Рішення

від 06.06.2013 по справі 922/1617/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р.Справа № 922/1617/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Зміївського районного відділу ГУ МВС України в Харківській області, м. Зміїв про стягнення 13 960,01 грн. за участю представників:

позивача - Конопля О.М., довіреність №01-62юр/2112 від 12.03.2013 р.

відповідача - Мокрій Н.А., довіреність №1 від 24.04.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулась до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути зі Зміївського районного відділу ГУ МВС України в Харківській області (відповідача) 13 960,01 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії №10139 від 21.05.2004 р., з яких: заборгованість за електричну енергію в розмірі 13 332,02 грн. (де: 11 110,02 грн. тарифна складова та 2 222,0 грн. ПДВ 20%), пеня в розмірі 457,29 грн., 3% річних в розмірі 148,16 грн. та інфляційні втрати в розмірі 22,54 грн. Позивач також просить покласти на відповідача понесені витрати по сплаті судового збору.

06.06.2013 р. від позивача надійшла заява (вх.№20685) про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 13 332,02 грн. у зв'язку зі сплатою зазначеної суми відповідачем на користь позивача. На підтвердження оплати відповідачем вказаної суми позивач надав копії платіжних доручень №U716889 від 19.04.2013 р. та №U959123 від 27.05.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану заяву та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 457,29 грн., 3% річних в розмірі 148,16 грн., інфляційні втрати в розмірі 22,54 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі, повідомив суд про сплату відповідачем на користь позивача заборгованості за електричну енергію в розмірі 13 332,02 грн. (де: 11 110,02 грн. тарифна складова та 2 222,0 грн. ПДВ 20%). Через канцелярію суду подав клопотання (вх.№16186) щодо зменшення розміру пені на 90%.

Представник позивача у судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені на 90%.

У судовому засіданні 25.04.2013 р. було оголошено перерву до 06.06.2013 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

21.05.2004 р. між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії №10139 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

На підставі п.9.11. договір пролонгований на 2013 рік.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

В п. 2.2.5. договору сторони домовилися про те, що відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачеві вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування з урахуванням Додатку №2 "Порядок розрахунків".

Згідно із п. 5 Додатку № 2 остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів. Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

Розрахунковим періодом вважається період з 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п. 1 Додатку №2 до договору).

Визначення вартості спожитої електричної енергії проводиться відповідно до чинних тарифів та згідно звітів про спожиту електричну енергію. В суму заборгованості за вартість спожитої електричної енергії включений податок на додану вартість, який нараховується відповідно до Розділу 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із наступними змінами та доповненнями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, здійснив відпуск електричної енергії відповідачеві. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з електричної енергії, яка станом на 01.04.2013 р. становить 13 332,02 грн. (де: 11 110,02 грн. тарифна складова та 2 222,0 грн. ПДВ 20%).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як свідчать надані позивачем до матеріалів справи докази (копія платіжного доручення № U716889 від 19.04.2013 р., №U959123 від 27.05.2013 р.), відповідач після звернення позивача з позовом до суду повністю погасив існуючу заборгованість за електричну енергію в розмірі 13 332,02 грн. (з яких: 11 110,02 грн. тарифна складова та 2 222,0 грн. ПДВ 20%).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору у відповідності до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних в розмірі 148,16 грн. за період листопад-грудень 2012 р. та інфляційних втрат в розмірі 22,54 грн. за період січень-лютий 2013 р., суд дійшов висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Окрім того, пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5. договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Дослідивши правильність та правомірність нарахування пені в розмірі 457,29грн. за період з жовтня по березень 2013 р., суд вважає, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та відповідає наданому розрахунку.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Розглянувши дані позовні вимоги, клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90 % і враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою та фінансується з Державного бюджету України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача та у відповідності до ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені на 90%. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 45,72 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Крім того, оскільки спір доведено до суду саме з вини відповідача і частину заборгованості він погасив вже після звернення позивача із позовом до суду, судовий збір у повному обсязі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 233 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 32-33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Зміївського районного відділу ГУ МВС України в Харківській області (63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Донецька, 26, код ЄДРПОУ 08675967, п/р 35215001000697 у ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) 3% річних в розмірі 148,16 грн., інфляційні втрати в розмірі 22,54 грн., пеню в розмірі 45,72 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 13 332,02 грн. (де: 11 110,02 грн. тарифна складова та 2 222,0 грн. ПДВ 20%) провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 11.06.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.