Ухвала

від 21.05.2013 по справі 2а-13606/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 р.Справа № 2а-13606/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 2а-13606/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія"

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Харківської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 року №0000142200 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову позивач посилається на необґрунтованість висновків відповідача, які зроблені в акті перевірки, оскільки відображення ТОВ "Софія" складу валових витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та як результат повнота декларування податку на прибуток по взаємовідносинам позивача з ТОВ "ТД "ВВК Плюс" за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року підтверджені належним чином складеними первинними документами. Крім того, зазначає, що взаємовідносини позивача з ТОВ "ТД "ВВК Плюс" за цей же період перевірялись податковим органом раніше, на підставі перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення, яке оскаржене позивачем у судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року адміністративний позов ТОВ "Софія" задоволено - податкове повідомлення-рішення скасовано, тим самим підтверджено реальність господарських операцій позивача з ТОВ "ТД "ВВК Плюс" за перевіряємий період.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби № 0000142200 від 28.11.2012 року.

Вирішено питання про розподіл судового рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст.228 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Софія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 646/23/30959882 від 14.11.2012 року (т. 1 а.с. 16-75).

Згідно висновків акту перевірки ТОВ "Софія" встановлено наступні порушення:

1) ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 275 256,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року на суму 275 256,00 грн.; за 2-3 квартал 2011 року на суму 275 256,00 грн. за 2-4 квартал 2011 року на суму 275 256,00 грн.

2) п.185.1 ст. 185, ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 239 353,00 грн., в тому числі по періодах: квітень 2011 року на суму 108 668,00 грн., травень 2011 року на суму 130 685,00 грн. За рахунок порушення викладеного в акті невиїзної позапланової перевірки від 14.09.2011 р. № 931/18/30959882, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "ТД "ВВК Плюс" - код ЄДРПОУ 37431094 за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р. За результатами акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000021800 від 10.10.2011р.

3) порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України № 451 від 29.09.2003 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 р. за № 960/9291, ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення в заповненні податкових розрахунків за формою 1 ДФ за перевіряємий період, за рахунок невключення до розрахунків виплати доходів фізичним особам-підприємцям - постачальникам по закупівлі товару та надання послуг по комп'ютеризації (ознака доходу 42, 157).

На підставі встановленого в акті перевірки порушення позивачем ст. 138 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 28.11.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 275 256,00 грн., з яких за основним платежем 275 256,00 грн. (т. 1 а.с. 76).

Також судом першої інстанції встановлено, що висновок про порушення позивачем вимог ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 275 256,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року на суму 275 256,00 грн.; за 2-3 квартал 2011 року на суму 275 256,00 грн. за 2-4 квартал 2011 року на суму 275 256,00 грн. був зроблений податковим органом на підставі встановленого в акті перевірки від 14.09.2011 р. № 931/18/30959882 висновку про нереальність господарських операцій між ТОВ "Софія" та ТОВ "ТД "ВВК Плюс" (код ЄДРПОУ 37431094) за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р. В акті перевірки не зазначено інших доводів, на підставі яких податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем вказаних норм податкового законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутності факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України № 451 від 29.09.2003 р. Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків податкового органу про порушення позивачем п.185.1 ст. 185, ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 239 353,00 грн., в тому числі по періодах: квітень 2011 року на суму 108 668,00 грн., травень 2011 року на суму 130 685,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки № 646/23/30959882 від 14.11.2012 рок , вказане порушення було викладене в акті невиїзної позапланової перевірки від 14.09.2011 р. № 931/18/30959882, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "ТД "ВВК Плюс" - код ЄДРПОУ 37431094 за період з 01.04.2011р. по 31.05.2011р., за результатами якої було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000021800 від 10.10.2011р.

Судом розглядом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000021800 від 10.10.2011р. оскаржено ТОВ "Софія" в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року адміністративний позов ТОВ "Софія" до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Харківської області задоволено - скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000021800 від 10.10.2011р. (т. 1 а.с. 88-92, 93-95).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 ст. 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, при розгляді даної справи не досліджується встановлене в акті перевірки порушення позивачем п.185.1 ст. 185, ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 239 353,00 грн., в тому числі по періодах: квітень 2011 року на суму 108 668,00 грн., травень 2011 року на суму 130 685,00 грн.

Отже, суд, перевіряючи висновок вказаного вище акту перевірки про порушення позивачем вимог ст. 138 Податкового кодексу України, а відтак і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 28.11.2012 року на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

З дослідженої в судовому засіданні постанови Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2012 року, вбачається, що в судовому порядку підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ "Софія" та ТОВ "ТД "ВВК Плюс" (код ЄДРПОУ 37431094) за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2011 р. за договором купівлі - продажу № 01/03 від 01.03.2011р.

Факт здійснення господарських операцій підприємства позивача з його контрагентом (ТОВ "ТД "ВВК Плюс") підтверджується складеною належним чином первинною документацією, копії якої знаходяться в матеріалах справи.

Так, судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "Софія" та ТОВ "ТД "ВВК Плюс" укладено договір купівлі - продажу № 01/03 від 01.03.2011р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його вартість на підставі накладної на поставку товару (т. 1 а.с. 113).

Відповідно до торгового патенту серія ТПВ № 044273, копія якого долучена до матеріалів справи, ТОВ "Софія" має право на здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної торгівлі нафтопродуктами з 01.04.2011 р. по 31.03.2016 р. (т. 2 а.с. 11).

На виконання умов вказаного договору купівлі-продажу ТОВ "ТД "ВВК Плюс" у перевіряємому періоді передав у власність позивача товар - паливно-мастильні матеріали - бензин А-92, А-95, А-76, дизельне пальне, що підтверджується видатковими накладними: № 135 від 06.04.2011 року на загальну суму 132 568,38 грн., в т.ч. ПДВ 22 094,73 грн., № 145 від 11.04.2011р. на загальну суму 132 873,95 грн., в т.ч. ПДВ 22 145,66 грн., № 150 від 18.04.2011 року на загальну суму 31 860,30 грн., в т.ч. ПДВ 5 310,05 грн., № 151 від 18.04.2011 р. на загальну суму 83 583,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 930,50 грн., № 153 від 21.04.2011 р. на загальну суму 137 513,40 грн., в т.ч. ПДВ 22 918,90 грн., № 170 від 28.04.2011 р. на загальну суму 133 606,80 грн., в т.ч. ПДВ 22 267,80 грн., № 174 від 04.05.2011 р. на загальну суму 84 486,60 грн., в т.ч. ПДВ 14 081,10 грн., № 177 від 06.05.2011 р. на загальну суму 57 989,80 грн., в т.ч. ПДВ 9 664,97 грн., № 176 від 06.05.2011 р. на загальну суму 86 293,80 грн., в т.ч. ПДВ 14 382,30 грн., № 182 від 16.05.2011 р. на загальну суму 140 608,20 грн., в т.ч. ПДВ 23 434,70 грн., № 207 від 23.05.2011 р. на загальну суму 135 865,80 грн., в т.ч. ПДВ 22 644,30 грн., № 216 від 27.05.2011 р. на загальну суму 134 871,45 грн., в т.ч. ПДВ 22 478,58 грн., № 217 від 31.05.2011 р. на загальну суму 143 996,40 грн., в т.ч. ПДВ 23 999,40 грн. та податковими накладними: № 136 від 06.04.2011 року на загальну суму 132 568,38 грн., в т.ч. ПДВ 22 094,73 грн., № 145 від 11.04.2011р. на загальну суму 132 873,95 грн., в т.ч. ПДВ 22 145,66 грн., № 151 від 18.04.2011 року на загальну суму 31 860,30 грн., в т.ч. ПДВ 5 310,05 грн., № 152 від 18.04.2011 р. на загальну суму 83 583,00 грн., в т.ч. ПДВ 13 930,50 грн., № 154 від 21.04.2011 р. на загальну суму 137 513,40 грн., в т.ч. ПДВ 22 918,90 грн., № 171 від 28.04.2011 р. на загальну суму 133 606,80 грн., в т.ч. ПДВ 22 267,80 грн., № 175 від 04.05.2011 р. на загальну суму 84 486,60 грн., в т.ч. ПДВ 14 081,10 грн., № 178 від 06.05.2011 р. на загальну суму 57 989,80 грн., в т.ч. ПДВ 9 664,97 грн., № 177 від 06.05.2011 р. на загальну суму 86 293,80 грн., в т.ч. ПДВ 14 382,30 грн., № 183 від 16.05.2011 р. на загальну суму 140 608,20 грн., в т.ч. ПДВ 23 434,70 грн., № 208 від 23.05.2011 р. на загальну суму 135 865,80 грн., в т.ч. ПДВ 22 644,30 грн., № 217 від 27.05.2011 р. на загальну суму 134 871,45 грн., в т.ч. ПДВ 22 478,58 грн., № 218 від 31.05.2011 р. на загальну суму 143 996,40 грн., в т.ч. ПДВ 23 999,40 грн. (т. 1 а.с. 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153-165).

