідно п. 3.1 Договору, становить п'ятнадцять років. Відповідно до п. 4.1 Договору, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях з урахуванням п. 2.1 договору), у розмірі одного відсотка від нормативної грошової оцінки, та дорівнює розміру земельного податку. Орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів його діяльності, у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок орендодавця (п. 4.4 Договору).

Пунктом 12.3 розділу 12 Договору «Зміна умов договору і припинення його дії» передбачені підстави для його припинення, а саме:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- придбання орендарем земельної ділянки у власність;

- викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, передбаченому законом.;

- смерть фізичної особи.

Пунктом 12.4 розділу 12 Договору передбачено, що дія договору припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 12.5 розділу 12 Договору передбачено також можливість розірвання договору за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом

Також, пунктом 12.6 розділу 12 Договору передбачено можливість розірвання договору в односторонньому порядку. При цьому, підставами розірвання договору в односторонньому порядку є рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 12.7).

Відповідно до п. 12.8 розділу 12 Договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Договір оренди земельної ділянки від 23.02.2006 р. посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстровано в реєстрі за № 969 .

13.09.2007 р. між громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з однієї сторони, та ТОВ «ХДД ІНВЕСТ» з іншої сторони було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. Б-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

В судовому засіданні встановлено, та сторонами не заперечується, що зазначена нежитлова будівля розташована на земельній ділянці загальною площею 0,0528 га, 50 відсотків якої (0,0264 га) перебувало у користуванні ОСОБА_3 згідно договору оренди земельної ділянки від 23.02.2006 р.

Згідно п. 10 договору купівлі-продажу від 13.09.2007 р., право власності на нежитлову будівлю виникає у покупця (ТОВ «ХДД ІНВЕСТ») з моменту державної реєстрації договору.

Договір від 13.09.2007 р. посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстрований у державному реєстрі за № 4728.

Укладення зазначеного договору купівлі продажу зареєстровано у державному реєстрі правочинів за № 2345965 (а.с. 15).

Право власності ТОВ «ХДД ІНВЕСТ» на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 19.09.2007 р. за № 3278031, що підтверджено копією витягу № 16322949 від 18.10.2007 р., долученою до матеріалів справи (а.с. 16).

Після переходу до ТОВ «ХДД ІНВЕСТ» права власності на нежитлову будівлю літ. Б-2 за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 неодноразово зверталась до міського голови м. Дніпропетровська Куліченка І.І., та Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради із заявами (зокрема, від 01.04.2011 р., 21.06.2011 р., 28.12.2011 р., 29.06.2012 р.), у яких просила терміново розглянути питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки за вказаною адресою (а.с. 17-23).

Не отримавши відповіді на зазначені звернення, ОСОБА_3 разом з орендарем іншої частини земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, - ОСОБА_1, звернулись до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою, у якій просили зобов'язати Дніпропетровську міську раду розірвати договори оренди № 970, № 969 земельної ділянки загальною площею 0,0528 га, які зареєстровані Дніпропетровською регіональною філією Державного земельного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 15.05.2006 р. за № 040610400569, та 16.05.2006 р. за № 040610400570, відповідно, а також зобов'язати головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області внести відповідні зміни до книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, та договорів оренди землі.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2012 р. позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволені частково: договори оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 № 969 , № 970 від 23.02.2006 р., укладені Дніпропетровською міською радою з громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_3, розірвано, у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 24).

Зазначене судове рішення набрало законної сили 08.06.2012 року.

23.07.2012 р. ОСОБА_3 було отримано податкове повідомлення-рішення № 0006281701 від 26.06.2012 р. про донарахування податкових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб в сумі 4 381 грн. 32 коп. (а.с. 7).

Не погодившись із зазначеним рішенням податкового органу, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу, ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи встановлено, що оскаржувані податкові зобов'язання по орендній платі з фізичних осіб донараховані ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 р. по 08.06.2012 р. включно, тобто, по день набрання законної сили рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2012 р.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі» від 03.07.1992 р. № 2535-ІІІ (в редакції закону від 22.12.2007 р. № 107-VI), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 р. № 2535-ІІІ, в редакції від 22.12.2007 р. № 107-VI, передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 5 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно ст. 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України «Про плату за землю», нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

У відповідності до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платнику до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, ст. 15 Закону України «Про плату за землю», власники та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. п. 288.1, 288.2, 288.3, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати на земельну ділянку є договір оренди такої ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Отже, ОСОБА_3 мала сплачувати орендну плату з фізичних осіб у розмірі та порядку, встановлених договором № 969 від 23.02.2006 р., за використання ? (0,0264 га) земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, протягом дії договору оренди № 969 від 23.02.2006 р.

