Рішення

від 03.03.2009 по справі 5020-2/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" березня 2009 р. справа № 5020-2/110

За позовом:                    Комунального підприємства Севастопольської міської Ради

„Севелектроавтотранс”

(99003, м. Севастополь, вул. Л.Толстого, 51)

до                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Камелія. Риа Плюс”

(99011, м. Севастополь, вул. Новоросійська, 75-а)

про                               стягнення 3701,76 грн.,

суддя Н.Г. Шевчук

Представники сторін:

позивача - Пустовойтов А.Г., довіреність № 05/03 від 05.01.09,

відповідача –не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Севелектроавтотранс (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Камелія. Ріа Плюс” (далі - відповідач) про стягнення 3701,76 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань за договором на розміщення реклами № 376 від 01.08.2008.

24.02.2009 представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором у розмірі 3701,76 грн., витрати на демонтаж рекламних носіїв у розмірі 1368,00 грн. Вказана заява прийнята судом.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання 12.02.2009 повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

У зв'язку з викладеним суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі  матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд

Встановив:

01.08.2008 між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. О.С. Круподьорова (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Камелія. Ріа Плюс”  (Замовник) був укладений договір на розміщення реклами № 376 (далі –Договір) (а.с. 9).

Предметом Договору є розміщення на платній основі реклами Замовника на спорудах транспорту (опорах контактної мережі) в порядку та за умовами, які передбачені зазначеним Договором (пункт 1.1 Договору).

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Договору Замовник доручає та сплачує, а Виконавець  розміщує рекламу на спорудах транспорту (опорах контактної мережі).

Відповідно до пункту 2.5 Договору при відсутності письмових претензій з боку Замовника у строк до 20 числа поточного місяця послуга по розміщенню реклами вважається належно виконаною та підлягає оплаті на умовах, визначених  Договором.

Вартість робіт по розміщенню реклами визначається протоколом узгодження ціни, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 3.1 Договору).

Відповідно до протоколу узгодження ціни на розміщення реклами (а.с. 12) вартість розміщення одного щита розміром 1,44 кв.м. складає 77,12 грн. в місяць (в тому числі ПДВ 20% - 12,80 грн., податок на рекламу 0,5% -0,32 грн.). Загальна вартість розміщення 12 щитів на місяць складає 925,44 грн. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача щомісячно, але не пізніше 20 числа поточного місяця.

Строк дії Договору визначений сторонами до 31.12.2008.

Таким чином, станом на момент вирішення спору зазначений Договір припинив свою дію.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 01.08.2008 (додаток №3 до Договору) позивач виконав зобов`язання за Договором належним чином.

Однак, відповідач зобов`язання за Договором належним чином не виконував, з серпня по листопад 2008 року не виконував зобов'язання з оплати послуг позивача. У зв`язку з викладеним станом на 01.12.2008 у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 3701,76 грн.

На момент вирішення спору відповідач заборгованість не сплатив, докази погашення заборгованості відсутні.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 188 та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми позовних вимог, наданий позивачем, суд встановив, що він відповідає вищезазначеним вимогам чинного законодавства, тому заборгованість в сумі 3701,76 грн. підлягає стягненню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на демонтаж рекламних носіїв у розмірі 1368,00 грн.

Відповідно до пункту 4.2 Договору у разі відсутності оплати за розміщення реклами в строк, встановлений протоколом узгодження ціни (додаток № 2), або порушення Замовником вимог пункту 2.2 цього Договору, Виконавець вправі демонтувати рекламу без повідомлення Замовника та за його рахунок.

За урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги у цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. і на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Камелія. Риа Плюс” (99011, м. Севастополь, вул. Новоросійська, 75-а, код ЄДРПОУ 34938803, р/р 26000055001 у СФ АКБ „АвтоЗазБанк” ) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської Ради “Севелектроавтотранс” ім. О.С. Круподьорова (99003 м. Севастополь, вул. Л.Толстого, 51, р/р 26001945198321 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195, код ЄДРПОУ 03328899) основну заборгованість у розмірі 3701,76 грн.(три тисячі сімсот одна грн. 76 коп.), витрати на демонтаж рекламних носіїв у розмірі 1368,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят вісім грн. 00 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                             Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 10.03.2009.