Рішення

від 12.02.2009 по справі 8/30/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/30/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.09                                                                          Справа №  8/30/09

Суддя   Попова І.А.

ПозивачТовариство з обмеженою відповідальністю “Техенергохім”, м. Запоріжжя

Відповідач –1

Відповідач -2Відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, Дніпропетровська область, м.Кривий РігПриватне підприємство “Нікіта, 97”, м. Запоріжжя

Суддя І.А. Попова

Представники

Позивача:Волтер О.В., дов. від 06.08.2007 р. Масюк Р.В., дов. від 09.02.2009 р.

Відповідача-1:Відповідача-2:Чобанюк Т.М., дов. від 23.12.2008 р. Не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 397500 грн. 01 коп. основного боргу за договором № 999д від 30.05.2008 р., 1987 грн. 50 коп. річних процентів, 7841 грн. 10 коп. пені, з відповідача-2 7841 грн. 20 коп. пені.

В судовому засіданні, відкритому 04.02.2009 р., оголошувалася перерва до 12.02.2009 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 12.02.2009 р.

Позивач підтримує вмоги з підстав, викладених позові, в обґрунтування  вимог вказує, що 30.05.2008 р. з ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”  уклав договір № 999д за умовами якого за накладною № 299 від 02.09.2008 р. поставив останньому продукцію на загальну суму 397500 грн. 01 коп. Відповідач-1 зобов'язання щодо оплати отриманої продукції не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 397500 грн. 01 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача-1. У відповідності  до ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 1987 грн. 70 коп. річних процентів, нарахованих за період з 23.09.2008 р. по 20.11.2008р.  Для забезпечення виконання договору № 999д позивачем 15.06.2008 р. укладено договір поруки з ПП “Нікіта, 97” за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати за зобов'язаннями відповідача-1 за договором № 999д в частині 50% неустойки. Позивач просить стягнути з відповідача-1 397500 грн. 01 коп. основного боргу за договором № 999д від 30.05.2008 р., 1987 грн. 50 коп. річних процентів, 7841 грн. 10 коп. пені та з  відповідача–2 7841 грн. 10 коп. пені.

Відповідач-1 ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” заявлені позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов вказує, що відповідно до п. 5.2 договору № 999д від 30.05.2008 р. оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 15 банківських днів з дня надання рахунків-фактур, податкових накладних та акта проведення позитивних іспитів. Позивачем не надано належних доказів виникнення у відповідача зобов'язань по договору, оскільки рахунок до сплати не пред'являвся.  Щодо вимог про стягнення пені та річних процентів відповідач зазначає, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2005 р. порушено провадження по справі № Б29/21/05 про банкрутство ВАТ “Південний ГЗК” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. У відповідності до ст.. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються річні проценти та штрафні санкції.    

Відповідач-2  - ПП “Нікіта,97” свого представника в судове засідання не направив, у відзиві на позов заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі, клопотав про розгляд справи за відсутності його представника.  

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 30.05.2008 р. Відкритим акціонерним товариством “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” укладено договір № 999д за умовами якого постачальник (позивач  по справі) зобов'язався виготовити товар по кресленням та технічній документації та передати згідно додатків-специфікацій, а покупець (відповідач-1 по справі) при позитивних результатах випробувань прийняти та оплатити товар. Згідно п. 5.1 договору № 999д від 30.05.2008 р. оплата товару здійснюється на підставі рахунків-фактур, пред'явлених постачальником, при цьому в рахунках-фактурах вказується ціна товару, встановлена в Специфікації. Порядок розрахунків узгодженого сторонами договору п. 5.2, яким передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 15 банківських днів з дня надання рахунків-фактур, податкових накладних та акту проведених позитивних випробувань. В разі несвоєчасного надання податкових накладних строк оплати переноситься на період затримання податкових накладних.

Як свідчать вивчені матеріали, за накладною № 299 від 02.09.2008 р. товариству “Південний ГЗК” поставлено товар - Nа-катіонові фільтри (типу ФІПа-2,0-0,6) в кількості 3 шт. на загальну суму 397500 грн. 01 коп., який отримано останнім, про що свідчать підписи представників відповідача, скріплені відповідно печаткою на зазначеній накладній.

Як вказує позивач, відповідач в узгоджений строк та в узгоджених розмірах оплату за отримане обладнання не здійснив.

Відповідач не заперечує факту отримання товару за вказаною накладною, але зазначає, що позивачем в порушення п. 5.2. договору разом з накладною не було передано рахунок-фактуру, податкову накладну та акт проведених позитивних іспитів.

Відповідно до умов, узгоджених сторонами розділом 6 договору № 999д від 30.05.2008 р., оригінали або копії товаросупроводжувальних документів (рахунку-фактури на товар, сертифікат якості, паспорт, податкова накладна, копія свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, витратні (товаротранспортні) накладні) передаються покупцю або вказаному ним представнику “з рук в руки”. Вказані документи передаються постачальником покупцю по факту поставки. В разі не надання  постачальником вищезазначених документів, покупець не приймає товар на склад.

Товариство “Південний ГЗК” не надало доказів на підтвердження обставин, про які зазначає, та не заперечило факту прийняття товару на склад. До матеріалів справи додано акт огляду та проведення випробувань від 12.08.2008 р., підписаний представниками позивача та відповідача-1, в якому зазначено, що проведені випробування фільтрів мають позитивний результат.  

Позивачем надано суду докази на підтвердження повторного направлення відповідачу-1 передбачених договором  товаросупроводжувальних документів (опис вкладення  та фінансовий чек  від 07.11.2008 р.).

Згідно представленого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в сумі 397500 грн. 01 коп. Як передбачено приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, суд вважає, що вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі  397500 грн. 01 коп. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та матеріалами та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги про стягнення річних процентів, нарахованих за період з 23.09.2008 р. по 20.11.2008 р., в сумі 1987 грн. 50 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 1889 грн. 79 коп., внаслідок допущеної арифметичної помилки позивачем при виконанні розрахунку.  

Доводи відповідача щодо безпідставності нарахування річних процентів суд вважає хибними внаслідок наступного: застосування положень ст. 625 ЦК України не передбачає наявність вини боржника, оскільки боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, три проценти річних –є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, тому три проценти річних не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Як встановлено, 15 червня  2008 р. Приватним підприємством “Нікіта, 97” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” укладено договір поруки за умовами якого відповідач-2 прийняв на себе відповідальність за виконання зобов'язань боржником –ВАТ “Південний ГЗК” по договору № 999д від 30.05.2008 р. на поставку трьох Nа-катіонових фільтрів в частині сплати неустойки в розмірі 50% від суми пені.

Статтею 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку  боржників  (солідарних боржників)  кредитор  має  право  вимагати  виконання   обов'язку частково  або в повному обсязі як від усіх боржників разом,  так і від будь-кого з них окремо.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 15682 грн. 19 коп., нарахованої за період з 23.09.2008 р. по 20.11.2008 р., позивач обґрунтовує п. 5.5 договору, згідно до якого відповідач-1 несе відповідальність за не оплату, несвоєчасну або неповну оплату у вигляді пені в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, та п. 5 договору поруки від 15.06.2008 р. Суд вважає вимоги про стягнення пені не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 15118 грн. 04 коп., внаслідок невірно виконаного позивачем розрахунку. За умовами договору поруки від 15.06.2008 р. 50% від зазначеної суми пені, а саме 7559 грн. 02 коп. підлягає стягненню з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно.

Доводи відповідача щодо безпідставності нарахування неустойки внаслідок порушення провадження по справі про банкрутство ВАТ “Південний ГОК” та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів суд вважає хибними, оскільки вимоги позивача про стягнення неустойки за неналежне виконання умов договору № 0206-08 є вимогами поточного кредитора. Згідно ст.. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів  - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Тобто, на зобов'язання боржника перед поточними кредиторами дія мораторію, введеного судом, не розповсюджується.

Судові витрати покладаються  на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, 193, 232 ГК України, 526, 543, 625 ЦК України,   керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (50034, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105/105, ЄДРПОУ 22161169) 397500 грн. 01 коп. основного боргу, 1889 грн. 76 коп. річних процентів, 7559 грн. 02 коп. неустойки,  4185 грн. 53 коп. судових витрат. Видати наказ.

Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (50034, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, ЄДРПОУ 00191000) та Приватного підприємства “Нікіта, 97” (69008, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, 29-А, ЄДРПОУ 24518061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техенергохім” (69095, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 105/105, ЄДРПОУ 22161169) 7559 грн. 02 коп. пені,  77 грн. 79 коп. судових витрат. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.     

Суддя                                                                                                І.А. Попова

Рішення підписано 10 березня 2009 року.