Рішення

від 17.06.2013 по справі 904/3350/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.13р. Справа № 904/3350/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМІНІОН-ТРЕЙД", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-Горілчаний завод "КАРАТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 404 864 грн. 98 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Домініон-Трейд" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горілчаний завод "Карат" про стягнення основного боргу у розмірі 388 964 грн. 13 коп., пені - 11 357 грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 2 271 грн. 55 коп. та 2 271 грн. 55 коп. - плати за користування чужими грошима.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №47П-11.12 від 01.11.2012 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду від 24.04.2013 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 20.05.2013. Ухвалою суду від 20.05.2013 розгляд справи відкладено на 03.06.2013.

03.06.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява, в якій він просить відкласти розгляд справи.

Від позивача 03.06.2013 надійшли пояснення по справі.

Ухвалою від 03.06.2013 розгляд справи було відкладено на 17.06.2013.

Повноважний представник відповідача в судове засідання 17.06.2013 не з'явився, відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав. 17.06.2013 надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Оскільки відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розгляд справ в господарських судах України обмежений двохмісячним строком, та враховуючи, неодноразове відкладення господарським судом розгляду даної справи, суд не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.06.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Домініон-Трейд» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікеро-горільчаний завод «Карат» (далі - відповідач, покупець) був укладений договір поставки № 47П-11.12 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати й оплачувати на умовах, визначених цим договором, ковпачки алюмінієві для закупорювання рідини (далі - товар).

Згідно п. 2.4. договору моментом поставки товару є момент фактичної передачі товару покупцю, що підтверджується довіреністю покупця й підписом його представника у накладних, скріплених печаткою.

Розділом 3 «Ціна товару й порядок розрахунків» договору встановлено, що оплата товару здійснюється згідно договірних цін, узгодженими сторонами у протоколі узгодження договірної відпускної ціни на товар. Ціна товару у протоколі узгодження договірної відпускної ціни на товар фіксується у Євро, якщо інша валюта не буде узгоджена сторонами додатково. Оплата здійснюється у національній валюті України за курсом продажу Євро, що склався на міжбанківських валютних торгів у день, що передує дню відвантаження партії товару у зазначається у видаткових накладних й рахунках у національній валюті України.

Розрахунки за цим договором здійснюються на умовах відстрочення платежу на 45 календарних днів з моменту фактичного отримання покупцем кожної окремої партії товару згідно рахунку, виставленого постачальником на підставі відповідної заявки й протоколу узгодження договірної відпускної ціни товару.

На виконання умов договору, відповідно до замовлення відповідача (арк. с. 57), позивач поставив товар на загальну суму 680 688 грн. 43 коп., що підтверджується видатковими накладними, підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками (арк. с. 24-28, 32).

Відповідач частково сплатив поставлений товару у розмірі 291 724 грн. 30 коп., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку (арк. с. 89-91).

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 102/1 від 20.02.2013. в якій просив у семиденний строк, з моменту отримання даної претензії, погасити заборгованість (арк. с. 46). Вищезазначену претензію відповідач одержав 20.03.2013, про що свідчить поштове повідомлення про вручення цінного листа (арк. с. 47).

Отже, сума о основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 388 964 грн. 13 коп.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 388 964 грн. 13 коп., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 388 964 грн. 13 коп.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 11 357 грн. 75 коп. за період з 28.01.2013 по 10.04.2013.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 6.3. договору при недотримання строків оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати, за кожен день прострочки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 11 357 грн. 75 коп.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 3% річних за використання чужих грошових коштів у сумі 2 271 грн. 55 коп. за період з 28.01.2013 по 10.04.2013, посилаючись на п. 6.3. договору, яким передбачено , що при недотримання строків оплати товару покупець за вимогою постачальника сплачує несе відповідальність перед постачальником за використання/утримання чужих грошових коштів у розмірі 3 % річних, з урахуванням офіційного індексу інфляції.

Як вбачається з пояснень позивача вих. № 114 від 03.06.2013, 3% річних за використання/утримання чужих грошових коштів він нараховує відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійним захистом цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Стаття 625 ЦК України надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, стягнути з нього три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних за використання/утримання чужих грошових коштів, задовольняє їх у сумі 2 271 грн. 55 коп.

Крім того, просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 271 грн. 55 коп., також посилаючись на ст. 625 ЦК україни.

Оскільки сторони у договорі поставки № 47П-11.12 від 01.11.2012 визначили відповідальність за використання/утримання чужих грошових коштів у розмірі 3 % річних, то повторне стягнення 3%, на підставі ст. 625 ЦК України, є неправомірними, тому позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 8 051 грн. 87 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро-горільчаний завод "Карат" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, б. 14а, код ЄДРПОУ 25524359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домініон-Трейд" (83023, м. Донецьк, вул. Творча, буд. 27, код ЄДРПОУ 36811858) суму основного боргу у розмірі 388 964 грн. 13 коп. (триста вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят чотири грн. 13 коп.), 3% річних у розмірі 2 271 грн. 55 коп. (дві тисячі двісті сімдесят один грн. 55 коп.), пеню у розмірі 11 357 грн. 75 коп. (одинадцять тисяч триста п'ятдесят сім грн. 75 коп.) та 8 051 грн. 87 коп. (вісім тисяч п'ятдесят одна грн. 87 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 19.06.13р.