Постанова

від 17.06.2013 по справі 826/7980/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/133

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2013 року 14:44 № 826/7980/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2012 № 0011182240 та № 0011192240, за участі представників сторін:

представник позивача Шпитко Л.І.;

представник позивача Окладнюк О.В.;

представник відповідача Никоненко Я.М.;

свідок не прибув,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Комфорт-Сервіс" (далі - позивач, ПАТ "Комфорт-Сервіс") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2012 № 0011182240 та № 0011192240 (далі - ППР № 0011182240 та ППР № 0011192240).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/7980/13-а.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2013 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/7980/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 30.10.2012 по 19.11.2012 працівниками ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2012, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 03.12.2012 № 2041/22-40/31957561 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз. 1, 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0011182240, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 125 543,00 грн. (за основним платежем - 100 434,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25 109,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість було, за твердженням відповідача, заниження позивачем суми податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 100 434,00 грн.

Крім цього, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз. 1, 2 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято ППР № 0011192240, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 528 671,00 грн. (за основним платежем - 422 937,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 105 734,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств було, за твердженням відповідача, заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 422 937,00 грн., у т.ч. за 1 квартал 2010 року на суму 159 789,00 грн., за півріччя 2010 року на суму 422 937,00 грн., за 3 квартали 2010 року на суму 422 937,00 грн., за 2010 рік на суму 422 937,00 грн.

Позивач не погодився з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, тому звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ПАТ "Комфорт-Сервіс", виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі - ПК України); Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV); Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР (далі - Закон № 283/97-ВР); Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ); Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Стосовно прийнятого відповідачем ППР № 0011192240 позиція відповідача ґрунтується на тому, що за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 позивачем було задекларовано валові витрати у сумі 20 111 232,00 грн. та за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у сумі 48 520 278,00 грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2009 по 30.06.2012 було встановлено їх завищення на загальну суму 639 157,00 грн., у т.ч. по періодах: 1 квартал 2010 року на суму 639 157,00 грн., півріччя 2010 року на суму 639 157,00 грн., 3 квартали 2010 року на суму 639 157,00 грн., 2010 рік на суму 639 157,00 грн.

В ході перевірки позивача було встановлено, що позивачем, на думку податкового органу, було безпідставно включено до складу валових витрат в 1-4 кварталі 2010 року витрати за оренду приміщення та витрати на юридичні послуги на загальну суму 639 157,00 грн., у т.ч. по періодах: 1 квартал 2010 року на суму 639 157,00 грн., півріччя 2010 року на суму 639 157,00 грн., 3 квартали 2010 року на суму 639 157,00 грн., 2010 рік на суму 639 157,00 грн.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов помилкового висновку про завищення позивачем валових витрат на загальну суму 639 157,00 грн., у т.ч. по періодах: 1 квартал 2010 року на суму 639 157,00 грн., півріччя 2010 року на суму 639 157,00 грн., 3 квартали 2010 року на суму 639 157,00 грн., 2010 рік на суму на суму 639 157,00 грн.

Крім цього, відповідачем було зазначено, що за період з 01.10.2009 по 30.06.2012 позивачем було задекларовано податок на прибуток сумі 84 954,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.10.2009 по 30.06.2012 було встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 422 937,00 грн., у т.ч. по періодах: 1 квартал 2010 року на суму 159 789,00 грн., півріччя 2010 року на суму 422 937,00 грн., 3 квартали 2010 року на суму 422 937,00 грн., 2010 рік на суму 422 937,00 грн.

Також перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 було встановлено його заниження на загальну суму 10 525,93 грн.

В ході перевірки позивача було встановлено, що позивачем, на думку податкового органу, було безпідставно зменшено скоригований валовий дохід за півріччя 2010 року, 3 квартали 2010 року, 2010 рік на загальну суму 1 052 593,00 грн., у т.ч. по періодах: півріччя 2010 року на суму 1 052 593,00 грн., 3 квартали 2010 року на суму 1 052 593,00 грн., 2010 рік на суму 1 052 593,00 грн.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов помилкового висновку про заниження валових доходів на загальну суму 1 052 593,00 грн., у т.ч. по періодах: півріччя 2010 року на суму 1 052 593,00 грн., 3 квартали 2010 року на суму 1 052 593,00 грн., 2010 рік на суму 1 052 593,00 грн.

Стосовно протиправності прийнятого відповідачем ППР № 0011192240 суд зазначає наступне.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПАТ "Комфорт-Сервіс" зареєстровано 10.05.2002 за № 0000013463 Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 31957561). Місцезнаходження позивача: 04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15.

Позивача взято на податковий облік в ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва 10.05.2002 за № 14980/5628. В періоді, що перевірявся, позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, основними видами діяльності позивача є будівництво будівель; інші види оптової торгівлі; діяльність у сфері інжинірингу; виробництво будівельних виробів з пластмас; виробництво будівельних металевих виробів; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.

Судом встановлено, що у грудні 2007 року позивачем було реалізовано товар (комплектуючі для систем опалення, вентиляції та кондиціонування, конструкційні монтажні елементи, кондиціонери, насоси, вентилятори, труби, швелери та ін.), власником якого був позивач, шляхом укладення договорів комісії на продаж з приватним підприємством "Саппорро" (код ЄДРПОУ 35221929) - договір комісії № 0412-01 від 04.12.2007, та з приватним підприємством "Шеборн" (код ЄДРПОУ 35266095) - договір комісії № 0312-02 від 03.12.2007, якими товари передано за актами передачі на комісію.

Згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 283/97-ВР дата виникнення валового доходу у комітента (оскільки він є власником майна) - це дата першої події: або надходження коштів на поточний рахунок в оплату товарів від покупця (при готівкових розрахунках - касу комісіонера), або відвантаження товарів комісіонером покупцеві (пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 283/97-ВР), про що згідно із ст. 1022 ЦК України та умовам укладених договорів комісії комісіонер надає позивачу звіт.

Судом встановлено, що на виконання вищевказаного "правила першої події" позивачем було включено до валових доходів суми проданих товарів на підставі наданих комісіонером звітів про здійснення продажу.

З наявних в матеріалах справи копій звіту комісіонера ПП "Саппорро" від 11.12.2007 (Т. 1, арк. 119 - 122) вбачається, що було реалізовано товарів на суму з ПДВ 230 031,31 грн., комісійна винагорода 0,05%; згідно звіту комісіонера ПП "Саппорро" від 27.12.2007 (Т. 1, арк. 128 - 130) було реалізовано товарів на суму з ПДВ 105 230,66 грн., комісійна винагорода 0,05%; згідно звіту комісіонера ПП "Шеборн" від 11.12.2007 (Т. 1, арк. 123 - 125) було реалізовано товарів на суму 446 688,83 грн., комісійна винагорода 0,05%; згідно звіту комісіонера ПП "Шеборн" від 18.12.2007 (Т. 1, арк. 116 - 118) було реалізовано товарів на суму 355 162,81 грн., комісійна винагорода 0,05%; згідно звіту комісіонера ПП "Шеборн" від 28.12.2007 (Т. 1, арк. 126 - 127) було реалізовано товарів на суму 362 519,75 грн., комісійна винагорода 0,05%.

Разом реалізовано товарів на суму 1 499 633,36 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ - 249 938,89 грн.

На підставі звітів комісіонерів за "правилом першої події" згідно пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 283/97-ВР відповідна сума у розмірі 1 249 694,47 грн. була включена позивачем до валового доходу за 2007 рік та оподаткована податком на прибуток.

Протягом 2008 року у позивача обліковувалась кредиторська заборгованість відносно комісіонерів на загальну суму реалізованих товарів 1 499 633,36 грн., у т.ч. ПДВ - 249 938,89 грн.

