Постанова

від 23.05.2013 по справі 808/4268/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року (09 год. 40 хв.) Справа № 808/4268/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Корольові О.О.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвуд Україна»

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

23.04.2012 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач або ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвуд Україна» (далі - відповідач або ТОВ «Грінвуд Україна»), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг по пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 88873, 30 грн.

Ухвалою судді від 26.04.2013 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/4268/13-а та призначено розгляд на 23.05.2013.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про місце, час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Поштова кореспонденція суду повернулась з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Згідно із ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи можне не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно із ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами ч. 11 ст. 35, ст. 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Юридична адреса ТОВ «Грінвуд Україна» відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (69118, м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, буд. 5, кв. 170). У податковій відповідач перебуває як платник податків за основним місцем обліку.

Заборгованість відповідача з зовнішньоекономічної діяльності виникла на підставі наступного.

Відповідно до направлення від 13.07.2012 № 421 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Грінвуд Україна» з питання дотримання вимог валютного законодавства за період з 13.01.2011 по 13.07.2012, за результатами якої складено акт № 625/2200/37056478 від 27.07.2012.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000162201 від 09.08.2012, яким нараховано суму грошового зобов'язання за порушення податкового законодавства в сумі 88873, 30 грн.

Таким чином, податковий борг виник у зав'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошового зобов'язання, нарахованих податковою за наслідками проведення перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства.

Отже сума податкового боргу відповідача з розрахунку заборгованості по пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС нарахована вірно та становить 88873 грн. 30 коп.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України, Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 року, Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" № 319/94 від 18.06.1994 року та Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом визначений частиною 1статті 67 Конституції України.

Податковий кодекс України з 01.01.2011 року врегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З приводу податкового боргу по пені за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та штрафних (фінансових) санкціях за порушення строків декларування валютних цінностей у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначеного відповідачу за наслідками перевірки, суд зазначає наступне.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Із матеріалів справи встановлено, що 27.07.2012 року Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства за період з 13.01.2011 року по 13.07.2012 року, складено акт за № 625/2200/37056478, якими встановлено порушення відповідачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: по контракту № 01/08-10 від 01.08.2010 з нерезидентом Energetic Servis SIA, Латвія, щодо перерахування валютної виручки у сумі 880 євро з порушеннями законодавчо встановленого терміну розрахунків 1 календарний день; статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: по контракту № 23/09-11 від 15.09.2011 з нерезидентом «ALL WOOD LIMITED», Гонг Конг, щодо нездійснення поставки обладнання та наявність простроченої дебіторської заборгованості у сумі 25059, 65 євро, в тому числі по контракту № 23/09-11 від 15.09.2011 у сумі 7129,65 євро - 121 календарний день (з 15.03.2012 по 13.07.2012) та 17930 євро - 108 календарних днів (з 28.03.2012 по 13.07.2012); статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" а саме: неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2012 року.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Податковою на підставі згаданого акту перевірки за виявлені порушення 09.08.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000162201 на суму 88 873, 30 грн., як сума грошового зобов'язання та пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

09.08.2012 року застосовано штрафну (фінансову) санкцію на суму 170,00 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Вказані податкові повідомлення - рішення 09.08.2012 року отримані уповноваженою особою відповідача.

З приводу підставності прийняття рішень від 09.08.2012 року суд зазначає, що порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті регулюється Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994року. Відповідно до статті 1 даного Закону (чинній на момент спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 4 даного Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цьогоЗакону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Щодо нарахованої пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, а саме з акту перевірки від 27.07.2012 року та розрахунком нарахованої згідно податкового повідомлення-рішення № 0000192201 пені в розмірі 170, 00 грн., підставою для її нарахування є порушення п.1 ст. 9 на підставі ст. 16 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та п.2.7 ст. 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 із змінами та доповненнями (порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) нарахована штрафна санкція у сумі 170, 00 грн., (1 звітний період - 01.04.2012, всього 17Х10 грн.Х1=170 грн.)

В порушення вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" , а саме перерахування валютної виручки у сумі 880 євро з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунків 1 календарний день.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність нарахування податковим органом позивачу пені за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Положеннями пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

За таких обставин суд вважає врученими 09.08.2012 року відповідачу податкові повідомлення-рішення за № 0000192201 та № 0000162201. На час розгляду справи пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафна (фінансова) санкція за порушення строків декларування валютних цінностей у сфері зовнішньоекономічної діяльності, застосовані податковими повідомлення-рішеннями за №0000192201 та № 0000162201 від 09.08.2012 року, відповідачем не сплачені і заборгованість по них становлять 88873, 30 грн.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомлення-рішеннями за № 0000192201 та № 0000162201 від 09.08.2012 року, суд приходить до переконання, що застосована позивачем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафна (фінансова) санкція за порушення строків декларування валютних цінностей у сфері зовнішньоекономічної діяльності, розмірі 88873, 30 грн. є узгодженими та являється податковим боргом.

Відповідно до підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем надсилалася від 15.01.2013 відповідачу податкова вимога форми "Ю" за № 3 від 14.01.2013, про що свідчить реєстр відправленої кореспонденції, копія якого міститься в матеріалах справи. Відповідач податкову вимоги не оскаржував у строк передбачений законом.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомлення-рішеннями за 0000192201 та № 0000162201 від 09.08.2012, податковою вимогою форми "Ю" за № 3 від 14.01.2013, та розрахунком пені, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, визначені позивачем податковими повідомлення-рішеннями від 09.08.2012 року грошові зобов'язання по пені за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та штрафних (фінансових) санкціях за порушення строків декларування валютних цінностей у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 88873, 30 грн., являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 88873, 30 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення такого спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвуд Україна" податкового боргу в сумі 88873, 30 грн. є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвуд Україна" (код ЄДРПОУ 37056478) до державного бюджету заборгованість у сумі 88873, 30 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят три грн.) 30 коп. на р/р № 31119105700005, код платежу 21081000, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач - Держбюджет у Комунарському районі, ЄДРПОУ 34677119.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя М.П. Авдєєв