Рішення від 26.02.2009 по справі 104-2009

104-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2009Справа №2-11/104-2009

За позовом – Приватне підприємство «Леда-Плюс», м. Севастополь,

до відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»,                  м. Київ, в особі Філії ТОВ «Вестер Україна», м. Сімферополь,

про стягнення 37 333,05 грн.

                                                                             Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –  Поперечний Р.В., представник, дов. від 22.12.08р.

Від відповідача –  не з`явився.

Суть спору:

      Приватне підприємство «Леда-Плюс», м. Київ звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до   Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна», м. Київ, в особі  Філії ТОВ «Вестер Україна», м. Сімферополь, про стягнення заборгованості у розмірі 37 333,05 грн., у тому числі: 35 780,05 грн. основного боргу та 1553 грн. пені.

        Відповідач явку свого представника у засідання суду  не забезпечив, про час розгляду справи був повідомлений належним чином.

        Відповідач у відзиві на позовну заяву від 27.01.2009 р. проти позову заперечував,  

на тієї підставі, що спір не може бути розглянутий за місцезнаходженням філіалу.

       Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника відповідача та для надання сторонами додаткових документів і доказів у справі.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд       

В С Т А Н О В И В :

         27.11.2007 р. між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»,     м. Київ, в особі Філії ТОВ «Вестер Ураїна», м. Сімферополь та Приватним підприємством «Леда-Плюс», м. Севастополь,  був укладений договір постачання                         № 207смф2008, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов'язався передати (поставити) в обумовлені строки другій стороні – покупцю (відповідачу) товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти товар, надалі – товар і уплатити за нього визначену грошову суму.

        Згідно п.1.2 предметом поставки є товари вказані в специфікації.

        Відповідно п. 3.1 договору загальна кількість товарів, які підлягають постачанню по цьому договору, їх часткове співвідношення по сортам, групам, видам, маркам, типам, розмірам визначаються специфікацією за погодженням сторін

           Відповідно до п. 9.1 договору  ціни на товари встановлюються  постачальником, являються вільними, відпускними і вказуються в специфікаціях постачальника.

         Згідно п. 9.7 договору оплата товару проводиться шляхом безготівкового розрахунку в продовж 33 банківських днів від дня отримання товару покупцем.

        Позивач, на виконання умов вищевказаного договору, поставив відповідачу товар  на загальну суму 35 780,05 грн. за  накладними  від 10.06.2008 р. № ФЛП-0696, від 23.06.2008 р. № ФЛП-0755, від 23.06.2008 р. № ФЛП-0757, від 11.09.2008 р. № ФЛП-1181, від 11.09.2008 р. № ФЛП-1182, від 06.10.2008 р. № ФК-09120, від 07.10.2008 р.          № ФЛП-1326, від 07.10.2008 р. № ФЛП-1327.

     Однак відповідач, у порушення умов договору не виконав свої зобов'язання перед позивачем,  у зв'язку з чим, за відповідачем склалась заборгованість у розмірі                  35 780,05 грн.

       Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

         Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

          Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

       Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем, таким чином заборгованість в сумі 35 780,05 грн. підлягає стягненню з відповідача.     

    Пунктом 10.4 договору передбачена відповідальність відповідача  за прострочення оплати отриманого товару: сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

    Згідно ч.1 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

     Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»  від 22.11.1996. № 543/96 ВР пеня за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань  не може перевищувати подвійну облікову ставки НБУ.

    Пеня розрахована позивачем вірно, у розмірі 1 553,00 грн., яка підлягає стягненню.

    За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

    Заперечення відповідача що до того факту що спір не може бути розглянутий за місцезнаходженням філіалу не має достатніх підстав, оскільки згідно п.4  Роз`яснення Вищого Арбітражного суду  N 02-5/492 від 28.07.94 «Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб», якщо позов поданий до юридичної особи в господарський суд за  місцезнаходженням відособленого підрозділу, якому надане право здійснювати  від  імені  юридичної сторони повноваження сторони зі справи,   господарський   суд  розглядає  спір  по  суті.

    Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

       За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

      Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 02.03.2009 року.

     Керуючись ст. ст. 49, 75, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                               

ВИРІШИВ:

       1.  Позов задовольнити повністю.

       2. Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»,                  м. Київ, в особі Філії ТОВ «Вестер Україна», (04112, м. Київ, вул. Рижська, 8-а,                       р/р 26009305280201 в ХФ АКБ «ТАС-Комерцбанк», ЗКПО 35073676, МФО 350664) на користь Приватного підприємства «Леда-Плюс», (99040, м. Севастополь, вул.Хрусталева. д. 159, кв.66, р/р 260050244001 в СФ «Фінанси і кредит» в                          м. Севастополі, ЗКПО 33712775, МФО 384577) 35 780,05 грн. основного боргу, 1553,00 грн. пені, 373,33  грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процессу.

         Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.