Рішення

від 17.06.2013 по справі 916/996/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2013 р.Справа № 916/996/13

За позовом : Публічного акціонерного товариства "ОТП БАНК"

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Теком"

про стягнення 470294,67 доларів США

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Морозов О.В., представник за довіреністю

Від відповідача: Довженко О.Ю., представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Публічне акціонерне товариство "ОТП БАНК" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теком" суму заборгованості за кредитним договором № СМ-SME500/016/2007 від 03.03.2007р. у розмірі 470294,67 доларів США.

Присутній у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Теком" вказував на неправомірності розрахунку пені, зробленим позивачем, а також зазначав на не повній обізнаності представника відповідача з рештою розрахунків у справі та з фактичними доказами.

17.06.2013р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Теком" було подано до суду письмове клопотання про витребування у позивача в порядку ст. 38 ГПК України засвідчених належним чином виписок з рахунку ТОВ "Теком" № 26008001310478 за період з 03.03.2007р. по 29.03.2013р. та засвідчених належним чином виписок з інших рахунків ТОВ "Теком", що відкриті в установі позивача за період з 03.03.2007р. по 29.03.2013р. Вказане клопотання було залишене судом без задоволення, у зв'язку з наявністю у матеріалах справи виписки з рахунку ТОВ "Теком" № 26008001310478 за період з 03.03.2007р. по 15.05.2013р., яка, на думку суду, підтверджує викладені у позовній заяві обставини. Відповідно, представник відповідача при ознайомленні з матеріалами справи мав змогу отримати копію такої виписки та реалізувати своє право на захист у повній мірі.

У зв'язку з неподанням відповідачем обґрунтованого відзиву на позовну заяву, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

03 березня 2007 року між Закритим акціонерним товариством "ОТП БАНК" (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теком" (надалі - Позичальник) укладено кредитний договір №СМ-SME500/016/2007, згідно умов якого Банк прийняв на себе зобов'язання надати Позичальнику кредит у розмірі 550000 доларів США зі строком остаточного повернення кредиту - 03.03.2014р. та з плаваючою відсотковою ставкою, яка на момент підписання договору становила 5% (фіксований відсоток) + FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору), А Позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, визначені у договорі.

На виконання умов кредитного договору № СМ-SME500/016/2007 від 03 березня 2007 року, Банком було перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Теком" кредитні кошти платежами від 03.03.2007р. на суму 350000 доларів США, від 18.06.2007р. на суму 100000 доларів США та 26.10.2007р. на суму 100000 доларів США, що підтверджується залученою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Теком".

Впродовж дії кредитного договору №СМ-SME500/016/2007 від 03 березня 2007 року його умови в частині розміру відсоткових ставок, порядку сплати кредитних платежів неодноразово змінювались, шляхом підписання сторонами додаткових договорів № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 від 01.08.2008р., від 03.02.2009р., 21.07.2009р., 29.10.2009р., 03.02.2010р., 03.09.2010р., 16.02.2011р., 28.12.2011р., 01.02.2012р., 25.05.2012р., 08.06.2012р., 10.09.2012р. та 19.12.2012р. Під час дії договору Закритим акціонерним товариством "ОТП БАНК" було змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "ОТП БАНК", яке є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ, що вбачається з загальних положень Статуту позивача.

Відповідно до п. 2.1.3 кредитного договору в редакції додаткової угоди №9 від 01.02.2012р., проценти за користування кредитними коштами нараховуються у день сплати процентів, що визначається у графіку платежів на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, включаючи день видачі та виключаючи день повернення, та сплачуються Позичальником відповідно до умов п. 2.1.3.1 договору.

Положеннями п. 3 договору, в редакції додаткового договору №11 від 08.06.2012р., сторонами було узгоджено, що на період з 11.06.2012р. до 09.08.2012р. за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка у розмірі 11% річних, на період з 10.08.2012р. до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором для розрахунку процентів за користування кредитом використовується плаваюча процентна ставка фіксований процент (20,9293 % річних) + LIBOR.

Положеннями п. 3 договору в редакції додаткового договору №13 від 29.12.2012р. сторонами було узгоджено, що на період з 19.12.2012р. до 09.02.2013р., обидві дати включно, для розрахунку процентів за користування кредитом використовуватиметься фіксована процентна ставка (6,5% річних), починаючи з 10.02.2013р. до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка: фіксований процент (27,6693 % річних) + LIBOR.

