Рішення

від 17.03.2009 по справі 14/1256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/1256

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" березня 2009 р. Справа № 14/1256

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Костриці О.О.  

за участю представників сторін

від позивача Шкляревська Л.М. дов. від 16.03.2009р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "КОНТАКТ" (м. Київ)  

до Приватного підприємства "Сервісний центр Тепло-Люкс" (м. Бердичів)

про стягнення 4544,62 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 4544,62грн., з яких: 3291,78 грн. основного боргу, 1086,28 грн. інфляційних нарахувань, 168,25 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "КОНТАКТ" (позивач у справі) поставило Приватному підприємству "Сервісний центр Тепло-Люкс" (відповідач у справі) товар на загальну суму 3291,78 грн., що підтверджується видатковими накладними: № КТ-0023 від 10.01.2007р., № КТ-0083 від 15.01.2007р. та довіреністю серія ЯМП № 824175 від 10.01.2007р.,  (а.с. 7,8,11), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На оплату поставленого товару, позивачем 10.01.2007р. та 15.01.2007р. були виставлені відповідачу рахунки-фактури: № КТ-0000060 від 10.01.2007р. з вказанням строку оплати до 12.01.2007р., № КТ-0000136 від 15.01.2007р. з вказанням строку оплати до 17.01.2007р. (а.с. 9,10).

Факт отримання вищезазначених рахунків - фактур відповідачем з вказанням строку оплати підтверджується вищевказаними видатковими накладними, в яких ці рахунки відображені.

Крім того, підтвердженням прийняття відповідачем до виконання зобов'язання по рахункам-фактурам та видатковим накладним, є часткова сплата відповідачем позивачу коштів в сумі 500,00 грн. за накладною від 15.01.2007р., що підтверджується банківською випискою (а.с. 30,31).

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 3291,78 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2007р., тобто до пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позов зареєстровано 16.12.2008р. за № 2262) відповідач перерахував позивачу 500,00 грн. боргу, що підтверджується банківською випискою (а.с. 30,31).

Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 2791,78 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних становить 168,25 грн., інфляційних нарахувань - 1086,28 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок 3% річних по видатковим накладним:  № КТ-0023 від 10.01.2007р. за період з 13.01.2007р. по 26.09.2008р. (623 дня), № КТ-0083 від 15.01.2007р. за період з 18.01.2007р. по  28.09.2008р. (620 днів) вважаючи, що кількість днів у 2008 році складає 365 днів, тоді як 2008 рік налічував 366 календарних днів, та не врахувавши при цьому часткову сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 500,00 грн. по видатковій накладній від 15.01.2007р.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за вказаними накладними:

- № КТ-0023 від 10.01.2007р. за період з 13.01.2007р. по 31.12.2007р. за 353 днів (2043,78 (сума боргу) х 3% х 353 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2007 році) = 59,30 грн.;

- № КТ-0023 від 10.01.2007р. за період з 01.01.2008р. по 26.09.2008р. за 270 днів (2043,78 х 3% х 270 : 366 (кількість днів у 2008 році) = 45,23 грн.;

- № КТ-0083 від 15.01.2007р. за період з 18.01.2007р. по 23.07.2007р. за 187 днів (1248,00 х 3% х 187 : 365 (кількість днів у 2007 році) = 19,18 грн.;

- № КТ-0083 від 15.01.2007р. за період з 24.07.2007р. по 31.12.2007р. за 161 днів (748,00 х 3% х 161 : 365 (кількість днів у 2007 році) = 9,90 грн.;

- № КТ-0083 від 15.01.2007р. за період з 01.01.2008р. по 28.09.2008р. за 272 днів (748,00 х 3% х 272 : 366 (кількість днів у 2008 році) = 16,68 грн.;

Таким чином, загальна сума 3% річних складає 150,29 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок інфляційних нарахувань за період з лютого 2007р. по серпень 2008р., не врахувавши при цьому часткову сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 500,00 грн.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму інфляційних нарахувань за період з лютого 2007р. по серпень 2008р.:

- за лютий-липень 2007р. (3291,78 (сума боргу) х 105,08% (індекс інфляції за вказаний період) / 100% - 3291,78 (сума боргу) = 167,22 грн.;

- за серпень 2007р. - серпень 2008р. (2791,78 х 126,71%  / 100% - 2791,78) = 745,68грн.

Таким чином, загальна сума інфляційних нарахувань складає 912,90 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 3854,97 грн., з яких: 2791,78 грн. основного боргу, 912,90 грн. інфляційних нарахувань, 150,29 грн. 3% річних. В частині стягнення 500,00 грн. основного боргу, 173,38 грн. інфляційних нарахувань та 17,96 грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525,526,625 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82,84,85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сервісний центр Тепло-Люкс", 13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Чкалова, 13, кв. 16, ідентифікаційний код 34126201 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "КОНТАКТ", 03150, м. Київ, вул. Горького, 62-Б, ідентифікаційний код 23524065 - 2791,78 грн. основного боргу, 912,90 грн. інфляційних нарахувань, 150,29грн. 3% річних, 86,52 грн. витрат по сплаті державного мита, 100,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 500,00 грн. основного боргу, 173,38 грн. інфляційних нарахувань та 17,96 грн. 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Костриця О.О.