Постанова

від 18.06.2013 по справі 5015/4185/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 5015/4185/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В, Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу Львівської міської ради на постановувід 31.01.2013 р. Львівського апеляційного господарського суду у справі№5015/4185/12 господарського суду Львівської області за позовомПершого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України; Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова Військової частини А2678 м. Львів доЛьвівської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Управління Держкомзему у м. Львові за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі ТОВ; ТОВ "Вест Ойл Груп" провизнання недійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок від 31.12.2001 р. серії АЕЕ№729587 в частині продажу ділянки, що відноситься до категорії земель оборони та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування

за участю представників:

позивача 1: Безушка О.І., дов. від 11.12.2012 №220/973д;

позивача 2: Безушка О.І., дов. від 30.05.2013 №2118;

відповідача: не з'явився;

третьої особи 1: Северук Л.В., дов. від 15.01.2013 №11;

третьої особи 2: Северук Л.В., дов. від 29.01.2013 №67;

Генеральної прокуратури України: прокурора відділу Шекшеєвої В.С., посв. №015375, дійсне до 26.02.2018;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.12.2012 (суддя Н. Мороз), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 (судді Н. Кравчук, О. Мирутенко, Г. Якімець) в задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок від 31.12.2001 р. серії АЕЕ№729587 в частині продажу ділянки, що відноситься до категорії земель оборони та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та користування відмовлено так як позивачами не доведено своїх прав на спірні земельні ділянки.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Львівська міська рада - відповідач у справі, - звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2013, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вважає, що судами порушено приписи ст.ст. 203,215 ЦК України, ст. 21 ЦК України. Суди залишили поза увагою висновки судової будівельно-технічної експертизи по справі №7/219(15/275).

Прокуратура у відзиві на касаційну скаргу Львівської міської ради просить скаргу задовольнити, справу направити на новий розгляд.

Спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі ТОВ у відзиві на касаційну скаргу Львівської міської ради просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Львівською міською радою 01.07.1999 р. було прийнято ухвалу № 303 "Про погодження місця розташування та надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження для земельних ділянок, що пропонуються на продаж шляхом конкурсу", якою надано відповідне погодження, зокрема, щодо земельної ділянки по вул. Левандівській площею 1600 кв.м. під будівництво АЗС (том І - а.с. 22-23).

Рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради від 16.06.2000 р. №304 "Про затвердження проектів відведення та надання дозволу на проведення продажу земельних ділянок шляхом конкурсу" та від 16.06.2000 р. №305 "Про затвердження матеріалів попереднього погодження на земельні ділянки, які пропонуються на продаж шляхом конкурсу" були затверджені відповідні матеріали, зокрема, щодо спірної земельної ділянки (том І - а.с. 24-29).

Ухвалою Львівської міської ради № 688 від 29.06.2000 р. "Про продаж вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові", було затверджено технічні паспорти та стартові ціни продажу земельних ділянок, у т.ч. спірної, наказано Департаменту економічної політики та ресурсів провести конкурс по продажу цих земельних ділянок, укласти договори купівлі-продажу, а Львівському міському управлінню земельних ресурсів - внести відповідні зміни в земельно-кадастрову документацію та зареєструвати такі договори (том І - а.с. 30-31).

31.12.2001 р. між Львівською міською радою (Продавець) та приватним підприємством "Галицькі страви" (Покупець-переможець конкурсу) був укладений договір купівлі-продажу земельних ділянок, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пікулицькою Н.М., зареєстрований в реєстрі за №6522, зареєстрований у Львівській міській раді 31.12.2001 р. №105 кн. 6-ю. За вказаним договором було продано, зокрема, спірну земельну ділянку (том І - а.с. 44-46).

Приватне підприємство "Галицькі страви" 28.09.2005 р. отримало Державний Акт серії ЯА№738452 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1600 га у м. Львові по вул.. Левандівська (том І - а.с. 47).