Водночас, фактично користування ОСОБА_3 земельною ділянкою за зазначеною адресою було припинено після передачі нею ТОВ «ХДД ІНВЕСТ» права власності на розташовану на зазначеній земельній ділянці нежитлову будівлю згідно договору купівлі-продажу № 4728 від 13.09.2007 р.

Так, ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як було зазначено раніше, п.п. 12.4 розділу 12 Договору оренди передбачено припинення дії договору з підстав, визначених законом.

Згідно п.п. «а», «е» ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, а також набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Абзацем 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди припиняється у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Згідно ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що законодавством України прямо передбачено таку підставу для припинення договору оренди земельної ділянки, як набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, іншою особою.

Відповідно, пунктом 12.8 розділу 12 Договору оренди землі від 23.02.2006 р. також визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно п. 10 договору купівлі-продажу від 13.09.2007 р., право власності на нежитлову будівлю літ. Б-2, розташовану на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, виникло у ТОВ «ХДД ІНВЕСТ» з моменту державної реєстрації договору, тобто з 18.10.2007 р., коли зазначений договір було зареєстровано Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» (а.с. 14, 16).

Отже, з цього часу договір оренди земельної ділянки від 23.02.2006 р., укладений між Дніпропетровською міською радою та громадянкою ОСОБА_3, припинено. Відповідно, з 18.10.2007 р. відпали підстави для нарахування позивачці орендної плати за землю з фізичних осіб.

При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_3 неодноразово на протязі 2011-2012 років зверталась із письмовими заявами про розірвання зазначеного договору оренди земельної ділянки до міського голови м. Дніпропетровська Куліченка І.І., та до Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради.

Не отримавши відповіді, позивачка разом із другим землекористувачем ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 23.02.2006 р. в судовому порядку. За результатами розгляду, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.05.2012 р., яке набрало законної сили 08.06.2012 р., зазначений договір було розірвано. При цьому, при вирішенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська зазначив, що підставою для розірвання договору оренди землі є втрата позивачами права користування земельною ділянкою внаслідок зміни власника нежитлової будівлі, яка розташована на цій земельній ділянці.

При вирішенні спору, суд також враховує, що на неодноразові письмові звернення позивачки до орендодавця щодо розірвання договору оренди внаслідок зміни власника нерухомого майна, відповіді отримано не було. Лише у травні 2012 року ОСОБА_3 одержано лист (вих. № 8/8-217 від 16.05.2012 р.) за підписом директора Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради Величко О.В., яким роз'яснено, що для розірвання договору оренди земельної ділянки необхідно звернутися їй особисто або представнику, що діє за довіреністю, до управління корпоративних прав Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради у відділ договірних відносин з документами, перелік яких наведено у листі (а.с. 66).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 вживалися усі можливі заходи для юридичного оформлення факту припинення дії договору оренди земельної ділянки № 969 від 23.02.2006 р., проте, з незалежних від неї обставин, зазначений договір юридично розірвано не було.

Водночас, виходячи з умов договору оренди земельної ділянки від 23.02.2006 р., якими передбачено припинення дії договору з підстав, передбачених законодавством (п. 12.4 розділу 12 Договору), а також враховуючи норми ч. 2 ст. 120, п.п. «а», «е» ст. 141 Земельного кодексу України, абз. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України, якими передбачено припинення договору оренди земельної ділянки в разі набуття іншою особою права власності на розміщений на такій земельній ділянці будинок, будівлю або споруду, суд погоджується з твердженням позивача, що договір оренди № 969 від 23.02.2006 р. земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, укладений між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3, припинено 18.10.2007 р., тобто, з моменту переходу права власності на будівлю літ. Б-2, розміщену на зазначеній земельній ділянці, від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ТОВ «ХДД ІНВЕСТ» за договором купівлі-продажу № 4728 від 13.09.2007 р.

При цьому, суд також враховує, що фактичне користування земельною ділянкою та нежитловою будівлею, розташованою на ній, здійснює новий власник будівлі, позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, про що на протязі 2011 року неодноразово повідомляв орендодавця та просив розірвати договір оренди (а.с. 17, 18, 19, 20-21, 22-23), крім того, законодавством як підставу для припинення договору оренди передбачено перехід права власності на розміщений на орендованій земельній ділянці об'єкт нерухомого майна до іншої особи, а умовами договору оренди - можливість припинення його дії з підстав, визначених законом, та погоджується з доводами позивача, що за таких обставин він не може нести обов'язки по сплаті орендної плати за землю за період січень - червень 2012 року.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування ОСОБА_3 податкових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб за період з 01.01.2012 р. по 08.06.2012 р., та, відповідно, про неправомірність винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0006281701 від 26.06.2012 р. на суму 4 381 грн. 32 коп.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0006281701 від 26.06.2012 р., яким визначені податкові зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 4 381 грн. 32 коп. (чотири тисячі триста вісімдесят одна гривня тридцять дві копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 12.11.2012 р.

Суддя В.В.Чорна