Рішення

від 18.02.2009 по справі 28/72/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/72/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.09                                                                                        Справа №  28/72/09

Суддя   Яцун О.В.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Сервіс”, м.Запоріжжя

До відповідача: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя”, м.Запоріжжя

                                                                                                 Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Дудник І.Г. –представник на підставі довіреності №б/н від 05.10.2007р.

Дорошко С.В. –представник на підставі довіреності №б/н від 08.10.2008р.

від відповідача: Неудачін Р.В. –представник на підставі довіреності №5323н від 20.10.2008р.

Заявлені вимоги про стягнення з АК промислово-інвестиційного банку (ЗАТ) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя”  20000грн.00коп. заборгованості (залишку) на підставі договору про відкриття “Депозитної лінії” №29-07Д.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.12.2008р. порушено провадження у справі №28/72/09, судове засідання призначено на 04.02.09р.

Разом з позовними вимогами, на адресу суду надійшло клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах заявлених позовних вимог.

Ухвалою від 31.12.2008р. в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову було відмовлено.

Ухвалою від 04.02.2009р. в.о. голови господарського суду Запорізької області в зв'язку з перебуванням судді Яцун О.В. в щорічній відпустці розгляд справи було перенесено на 18.02.2009р.

Представниками сторін було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 18.02.2009р. представники позивача наполягають на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечує, в обґрунтування заперечень посилається на те, що 11.10.2008р. НБУ прийнято постанову №319 “Про додаткові заходи щодо діяльності банків”, якою зобов'язано Банки виконувати свої зобов'язання за всіма типами договорів, із залученням  коштів лише в разі настання строку завершення зобов'язань.

Строк завершення зобов'язань згідно Депозитного договору є 14 листопада 2010р. Таким чином, позивач має право на отримання Депозиту 19.08.2009р. Крім того, було зазначено, що починаючи з 13.10.2008р., з метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпечення стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків, Банкам заборонено здійснювати дострокову виплату Депозитів будь-яким особам. На підставі зазначеного просить в задоволені позовних вимог відмовити.

Крім того представниками сторін було надано акт звірки повернення грошових коштів станом на 03.02.2009р. підписаний представниками сторін та скріплений мокрими печатками підприємств.

У відповідності до норм ст. 85 ГПК України представникам сторін за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи, 14.11.2007р. між ТОВ “Альфа Сервіс” та АК промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії “Відділення промінвестбанку в м.Запоріжжя” укладено договір про відкриття “Депозитної лінії” №29-07Д, відповідно до умов якого відповідач приймає від Позивача строком до 14.11.2010р. на депозитний рахунок № 26154301160107/980 в Філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” грошові кошти в сумі 300.000грн.00коп., з виплатою Позивачу процентів за користування депозитом у розмірі 12% річних.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що сума депозиту протягом дії Договору не може становити менше 20.000грн.

11.03.2005р. між сторона було укладено Договір №15/05р-кб “на встановлення і використання програмного забезпечення системи “Клієн-Банк” зі змінами Позивачем всі платіжні доручення оформлялися та направлялися Відповідачу через систему клієнт-банк.

На виконання умов п.1.4 Депозитного договору позивач згідно платіжного доручення №2154 перерахував з свого поточного рахунку на депозитний рахунок відповідача 300.00грн., про що свідчить банківська виписка від 14.11.2008р.

Так, реалізовуючи своє право на зменшення суми депозиту по п.1.1 Депозитного договору, у відповідності до пункту 2.2 депозитного договору, позивач згідно платіжного доручення №1945 зменшив суму депозиту з 390.000грн. до 20.000грн., про що свідчить банківська виписка від 29.09.2008р.

Листом №239/12/08 від 23.12.2008р. позивач звернувся до Банку з пропозицією підписання договору про внесення змін №2 до договору про відкриття “Депозитної лінії” №29-07Д від 14.11.2007р та повернення залишку депозиту  у розмірі 20000грн.

Відповідач договір про внесення змін №2 до договору про відкриття “Депозитної лінії” №29-07Д від 14.11.2007р. не підписав, залишок депозиту у розмірі 20.000грн. не повернув.

Згідно зі ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах повернення вкладу  на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі сплином  встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першому вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною

Відповідно до п.10.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах (затверджена Постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. №492) після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівковій формі.

Пунктом 2.2 Депозитного договору сторонами узгоджено, що повернення депозиту з депозитного рахунку на поточний рахунок вкладника №26002301160107/980 в Банку здійснюється на підставі платіжного доручення, що надається Вкладником Банку в день повернення депозиту в операційний час Банку.

Як свідчать надані до суду документи позивач разом з листом №239/12/08 надіслав відповідачу примірник платіжного доручення №2119 від 23.12.2008р.

Згідно з п.2.7 Депозитного договору позивач має право достроково отримати депозит або його частину, шляхом направлення платіжного доручення системою “Банк-КЛІЄНТ” у день фактичного повернення депозиту або його частини. Про намір дострокового отримання депозиту або його частину Позивач повідомляє відповідача не менше ніж за 1 банківський день до дня повернення депозиту.

Як вже зазначалося вище позивач повідомив про це відповідача листом №239/12/08, разом з яким був надісланий примірник платіжного доручення №2119 від 23.12.2008р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені  законом або договором терміни.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, повернення залишку депозиту у розмірі 20.000грн.  не здійснив, чим порушив умови договору.

Факт наявності заборгованості у розмірі 20000грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.  

Глава  50  ЦК  України  передбачає  підстави  та  умови  припинення зобов'язання.  Зобов'язання відповідача повернути депозит не припинено.

На день розгляду спору відповідач повернення грошових коштів (депозиту) не довів, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 2000грн.00коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеними обставинами.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на Постанову НБУ №39 “Про додаткові заходи щодо діяльності банків” від 11.10.2008р., оскільки в порушення ст..56 Закону України “Про національний банк України” та Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” №493*98 від 21.05.1998р., ст.ст.1,3,9,12 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” Постанова НБУ не пройшла передбачену чинним законодавством України процедуру прийняття, не зареєстрована в реєстрі нормативно-правових актів України та не доведена до суспільства шляхом опублікування в офіційних виданнях, якими для НБУ є газета “Офіційний вісник” та газета “Урядовий кур'єр”. Вона не є нормативно-правовим актом, і як наслідок не носить обов'язкової сили.

Судові витрати відносяться на  відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526,1060 ЦК України, ст. ст.  175, 193 ГК України суд,

                                                   ВИРІШИВ:

 Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі Філії “Відділення Промінвестбанку в м.Запоріжжя” (69600, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 20-А, МФО 313355, код ЄДРПОУ 09313350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Сервіс” (69002, м.Запоріжжя, вул. Грязнова, 2-В, п/р 26007365301 в АБ “Металург” у м.Запоріжжя, МФО 313582, код ЄДРПОУ 31415475) 20000(двадцять тисяч)грн. 00коп. заборгованості, 200(двісті)грн.00коп. державного мита та 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                О.В. Яцун

Рішення підписано: 27 лютого 2009р.