Постанова

від 03.06.2013 по справі 808/4724/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року (12 год. 10 хв.)Справа № 808/4724/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лазаренка М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до: відповідача 1. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області Іванова Віталія Леонідовича, відповідача 2. Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області

про визнання нечинним та скасування рішення №1407616 від 05.04.2013 та визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( далі позивач, або ФОП ОСОБА_1.) до відповідача 1. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області Іванова Віталія Леонідовича, відповідача 2. Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області, в якому позивач просить визнати нечинним та скасувати рішення №1407616 від 05.04.2013 та визнання дій державного реєстратора протиправними.

Позивач в судове засідання не з'явився, протне надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач 1. в судове засідання не з'явився, проте направив на адресу суду письмові заперечення на позов. В своїх запереченнях відповідач 1 зазначає, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № /407616 від 05 квітня 2013 року прийнято виключно згідно діючого законодавства, а саме Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, 20.03.2013 року з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2320355400:11:001:0326, яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, АДРЕСА_1, до реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції звернувся ОСОБА_3 який діяв як уповноважена особа від ФОП ОСОБА_1 В ході проведення реєстраційних дій проводився пошук нерухомого майна, а саме земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:11:001:0326 в реєстрах прав власності, та була отримана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з Реєстру прав власності на нерухоме майно, за № 2032583 від 05.04.2013 року, що за параметрами запиту по вказаному кадастровому номеру земельної ділянки відомості відсутні. Це означає, що право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме земельна ділянка: кадастровий номер 2320355400:11:001:0326, яка розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, АДРЕСА_1 в реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано.

При цьому зазначає, що реєстраційні служби районних, міських, міськрайонних управлінь юстиції не є правонаступниками органів, реєструючих право власності на земельні ділянки до 01.01.2013 року, ведучи при цьому новий реєстр речових прав на нерухоме майно, який започатковано з 01.01.2013 року із введенням в дію Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень».

Згідно ст.6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-ХІУ право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. З 01.01.2013 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно ч.І п.2 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягає право постійного користування та право оренди земельної ділянки, та згідно з ч.2 цієї статті право постійного користування та право оренди земельної ділянки, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. Згідно п.52 ч.І ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень відмовляється у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності.

Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та провести розгляд справи без його участі.

Представник відповідача 2. у судове засідання не з'явився, проте направив на адресу суду клопотання в якому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі та розглянути справу без участі представника відповідача 2.

Відповідно до частини ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41, 122 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши її обставини та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

05 квітня 2013 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області Іванова Віталія Леонідовича від 05 квітня 2013 року № 1407616, про відмову у державній реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 Запорізької області, кадастровий номер: 2320355400:11:001:0326.

Підставою для відмови державний реєстратор зазначив подання заяви про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності за відсутності державної реєстрації права власності, а саме згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право постійного користування та право оренди земельної ділянки є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Позивач не погоджується з рішенням від 05 квітня 2013 року № 1407616 та діями відповідачів, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Як було встановлено судом, 28 вересня 2007 року між ФОП ОСОБА_1 та Кирилівською селищною радою укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер; 2320355400:11:001:0326, який у встановленому порядку зареєстрований у Якимівському відділі Державного земельного кадастру 24 січня 2008 року за №040826400022.

27 вересня 2012 року між ФОП ОСОБА_1 та Кирилівською селищною радою укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 28.09.2007 року, кадастровий номер: 2320355400:11:001:0326.

У березні 2013 року, позивач звернувся до Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції для проведення державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та 05 квітня 2013 року отримав рішення про відмову у реєстрації, прийняте реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області Івановим Віталієм Леонідовичем.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор є державним службовцем.

Статтею 10 Закону України «Про державну службу» визначено, що до основних обов'язків державних службовців відноситься додержання Конституції України та інших актів законодавства України; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли воші пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловлює позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 березня 2012 року № 6- рп, від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001).

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» діє з 01.01.2013 року.

До 01.01.2013 року державна реєстрація права власності на землі державної та комунальної власності законодавством не передбачалась.

Отже, суд вважає безпідставним посилання відповідача 1. на необхідність проведення державної реєстрації прав власності на земельні ділянки, як умови подальшої реєстрації договорів оренди, які укладені до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Також суд зазначає, що Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Підставою для проведення державної реєстрації прав є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, нотаріусу як спеціальному суб'єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, разом із заявою (стаття 19 Закону).

У період встановлення нової системи державної реєстрації прав відповідно до Закону така реєстрація буде проводитись на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, видані чи оформлені до 01 січня 2013 року.

Проте можуть мати місце випадки, коли після видачі чи оформлення документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, державну реєстрацію прав (оформлення документів чи проставляння «відміток») на підставі них не було проведено згідно з вимогами законодавства, що діяло на момент їх виникнення, а на сьогодні вже відсутні як нормативне врегулювання таких процедур, так і повноваження у відповідних суб'єктів.

За таких обставин, коли перехід права власності на нерухоме майно відбувся, проте за результатом такого переходу державну реєстрацію прав (оформлення документів чи проставляння «відміток») не проведено, державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини п'ятої статті 126 Кодексу (у редакції до 01 січня 2013 року) право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Під час набуття права оренди на земельну ділянку на підставі договору відчуження права оренди землі первинний договір оренди землі, право оренди на яку відчужується, додається до договору відчуження права оренди землі в кожному такому разі відчуження.

На договорі оренди земельної ділянки орган державної реєстрації речових прав на нерухоме майно робить відмітку про перехід права оренди земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Також нормами статті 20 вказаного Закону (у редакції до 01 січня 2013 року) визначено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до пункту 136 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 (втратив чинність з 01 січня 2013 року), під час державної реєстрації земельної ділянки здійснюється державна реєстрація державного акта або договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Відповідно до п. 3 розділу II Прикінцевих положень Закону, договір оренди земельної ділянки, укладений відповідно до статті 14 Закону України «Про оренду землі», є підставою для проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оскільки на той час державна реєстрація права власності на землі державної та комунальної власності законодавством не передбачалась, договір оренди відповідної земельної ділянки був зареєстрований відповідно до вимог чинного на час реєстрації законодавства, додаткова угода оформлена також відповідно до вимог чинного на час оформлення законодавства, а на реєстрацію подана вже на умовах нового порядку, у відповідача 1 були відсутні підставі для винесення рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 1407616 від 05.04.2013 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем 1. та відповідачем 2. не доведена правомірність, винесення рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 1407616 від 05.04.2013 року, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області Іванова Віталія Леонідовича від 05 квітня 2013 року № 1407616, про відмову у державній реєстрації іншого речового права право оренди земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 Запорізької області, кадастровий номер: 2320355400:11:001:0326;

Визнати протиправними дії державного реєстратора щодо відмови у державній реєстрації іншого речового права право оренди земельної ділянки та зобов'язати Реєстраційну службу Якимівського районного управління юстиції Запорізької області провести державну реєстрацію іншого речового права право оренди земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 Запорізької області, кадастровий номер: 2320355400:11:001:0326.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко