Ухвала

від 18.06.2013 по справі 901/1494/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

18.06.2013Справа №901/1494/13

За позовом орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3а, місто Сімферополь, АР Крим) в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго"(вул. Лінійна, 10, місто Євпаторія, АР Крим)

до відповідача - фізичної особи-підприємця Тер-Панасова Акіма Арсеновича (вул. Ситнікова, 39, місто Євпаторія, АР Крим)

про стягнення 24 306,60 грн.

Суддя І.І. Дворний.

Представники:

від позивача - Кужин Ю.В, довіреність № 20-3/1871 від 10.04.2013, представник;

від відповідача - не з'явивя.

Суть спору : 30 квітня 2013 року орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця Тер-Панасова Акіма Арсеновича на свою користь заборгованість за договором купівлі - продажу теплової енергії №73 від 18 лютого 2008 року заборгованість за поставлену теплову енергію у розмірі - 22872,70 грн., пеню від простроченої суми заборгованості у розмірі - 1167,51 грн., 3% річних у розмірі - 266,39 та понесені позивачем судові витрати.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 193 Господарського кодексу України, статей 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що незважаючи на повне виконання позивачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії від 18 лютого 2008 року, укладеного між сторонами, відповідач порушив свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка стала підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду з нарахованими на суму заборгованості пенею та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2013 року позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження по справі. Вказаною ухвалою суд зобов'язав позивача, зокрема, надати оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з цього спору; довідку Головного управління статистики про включення відповідача до ЄДРПО України на час розгляду справи.

У зв'язку з неявкою відповідача та ненаданням позивачем витребуваних судом документів, суд в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладав розгляд справи про що 27 травня 2013 року виніс відповідну ухвалу. Вказаною ухвалою суд зобов'язав позивача надати оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні; документи, що підтверджують юридичний статус (оригінали для огляду в судовому засіданні); власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з цього спору; довідку Головного управління статистики про включення відповідача до ЄДРПО України на час розгляду справи; докази, що підтверджують споживання відповідачем теплової енергії; відомості щодо об'єму спожитої відповідачем теплової енергії; відомості на підтвердження розміру тарифу за спірний період з 01 червня 2012 року по 01 квітня 2013 року; акти приймання виконаних робіт на теплову енергію за період з 01 червня 2012 року по 01 квітня 2013 року, що складались відповідачем. Сторін суд зобов'язував провести звірку розрахунків зі складанням двостороннього акту звірки. Обов'язок надання акту суд покладав на позивача.

У судове засідання, що відбулось 18 червня 2013 року, з'явився представник позивача який витребувані судом документи не надав, вимоги викладені в ухвалах господарського суду від 13 травня 2013 року та 27 травня 2013 року не виконав.

Представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Витребувані документи ухвалою суду від 13 травня 2013 року також суду не надав.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

Так, надання позивачем доказів підтверджуючих споживання відповідачем теплової енергії, відомостей щодо об'єму спожитої відповідачем теплової енергії, актів приймання виконаних робіт на теплову енергію за період з 01 червня 2012 року по 01 квітня 2013 року та доказів виконання такого договору є необхідною умовою для вирішення спору по суті.

Проте, зазначені вище документи позивачем суду надані не були, не зважаючи на вимоги суду, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Пленум Вищого господарського суду України в пункті 2.3 Постанови №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначив, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 3.9 Постанови при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Матеріали справи свідчать про наявність всіх необхідних умов для залишення позову без розгляду.

Пунктом 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до положень статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Пунктом 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Невиконання позивачем покладених на нього судом обов'язків є перешкодою для додержання судом вимог вищезазначеної статті Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Позивачем вказані вимоги закону та суду виконані не були.

Суд зазначає, що обов'язок щодо доведення суду ті обставин статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України покладений саме на позивача. В свою чергу, статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплені принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та здійснення судочинства на засадах змагальності. Аналогічні положення про принцип рівності закріплені в статті 129 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Принцип рівності перед законом і судом означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу. З принципу рівності перед законом і судом випливає, що правосуддя здійснюється незалежно від правового статусу учасників процесу, їхнього майнового стану, форми власності й інших критеріїв; процесуальне становище учасників судочинства визначається тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим; процесуальний порядок вирішення справ визначається процесуальною формою. Змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторін, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів. Принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав, тобто обумовлює мотивацію поведінки сторін під час розгляду справи.

Як вже було вказано вище, відповідно до частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи - учасники процесу обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими господарському суду доказами. Саме у цьому полягає активність сторін та інших учасників процесу в змагальності. Оскільки суд зобов'язаний попередити про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, ризик настання цих наслідків покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд попереджав позивача про передбачені пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки невиконання вимог суду, що знайшло своє відображення у вказаній вище ухвалі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ним створені належні умови для надання позивачем доказів, якими позивач без поважних причин не скористався, у в зв'язку з чим суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду.

Разом з тим, за приписами статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Також, вказаною статтею передбачено можливість при винесенні ухвали про залишення заяви без розгляду вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат, зокрема, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Пунктом 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21 листопада 2011 року за №01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" визначено, що згідно з частиною 1 статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду.

З оригіналу платіжного доручення, який був доданий позивачем, вбачається, що платником за подачу позовної заяви є Євпаторійська філія орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", отже згідно вказаних норм останньому підлягає поверненню 1720,50 грн. судового збору, перерахованого відповідно до платіжного доручення №143 від 25 березня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1. Позов залишити без розгляду.

2. Повернути орендному підприємству "Кримтеплокомуненерго" в особі Євпаторійської філії орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Лінійна, 10, місто Євпаторія, АР Крим, код 03358593) з державного бюджету (УДКСУ у м. Сімферополі АРК, код ЄДРПОУ 38040558, рахунок №31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в ГУ ДКСУ в АРК, м. Сімферополь, код банку 824026) 1720,50 грн. судового збору, перерахованого відповідно до платіжного доручення №143 від 25 березня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили 18 червня 2013 року та може бути пред'явлена до виконання протягом року з наступного дня після набрання законної сили.

Суддя І.І. Дворний