Рішення

від 16.02.2009 по справі 28/2/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/2/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.09                                                                          Справа №  28/2/09

Суддя   Яцун О.В.

За позовом: Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”, м.Запоріжжя

До відповідача: Комунального підприємства “Теплові мережі Жовтневого району”, м.Запоріжжя

                                                                                                 Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Колодій А.О. –представник на підставі довіреності №7-юр від 01.11.2008р.

від відповідача: Ведмідь А.Є. –представник на підставі довіреності №03 від 13.02.09р.

28.11.2008р. позивачем заявлені вимоги про стягнення з КП “Теплові мережі Жовтневого району” заборгованості за надані автотранспортні послуги у розмірі 2418грн.64коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.11.2008р. порушено провадження у справі №28/2/09, судове засідання призначено на 13.01.09р.

В зв'язку з неявкою представника відповідача та з метою надання додаткових доказів в обґрунтування заявлених вимог розгляд справи було відкладено на 16.02.2009р.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької області від 13.01.2009р. строк вирішення спору було продовжено на один місяць –до 28.02.2009р.

За клопотанням представників сторін справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 16.02.2009р. представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що заборгованість за надані послуги складає 2121,15грн., а не 2418,64грн. як це зазначає позивач у позові. Крім того, звертає увагу суду на те, що правовідносини між сторонами виникли 2004р., а з урахуванням норм ст.267 ЦК України строк звернення до суду в позовними вимогами сплив. На підставі чого, просить в задоволені позовних вимог відмовити.

У відповідності до норм ст. 85 ГПК України представникам сторін за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені  законом або договором терміни.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій громадян і організацій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно, зобов'язання виникають з угод; адміністративних актів; внаслідок заподіяння шкоди; з подій, що породжують цивільно-правові наслідки.

Як свідчать надані до суду документи, між сторонами виникли  правовідносини, що породжують взаємні зобов'язання. Позивач зобов'язався   здійснити автопослуги, а відповідач, в свою чергу, мав прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є  дія  особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послуги, сплатити грошові кошти) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою спірний правочин є угодою перевезення.

Відповідно до п.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Позивач на виконання зобов'язань щодо надання послуг з перевезення посилається на рахунок №Ф2-0182 від 30.05.02, товарну-транспортну накладну від 24.05.02, Акт здачі-приймання робіт №Ф2-а 918  від 21.09.2004р. (1055,09грн.), талон замовника  02 ААР №476144 від 08.09.2004р., талон замовника 02 ААР №476145 від 08.09.2004р., талон замовника 02 ААР №033634 від 08.09.2004р.,  Акт здачі-приймання робіт №Ф2-А 907 (712грн.53коп.), талон замовника 02 ААР №476133 від 31.08.2004р., які залучені до матеріалів справи. Загальна сума наданих послуг складає 2418грн.64коп.

Однак, відповідач зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані послуги не здійснив.

Згідно із ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, позивачем на адресу відповідача були надіслана претензія № 885 від 16.11.2006р. з проханням перерахувати суму заборгованості за надані послуги.

Зазначена претензія залишилася без відповіді.

Приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, як було з'ясовано в ході судового засідання та про що зазначив відповідач позивачем були надані докази надання послуг лише на суму 2121грн.15коп.

Позивач не довів та документально не підтвердив  надання послуг в розмірі 297грн.49коп.

Таким чином, вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення у розмірі 297грн.49коп. заявлені позивачем безпідставно та задоволенню не підлягають.

Глава  50  ЦК  України  передбачає  підстави  та  умови  припинення зобов'язання.  Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату заборгованості за надані послуги не довів, будь-яких претензій щодо якості надання послуг позивачу не пред'явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 2121грн.14коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо спливу строку звернення до суду з позовом, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Відповідно до норм ст.256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного  права або інтересу.

Строки позовної давності встановлені нормами ст.ст.257, 258 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Спірна сума боргу виникла в зв'язку з невиконанням оплати наданих послуг з перевезення у 2004році.

Письмових угод щодо надання послуг з перевезення сторони не укладали.

Таким чином, сторонами не було узгоджено порядок та строки сплати наданих послуг.

Позивач у відповідності до норм ст.530 ЦК України звернувся з претензією до відповідача лише 16.11.2006р. зазначена претензія була направлена на адресу відповідача 17.11.2006р. про що свідчить фінансовий чек 48.

Таким чином, про порушення своїх прав позивач дізнався в зв'язку з несплати відповідачем грошових коштів після отримання відповідачем претензії з проханням здійснити оплату боргу за надані послуги з перевезення, тобто відповідно - з 24.11.2006р.

Строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості (ст. 257 ЦК України) – три роки. З урахуванням  терміну оплати строк позовної давності по стягненню боргу спливає 24.11.2009р. Позов заявлено 12.11.2008р., тобто до моменту спливу строку позовної давності.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 2121,15грн.

В решті вимог слід відмовити.

Судові витрати відносяться на  сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.11,509,526,530 ЦК України, ст. ст.  175, 193 ГК України суд,

                                                   ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Теплові мережі Жовтневого району” (69002, м.Запоріжжя, вул. Артема, 79-А, р/р 26006045180001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32096411) на користь Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (69035, м.Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, р/р 26003048630001 в АКБ “Індустріалбанк” м.Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 03345018) 2121(дві тисячі сто двадцять одна)грн.15коп. заборгованості, 89(вісімдесят дев'ять)грн.45коп. державного мита та 103(сто три)грн.49коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                О.В. Яцун

Рішення підписано: 18 лютого 2009р.