Судом встановлено, що відповідна сума (виручка) від комісіонерів надійшла у 2009 році загальною сумою 1 249 694,47 грн., що підтверджується наступними наявними в матеріалах справи копіями банківської виписки від 04.03.2009 на суму 446 688,83 грн., у т.ч. ПДВ - 74 448,14 грн.; банківської виписки від 16.04.2009 на суму 160 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 26 666,67 грн.; банківської виписки від 29.04.2009 на суму 180 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 30 000,00 грн.; угоди про зарахування зустрічних грошових вимог від 30.04.2009 на суму 537 682,56 грн.; банківської виписки від 22.06.2009 на суму 117 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 19 500,00 грн.; банківської виписки від 22.07.2009 на суму 58 261,97 грн., у т.ч. ПДВ - 9 710,33 грн. (Т. 1, арк. 132 - 141).

Під час складання податкової звітності зазначені суми були помилково зайво (вдруге) включені позивачем до валового доходу. Однак, при складанні декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року помилку, яка призвела до завищення податку, було відображено позивачем у відповідному рядку декларації "02", коригування "02.2" декларації чинної на той час форми.

Відтак, позивачем було здійснено коригування валових доходів у декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року, пов'язане з помилковим включенням до валових доходів у 2009 році коштів, які надійшли на р/р підприємства за товари, продані по договорах комісії № 0412-01 від 04.12.2007 та № 0312-02 від 03.12.2007, а саме:

1 квартал 2009 року 2 квартал 2009 року 3 квартал 2009 рокуВсього за 2009 рік Сума зайво включених доходів, грн. 372 241 828 902 48 552 1 249 695 Виявивши згадану вище помилку, припущену у 2009 році (щодо зайвого включення суми до валових доходів), позивачем було здійснено коригування у звітній декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року, яку позивач подав 08.08.2010 до податкового органу, підтвердженням чого є квитанція № 2 (Т. 1, арк. 76) про доставлення декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 до районного рівня ДПА України в 19:57. Так, Рядок "02" - "коригування валових доходів" та "02.2" - "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" цієї декларації містить показник - 1 052 593 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Стосовно посилання у ст. 5 Закону № 2181-ІІІ на строки давності, визначені ст. 15 цього Закону, суд звертає увагу на приписи пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ, зі змісту якого вбачається, що податковий орган (за винятком випадків, якщо а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано або б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання) має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Законом № 2181-ІІІ, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Пунктом 2.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 № 143 передбачено, що якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Форма декларації з податку на прибуток, затверджена вищевказаним наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143 та узгоджена рішенням Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 31.03.2003 № 06-10/239, зокрема, містить рядки:

ПОКАЗНИКИКод рядкаСума … Коригування валових доходів, у тому числі: (+-02.1 +-02.2 +02.3) 02 зміна суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) 02.1 самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів 02.2 врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості 02.3 К4 … При цьому, скоригований валовий дохід (відображається у рядку "03" декларації) обраховується як сума показників рядка "01" - "валовий дохід від усіх видів діяльності" та показників рядка "02" - "коригування валових доходів" (відповідно із позитивним чи від'ємним значенням).

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 283/97-ВР валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Судом встановлено, що за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 позивачем було задекларовано валові витрати у сумі 20 111 232,00 грн., що підтверджено первинними документами, зауваження до яких у відповідача відсутні.

Сума валових витрат є платою за оренду приміщення та сплатою за надані юридичні послуги, здійснені фактично протягом 1-3 кварталів 2009 року, але включені до декларації з податку на прибуток в 1 квартал 2010 року.

Правомірність нарахування валових витрат підтверджується належним чином оформленими первинними документами: договором оренди нежитлових приміщень № 01/01-09 від 26.12.2008, укладеного між позивачем та відкритим акціонерним товариством "Кронос" та додатковими угодами до нього; актом прийому-передачі нежитлових приміщень від 31.12.2008 (Т. 1, арк. 106 - 113), карткою рахунку (Т. 1, арк. 114 - 115), актами виконаних робіт А-322, А-449, А-458, А-493, А-332, А-357, А-381, А-408, А-428 (Т. 1, арк. 97 - 105), актами здачі-прийняття робіт від 30.01.2009 № ОУ-0000182 та № ОУ-0000061 (Т. 1, арк. 92 - 93):

