Рішення

від 16.03.2009 по справі 5020-2/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"16" березня 2009 р. справа № 5020-2/107

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Мусон”

(99053, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Логрус Транспорт Україна”

(99043, м. Севастополь, вул. Невська, 5, кв.95)

про  стягнення 22508,11 грн.,

Суддя  Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивач –Папоратна Н.Ф., довіреність №  11074-5  від 03.01.2007,  

відповідач - не з'явився,

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Муссон” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Логрус Транспорт Україна” про стягнення заборгованості за договором оренди приміщень  № 639-А від 01.01.2008, у розмірі 13394,77 грн., з яких 12478,57 грн. –основний борг,  426,02 грн. –пеня; 436,93 грн. –сума збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції;  53,25 грн. –3% річних.

Заявою від 13.02.2009 (вх. №1552) позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 22508,11 грн., з яких: з яких 12478,57 грн. –основний борг,  426,02 грн. –пеня; 436,93 грн. –сума збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції;  53,25 грн. –3% річних, неустойка –9113,34 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо внесення орендної плати та інших платежів передбачених договором.

Відповідач у судові засідання  не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином у встановленому порядку за адресою, вказаною у позовній заяві та договорі.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2008  між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладений договір оренди приміщень, відшкодування витрат та надання послуг  № 639-А, зі строком дії до 01.01.2009.

Відповідно до п. 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування  частину корпусу № 1, розташовану на третьому поверсі, кімната № 306, загальною площею 104,3 кв.м., за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29.  Також позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги по обслуговуванню тепло, електро, водоканалізаційних мереж  (п. 1.4.1)

Відповідач, у свою чергу, відповідно до п.п. 1.4.2,  1.4.3,  1.4.4,   п. 2.7,  п. 3.5  договору зобов'язався сплачувати орендну плату, вартість послуг позивача по обслуговуванню комунікацій, відшкодуванню витрат позивача по утриманню території та доріг загального користування, пропускному режиму автотранспорту та людей, вивозу побутових відходів та обслуговуванню мереж електрозв'язку,  а також відшкодуванню витрат позивача за спожиті відповідачем електричну та теплову енергію та воду, а також втрати по електроенергії.

Відповідно пунктам  2.1 та 2.2 Договору орендна плата складає 2585,35 грн. у місяць. Орендна плата індексується Орендодавцем з врахуванням індексу інфляції з початку дії Договору.

Зобов'язання за вказаним договором  позивачем виконані. Згідно договору для оплати були виставлені відповідачу рахунки №№ 3713, №4080, №4612, №3388, №3389, №3878, №3879,  № 4330, № 4331, №4876, №4877 від відповідно 16.10.2008, 13.11.2008, 16.12.2008, 30.09.2008, 30.09.2008, 30.10.2008, 30.10.2008, 28.11.2008, 28.11.2008, 29.12.2008, 29.12.2008.

 Свої зобов'язання щодо внесення орендної плати та інших платежів відповідач виконував неналежним чином, у зв'язку з чим його заборгованість  склала 12478,57 грн.

На час звернення позивача до суду сума заборгованості відповідачем  не сплачена.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526  Цивільного кодексу України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Таким чином, судом встановлений факт неналежного виконання обов'язків з боку  відповідача за договором оренди приміщень, відшкодування витрат та надання послуг   № 639-А від 01.01.2008, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 12478,57 грн.

Згідно з пунктом 7.2  Договору за недотримання строків платежів споживач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України  та статті 546 Цивільного кодексу України  виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована  пеня у сумі 426,02  грн., яка перевірена судом та підлягає стягненню.

Згідно статті  611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до пункту 7.3 Договору при простроченні виконання грошового зобов'язання на вимогу позивача зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданого позивачем розрахунку, перевіреного судом, сума 3% річних складає  53,25 грн., а сума збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції  - 436,93 грн..

Відповідно пункту 8.1 Договору строк дії договору сплив 01.01.2009.

01.12.2008 орендодавець листом за вих. № 013/34 повідомив орендаря про те, що Договір оренди № 639А від 01.01.2008 припиняє свою дію 01.01.2009 та не буде  продовжуватись в випадку непогашення суми боргу,  запропонував орендарю звільнити об'єкт оренди у строк до 01.01.2009 та передати його за актом приймання-передачі орендодавцю.

     На час подання позову Відповідач не виконав зобов'язання за Договором: не звільнив орендовані приміщення, не передав об'єкт оренди за актом приймання-передачі майна орендодавцю у встановлений строк.

Викладене стало підставою для вимоги про стягнення неустойки з відповідача за Договором.

Згідно зі сттатею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з пунктом 7.1 Договору при невиконанні  зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача по сплаті неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення  за період з 01.01.2009 по 12.02.2009 у розмірі 9113,34 грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 22508,11 грн., з яких: 12478,57 грн. –основний борг, 426,02 грн. – пеня, 53,25 грн. –3% річних,  436,93 грн. –сума збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, неустойка –9113,34 грн.

Керуючись статею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита у сумі 133,95 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статями  49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Логрус Транспорт Україна”(99043, м. Севастополь, вул. Невська, 5, кв.95,  р/р 26003012489 в АБ „ТАВРИКА” м. Севастополь, МФО 324377, ОКПО 32274936) на користь Відкритого акціонерного товариства „Мусон”  (99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29, код у ЄДРПОУ 14314707, р/р 260013011382 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195) заборгованість у сумі  22508,11 грн (двадцять дві тисячі п'ятсот вісім грн. 11 коп), з яких: 12478,57 грн. – основний борг, 426,02 грн. – пеня, 53,25 грн. –3% річних, 436,93 грн. –сума збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, неустойка –9113,34 грн., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 133,95 грн.(сто тридцять три грн. 95 коп.), а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.)

3.        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Логрус Транспорт Україна”(99043, м. Севастополь, вул. Невська, 5, кв.95,  р/р 26003012489 в АБ „ТАВРИКА” м. Севастополь, МФО 324377, ОКПО 32274936) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Держа?вний бюджет, Ленінський район? в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севасто?полі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код пла?тежу 22090200)  державне мито  у сумі  91,13 грн. (дев'яносто одна грн. 13)

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                                         Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України та підписано

16.03.2009

Розсилка:

1.          ВАТ „Мусон” (99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

2.          ТОВ „Логрус Транспорт Україна”(99043, м. Севастополь, вул. Невська, 5, кв.95)

3.          Справа

4.          Наряд