Рішення

від 11.02.2009 по справі 2/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/152

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.09                                                                                           Справа№ 2/152

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Вахняка О.Є., представника відповідача Ільницького І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “БіРД”, м. Сколе про стягнення 41122 грн. 40 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БіРД”, м. Сколе про стягнення 41122 грн. 40 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 26.12.2008р. призначив розгляд справи на 27.01.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 10.02.2009р., в судовому засіданні оголошувалась перерва до 11.02.2009р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, на виконання умов якого відповідачу відкрито кредитну лінію на поповнення обігових коштів в сумі 30000 грн. 00 коп. Відповідач зобов'язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту після закінчення терміну дії договору. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість становила 21600 грн. 00 коп. по кредиту, 15953 грн. 18 коп. по сплаті процентів, 1859 грн. 66 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1709 грн. 56 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів. В судовому засіданні 11.02.2009р. представник позивача уточнив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 21600 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 16341 грн. 34 коп. заборгованості по сплаті процентів, 1945 грн. 73 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1641 грн. 53 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.

В судовому засіданні представник відповідача визнав позов повністю, просив розстрочити виконання рішення на один рік, покликаючись на важкий фінансовий стан відповідача, пов'язаний з простоєм, спадом виробництва та заборгованістю перед бюджетом та цільовими фондами.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

27 червня 2003р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №78.

За цим договором банк (позивач) зобов'язувався відкрити позичальнику (відповідачу) кредитну лінію на поповнення оборотних коштів в сумі 30000 грн. 00 коп. з 27.06.2003р. по 22.06.2004р. із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 24% річних.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач з 02.07.2003р. по 06.11.2003р. надав відповідачу грошові кошти в сумі 30000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по банківському рахунку.

Пунктом 3.3.1. кредитного договору №78 від 27.06.2003р. передбачено, що позичальник (відповідач) зобов'язується використати кредит на обумовлені цілі і повернути кредит в сумі 30000 грн. не пізніше 22.06.2004р. відповідно до строкових зобов'язань. Відповідач зобов'язувався сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 24% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця на рахунок позивача, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, або в день дострокового погашення заборгованості по кредиту.

28.12.2004р. сторони уклали зміни та доповнення до кредитного договору №78 від 27.06.2003р., відповідно до яких відповідач зобов'язувався сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 29% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця. На залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом відповідачу нараховувались проценти, виходячи із 29% річних, починаючи з 01.01.2005р.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників позивача та відповідача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо повернення суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами виконав частково, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становила 21600 грн. 00 коп. по кредиту, 16341 грн. 34 коп. заборгованості по сплаті процентів.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, п. 4 Розділу IX Прикінцеві положення ГК України, ці кодекси застосовуються до цивільних, господарських відносин відповідно, що виникли після набрання ними чинності. Щодо правовідносин, які виникли після набрання ними чинності, їх положення застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до п. 3.3.3. та п. 3.3.4. кредитного договору №78 від 27.06.2003р., позичальник (відповідач) зобов'язується за порушення строків повернення кредиту та порушення строків сплати процентів за кредит, сплатити банку (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язань.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 1945 грн. 73 коп. за несвоєчасне повернення кредиту та пеню в розмірі 1641 грн. 53 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 21600 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 16341 грн. 34 коп. заборгованості по сплаті процентів, 1945 грн. 73 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1641 грн. 53 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Стосовно заявленого клопотання про розстрочення виконання рішення, то враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, пов'язаний з простоєм, спадом виробництва та заборгованістю перед бюджетом та цільовими фондами, суд приходить до висновку про доцільність розстрочення виконання судового рішення на дванадцять місяців рівними частинами.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “БіРД”, м. Сколе, вул. Кн. Святослава, будинок, 1, Львівська область (ідентифікаційний код 20800027) на користь Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк”, м. Київ, вул. Єреванська, 1 (ідентифікаційний код 23697280) 21600 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 16341 грн. 34 коп. заборгованості по сплаті процентів, 1945 грн. 73 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1641 грн. 53 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 415 грн. 28 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з розстроченням виконання рішення суду на дванадцять місяців рівними частинами.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.