Рішення

від 12.03.2009 по справі 1/1233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/1233

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" березня 2009 р. Справа № 1/1233

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Давидюка В.К.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Поліщук В.І. - директор (протокол №1 від 02.01.08.)

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" (м. Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "М.П.С." (с. Довжик Житомирського району)

про стягнення 14937,83 грн.

У відповідності до ст.77 ГПК України у судовому засіданні 12.03.09. оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 12.03.09.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 14937,83грн боргу за поставлений товар.

Розпорядженням голови господарського суду Житомирської області №11 від 22.01.09. справу №1/1233 передано для розгляду судді Давидюку В.К.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Судом у судовому засіданні досліджено матеріали справи, саме: накладні №869 від 24.07.08.; №896 від 29.07.08.; №943 від 13.08.08.; №941 від 13.08.08.; довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПВ №105094 від 24.07.08. і серії НБК №131856 від 13.08.08.; претензію №37 від 23.10.08.; витяг з ЄДРПОУ №14/10/12 від 13.01.09.; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.12.08.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно усної домовленості між сторонами Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітас" (позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "М.П.С." (відповідач) гофпродукцію на загальну суму 14937,83грн, що підтверджується матеріалами справи, а саме: накладними №869 від 24.07.08.; №896 від 29.07.08.; №943 від 13.08.08.; №941 від 13.08.08. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПВ №105094 від 24.07.08. і серії НБК №131856 від 13.08.08. (а.с.8-11).

Відповідач  свої зобов'язання з оплати поставленої продукції не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

23.10.08. позивачем на адресу відповідача направлено претензію №37 (а.с.12), яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 14937,83грн.

Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона  (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 ЦК України).

Спірні правовідносини, які випливають з усної домовленості сторін, регулюються нормами законодавства про поставку товарів (продукції).

За договором поставки, продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 14937,83грн боргу обгрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати позивачеві заборгованості до суду не надав.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги стосовно стягнення 14937,83грн боргу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст.509, 525, 526, 530, 625, 626, 639, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "М.П.С." (10004, Житомирська область, Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, 12; м.Житомир, вул. Київське шосе, 131, кв. 811;  код ЄДРПОУ 34687703; р/р 260010130660 в ТОВ "БМ БАНК", м. Київ, МФО 380913)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітас" (10012, м. Житомир, вул. Східна, 71; код 30673042):

- 14937,83грн - боргу;

- 149,38грн - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 118,00грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3 - сторонам