Рішення

від 16.02.2009 по справі 36/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/260

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.02.09 р.                                                                                                       Справа № 36/260                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді:          Н.В.Будко

при секретарі судового засідання:                                                            Н.В.Новіченко

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” м.Донецьк

до відповідача:          Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський

металургійний завод” м.Єнакієве

про:                              стягнення  275 097грн. 80коп.  

за участю:

представників сторін:

від позивача: Прусова Я.С., Хрипун С.О. по дов.;

від відповідача: Томицька Н.М. по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м.Єнакієве, про стягнення основного боргу в сумі 264 084грн. 00коп., неустойки в сумі 1 212грн. 67коп., процентів в сумі 1 283грн. 10коп. та сумі інфляції 8 518грн. 03коп., а всього 275 097грн. 80коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №2600932 від 30.06.06р., протокол розбіжностей, протокол узгодження розбіжностей, додаткові угоди, специфікацію, рахунок-фактуру, видаткову накладну, довіреність, претензію №1002 від 05.11.08р., відповідь на претензію №73/5-1530 від 08.12.08р.

Відповідач надав суду відзив на позов №73/5-58 від 19.01.2009р., в якому  зазначив, що позовні вимоги він не визнає. Крім того вважає, що позивачем невірно здійснений розрахунок суми інфляції, і в розрахунку необґрунтовано застосований індекс інфляції за жовтень 2008р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

30.06.06р. позивач, ТОВ „Лемтранс”, та відповідач, ВАТ „Єнакієвський металургійний завод”, уклали договір №2600932, підписаний сторонами з протоколом розбіжностей, які були врегульовані сторонами протоколом узгодження розбіжностей.

За умовами вищевказаного договору позивач зобов'язався продати, а відповідач купити продукцію виробничо-технічного призначення згідно специфікацій до цього договору, які є його складовою та невід'ємною частиною.

Додатковими угодами від 01.12.06р. та від 01.12.07р. до договору, сторони продовжували строк його дії, та остаточно визначили, що договір діє до 31 грудня 2008р., а у відношенні розрахунків за товар – до повного виконання зобов'язань по оплаті за поставлений товар.

04.09.08р. між сторонами була узгоджена та підписана специфікація №9 до договору, якою визначені найменування, кількість, ціна та загальна сума продукції, яку позивач зобов'язався передати відповідачу, строки поставки – вересень – жовтень 2008р., умови поставки та порядок оплати.

На виконання умов договору та специфікації №9 до нього, позивач передав відповідачу через його представника Сотнікову Л.І., яка діяла по довіреності ЯПД №561317 від 23.09.08р., стрілочні переводи Р65 1/7 пр.ЛПТП 665121.103М, правий, у кількості 2комп. на суму 264 084грн. 00коп. з урахуванням ПДВ., про що свідчить видаткова накладна №0000000243 від 25.09.08р.

За приписами п. 6.1 договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей, а також специфікації №9 від 04.09.08р., оплата товару здійснюється відповідачем по факту поставки протягом 20 робочих днів на розрахунковий рахунок позивача.

Крім того, 26.09.08р. позивач направив на адресу відповідача для оплати рахунок-фактуру №576 від 25.09.08р. на суму 264 084грн. 00коп.

Однак відповідач належним чином не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, отриманий товар в сумі 264 084грн. 00коп. у передбачений договором строк не оплатив.

06.11.08р. позивач направив на адресу відповідача претензію №1002 від 05.11.08р. з вимогою оплатити заборгованість в сумі 264 084грн. 00коп.

Листом від 08.12.08р. №73/5-1530 відповідач відхилив вищевказану претензію в повному обсязі, оскільки в порушення ст.6 Господарського процесуального кодексу України в претензії не зазначені повне найменування та поштові реквізити підприємства, якому пред'являється претензія, не викладені обставини, на підставі яких вона пред'явлена, а також не вказані  докази, які підтверджують ці обставини та відсутні посилання на нормативно-правові акти.

Згідно наданого відповідачем акту звірки взаєморозрахунків станом на 12.01.09р., підписаного представниками сторін без зауважень та заперечень і скріпленого печатками обох підприємств, заборгованість відповідача перед позивачем по договору №2600932 від 30.06.06р. складає 264 084грн. 20коп. (з урахуванням боргу в сумі 0,20коп., який значився за відповідачем станом на 01.09.08р.).

Доказів погашення залишку боргу в сумі 264 084грн. 00коп. відповідач не представив, у зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на день розгляду спору залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином,  відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості в сумі  264 084грн. 00коп. підтверджений матеріалами справи, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.9.2 договору в редакції протоколу узгодження розбіжностей до нього, за несвоєчасну оплату товару (при оплаті по факту поставки),  відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого у строк товару за кожен день прострочки.

Перевіривши вимогу позивача стосовно стягнення неустойки в сумі 1 212грн. 67коп., нарахованої за період з моменту виникнення права вимоги по 18.12.2008р., беручи до уваги, що представлений позивачем розрахунок не суперечить вимогам статей 231-232 ГК України та статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, з огляду на прострочення відповідачем виконання грошового обов'язку, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 1 283грн. 10коп., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 18.12.2008 р., суд вважає, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 1 212грн.19коп. за арифметичним розрахунком суду: (264 084грн. х 56днів х 3% / 366).

Разом з цим, суд частково задовольняє і вимоги позивача в частині стягнення суми інфляції – 8 518грн. 03коп. за період жовтень-листопад 2008р.,  та стягує з відповідача суму інфляції 3  961грн. 26коп. за листопад 2008 року із розрахунку: 264 084грн. х101,5% - 264 084грн.

Наданий позивачем розрахунок суми інфляції та 3% річних судом відхиляється через арифметичну та правову необґрунтованість.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на нього пропорційно задоволеній частині позову.

Недоплачене держмито в сумі 1грн. підлягає стягненню з позивача на користь державного бюджету.

На підставі вищенаведеного, згідно ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” м.Єнакієве про стягнення 275 097грн. 80коп. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Єнакієвський металургійний завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс”  основний борг в сумі 264 084грн. 00коп., 3% річних в сумі 1 212грн. 19коп., суму інфляції 3 961грн. 26коп., неустойку в сумі 1 212грн. 67коп., витрати по сплаті держмита в сумі 2 704грн. 70коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116грн. 01коп.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” на користь державного бюджету держмито в сумі 1грн.

Видати наказ.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписаний 16.02.09р.

               Суддя                                                                                                            Будко Н.В.