Рішення

від 09.01.2009 по справі 22/272/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/272/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.09                                                                          Справа №  22/272/08

   Скиданова Ю.О.

09.01.2009 р.                                                                                       Справа №  22/272/08

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ватфарм”  

(18018, м. Черкаси, проспект Хіміків, 66)  

до відповідача:          Комунального підприємства «Аптека № 104»   

          (72350, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Південна, 1)

про           стягнення 6306,19 грн.

       Суддя    Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:           не з'явився      

від відповідача:          не з'явився      

СУТНІСТЬ СПОРУ

11.11.2008 року до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Ватфарм” з позовною заявою до комунального підприємства “Аптека № 104” про стягнення за контрактом № 9 від 06.01.2005 року 6306,19 грн., де заборгованість за поставлений товар складає 5661,68 грн., індекс інфляції за час прострочення –81,30 грн., три відсотки річних -  62,38 грн., пеня –500,83 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2008 року порушено провадження у справі № 22/272/08, судове засідання призначено на 11.12.2008 року.

Позивач та відповідач, повідомлені про місце, день та час засідання суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (надалі –ГПК України) в судове засідання не прибули, витребувані судом документи не надали, відповідач проти позову не заперечив.

У зв'язку з неявкою представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів у справі, розгляду справи був відкладений до 09.01.2009 року.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання, в кому він підтримав позовні вимоги, викладені у позові, та просив розглянути справу за відсутністю представника підприємства у зв'язку із скрутним матеріальним становищем підприємства.

Клопотання позивача приймається та задовольняється судом, оскільки не суперечить чинному законодавству.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

В матеріалах справи міститься копія довідки Головного управління статистики у Запорізькій області № 15-7/6099 від 08.12.2008 року, згідно якої комунальне підприємство «Аптека № 104»знаходиться за адресою: 72350, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Південна, 1.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання 09.01.2009 року вдруге не з'явився.

Суддя визнав за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 09.01.2009 року розгляд справи завершено і прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд

                                         ВСТАНОВИВ:

06.01.2005 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт № 9 (надалі - контракт).

Відповідно до п. 1.1 контракту, позивач зобов'язався поставляти лікарські засоби та товари медичного призначення, а відповідач –прийняти та оплатити їх в термін, визначений у товарно –транспортній  накладній.

Пунктом 2.4 контракту сторони визначили, що термін платежу, що вказаний у товарно –транспортній накладній, відраховується від дати отримання товару відповідачем і є обов'язковим для сторін, дата  отримання товару вказується представником відповідача у товарно –транспортній накладній.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6725,03 грн., а саме: згідно видаткової накладної № РН-0043093 від 05.05.2008 року на суму 2303,18 грн. із зазначенням в накладній кінцевого терміну оплати –29.05.2008р.; згідно видаткової накладної № РН-0043096 від 05.05.2008 року на суму 73,80 грн. із зазначенням в накладній кінцевого терміну оплати –29.05.2008р.; згідно видаткової накладної № РН-0047428 від 06.06.2008 року на суму 76,25 грн. із зазначенням в накладній кінцевого терміну оплати –30.06.2008р.; згідно видаткової накладної № РН-0047422 від 06.06.2008 року на суму 1727,13 грн. із зазначенням в накладній кінцевого терміну оплати –30.06.2008р.; згідно видаткової накладної № РН-0051950 від 18.07.2008 року на суму 2455,67 грн. із зазначенням в накладній кінцевого терміну оплати –11.08.2008р.

Позивач пояснив, що відповідач виконав свої обов'язки частково, сплативши 1063,35грн.

Суду не було надано первинних документів на підтвердження проведення відповідачем оплати в сумі 1063,35 грн.

Однак, суд не визнав за необхідне виходити за межі заявлених позовних вимог, тому справа розглядається в межах заявленої у позовній заяві суми.

Таким чином, сума 5661,68 грн. відповідачем не була оплачена.

Статтею ст. 193 Господарського кодексу України, зокрема п. п. 1, 7 встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов'язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 5661,68 грн. суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу.

Пунктом 5.1 контракту сторони передбачили, при порушенні терміну оплати відповідач сплачує позивачу  пеню у розмірі 0,1 % від суми несплати за кожний день прострочки  платежу.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил  здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.   

Пунктом п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за 170 днів прострочення сплати грошових коштів.

Перевіривши розрахунок позивача, суд знаходить його обґрунтованим в частині нарахування та стягнення пені за 157 днів в сумі 461,43 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення суми слід відмовити, оскільки позивач при проведенні розрахунку пені не врахував, що у відповідача за видатковим накладними від 06.06.2008 року та видатковою накладною від 18.07.2008 року ще були 30.06.2008 року та 11.08.2008 року, відповідно, останнім днями для проведення розрахунку за отриманий товар. Однак позивач, починаючи з 30.06.2008 року та 11.08.2008 року нарахував відповідачу пеню. Крім того, при визначенні кількості днів прострочки за період з 16.07.2008 року по 28.07.2008 року позивачем помилково зазначено кількість днів –26, у той час як фактично про строчка складає 13 днів.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму індексу інфляції за червень та вересень 2008 року в сумі 81,30 грн. та з % річних за період з 30.05.2008 року по 02.11.2008 року в сумі 62,38 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд знаходить його обґрунтованим частково, оскільки позивачем невірно визначена кількість днів прострочки за період з 16.07.2008 року по 28.07.2008 року.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню сума індексу інфляції за червень та вересень 2008 року в сумі 81,30 грн. та 3 % річних в сумі 57,45 грн., а врешті суми –слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на сторони,  пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з комунального підприємства «Аптека № 104»(72350, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Мирне, вул. Південна, 1, р/ рахунок № 26008329103900 в Укрсоцбанку, МФО 313463, ЄДРПОУ 22139543) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ватфарм»(18018, м. Черкаси, пр. Хіміків, 66, р/ рахунок № 2600900014927 у Черкаській філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 354789, код ЄДРПОУ 30238634) 5661 (п'ять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 68 коп. основного боргу, 461 (чотириста шістдесят одна) грн. 43 коп. пені, 81 (вісімдесят одна) грн. 30 коп. витрат від інфляції,  57 (п'ятдесят сім) грн. 45 коп. 3 % річних , 101 (сто одна) грн. 27 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 16 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.        В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.02.2009 р.