Рішення

від 11.03.2009 по справі 28/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/132

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.03.09 р.                                                                                                       Справа № 28/132                               

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.   

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м.Донецьк код ЄДРПОУ 23301916

до відповідача: Приватного підприємства „Амил”, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 24464655

про стягнення 9133грн.62коп.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „Амил”, м.Донецьк про стягнення попередньої оплати  в розмірі 7125грн.00коп., 3% річних в розмірі 552грн.19коп., інфляційних витрат в розмірі 954грн.75коп. та пені в розмірі 501грн.68коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рахунок №28/03-2 від 28.03.2008р., видаткову накладну №121 від 28.03.2008р.,  вимогу  від 04.12.2008р.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 22.12.2008р. порушив провадження у справі № 28/132 та призначив її розгляд на 15.01.2009р.

        Всі ухвали суду направлялись сторонам на адреси, зазначені в позовній заяві.

Як встановлено судом в позовній заяві зазначена адреса відповідача: 83112, м.Донецьк, вул.Волгоградська, 32.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/244 від 23.01.2009р. Приватне підприємство „Амил”, м.Донецьк станом на 23.01.2009р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа та зареєстровано за адресою: 83112, м.Донецьк, вул.Волгоградська, 32.

        Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 22.12.2008р., 15.01.2009р., 02.02.2009р., 16.02.2009р., 23.02.2009р. заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судове засідання не з'явився, тому згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області розгляд справи №28/132 продовжено до 22.03.2009р. на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

10.03.2009 р. через канцелярію суду від позивача надійшло уточнення до позовної заяви, в якої позивач зазначив, що сума попередньої оплати відповідачем сплачена (докази оплати суду не надані), в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 954 грн. 75 коп. та 3 % річних в сумі 552 грн. 19 коп.  за період з березня 2008 р. по листопад 2008р. Суд приймає до уваги цю заяву.  

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті позивач  був ознайомлений з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи господарським судом встановлено наступне:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м.Донецьк (позивачем) та Приватним підприємством „Амил”, м.Донецьк (відповідачем) укладено усний правочин щодо поставки відповідної продукції.

На виконання умов домовленості, як зазначив позивач, їм  було здійснено 100% передоплату згідно виставленого відповідачем рахунку №28/03-2 від 28.03.2008р. в сумі 57000грн.00коп. (копія вказаного рахунку додана до матеріалів справи).

Як зазначено позивачем, відповідачем умови домовленості щодо поставки товару були виконані частково, а саме здійснено поставку на суму 49875грн.00коп., що підтверджується видатковою накладною №121 від 28.03.2008р., копія якої наявна в матеріалах справи. Незважаючи на попередню оплату товару, відповідач до теперішнього часу не здійснив остаточну поставку обумовленого товару на суму 7125грн.00коп.

Оскільки передоплата за належний до поставки товар не була повернута, позивач на адресу відповідача 04.12.2008р. надіслав  вимогу  про сплату збитків в розмірі 7125грн.00коп. за недопоставлений товар (докази направлення даної вимоги наявні в матеріалах справи). Однак дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

    Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку  статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який  за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу  України та статей 264-271 Господарського кодексу  України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу  України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу  України).   

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної поставки товару та не повернув суму попередньої оплати за товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 7125грн.00коп.

Суд не приймає посилання позивача з огляду на наступне:

За приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд в ухвалах від 15.01.2009, 02.02.2009р., 16.02.2009р., 23.02.2009р. зобов'язав позивача надати докази, встановлення між сторонами строку поставки товару.

Оскільки таких доказів суду не надано, суд вважає, що сторони не узгодили строк поставки товару.

Наразі, наявна в матеріалах справи вимога, направлена відповідачу  04.12.2008р. не встановлює строк поставки, оскільки в ній йдеться про сплату збитків в розмірі 7125грн.00коп., тобто сплату грошових коштів.

        Видаткова накладна №121 від 28.03.2008р. не містить посилань на спірний рахунок, що унеможливлює встановити суду факт того, що вказана поставка була здійснена саме на підставі рахунку №28/03-2 від 28.03.2008р.

Одночасно, позивачем жодним чином не підтверджено факту здійснення оплати за спірним рахунком №28/03-2 від 28.03.2008р. в сумі 57 000грн.00коп., хоча для всебічного та об`єктивного розгляду справи суд ухвалами від 15.01.2009р., 02.02.2009р., 16.02.2009р., 23.02.2009р. неодноразово зобов`язував позивача, крім іншого, надати документи, які підтверджують оплату рахунку №28/03-2 від 28.03.2008р. Проте, вимоги суду позивачем не виконані, відповідні документи не надані.

В судовому засіданні 16.02.2009 р. позивач зазначив,  що грошові кошти в розмірі 7125 грн. 00 коп. відповідачем сплачені, що також підтверджено в уточненнях до позовної заяви. Суд в ухвалах від 23.02.2009р., 16.02.2009р. зобов'язував позивача надати докази сплати відповідачем грошових коштів. Але зазначені документи суду не надані, що унеможливлює встановити суду  дати повернення попередньої оплати, а саме коли був здійснений платіж до або після подачі позовної заяви.    

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, враховуючи недоведеність здійснення попередньої оплати та встановлення між сторонами строку поставки товару, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м.Донецьк в частині стягнення суми передоплати в розмірі 7125грн.00коп. є необґрунтованими, недоведеними та такими, що підлягають залишенню без задоволення.

На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 552грн.19коп., інфляційні витрати в розмірі 954грн.75коп. за період  з березня 2008 р. по листопад 2008р.

Враховуючи підстави відмови у задоволенні стягнення попередньої оплати, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 552грн.19коп., інфляційних витрат в розмірі 954грн.75коп. не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,   господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, м.Донецьк до  Приватного підприємства „Амил”, м.Донецьк відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 11.03.2009р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.