20.10.2005 р. між ПП "Галицькі страви" (Продавець) та Спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі ТзОВ (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Луньом А.В., зареєстрований в реєстрі за №4762, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати Покупцю у власність, а Покупець зобов`язується прийняти у власність земельну ділянку, яка розташована у м. Львові по вул.. Левандівській, передану для будівництва і обслуговування АЗС, площею 0,1600 га у межах згідно з планом і сплатити за неї обумовлену цим договором грошову суму (том І - а.с. 48-49).

Спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі ТзОВ 09.07.2008 р. отримало Державний Акт серії ЯД№499780 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1600 га у м. Львові по вул.. Левандівська (том ІІ - а.с. 48)

04.07.2012р. між Спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі ТзОВ (Продавець) та ТзОВ "Вест Ойл Груп" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Н.А., зареєстрований в реєстрі за №2238, на виконання вимог якого Продавець продав, а Покупець купив земельну ділянку площею 0,1600 га, кадастровий номер 4610136300:06:021:0008, яка розташована за адресою: м. Львів, вул.. Левандівська. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування АЗС (п.п. 1.1. та 1.2. договору) (том ІІ - а.с. 51-52).

Відповідно до висновку №3934/3935 від 20.02.2012 р. судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі №7/219 (18/275) за позовом військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Львівської КЕЧ району -124 центру забезпечення продовольством і зберігання техніки та майна продовольчої служби МО України до спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, що відноситься до земель оборони, межі земельної ділянки по вул. Левандівській у м. Львові площею 0,16 га частково накладається на земельну ділянку, що відноситься до земель оборони та перебуває в постійному користуванні МО України -землі військового містечка №140. Однак, згідно із ст.ст. 22, 23 ЗК України 1990 р. в редакції, чинній на час існування відповідних відносин, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутаті.

Однак, таких доказів набуття відповідного права на земельну ділянку до дати укладення оскаржуваного договору суду надано не було, у зв'язку із чим посилання прокурора як на підставу позову на ст. 4 ЗК України 1990 р., згідно із якою землі оборони не можуть передаватись у колективну та приватну власність, є необґрунтованим.

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.03.2007р. у справі № 1/727-19/246 за позовом Львівської міської ради до ПП "Галицькі страви" та до Спільного українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група" у формі ТзОВ про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 31.12.2001р. та витребування земельної ділянки по вул.. Левандівській з чужого незаконного володіння у позові відмовлено (том І - а.с. 100-102). Дане рішення набрало законної сили (том І - а.с. 103-118).

В межах даної справи судами було встановлено законність придбання за договором купівілі-продажу від 31.12.2001р. ПП «Галицькі страви» спірної земельної ділянки та відсутність підстав для витребування цієї ділянки з володіння СП «Західна нафтова група».

Рішенням господарського суду Львівської області від 02.03.2007р. у справі № 1/643-15/210а за позовом Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі ТзОВ до Львівської міської ради про визнання права власності та спонукання до вчинення дій, було задоволено позовні вимоги та визнано право власності за СП «Західна нафтова група», зокрема на земельну ділянку по вул.. Левандівській площею 0,16 га. (том І - а.с. 119-122). Дане рішення набрало законної сили (том І а.с. 123-132).

При прийнятті даного рішення судом було встановлено, що ПП «Галицькі страви» було власником спірних земельних ділянок на момент укладення договорів купівлі-продажу з Спільним українсько-англійським підприємством "Західна нафтова група" у формі ТзОВ. Укладаючи ці договори ПП «Галицькі страви» на законних підставах реалізувало свої правомочності власника, продавши належне йому майно СУАП "Західна нафтова група" у формі ТзОВ.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 203,215,387 ЦК України суди дійшли висновків про те, що при зверненні прокурора з позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу земельних ділянок від 31.12.2001 р. серії АЕЕ№729587 в частині продажу земельної ділянки у м.Львові по вул. Левандівській площею 1600 кв.м., яка перебуває на балансі у квартирно-експлуатаційному відділі м. Львова та на якій розміщуються будівлі (контрольно-пропускний пункт, нежитлова будівля та інші споруди) військової частини А2678, витребування з чужого незаконного володіння та користування земельної ділянку у м. Львові по вул. Левандівській, площею 1600 кв.м. не обґрунтовано і не доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів оскаржуваним договором, оскільки не представлено (в матеріалах справи відсутні) документів, які б посвідчували право власності на спірну земельну ділянку, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок та обґрунтовано відмовлено першому заступнику прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері у задоволенні вищезазначених позовних вимог.

