Рішення

від 13.01.2009 по справі 8/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/114

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                Справа №

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська телефонна компанія», місто Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «СпецШПУ», місто Луганськ, -

про стягнення 405 грн. 19 коп.

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській В.О.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Карасьова Ю.О. –юрисконсульт, - довіреність №3/132 від 11.09.08 року;

від відповідача – не з'явився, -   

встановив:

           суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення   з відповідача:

боргу у сумі 405,19 грн., який утворився за період з серпня по грудень 2002 року та з січня по липень 2003 року (включно) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про надання послуг електрозв'язку  №78454, укладеного між сторонами 15.10.2001 року;

витрат по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

          На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено з 16 грудня  2008 року до 13 січня 2009 року  –у зв'язку з неявкою відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та заявив клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, позов не оспорив, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судових слухань.

           Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що згідно матеріалам справи, юридичною адресою відповідача була: місто Луганськ, вул. К.Маркса,11, а станом на час розгляду спору  є місто Луганськ, кв. Південний (Южный), 5-а, кв.96, що підтверджується матеріалами справи (довідка державного реєстратора виконавчого комітету  Луганської міської ради серії АВ №966714 від 10.12.08 року).

02.12.08 року  за вих. №452  та 22.12.08 року за вих. №541 судом на ці адреси спрямовано ухвали  про призначення справи до судового слухання

Оператором поштового зв'язку повернуто до суду письмове повідомлення, спрямоване на адресу: м. Луганськ, вул. К.Маркса,11, з довідкою про те, що відповідач там не знаходиться; усі інші поштові відправлення станом на день слухання справи до суду не надійшли.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи  є адреса органу чи особи, які  відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення

У зв'язку з викладеним суд керується частиною 1 пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 року №1155, -  в якому сказано, що поштові відправлення можуть бути повернені об'єктом поштового зв'язку за зворотною адресою у разі письмової заяви відправника,  письмової відмови адресата, смерті адресата (одержувача), неможливості вручення через відсутність адресата (одержувача) чи закінчення встановленого терміну зберігання.

Будь-які інші дані про місцезнаходження відповідача у суду відсутні.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що ним вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань, а  тому справу відповідно до ч.3 ст.22 і ст.ст. 43 та 75 ГПК України розглянуто  за відсутності відповідача, - за  наявними в ній  матеріалами.

          І.Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані  докази, суд дійшов наступного.

15.10.2001 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганська телефонна компанія»(Підприємство зв'язку), - з одного боку, - та Товариством з обмеженою відповідальністю «»Виробнича фірма «СпецШПУ»(Споживач), -  з іншого боку, - укладено договір  про надання послуг електрозв'язку №78454, за умовами  якого Підприємство зв'язку надає Споживачу послуги електрозв'язку, перераховані в додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (пункт 1 договору), а Споживач має право користуватися додатковими (сервісними)  видами послуг, які надаються по телефону (п. 3.1.3), користуватися телефонним зв'язком із спецслужбами (п. 3.1.4), користуватися автоматичним міжміським та міжнародним  телефонним зв'язком, якщо це передбачено технічними можливостями обладнання АТС (п.3.1.11), користуватися міжміським та міжнародним телефонним зв'язком  за допомогою оператора за попереднім замовленням (п. 3.1.12).

Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні  телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8); своєчасно вносити плату за користування радіоточкою (п. 3.2.16).

Послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1); Споживач сплачує послуги електрозв'язку  за спільно погодженою авансовою системою оплати (п. 4.2); Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3); розрахунки за фактично отримані  в кредит послуги електрозв'язку  та кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5).

У разі застосування авансової системи  оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6).

У разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад  встановлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки (п.5.8).

Цей договір набирає чинності  з дня підписання і діє п»ять років (п.7.1).

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п. 7.2).

Згідно матеріалам справи договір є чинним на час розгляду цього спору.

На виконання умов договору Підприємством зв'язку (позивачем) за період з серпня по грудень 2002 року та з січня по липень (включно) 2003 року надано відповідачу послуг електрозв'язку на суму 405,19 грн.

З матеріалів справи (розрахунок суми боргу) вбачається, що Споживач не вживав заходів до погашення  суми боргу, у зв'язку з чим станом на 26.11.08 року (дата звернення з позовом до суду) вона складає 405,19 грн. та підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи вищезгаданим розрахунком та іншими матеріалами.          

ІІ.Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Правовідносини, які є предметом розгляду по цій справі, виникли між сторонами з 05.07.01 року, коли діяв Цивільний кодекс Української РСР, та мають місце після 01.01.04 року –дня набрання чинності Цивільним кодексом України (далі –ЦКУ), а тому суд при вирішенні цього спору посилається на норми нині чинного ЦКУ, як то передбачено п.4 Прикінцевих та перехідних положень  останнього.

Як сказано у ст.11 ЦКУ, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, які встановлені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення  цивільних прав та обов'язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

           Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана  виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.)  або утриматися від певних дій а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання.

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Правовідносини, які мають місце між сторонами по справі, належать до договору про надання послуг.

          За  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

           Положення   цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, -  здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором, - тобто діяти у відповідності до пунктів 3.2.8, 3.2.16, 4.1-4.3 та 4.5-4.6  договору.

          Однак він у вказаний термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим  порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що  якщо договором передбачено  надання послуг за плату, замовник  зобов'язаний оплатити  надану йому послугу  у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

          Що стосується терміну позовної давності, то суд при вирішенні цього спору виходить з того, що згідно ст. 256 ЦКУ позовна давність - це строк,  у  межах  якого  особа  може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

           Статтею 257 ЦКУ встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

          Вказаний термін з моменту виникнення спірної заборгованості на час розгляду цього спору уже сплинув.

          Однак позивач правомірно скористався правилом частини 2     статті 267 Цивільного кодексу, відповідно до якої заява  про  захист  цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

          Суд, розглянувши цей спір, враховуючи обставини справи (те, що відповідач позов не оспорив, до суду не з'явився, заяву про застосування терміну позовної давності до суду не спрямував) при його вирішенні керується частиною 3 цієї  статті, відповідно до якої позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

           Відповідач не вчинив таких дій, а тому у суду відсутні фактичні та правові підстави для застосування правила частини 4 ст.  267 ЦКУ, відповідно до якої сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Отже, відповідач позовні вимоги не спростував.

          Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ.

За таких обставин суд вважає, що  вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного цивільного законодавства України.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11, 16, ч.3 ст. 267, ст.ст. 525,526, 527, 530, 901 та 903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «СпецШПУ», ідентифікаційний код 30230504, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Південний (Южный), 5-а, кв. 96, -  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганська телефонна компанія», ідентифікаційний код 13413790, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Ленінського комсомолу, 1-б, - заборгованість  у сумі  405 (чотириста п'ять) грн. 19 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.;  видати наказ після набрання рішенням чинності.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 13.01.09 року за згодою представника позивача  оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

           Рішення  може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у той же термін.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –15  січня 2009 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа