Рішення

від 18.06.2013 по справі 908/1611/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи  13/45/13 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Запорізької області РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.06.13                                                                                        Справа №  908/1611/13 За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Оліс-плюс”, м. Запоріжжя про стягнення 5 121,88 грн.   Суддя  Серкіз В.Г. Представники: Від позивача: не прибув. Від відповідача:  не прибув. Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж  звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оліс-плюс”, м. Запоріжжя                    5 064,97 грн. заборгованості за спожиту електроенергію та 56,91 грн. пені. Ухвалою суду від 08.05.2013р. справу прийнято до розгляду, присвоєно справі номер провадження 13/45/13  та призначено судове засідання на 30.05.2013р. Ухвалою суду від 30.05.2013р. розгляд справи відкладено на 11.06.2013р., у зв'язку із не прибуттям в судове засідання представника відповідача. Ухвалою від 11.06.2013р. розгляд справи відкладено на 18.06.2013р., у зв'язку із не прибуттям в судове засідання представника відповідача. 11.06.2013р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу. 18.06.2013р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України. Позивач в судових засіданнях 30.05.2013р. та 11.06.2013р. підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та на підставі договору про постачання електричної енергії № 7533 від 03.02.2004р., положень Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 175, 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54-57, 82 Господарсько-процесуального кодексу України та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5 064,97 грн. заборгованості за спожиту у період з  листопада 2012 року по 04.02.2013р. електроенергію та 56,91 грн. пені. Відповідач проти позову не заперечив, відзив та витребувані докази суду не надіслав, свого представника в судове засідання не направив.  Про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.                    Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб – учасників судового процесу.                    Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі в порядку ст. 75 ГПК України, суд, заслухавши в судових засіданнях 30.05.2013р. та 11.06.2013р. представника позивача, В С Т А Н О В И В: 03 лютого 2004 року між ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (постачальник електричної енергії) та ТОВ “Оліс-плюс” (споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 7533 (надалі - Договір). Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України та ст. 275 Господарського кодексу України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Відповідно до розділу 1 Договору, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. . Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.  Пунктом 2 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, Правилами улаштування електроустановок та технічними умовами. У відповідності зі ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (в редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005р. № 910), договір про поставку електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає смисл правових відносин, прав і обов'язків сторін. Відповідно до ст. 26  Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії  можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору  про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією. Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, абзац 2 п. 5.1, п.п. 1 та 2 п.10.2 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження Правил користування електричною енергією" № 28 від 31.07 1996р. зі змінами та доповненнями внесеними Постановою НКРЕ від 25.12.08р. № 1449, зареєстрованими в Мін'юсті України 18.11.2005р. за № 1399/11679 споживачі електричної енергії зобов'язані користуватися електричною енергією виключно на підставі договору та оплачувати обсяги спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно умов договору. Як встановлено п.п. 2.2.3 п.2 Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 4 «Порядок розрахунків» та № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Згідно із п.4 Додатку № 4, обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається «Актом про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» (Додаток № 5.1) та «Актами прийому-передачі електроенергії» (Додаток № 5.2). Для подання «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» (у двох примірниках) та «Актів прийому-передачі електроенергії» Споживач не пізніше 12-00 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії. Постачальник електричної енергії підписує “Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” та один примірник повертає Споживачу. Якщо до мереж споживача приєднанні електроустановки Субспоживачів, у “Акті про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” надаються дані про обсяги переданої активної електричної енергії окремо кожному Субспоживачу, перерахованому в п. 4 Додатку № 5 (п. 5 Додатку № 4). За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» та інших умов договору, з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача (п.6 Додатку № 4). Споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення Постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії отримати платіжні документи на сплату спожитої електроенергії і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснити їх сплату (п. 7 Додатку № 4). Згідно із п. 8 Додатку № 4, якщо Споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок для сплати виходячи з фактичного середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період. Пунктом 6.39 Правил користування електричною енергією (у редакції Постанови НКРЕ України від 17.10.2005р. № 910) встановлено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язання з надання «Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» відповідно до п. 5 Додатка № 4 до Договору за грудень 2012 рік, та за лютий 2013 рік розрахунок суми боргу за спожиту електроенергію позивачем був здійснений за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії згідно з п. 6.39 Правил, а саме: - за листопад 2012 року споживача було розраховано відповідно до акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, що склало 1920 кВт/г на суму 2 181,19 грн.; - за грудень 2012 року розрахунок суми боргу було здійснено за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії згідно п. 6.39 Правил та п.8 Додатку № 4 Договору, що склало 2198467 кВТ/г у відповідності до попереднього акту звіряння, на суму 2 253,90 грн.; - за січень 2013 року споживача було розраховано відповідно до акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію, що склало 501 кВт/г на суму 574,81 грн.; - за лютий 2013 рік розрахунок суми боргу було здійснено за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії згідно із п. 8 Додатка № 4 Договору, до моменту відключення споживача, а саме до 04.02.2013р., споживання склало 48 кВт/г у відповідності до попереднього акту звіряння, на суму 55,07 грн. позивачем на адресу відповідача було направлено поштою рахунки за спожиту електроенергію за грудень 2012 р. та лютий 2013р. (копії реєстрів відправлення рахунків містяться у матеріалах даної справи), за листопад 2012р. та за січень 2013р.відповідачем отримані рахунки за спожиту електроенергію власноручно. Таким чином, на момент судового розгляду спору за відповідачем рахується заборгованість по оплаті за спожиту у листопаді 2012р. – лютому 2013р. електроенергію в сумі 5 064,97 грн. Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.    Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Представленими суду доказами, доведено факт наявності у відповідача непогашеної заборгованості по оплаті за спожиту у листопаді 2012р. – лютому 2013р. електричну енергію в сумі 5 064,97 грн. Відповідач факт  наявності непогашеної заборгованості не спростував,                                доказів повної або часткової сплати заборгованості  суду не надав. З урахуванням вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оліс-плюс” 5 064,97 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію обґрунтованими, заснованими на законі, договорі і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до п.п. 4.2.1 Договору, за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п.7 Додатку № 4 “Порядок розрахунків”) та за надання послуг в компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 7 Додатка № 6 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання електроенергії”), Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати. У зв'язку  з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати спожитої у листопаді 2012р. – лютому 2013р. електроенергії, позивачем за період прострочення,  відповідно до п. 4.2.1 Договору, нараховано пеню в сумі 56,91 грн. Враховуючи встановлений факт прострочення виконання зобов'язання та перевіривши правильність нарахування заявленої до стягнення суми пені, позовні вимоги в  частині стягнення 56,91 грн. пені судом визнаються обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню. Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1  720,50 грн. покладається на відповідача. Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, суд В И Р І Ш И В: Позовні вимоги задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оліс-плюс” (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 115, код ЄДРПОУ 30719521) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, на  п/р зі спеціальним режимом використання № 260313141419 у ЗОУ Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ЄДРПОУ 00130926) 5 064 (п'ять тисяч шістдесят чотири) грн. 97 коп. заборгованості за спожиту електроенергію.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Оліс-плюс” (69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 115, код ЄДРПОУ 30719521) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, р/р 260030231709 в АТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627, ЄДРПОУ 00130926) 56 (п'ятдесят шість) грн. 91 коп. пені та 1  720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.                                       Суддя                                                                                       В.Г. Серкіз Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 19.06.2013р.