Водночас, застосовуючи ст. 35 ГПК України, суди надали преюдиційного значення фактам встановленим іншими судовими рішеннями, зокрема щодо правомірності набуття ПП "Галицькі страви" спірної земельної ділянки у власність.

Також, апеляційним судом зауважено, що заявляючи даний позов, прокурором не вказано з чийого чужого незаконного володіння та користування слід витребувати вищевказану спірну земельну ділянку та кому її слід передати. Як зазначалося вище, спірна земельна ділянка перебуває у власності у ТзОВ «Вест Ойл Груп», яке у даній справі виступає третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача. Згідно зі статтею 21 ГПК України позовна вимога може бути пред'явлена лише до відповідача. У даній справі відповідачем виступає Львівська міська рада.

З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 15 ЦК України передбачено право особи як на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, так і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. В силу ст. 16 ЦК України та ст.ст. 1,2 ГПК України зазначені права можуть бути реалізовані особою шляхом звернення до суду з вимогою про визнання правочину недійсним. При цьому, обов'язковою умовою такого звернення є порушення іншими особами майнового права чи інтересу позивача.

Між тим, судами встановлено, що, звертаючись із позовною вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.12.2001, прокурором не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами факт порушення спірним договором прав осіб, в інтересах яких ним заявлено позов. На момент укладення договору купівлі-продажу від 31.12.2001 спірна земельна ділянка будь-яких обтяжень не мала. Прав на спірну земельну ділянку (користування, оренда, власність) за позивачем не встановлено.

Більше того, судами встановлена правомірність набуття ПП "Галицькі страви" права власності на земельну ділянку. Також, судами не встановлено, що оскаржуваний договір укладений з порушенням вимог чинного на момент його укладення законодавства, тому, підстави для визнання його недійсним в силу приписів ст.ст. 203,215 ЦК України відсутні.

Скаржник не згодний з такими висновками судів попередніх інстанцій та просить касаційний суд надати іншу правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, що виходить за межі повноважень суду, встановлених ст. 111 7 ГПК України, а саме: касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника про залишення поза увагою висновку судової експертизи зі справи №3934/3935 від 20.02.2012 спростовуються текстом судового рішення. Апеляційний суд в постанові вказав, що позивач відповідно до вимог ст. 33 ГПК України не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України, тобто в сукупності з іншими доказами наданими на підтвердження певних обставин.

Судами, зокрема, встановлено, що оскаржуваний договір купівлі-продажу земельних ділянок від 31.12.2011 №729587 був укладений на виконання ухвали Львівської міської ради від 29.06.2000 №688 "Про продаж вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Львів" та інших, які в установленому порядку недійсними не визнавалися. Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Позивачі у даній справі не є сторонами оспорюваного правочину і між сторонами відсутні зобов'язальні правовідносини щодо відчуження спірного майна, а тому майно може бути витребувано шляхом подання віндикаційного позову до останнього набувача на підставі ч. 1 ст. 388 ЦК України (Постанова Верховного Суду України від 11.12.2012 у справі №56/68).

Оскільки прокурор та позивачі належними та допустимими доказами в суді не довели, що спірна земельна ділянка належить позивачам на праві власності або користування, що ухвала Львівської міської ради від 29.06.2000 №688 "Про продаж вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Львів" визнана недійсною в установленому законом порядку, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

З огляду на викладене, колегія суддів констатує, що оскаржувані рішення та постанова винесені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням вимог процесуального права.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 18.12.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.01.2013 - без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун