Постанова

від 18.06.2013 по справі 25/5005/10788/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 25/5005/10788/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І., за участю представників сторін:

ТОВ "Дніпро-Петрол" - Плющової Н.О.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. по справі №25/5005/10788/2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Петрол" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріма-Капітал",-

в с т а н о в и в:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріма-Капітал" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Петрол".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 р.

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р., а справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника ТОВ "Дніпро-Петрол", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2012 р. порушено провадження по справі про визнання ТОВ "Пріма-Капітал" банкрутом в порядку, передбаченому ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за заявою ТОВ "Дніпро-Петрол".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 р. ТОВ "Пріма-Капітал" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора ТОВ "Дніпро-Петрол".

Не погодившись з постановою суду про визнання боржника банкрутом, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 р. з тих підстав, що ДПІ не набула процесуального статусу учасника провадження у даній справі, тому не має права на оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 р.

Крім того, ДПІ не надала доказів того, що оскаржуваною постановою вирішено питання про її права та обов'язки. Отже, апеляційне провадження за скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС підлягає припиненню як помилково порушене в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК України.

Згідно статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Виходячи зі змісту статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Державна податкова служба у м. Києві не має іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто - сторони у справі про банкрутство.

Статтею 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, останній зобов'язаний звернутись у справу про банкрутство з відповідною письмовою заявою про визнання його грошових вимог до боржника, а також, подати докази, що їх підтверджують.

Отже, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після подачі у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

При цьому, слід зазначити, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема після визнання його вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачені.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства.

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Пріма-Капітал" було направлено господарським судом ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС.

Таким чином, органи державної податкової служби були належним чином повідомлені про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Пріма-Капітал" та мали можливість звернутись до суду з кредиторськими вимогами до боржника та набути статус сторони по справі, а саме - кредитора боржника.

Листом №11-1-06/12від 26.12.2012р. ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС повідомила ліквідатора про відсутність податкового боргу у боржника перед бюджетом.

А листом №5278/10/193-10 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС підтверджується факт відсутності заборгованості у ТОВ "Пріма-Капітал" станом на 01.02.2013р.

Як встановив суд апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби із заявою про кредиторські вимоги до боржника не зверталась, доказів направлення наказу для проведення податкової перевірки ТОВ "Пріма-Капітал" суду не надала, вимоги про надання документів банкрута для перевірки ліквідатору не направляла.

Також, в апеляційній та касаційній скаргах заявник не вказує на наявність у боржника будь-якої податкової заборгованості.

Крім цього, як зазначив суд апеляційної інстанції, доказів того, що оскаржувана постанова господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 р. порушує права та зачіпає обов'язки Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби заявником до апеляційної скарги не додано.

Як вбачається із змісту постанови від 25.12.2012 р. господарський суд у цій постанові не вирішував питання про права та обов'язки ДПІ.

При цьому, слід зазначити, що порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника.

Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби статусу кредитора у справі не набула, відповідно не є стороною у справі про банкрутство ТОВ "Пріма-Капітал", тому не має права звертатись з апеляційною скаргою на постанову про визнання боржника банкрутом.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції правомірно припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 р., а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. по справі №25/5005/10788/2012 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.