1 квартал 2009 року

ВАТ "Кронос" за договором оренди нежитлових приміщень № 01/01-09 від 26.12.2008

№ та дата актів виконаних робітСума фактичних витрат за актами виконаних робітВключено до валових витратПідлягало включенню А-322 від 31.01.2009 369 530,84 А-332 від 28.02.2009 368 171,41 А-357 від 31.03.2009 366 452,04 Дочірнє підприємство "Стрімер-2000"

ОУ-61 від 30.01.2009 17 987,64 Закрите акціонерне товариство "Пластмаш"

ОУ-182 від 30.01.2009 30 639,41 Разом 1 152 781,34 1 100 114,29 52 667,05 2 квартал

А-381 від 30.04.2009 345 563,21 А-408 від 31.05.2009 250 161,59 А-428 від 30.06.2009 258 556,05 854 280,85 360 000,00 494 280,85 3 квартал

А-449 від 31.07.2009 259 143,08 А-458 від 31.08.2009 127 455,81 А-493 від 30.09.2009 127 417,5 514 016,39 100 000,00 414 016,39 Разом за 3 квартали 2009 року не включено витрат з оренди офісного приміщення у сумі 960 964,29 грн.

Крім цього, згідно укладеного договору про надання юридичних послуг № 12/Б від 01.04.2009, укладеного між позивачем та приватним підприємством "Кебсар" (Т. 1, арк. 94 - 95), акту надання послуг щодо питань з дебіторської заборгованості та претензійної роботи стосовно відносин із 14 контрагентами, перерахованих в акті від 31.07.2009 (Т. 1, арк. 96), вартість послуг склала 150 000,00 грн. та 30 000,00 ПДВ, отже до валових витрат мало бути включено 150 000,00 грн.

Відтак, за 1 - 3 квартали 2009 року не було включено документально підтверджених валових витрат на суму 1 090 964,29 грн.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведене, суд вважає доцільним зазначити, що вищевказані господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, їх відображення у бухгалтерському обліку підприємства із застосуванням відповідних рахунків бухгалтерського обліку відповідає встановленим законодавством вимогам, а також враховуючи їх спрямованість - безпосереднє використання їх зв'язку з організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), правомірне і віднесення їх до валових витрат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що висновок відповідача про порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР є протиправним, тому ППР № 0011192240 підлягає скасуванню.

Стосовно прийнятого відповідачем ППР № 0011182240 позиція відповідача ґрунтується на тому, що за період з 01.10.2009 по 30.06.2012 позивачем було задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 15 058 359,00 грн.

В ході перевірки позивача було встановлено, що позивачем, на думку податкового органу, було безпідставно зменшено скоригований валовий дохід за 2010 рік на суму 1 052 593,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2009 по 30.06.2012 було встановлено завищення на загальну суму 1 00 434,00 грн., у т.ч. за березень 2010 року на суму 100 434,00 грн.

Відповідач зазначив, що позивачем у березні 2010 року було включено до складу податкового кредиту з ПДВ (р. 16 "Коригування податкового кредиту на основі попередніх періодів") податкові накладні на загальну суму 100 434,00 грн.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов помилкового висновку про завищення податкового кредиту на загальну суму 100 434,00 грн., у т.ч. за березень 2010 року на суму 100 434,00 грн.

Стосовно протиправності прийнятого відповідачем ППР № 0011182240 суд зазначає наступне.

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, що протягом грудня 2008 року - січня 2009 року позивачем було придбано відповідні товари та послуги від контрагентів ДП ЗАТ "Енергомонтажвентиляція" "УВТК", ЗАТ "Інтеркондиціонер", ТОВ "Союз Плюс Сервіс", ДП "Сіменс Україна". Даними контрагентами було виписано на адресу позивача наступні податкові накладні на загальну суму ПДВ - 100 434,16 грн.:

