Рішення

від 10.03.2009 по справі 17/5416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/5416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2009 р.Справа № 17/5416

За позовом Закритого акціонерного товариства Коростенський завод "Янтар" м. Коростень Житомирської області    

до Районного ринку "Волочиського районного споживчого товариства" м. Волочиськ

про стягнення заборгованості в розмірі 31443,12 грн. - основного боргу, 3 533,20 грн. - пені, 484 грн. - 3% річних, 1 351,31 грн. - інфляційних нарахувань

Суддя В.В. Димбовський

Представники сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Барладин Ю.В. –за довіреністю №2 від 08.01.2009р.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 41 075,12 грн. - основного боргу, 3 533,20 грн. - пені, 484 грн. - 3% річних, 1 351,31 грн. - інфляційних нарахувань, яка виникла в зв'язку з невиконанням умов договору купівлі-продажу №12/162 від 15.07.2008р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, посилаючись на відрядження в іншу область.

Крім того, представник позивача надіслав на розгляд суду уточнений розрахунок суми боргу, відповідно до якого, враховуючи сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 9632 грн., просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 31443,12 грн. - основного боргу, 3 533,20 грн. - пені, 484 грн. - 3% річних, 1 351,31 грн. - інфляційних нарахувань.

Подане уточнення розміру позовних вимог відповідає вимогам ГПК України та судом приймається.

Відповідач та його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково в сумі основного боргу в розмірі 31443,12 грн.; в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 3 533,20 грн., 484 грн. - 3% річних, 1 351,31 грн. - інфляційних нарахувань просить відмовити. Крім того, відповідач вважає, що договір купівлі-продажу №12/162 від 15.07.2008р. був укладений від імені Районного ринку "Волочиського районного споживчого товариства" особою з відсутнім обсягом цивільної дієздатності, а саме - представником Волочиського райспоживтовариства Ковальською С.Є., оскільки, як зазначив відповідач, відповідно до п.7.4. Статуту районного ринку „Волочиського районного споживчого товариства" укладання договорів без спеціального доручення знаходиться в виключній компетенції директора ринку. З викладених обґрунтувань, відповідач вважає договір купівлі-продажу №12/162 від 15.07.2008р. нікчемним.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

15.07.2008р. між Закритим акціонерним товариством Коростенський завод "Янтар" м. Коростень Житомирської області та Районним ринком "Волочиського районного споживчого товариства" м. Волочиськ укладено договір купівлі-продажу №12/162.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору ЗАТ Коростенський завод "Янтар" м. Коростень Житомирської області зобов'язувалось передати у власність Районного ринку "Волочиського районного споживчого товариства" м. Волочиськ, а Районний ринок "Волочиського районного споживчого товариства" зобов'язувався прийняти та оплатити лакофарбову продукцію за ціною, вказаною в накладних, специфікаціях або рахунках.  

Згідно п. п. 2.4., 3.1. договору оплата за отриманий товар здійснюється з відстрочкою платежу 14 днів з моменту отримання товару

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу лакофарбову продукцію на суму 55675,12 грн. згідно видаткової накладної №0000001099 від 17.07.2008р. на підставі довіреності серії ЯПД №139257 від 16.07.2008р., виданої на ім'я Герасимчук О.І.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті товару належним чином не виконав, лише частково розрахувавшись з позивачем на суму 14600 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №364 від 02.09.2008р. на суму 400 грн., №375 від 02.09.2008р. на суму 500 грн., №380 від 05.09.2008р. на суму 1000 грн., №380 від 15.09.2008р. на суму 2400 грн., №402 від 30.09.2008р. на суму 5000 грн., №461 від 23.10.2008р. на суму 500 грн., №495 від 29.10.2008р. на суму 300 грн., №530 від 11.11.2008р. на суму 2000 грн., №574 від 27.11.2008р. на суму 2500 грн.

12.09.2008р. Закрите акціонерне товариство Коростенський завод "Янтар" м. Коростень Житомирської області звернулося до Районного ринку "Волочиського районного споживчого товариства" м. Волочиськ з претензією про сплату заборгованості за поставлений товар.

Згідно п. 4.4. договору за прострочення здійснення розрахунку за товар покупець зобов'язаний за вимогою продавця виплатити останньому пеню у розмірі 2-ох облікових ставок НБУ, індекс інфляції, 3% річних від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до даних умов договору позивач нарахував відповідачу за період з 02.08.2008р. по 26.11.2008р. 3533,20 грн. –пені, 484 грн. - 3% річних, 1 351,31 грн. - інфляційних нарахувань.

В зв'язку із невиконанням договірних зобов'язань в повному об'ємі, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 41075,12 грн. –основного боргу, 3533,20 грн. –пені, 484 грн. - 3% річних, 1 351,31 грн. - інфляційних нарахувань.

В ході розгляду справи відповідач частково погасив заборгованість в розмірі 9632 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3 від 09.01.2009р. на суму 1000 грн., №24 від 03.02.2009р. на суму 600 грн., №30 від 10.02.2009р. на суму 1500 грн., №31 від 10.02.2009р. на суму 1990 грн., №35 від 12.02.2009р. на суму 1900 грн., №49 від 12.02.2009р. на суму 1300 грн., №50 від 13.02.2009р. на суму 1342 грн.

Згідно поданого сторонами акту звірки взаєморозрахунків заборгованість відповідача в сумі основного боргу станом на 17.02.2009р. становить 31443,12 грн.

Таким чином, позивач, із врахуванням поданих суду уточнень, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 31443,12 грн. - основного боргу, 3 533,20 грн. - пені, 484 грн. - 3% річних, 1 351,31 грн. - інфляційних нарахувань.

Аналізуючи надані сторонами докази, наведені міркування, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач своєчасно та повністю не виконав договірні зобов'язання щодо оплати товару згідно договору купівлі-продажу №12/162 від 15.07.2008р.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язання, визначеного умовами договору, а також подане позивачем уточнення суми боргу, правомірною є вимога позивача про стягнення основного боргу в розмірі 31443,12 грн.

Судом не приймаються доводи відповідача щодо нікчемності договору купівлі-продажу №12/162 від 15.07.2008р. з врахуванням наступного.

Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Оскільки Районний ринок "Волочиського районного споживчого товариства" вчинив дії, що свідчать про прийняття договору купівлі-продажу №12/162 від 15.07.2008р. до виконання, а саме: прийняв та частково сплатив за поставлений товар згідно договору, визнав в судовому засіданні суму основного боргу, договір купівлі-продажу №12/162 від 15.07.2008р. вважається схваленим.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують  на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищенаведені норми та умови договору, в зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань, позивач правомірно нарахував відповідачу 3533,20 грн. пені за період з 02.08.2008р. по 26.11.2008р.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язання у строк, визначений законом, правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача 484 грн. - 3% річних, 1 351,31 грн. - інфляційних нарахувань за період з 02.08.2008р. по 26.11.2008р.

Враховуючи те, що відповідачем сплачено 9632 грн. основного боргу після подання позову до суду, що підтверджено платіжними дорученнями №3 від 09.01.2009р. на суму 1000 грн., №24 від 03.02.2009р. на суму 600 грн., №30 від 10.02.2009р. на суму 1500 грн., №31 від 10.02.2009р. на суму 1990 грн., №35 від 12.02.2009р. на суму 1900 грн., №49 від 12.02.2009р. на суму 1300 грн., №50 від 13.02.2009р. на суму 1342 грн., в цій частині провадження у справі підлягає припиненню згідно п. 1.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 31443,12 грн. - основного боргу, 3533,20 грн. –пені, нарахованої за період з 02.08.2008р. по 26.11.2008р., 484 грн. - 3% річних, 1 351,31 грн. - інфляційних нарахувань, в частині стягнення 9632 грн. основного боргу провадження підлягає припиненню згідно п.1.1 ст. 80 ГПК України.  

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1.1. ст. 80, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                            ВИ Р І Ш И В:

 Позов Закритого акціонерного товариства Коростенський завод "Янтар" м. Коростень Житомирської області до Районного ринку "Волочиського районного споживчого товариства" м. Волочиськ про стягнення заборгованості в розмірі 31443,12 грн. - основного боргу, 3 533,20 грн. - пені, 484 грн. - 3% річних, 1 351,31 грн. - інфляційних нарахувань задовольнити частково.

Стягнути з Районного ринку "Волочиського районного споживчого товариства" (м. Волочиськ, вул. Незалежності, 22, р/р 26002307212233 у відділенні „Промінвестбанк” м. Хмельницький, МФО 31527, код ЄДРПОУ 01526230) на користь Закритого акціонерного товариства Коростенський завод "Янтар" (м. Коростень Житомирської області, вул. Житомирська, 2, р/р 260017571 в Житомирській обласній дирекції „Райффайзенбанк „Аваль”, МФО 311528, код ЄДРПОУ 02969797) - 31 443,12 грн. (тридцять одну тисячу чотириста сорок три гривні дванадцять копійок) основного боргу, 3 533,20 грн. (три тисячі п'ятсот тридцять три гривні двадцять копійок) - пені, 484 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні) - 3% річних, 1351,31 грн. (одну тисячу триста п'ятдесят одну гривню тридцять одну копійку) - інфляційних нарахувань, 368,11 грн. (триста шістдесят вісім гривень одинадцять копійок) державного мита та 84,47 грн. (вісімдесят чотири гривні сорок сім копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.  

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Суддя                                                                                                               В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника: 1 –до справи, 1 –позивачу, 1 –відповідачу