Вартість придбаного товару була сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "ТД "ВВК Плюс", про що свідчать долучені до матеріалів справи копії рахунків на оплату товару, що передавався за договором, та копії платіжних доручень (т. 1 а.с. 114-126, т. 2 а.с. 14-80).

Навантаження, перевезення та розвантаження придбаного за вищезазначеним договором товару здійснювалось за рахунок та силами ТОВ "ТД "ВВК Плюс".

Факт перевезення товару за вищевказаним договором підтверджується долученими до матеріалів справи: товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152), пунктом навантаження зазначено - с. Васищево, пунктом розвантаження - Сахновщинський район, с. Івано-Слиньківка. Відповідно до договору оренди приміщень № 01/2 від 01.02.2011 р. ТОВ "ТД "ВВК Плюс" в перевіряємому періоді орендувало приміщення та ємкості для зберігання паливно-мастильних матеріалів за адресою: смт. Васищево, в-д Орешкова, 3 (т. 2 а.с. 12). Згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 15.10.2002 року ТОВ "Софія" належать на праві власності - нежитлові будівлі, а саме: автозаправна станція, що розташована за адресою: с. Івано-Слиньківка, Сахновщинського району, Харківської області. Товар отримувався директором ТОВ "Софія" - Кривошеїним О.М. та оператором АЗС.

Отриманий товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується відомостями обліку ПММ і надання послуг через АЗС за квітень-травень 2011 року (т. 1 а.с. 181-188).

З долучених до матеріалів справи документів про рух безготівкових коштів судовим розглядом встановлений факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання матеріали справи не містять. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податків призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та ТОВ "ТД "ВВК Плюс" господарських операцій.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами при укладанні і виконанні договорів купівлі-продажу взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не встановлено.

Первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ "ТД "ВВК Плюс" оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу положень ст.44 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем та ТОВ "ТД "ВВК Плюс" було виконано вищезазначений договір купівлі-продажу, як результат їх реального виконання, отриманий товар був використаний позивачем відповідно до основного виду діяльності - діяльності у сфері роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.1.1 ст.138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт: наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до абз.1 п.44.2. статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

Всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат по операціях з ТОВ "ТД "ВВК Плюс" підтверджені документально та були здійснені для провадження господарської діяльності позивача.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на те, що чисельність працюючих, яка значиться на ТОВ "ТД ВВК Плюс" складає 1 працівника не є підставою для висновку про недійсності правочину. Оскільки ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицію, викладеною у постановах Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 22.01 2009 у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"), яку суди повинні застосовувати як джерело права відповідно до положень ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія", документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013 року по справі № 2-а-13606/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2013р. по справі № 2а-13606/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.