Отримані податкові накладні

№ з/пПодаткова накладна, ВМД, чек тощоЗагальна сума, вклю чаючи ПДВвартість без ПДВсума ПДВ дата отри манняномерпостачальник назваіндивіду альний податковий номер 1 2 3 4 5 6 7 8 01.01.2009 6ДПЗАТ "Енергомонтажвентиляція "УВТК" 327988826592 66 749,76 55 624,80 11 124,96 28.01.2009 54ЗАТ "Інтеркондиціонер" 244729920377 71 731,20 59 776,00 11 955,20 01.02.2009 126000006ТОВ "Союз Плюс Сервіс" 304447913093 54 714,00 45 595,00 9 119,00 01.02.2009 99990507ДП "Сіменс Україна " 249400826650 250 000,00 208 333,33 41 666,67 01.02.2009 99990859ДП "Сіменс Україна " 249400826650 64 694,40 53 912,00 10 782,40 11.02.2009 77ДПЗАТ "Енергомонтажвентиляція "УВТК" 327988826592 26 250,31 21 875,26 4 375,05 11.02.2009 78ДПЗАТ "Енергомонтажвентиляція "УВТК" 327988826592 25 634,98 21 362,48 4 272,50 13.02.2009 93ДПЗАТ "Енергомонтажвентиляція "УВТК" 327988826592 42 830,27 35 691,89 7 138,38 Відтак, фактичне отримання позивачем відповідних товарів і послуг підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією, зокрема, копіями вищевказаних податкових накладних (Т. 1, арк. 84 - 91), в той же час Акт перевірки не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагентів позивача станом на дату їх виписки.

При цьому, судом встановлено, що первинні документи складені відповідно до вимог законодавства.

Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з вищевказаними контрагентами зроблено на підставі первинних документів, а саме податкових накладних, сума ПДВ по яким була включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди.

Вищевказані контрагенти позивача на час вчинення правочинів були зареєстровані у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мали право видавати податкові накладні.

Реальність господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами органом державної податкової служби під час перевірки не досліджувалась, факт сплати податку контрагентами позивача не перевірявся.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, належним чином виписаних зареєстрованими платниками податку.

Судом встановлено, що вищевказані податкові накладні були виписані в період з грудня 2008 року по лютий 2009 року, включені до податкового кредиту в лютому 2009 року, однак на момент попередньої планової перевірки у 2010 році оригінали вказаних податкових накладних були відсутні у позивача та надійшли на підприємство пізніше.

Так, на підставі акту планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009, валютного законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009 № 810/23-08/31957561 від 09.04.2010 (Т. 1, арк. 78 - 81) позивачу вже були нараховані штрафні санкції за включення сум вказаних господарських операцій до податкового кредиту за відсутності оригіналів відповідних податкових накладних, підтвердженням чого копія податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва від 14.04.2010 № 0003032308/0 (Т. 1, арк. 82).

Суми недоїмки із штрафними санкціями були сплачені позивачем вчасно та в повному обсязі у 2010 році.

Оригінали вищевказаних податкових накладних були отримані позивачем із запізненням та включені до податкового кредиту в березні 2010 року у відповідності із вимогами Закону № 168/97-ВР, Закону № 2181-ІІІ та наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166, яким затверджено форму податкової декларації та Порядок її заповнення та подання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено, що позивачем не було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на майновий стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, оскільки факт поставки позивачу відповідного товару та послуг підтверджується матеріалами справи.

Аналогічна позиція відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.04.2013 у справі № К/800/11410/13 (колегія суддів у складі головуючого Маринчак Н.Є., суддів Вербицької О.В., Муравйова О.В.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 у справі № 2а-15537/12/2670 (колегія суддів у складі головуючого Грибан І.О., суддів Беспалова О.О., Парінова А.Б.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 у справі № 826/1000/13-а (колегія суддів у складі головуючого Беспалова О.О., суддів Парінова А.Б., Грибан І.О.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013 у справі № 2а-16085/12/2670 (колегія суддів у складі головуючого Петрика І.Й., суддів Борисюк Л.П., Собківа Я.М.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 у справі № 826/1198/13-а (колегія суддів у складі головуючого Бужак Н.П., суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.); ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2013 у справі № 2а-15437/12/2670 (колегія суддів у складі головуючого Мацедонської В.Е., суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що висновок відповідача про порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР є протиправним, тому ППР № 0011182240 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Комфорт-Сервіс" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби від 19.12.2012 № 0011182240 та № 0011192240.

3. Присудити з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на користь публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 588,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Строк, встановлений для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Клочкова