Рішення від 10.03.2009 по справі 20/357-08

20/357-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" березня 2009 р.                                                                          Справа № 20/357-08

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІДІСІ УКРАЇНА”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецінтертранс”, с. Гореничі

про стягнення 22640,10 грн.             

за участю представників:

від позивача: Карбовська О.М., довір. від 13.01.2009 р.

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений

належним чином

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТІДІСІ УКРАЇНА” (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецінтертранс” (далі - відповідач) про стягнення 22640,10 грн. заборгованості.

 В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 22.03.2006 р. із Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецінтертранс” договору поставки № 087/2006, згідно якого ТОВ „ТІДІСІ УКРАЇНА” зобов'язувалося поставляти товари ТОВ „Спецінтертранс”, а відповідач –приймати та оплачувати їх.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товарів відповідачеві на загальну суму 26992,00 грн., які покупцем були сплачені частково, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 12592,00 грн. основного боргу, 3777,60 грн. штрафу, 1019,74 грн. 3% річних, 5250,76 грн. інфляційних втрат, а також відшкодувати 226,40 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Позивач в судових засіданнях 13.01.2009 р., 30.01.2009 р., 10.03.2009 р. позовні вимоги підтримав.

          Відповідач у судові засідання 13.01.2009 р., 30.01.2009 р., 25.02.2009 р., 10.03.2009 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Ухвалою Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. строк розгляду даної справи був продовжений на один місяць.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

22.03.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТІДІСІ УКРАЇНА” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецінтертранс” (покупець) був укладений договір поставки (відстрочка з лімітом) № 087/2006, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язувався поставляти покупцеві автомобільні товари, згідно асортименту, вказаного у специфікації до даного договору, а покупець зобов'язувався придбати замовлений товар і оплатити його вартість відповідно до умов даного договору.

У відповідності з п. 2.2 договору ціна товару, його кількість та асортимент по кожній поставці вказані у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.1 договору оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошової суми покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з моменту проведення відвантаження (п.п. 3.1.1).

Відповідно до п. 3.3 договору підставою для оплати є рахунок, видаткова та податкова накладна, які надаються постачальником покупцю.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що товар вважається прийнятим і таким, що належить покупцю з моменту підписання видаткової накладної представником покупця.

Згідно з п. 10.2 договору за неналежне виконання або несвоєчасне виконання зобов'язань відповідно до п. 3.1.1 договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

В період з 07.04.2006 р. до 14.04.2006 р. ТОВ „ТІДІСІ УКРАЇНА”, згідно укладеного договору поставки № 087/2006 від 22.03.2006 р., було передано ТОВ „Спецінтертранс” товару на загальну суму 26992,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЕТИ-0407012 від 07.04.2006 р. на суму 14280,00 грн., № Ети-0411015 від 11.04.2006 р. на суму 8664,00 грн., № ЕТИ-0414008 від 14.04.2006 р. на суму 4048,00 грн.

Відповідачем було оплачено частину поставленого товару, що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ „ТІДІСІ УКРАЇНА” на загальну суму 14400,00 грн.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 12592,00 грн., стягнення якої і є предметом даного позову.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193  Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного та з'ясування судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 12592,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф відповідно до п. 10.2 договору поставки № 087/2006 від 22.03.2006 р.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 10.2 договору за неналежне виконання або несвоєчасне виконання зобов'язань відповідно до п. 3.1.1 договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30 % від загальної вартості невиконаного зобов'язання.

Наведені вимоги ТОВ „ТІДІСІ УКРАЇНА” щодо стягнення штрафу у сумі 3777,60 грн. є обгрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Також позов ТОВ „ТІДІСІ УКРАЇНА” містить вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Розмір 3% річних від простроченої суми визначений позивачем, становить 1019,74 грн.

Проте згідно з вірним арифметичним розрахунком стягненню з відповідача підлягають 960,44 грн. 3% річних станом на 17.11.2008 р.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 5250,76 грн. за період з березня 2006 р. до жовтня 2008 р. є обґрунтованим, у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІДІСІ УКРАЇНА”.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецінтертранс” (08114, Київська обл., Києво –Святошинський р-н, с. Гореничі, вул. Леніна, 205, код 24217419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІДІСІ УКРАЇНА” (02089, м. Київ, вул. Радистів, 73а, код 33780248) –12592 (дванадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. основного бору, 3777 (три тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 00 коп. штрафу, 5250 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 76 коп. інфляційних втрат, 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 44 коп. 3% річних, 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання в повному обсязі – 13.03.2009 р.