Відповідно до п. 2.1.4 додаткового договору №13 від 19.12.2012р. у випадку невиконання Позичальником боргових зобов'язань понад 7 календарних днів чи невиконання Позичальником або третіми особами інших умов кредитного договору, документів забезпечення та/чи будь-яких інших умов договорів (правочинів, укладених між Банком та Позичальником, та/чи між Банком та третіми особами, що існували на момент укладення кредитного договору чи цього додаткового договору, чи таких, що будуть укладені у майбутньому, понад 7 календарних днів, та/або у випадку пред'явлення будь-яких позовів відносно предмету іпотеки на суму, що складає більше ніж 10% від ринкової вартості Предмета іпотеки, та /або у випадку пред'явлення будь-яких позовів відносно Позичальника на суму, що складає більш ніж 10% від розміру кредиту, та/або у випадку пред'явлення Позичальником та/або третіми особами, будь-яких позовів до Банку на суму, що складає більш ніж 10% від розміру кредиту, сторони домовились, що Банк вважається таким, що реалізував своє право щодо вручення Позичальнику вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань у повному розмірі, а Позичальник вважається таким, що допустив істотне порушення умов кредитного договору та отримав вимогу Банку, в зв'язку з чим Позичальник зобов'язаний погасити боргові зобов'язання в повному розмірі протягом наступних 7 календарних днів, що слідують за останнім днем строку порушення зобов'язань.

Згідно даних розрахунку позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "Теком" не виконано прийнятих на себе зобов'язань за умовами кредитного договору №СМ-SME500/016/2007 від 03 березня 2007 року ( з урахуванням усіх змін та доповнень) по сплаті відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим за період з 11.10.2012р. по 28.03.2013р. за відповідачем рахується несплачена заборгованість по сплаті процентів у сумі 25998,32 доларів США. У зв'язку з вищевикладеним, на думку позивача, у нього виникло право вимагати у відповідача повернення кредитних коштів за договором, з урахуванням прострочених відсотків та нарахуванням штрафних санкцій.

Відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору №СМ-SME500/016/2007 від 03 березня 2007 року за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно договору.

У зв'язку з простроченням сплати кредитних платежів, позивачем здійснено розрахунок пені відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується залишок заборгованості за кредитом у розмірі 411151,96 доларів США., сума несплачених відсотків за користування кредитом у сумі 25998,32 доларів США та пеня за прострочення виконання зобов'язань за період з 10.10.2012р. по 28.03.2013р. в сумі 33144,39 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем за кредитним договором №СМ-SME500/016/2007 від 03.03.2007р. у загальному розмірі 470294,67 доларів США.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до п. 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом Товариством з обмеженою відповідальністю "Теком" не своєчасно та не у повному обсязі виконувались прийняті на себе зобов'язання по сплаті строкових відсотків за кредитним договором №СМ-SME500/016/2007 від 03 березня 2007 року, у тому числі з простроченням понад 7 календарних днів, у зв'язку з чим у відповідності до п. 2.1.4 додаткового договору №13 від 19.12.2012р. до кредитного договору №СМ-SME500/016/2007 від 03 березня 2007 року у Публічного акціонерного товариства "ОТП БАНК" виникло право вимагати дострокового повернення кредитних коштів за кредитним договором.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОТП БАНК" про стягнення з відповідача залишку заборгованості за кредитом у розмірі 411151,96 доларів США., суми несплачених відсотків за користування кредитом у сумі 25998,32 доларів США за період з 11.10.2012р. по 28.03.2013р., підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, розрахунком позивача, перевіреним судом, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору № СМ-SME500/016/2007 від 03 березня 2007 року за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожний день прострочки.

Між тим, статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 10.10.2012р. по 28.03.2013р. в сумі 33144,39 доларів США із розрахунку 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, за кожний день прострочки, вважає його таким, що не відповідає вимогам ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки розмір пені визначений договором перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України.

З наведених підстав, розрахунок пені позивача підлягає приведенню у відповідність до вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з застосуванням максимально регламентованої подвійної облікової ставки НБУ, для нарахування пені. Наведена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, що відображена у постанові від 28.03.2006 року, прийнятої у справі №48/299.

Відповідно до даних такого перерахунку, зробленого судом, сума пені, що підлягає стягненню за визначений позивачем період з 10.10.2012р. по 28.03.2013р. складає 1357,65 доларів США.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 411151,96 доларів США., суми несплачених відсотків за користування кредитом у сумі 25998,32 доларів США та пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 10.10.2012р. по 28.03.2013р. в сумі 1357,65 доларів США, що загалом становить 438507,93 долари США.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 68820 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теком" (м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 44, код 19220661) на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП БАНК" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43; код 21685166) суму заборгованості за кредитним договором №СМ-SME500/016/2007 від 03.03.2007р. у розмірі 438507 (чотириста тридцять вісім тисяч п'ятсот сім) доларів США 93 центи та 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 19 червня 2013 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.